Ядвіга, ще будучи майже дитиною, прибула до Польщі.
Для неї це була незнайома країна, бо вона народилася і виховувалася в Угорщині. Ядвіга знала, що має правити в Польщі, керувати цією країною, дбати про добробут її мешканців.
В Кракові вона довідалась, що поляки прагнуть, її шлюбу з великим князем Литви.
Чула, що він набагато старший від неї і що він — язичник.
Незважаючи на це, Ядвіга погодилась стати його дружиною,тому що розуміла,що цього вимагає добробут Польщі.
Ставши королевою, управління країною довірила чоловікові, а сама зайнялася справами простого люду: ставала на захист бідних та знедолених, піклувалася про них.
Такою, власне, і залишилася в пам’яті польського народу.
Королева Ядвіга померла молодою, коли їй ледве виповнилося 25 років.
У заповіті всі свої коштовності записала на відновлення та розвиток краківського університету.
Її волю виконав король Владислав Ягайло, і тому цей навчальний заклад до сьогоднішнього дня називається Ягелонським.