15. Які механізми захисту прав людини існують?

Поняття механізмів захисту прав людини.

Міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини.

Національні механізми захисту прав людини, їх класифікація.

Правозахисні організації.

Як побудувати ефективний механізм захисту прав дитини в школі.

7. Які механізми захисту прав людини існують.pdf

Як захистити свої права в Україні. Презентація до уроку права

Тема Механізми захисту прав людини

Завдання:

1. Опрацювати параграф 2.5.

2. Записати опорний конспект.

3. Виписати поняття.

4. Готуємось до практичної роботи «Порушення прав людини в творах, казках та піснях» і онлайн тесту за темою.

Права людини має гарантувати держава. Для забезпечення захисту прав і свобод людини міжнародне й вітчизняне законодавств передбачає можливість здійснення громадянами певних дій та утворення системи органів держави, яка допомагає громадянам у реалізації й

захисті їх прав. Можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод та система органів, які захищають і забезпечують ці права та свободи, утворюють юридичний механізм захисту прав людини.

Юридичний механізм захисту прав людини — це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод, зокрема це:

захист свого життя і здоров’я,

проведення зборів, мітингів,

письмові звернення,

захист у суді та міжнародних органах тощо.

До системи національних органів, які захищають

і гарантують права людини й громадянина, входять:

• Верховна Рада України;

• Президент України;

• Конституційний Суд України;

• Кабінет Міністрів України;

• центральні та місцеві органи державної виконавчої влади;

• органи місцевого самоврядування;

• Служба безпеки України;

• прокуратура;

• суд;

• політичні партії та громадські організації, профспілки.

Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини й громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Уповноважений подає Верховній Раді України щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини й громадянина в Україні.

До цих органів можна звертатися письмовими зверненнями, запитами та в

інших формах, а вони мають у встановлений законом термін дати ґрунтовну

відповідь щодо запиту.

Важливу роль у захисті прав громадян та формуванні правової культури населення України відіграють громадські (неурядові) організації. В Україні діють декілька впливових неурядових правозахисних організацій, серед яких Українська Гельсінська спілка, Український центр прав людини, заснований при Українській правничій фундації, Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна», Харківська правозахисна група, Amnesty International та інші. Діяльність цих організацій спрямована на виявлення об’єктивних проблем і недоліків захисту прав людини.

Україна ратифікувала Європейську конвенцію прав людини, вона набула

чинності з 1997 р. Саме із цього часу на відносини громадян України зі своєю державою поширилася юрисдикція Європейського суду з прав людини.

Конвенція та протоколи до неї гарантують:

• право на життя, свободу та особисту недоторканність;

• право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства;

• право на вільні вибори;

• свободу думки, совісті та віросповідання;

• свободу вираження поглядів (зокрема, свободу мас-медіа);

• право власності.

Конвенція та протоколи до неї забороняють:

• катування і нелюдське, або таке,

що принижує гідність, поводження чи покарання;

• смертну кару;

• дискримінацію в здійсненні прав і свобод, які викладені в Конвенції;

• вислання особи з території держави або позбавлення особи права в’їзду на територію держави, громадянином якої вона є;

• колективне вислання іноземців.

Європейський суд із прав людини є унікальним міжнародним юрисдикційним органом. Громадянин має право звернутися до міжнародного суду в тому разі, якщо порушення скоїла держава, яка ратифікувала Європейську конвенцію прав людини, після дати ратифікації. Заяву можна подавати лише тоді, коли вичерпано всі національні засоби розгляду — тобто справу розглянули не лише суд першої інстанції, а й усі суди, до яких громадянин може звернутися у своїй країні. Порушення має стосуватися одного з основних прав людини, закріплених Конвенцією. Важливою умовою прийнятності заяви є те, що суд може розглядати лише порушення з боку органів державної влади, але не може розглядати порушення з боку приватних осіб чи недержавних організацій.

Важливо пам’ятати про терміни подачі заяви до Європейського суду. Заяву

необхідно подати до суду протягом шести місяців від дня винесення рішення

останньою судовою інстанцією країни, щодо якої подається скарга.

Сучасний міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини

включає міжнародні організації та установи, що безпосередньо розглядають

питання, пов’язані з порушенням прав і свобод людини, а саме:

1) Центр із прав людини Економічної і Соціальної Ради ООН;

2) Комісію з прав людини ООН;

3) спеціальні органи ООН —

Комітет із прав людини

(міжнародний пакт про громадянські й політичні права),

Комітет з економічних, соціальних і культурних прав

(Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права),

Комітет із прав дитини (Конвенція про права дитини) тощо;

4) Верховного комісара ООН із заохочення і захисту всіх прав людини

(із прав людини);

5) Європейський суд із прав людини.