Формування багатопартійної системи громадянського суспільства.

● Проведення радикальних економічних реформ.

● Різні темпи трансформаційних процесів: 

здійснення більш послідовних і радикальних перетворень у Польщі, Словенії, Угорщині; 

повільний перехід до ринкової економіки в 

Румунії, Болгарії, в Союзній Республіці Югославії (СРЮ), Македонії, Боснії та Герцеговині.

● 1992 р. — утворення у Чехословаччині двох незалежних республік — Чеської та Словацької; інтегрування Чехії у світове співтовариство завдяки досягненню політичної стабільності та створенню розвиненої промисловості; 

входження Чехії до Організації економічного співтовариства і розвитку («клубу багатих») та вступ до НАТО (1997); 

вступ до НАТО та ЄС Словацької республіки.

● Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства Складний перебіг трансформаційних процесів у Югославії: 

26 червня 1991 р. — проголошення незалежності Словенії та Хорватії: 

оголошення федеральною владою в Белграді цих актів незаконним, введення на території цих країн військ; рішуча відсіч військам у Словенії, яка спромоглася відстояти незалежність; 

драматичний характер подій у Хорватії, де проживала значна сербська меншина (600 тис.), 

що виступала за приєднання цих територій до Сербії та проголосила власну республіку — Сербську Країну; 

введення військ ООН для припинення етнічного конфлікту в регіоні.

● 1995 р. — проведення хорватською армією успішної операції «Буря», унаслідок якої республіка Сербська Країна була ліквідована, а значна частина сербів стала біженцями.

● 1997 р. — Хорватія домоглася суверенітету над Східною Словенією.

● 14 жовтня 1991 р. — проголошення незалежності Боснії та Герцеговини, 

у якій в березні 1992 р. спалахнув етнічний конфлікт між православними сербами, католиками хорватами та сербами й хорватами, які сповідували іслам.

● 1995 р. — підписання президентом СРЮ С. Мілошевичем, головою президії Боснії та Герцеговини А. Ізетбеговичем і президентом Хорватії Ф. Туджманом мирних документів щодо боснійського врегулювання, за яким Боснія та Герцеговина залишалася єдиною державою, однак складалася з двох суб’єктів — Боснійської мусульмано-хорватської Федерації та Республіки Сербії.

● Вересень 1992 р. — здобуття незалежності Македонії шляхом референдуму, уникнення воєнного конфлікту.

● 1992 р. — втручання в балканський конфлікт Європейського співтовариства, члени якого вирішили визнати всі нові держави, які забажали вийти зі складу Югославії.

● Квітень 1993 р. — утворення Сербією та Чорногорією Союзної Республіки Югославія (СРЮ); обрання президентом — С. Мілошовича; 

2007 р. — мирне «розлучення» Сербії та Чорногорії.

● 1999 р. — розгортання нової балканської війни: 

застосування зброї силами НАТО з метою припинення «гуманітарної катастрофи» в Косово, де президент СРЮ С. Мілошович анулював автономію албанської громади та розпочав етнічні чистки проти албанського населення; 

березень 2001 р. — арешт С. Мілошовича та передача до Міжнародного суду в Гаазі як воєнного злочинця; 

під час судового процесу він помер.

● 2008 р. — проголошення незалежності краєм Косово.