13 ПЗ

Мета: на підставі аналізу наведених джерел визначити, як Перша світова війна вплинула на життя різних верств суспільства; удосконалювати навички аналізу інформації; висловлювати власну думку щодо подій війни та їх наслідків; простежувати причинно-наслідкові зв’язки;

визначити особливості життя на фронті та в тилу в роки Першої світової війни; охарактеризувати зміни в системі загальнолюдських цінностей в роки Першої світової війни;

з’ясувати як і чому війна змінила роль жінки у суспільстві. виховувати інтерес до історії.

Хід заняття

І. Війна – це передусім випробування, як для солдатів, так і для цивільних, як для чоловіків, так і для жінок, але ці випробування розподілені нерівномірно. Як і чому спробуємо розібратися.

В умовах воєнного часу, коли чоловіків мобілізували в армію, утримання родин часто лягало на жіночі плечі. Це призводило до зміни статусу жінки в суспільстві. Якщо історія попередніх війн поділялася на суто чоловічий досвід на полі бою та досвід жінки, що чекала свого чоловіка в тилу, то Перша світова війна змінила це співвідношення. У воєнні роки жінки не лише служили на фронті сестрами милосердя й санітарками, але й працювали на оборонних заводах, виконуючи важку, «чоловічу» роботу у сільському господарстві, промисловості, у сфері обслуговування, на транспорті.

Труднощі воєнного часу лягли важким тягарем на жінок, але разом з тим нові обов’язки вели до зміни у світогляді жіноцтва, додавали йому самоповаги і відчиняли двері у світ, що традиційно належав чоловікам. Врешті, це був один з важких кроків до встановлення рівноправності чоловіків і жінок, формування більш гармонійних відносин у суспільстві.

1.Опрацюйте уривок з історичного джерела, розгляньте світлину та виконайте завдання:

Уявіть, що лист з описом, схожим на джерело, та фотографія потрапили на фронт.

Які почуття вони могли б викликати у солдатів та як це позначалося б на їхніх бойових якостях?

З книги «С. Панхерст. Домашній фронт»

У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на

авіаційних підприємствах у Лондоні.

Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у неділю, працюючи з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працювати і до 8 вечора, а платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 300ти жінок, що працювали на фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і відлежуватись на камінні по півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої робочі місця.

2. Ознайомтесь з відеоматеріалом. [Електронний ресурс]/ Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=i30aIHbD5WQ

Розгляньте світлини. Про які нові професії та сфери діяльності жінок у суспільстві можна дізнатися з цих фотографій? Як і чому війна змінила роль жінки в суспільстві?

ІІ. Під час війни змінилося життя дітей. Коли пішли в армію батьки і старші брати, дитинство для багатьох підлітків закінчилося: вони змушені були долучатися до виробничого процесу в селянських господарствах або йти на роботу по найму на заводи і фабрики, заміняючи там мобілізованих

чоловіків. Багатьом дітям, які втратили батьків на фронті, під час масових переміщень (біженства) та через інші обставини воєнного часу, довелося зазнати гіркої долі сирітства. Як правило, це стосувалося вихідців з бідних селянських і робітничих родин.

Найбільш відомими організаторами та меценатами, котрі всіма зусиллями намагалися допомогти дітям сиротам були Василь Нагірний та Андрей Шептицький (Львів). З їхньою допомогою було відкрито низку сиротинців, які були особливо нагальні в період після Першої світової війни.

1.Опрацюйте історичні джерела, розгляньте світлини.

Чи змогли б вижити та адаптуватися до нових умов життя діти-сироти після Першої світової війни без допомоги таких меценатів як

А. Шептицький, В. Нагірний та ін.? Відповідь обґрунтуйте.

Про ті, нелегкі, моменти є згадки у митрополита Андрея Шептицького: “Діти, що їх примістили ми по сиротинцях, є часами так пригноблені трагедією їх життя, що сестри, котрі є якби матерями для дітей, мусять не раз місяцями

працювати, щоб викликати усміх тих маленьких. Через

цілий рік є неможливо виробити атмосферу веселости і щастя. Діти, що мають своїх матерів та вітців, ведуть життя не на багато ліпше, чим сироти”.

Візуалізація видатних історичних постатей України

Праця митрополита не залишилася непоміченою, про свого наставника знали навіть найменші дітки, котрі часто зверталися до митрополита Андрея Шептицького у своїх листах, називаючи його Татком. Один з таких листів зберігся до наших днів і ось про що в ньому йшлося:

«Найдорожчі Таточку!

Прошу приїхати до нас, бо я ще Таточка ніколи не бачила. Я сего року перший рік в приюті і всі товаришки говорять, що мають Таточка у Львові,

і я лише слухаю та й думаю собі: а ну як Таточко приїде, чи схоче мене взяти за свою дитину? Бо вже кілька літ, як помер мій рідний Тато і тепер не маю нікого…

ІІІ. У тилових районах України в роки війни з’явилася ще одна, незвична для мирного часу категорія людей – біженці. Це були жителі Західної України, Білорусії, Польщі, країн Прибалтики, як правило, – жінки, діти, літні люди. Місцеві власті розміщували їх у невеликих містах і селах, де легше можна було розв’язати проблему працевлаштування і харчування. Кількість військовополонених, які опинилися на території України в ході війни, також налічувала сотні тисяч осіб. Вони працювали на шахтах, підприємствах важкої промисловості, у поміщицьких маєтках і в господарствах заможних селян. Спілкуючись із місцевим українським населенням, біженці й військовополонені стали додатковим джерелом інформації про незнайоме закордоння, про його людей, їхні звичаї. Це справляло певний вплив на зміну світосприйняття жителів тилових регіонів України, розширення їх уявлень…

1.Прочитайте тексти історичних джерел, розгляньте світлини. Хто такі біженці? Чому люди покидали свої рідні місця і вирушали в невідомість? Як складалася їх подальша доля?

2. Прочитайте тексти історичних джерел. Якими були настрої солдатів армій різних країн на початковому етапі війни? Як Ви гадаєте, що впливає на психологію та поведінку солдата під час війни.