Радянізація – це система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях.
Основні заходи радянізацїі:
поширення радянського законодавства;
скасування поділу на воєводства,
поділ на області та райони і т. ін.;
направлення зі східних районів великої кількості кадрів
(часто російськомовних);
націоналізація промислових підприємств;
початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
заборона всіх політичних партій, громадських;
дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів;
заснування бібліотек, клубів тощо;
українізація освіти, преси;
уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;
командно-адміністративні методи впровадження радянської політики;
нехтування місцевих особливостей та традицій;
утиски церкви, особливо греко-католицької;
репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.
Результатом політики радянізації стало, з одного боку
покращення рівня життя найбідніших прошарків населення,
розвиток економіки краю,
а з іншого —
зростання незадоволення репресивними методами влади,
підтримка серед населення ідеї створення самостійної
Української держави,
вступ до загонів оунівців.