32. Практичне заняття

Розділ 7. Друга світова війна.Тема уроку: Особливості окупаційного режиму і руху Опору.Практичне заняття: Примусова праця у Третьому Рейху.Трагедія ув’язнениху німецьких концтаборах та їх доля.

План:

1. Нацистський «новий порядок»у Європі.

2.Голокост.

3.Рух опору в окупованих територіях.

Опрацювати параграф29підручника.

Створити стислий конспект.

Додаткові матеріали :

1.https://gordonua.com/ukr/specprojects/konclager.html

2.http://library.nlu.edu.ua/BIBLIOTEKA/sait/konclag.pdf

3.https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2017/01/25/149495/

4.https://www.istpravda.com.ua/research/4fa90964344be/

5.http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/71008/Kuhareva.pdf?sequence=1

Ознайомившись з матеріалами напишіть есе на тему :

«Моє бачення значення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні для народів СРСР

У кожного із нас були такі часи, коли ми хворіли і відчували сильний фізичний біль, коли переживали кохання без взаємності, коли дізнавались про

зраду друзів чи близьких людей. В такі хвилини багато хто із людей,вважають, що вони найбільш нещасні у світі, життя закінчилось, бо в

ньому немає сенсу... Деякі люди намагаються вирішити проблему позбавивши себе життя... Переживаючи власну «трагедію», більшість не

задумуються про те, що бувають трагедії і страждання набагато страшніші за їх особисті.

Сьогодні ми перегорнемо одну із самих страшних і трагічних сторінок історії.

Тема нашого уроку «Примусова праця у Третьому Рейху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля».

Поміркуйте над епіграфом до уроку.

«Соціум турбується тільки про самозбереження, його не чіпає

травмоване життя - він дивиться вперед, в кращому випадку бажаючи,

щоб нічого подібного вже не відбувалося.»

Жан Амері

Як даний епіграф можна співвіднести із темою уроку?

Один із колишніх в’язнів, італійський поет і прозаїк Прімо Леві, писав:

««... ми ніколи не зможемо зрозуміти світ, в якому живемо - його минуле, сьогодення і майбутнє, - якщо не пам'ятатимемо, що рай і пекло - всередині кожного з нас».

Що він хотів нам цим сказати?

Інший колишній в’язень, відомий психіатр, Віктор Франкл описав

поведінку людей у концтаборі так: «...якщо ми говоримо про людину, що

вона - з табірної охорони або, навпаки, з ув'язнених, цим сказано ще не все.

Добру людину можна зустріти всюди, навіть в тій групі, яка, безумовно, по

справедливості заслуговує загального осуду. Тут немає чітких меж! Не слід

вселяти собі, що все просто: одні - ангели, інші - дияволи. Навпаки, бути

охоронцем або наглядачем над ув'язненими і залишатися при цьому

людиною всупереч усьому тиску табірного життя було особистим і

моральним подвигом. З іншого боку, ницість ув'язнених, які завдавали зло

своїм же товаришам, була особливо нестерпна. Ясно, що безхарактерність

таких людей ми сприймали особливо болісно, а прояв людяності з боку

табірної охорони буквально вражала. Пригадую, як одного разу наглядач за

нашими роботами (не в’язень) потихеньку простягнув мені шматок хліба,

зекономлений з власного сніданку. Це зворушило мене мало не до сліз. І не

стільки обрадував хліб сам по собі, скільки людяність цього дару, добре

слово, співчутливий погляд.

***

Безвихідь ситуації, щоденна, щогодинна, щохвилинна загроза

загибелі - все це приводило майже кожного з нас, нехай навіть мигцем,

ненадовго, до думки про самогубство. Але я, виходячи з моїх світоглядних

позицій, про які ще буде сказано, в перший же вечір, перш ніж заснути, дав

собі слово «не кидатися на дріт». Цим специфічним табірним виразом

позначався тутешній спосіб самогубства - доторкнувшись до колючого

дроту, отримати смертельний удар струму високої напруги.

