Історія - це наука про минуле...
Історія України вивчає розвиток суспільства на теренах України від найдавніших часів до сьогодення.
Історію України поділяють на певні періоди.
1) Стародавня історія (близько 1 млн. років тому – VI ст.; від появи першої людини на наших змлях до виникнення перших цивілізацій)
2) Середньовічна історія (V – кінець XV ст.: існування Київської, Галицько-Волинської, Литовсько-Руської держав)
3) Нова історія (XVI – ХІХ ст.; перебування України у складі Речі посполітої, Рсійської, Австрійської (Австро-Угорської держав, козаччина ,Гетьманщина)
4) Новітня історія (ХХ-початок ХХІ ст.; Українська національна революція ,перебування у складі СРСР, інших державах, незалежна Україна).
Вивчення історії України спирається на історичні джерела.
Історичні джерела – будь-які засоби інформації, що безпосередньо відображають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства, тобто все створене людиною, що дійшло до наших днів у вигляді предметів матеріальної культури, писемних пам’яток, усної творчості тощо.
Групи історичних джерел:
усні (міфи, легенди, казки тощо)
писемні (літописи, документи, щоденники, мемуари тощо)
речові (залишки жител, знаряддя праці, начиння, одяг тощо)
мовні (назви річок, гір, міст, сіл тощо)
етнографічні ( ті, що виникають на основі вивчення побуту та звичаїв сучасних традиційних суспільств (на сьогодні – переважно австралійські чи африканські племена)
фоно-, фото-, кінодокументи.
Терміни та поняття
Археологія – наука, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами
речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію людства.
Історичні джерела – це носії інформації, за якими вчені з’ясовують умови життя в попередні часи.
Історія – наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності
Хронологія – послідовність історичних подій у часі
Цивілізація – рівень суспільного розвитку та матеріальної культури.