Проблемне питання до уроку:

Чому, перебуваючи в страшних умовах, одні в’язні позбавляли себе

життя, а інші знаходили сили для виживання і довгих плідних років

життя?

4. Цілепокладання

Учитель пропонує учням визначити мету та задачі уроку відповідно до

теми.

1. Примусова праця у Третьому Рейху.

Вчитель

Примусова праця у Третьому Рейху — масовий вивіз робочої сили

до Третього рейху.

18 січня 1942 року з харківського вокзалу в німецький Кельн

відправився ешелон з українцями - перша партія висококваліфікованих

робітників, які на заводах Третього рейху повинні були викувати йому

перемогу над Радянським Союзом.

До кінця війни 1117 українців перетворяться в 2,5 мільйона, 100

тисяч яких назавжди залишаться лежати в чужій землі.

У червні 1941 року, коли радянська армія терпіла поразки та

відступала, питання остарбайтерів взагалі не стояло на порядку денному.

Пригадайте, якою мала бути доля слов’ян?

Але осінь 1941 року внесла свої корективи в плани нацистів. Бліцкриг

було зірвано. Німецька промисловість почала давати перші збої - не

вистачало робочих рук.

Спочатку проблему намагалися вирішити за рахунок

військовополонених. Однак тільки за грудень у трудових таборах померло

понад півтора мільйона в'язнів. Тоді нацисти вирішили залучити до роботи

населення окупованих територій.

Взимку 1941-1942 років у великих промислових центрах України -

Києві, Харкові, Дніпропетровську німці масово зганяли людей в кінотеатри.

На екранах на повну крутили агітаційні фільми.

За тиждень до уроку на електронну пошту класу вчитель відправляє

завдання No 1.

Робота з візуальними та текстовими джерелами.

Учні отримали нацистські агітаційні плакати, фрагменти газетних

статей з фотодокументами із закликами зголоситися на роботи в Німеччині.

Завдання:

1. Уважно розгляньте плакати та фотографії. Проаналізуйте зображення

та написи.

Алгоритм роботи

• Що тут зображено (сцена повсякденного життя, виконання

робіт, окремих людей (жінок / чоловіків / дітей) тощо)?

• Коли відбуваються події? Із чого це випливає, наскільки

співвідноситься з підписом до джерела (якщо він є)? З якою метою

надруковано зображення? Де відбуваються події? Які характерні ознаки

зображуваного місця? Яке це має значення?

• Дайте характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і

типів вони належать? Чому склад учасників саме такий?

• Чи відображають зображення певну тенденцію, явище і наскільки

повно та об'єктивно?

2. Дайте відповіді на запитання:

Чим така робота / життя в Німеччині могли привабити добровольців

остарбайтерів?

3. Подумайте, на які групи можна розділити ці зображення (за якими

критеріями)?

4. Які художні засоби застосовували художники?

Вчитель

Тільки пропагандистських фільмів з прицілом на ту чи іншу спеціальність було створено понад двадцять.

Пропоную переглянути 2 таких відео:

1. Фрагмент відео «Під знаком ОST: страшні спогади остарбайтерів про перебування в Німеччині», 04.59 – 05.37 хв. про агітацію шахтарів.

Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=RmS9LrvoHHk

2. Фрагмент відео «Агитка нацистской германии для руських», 01.31

– 03.35 хв. про агітацію жінок. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=NL5Bo8jqZ6c

Завдання та запитання до відео

Уважно перегляньте відео.

Як ви вважаєте, чи дієвою була агітація?

Чи змогла б нацистська реклама переконати вас їхати до Німеччини у ті часи? Свою відповідь обґрунтуйте.

Нацистам вірили, тому що пропагандистська машина Геббельса працювала щосили. Перший ешелон, який 18 січня 1942 року рушив з Харкова в Кельн, був заповнений виключно добровольцями. Але по приїзду райдужні перспективи виявилися зовсім не райдужними.

Пригадайте, хто такі остарбайтери?

Куди потрапляли остарбайтери?

Найгірше було тим хто потрапляв у концтабори.