4. Поняття і види соціальних норм. 

Бесіда

1. Яке місце в суспільних відносинах посідають держава та право?

2. Як змінюються соціальні відносини з виникненням держави?

3. Назвіть відомі вам теорії виникнення держави.

4. Які ви знаєте історичні типи держав?

Термінологічний диктант

1. Система відносин, які виникають на основі норм, закріплених у конституції, конституційних законах і діяльності органів, що складаються в процесі формування держави і місцевого самоврядування 

(Державний лад).

2. Організація верховної державної влади, порядок її утворення й діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни (Форма правління).

3. Елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами (Форма державного устрою).

4. Сукупність методів, форм і способів здійснення державної влади

(Форма державного режиму).

Минулого уроку,  ви дізналися про те, що в суспільстві існують і діють різноманітні пра­вила — правила безпечної поведінки, правила дорожнього руху, правила для учнів, правила спортивних змагань тощо.

Правила (норми) загального характеру,

які регулюють відносини в люд­ському суспільстві

та встановлені державою, суспільством, об’єднаннями громадян тощо, називають соціальними нормами.

1.1. Соціальні норми. Норми права як вид соціальних норм

Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, які виникли в процесі історичного розвитку, регулюють різні сфери суспільних відносин та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Дайте усні відповіді на питання:

А. Чи існують соціальні норми на острові, де  немає людей, де мешкають тільки тварини?

Б. Коли виникають соціальні норми?

В.  Яку функцію виконують соціальні норми?

Орієнтовні відповіді на питання:

А. Ні, соціальні норми – це правила поведінки, 

що існують у соціумі (людському суспільстві).

Б. Соціальні норми виникають ще за первісного ладу. Спочатку існують певні звичаї, згодом – моральні та релігійні норми. З появою держави на перший план виходять норми права.

В. Соціальні норми необхідні, щоб регулювати відносини між людьми, щоб припинити «війну всіх проти всіх», яка веде до знищення людства.

1.2. Наявність норм права, як одна з головних ознак держави.

Заповніть пропуски у визначенні поняття

Держава – це особлива політико-територіальна організація ________.

Її найсуттєвіші ознаки:

1) ________, або поширення державної влади лише на виокремленій кордонами частині земної кулі.

2) _____________,  або верховенство державної влади на території країні; можливість самостійно вирішувати важливі питання суспільного життя; незалежність державної влади на міжнародній арені.

3) Наявність  ________  _________ управління.

4)  Наявність _____________     ______________ ____________ (держава видає закони та інші акти, які є загальнообов’язковими для всього населення країни).

6)__________  __________ (кошти, які держава у певній пропорції збирає з населення, підприємств, організацій для утримання державного апарату, армії, міліції, здійснення загальнокорисних цілей).

7)_________  __________ (гімн, прапор, герб, столиця).

Перевірте себе!

Держава – це особлива політико-територіальна організація влади.

Її найсуттєвіші ознаки:

1) Територія, або поширення державної влади лише на виокремленій кордонами частині земної кулі.

2) Суверенітет, або верховенство державної влади на території країні; можливість самостійно вирішувати важливі питання суспільного життя; незалежність державної влади на міжнародній арені.

3) Наявність особливого апарату управління.

4) Наявність загальнообов’язкових правил поведінки (держава видає закони та інші акти, які є загальнообов’язковими для всього населення країни).

5) Система податків (кошти, які держава у певній пропорції збирає з населення, підприємств, організацій для утримання державного апарату, армії, міліції, здійснення загальнокорисних цілей).

6) Зовнішня атрибутика (гімн, прапор, герб, столиця).

Шановні учні! Після повторення навчального матеріалу ми можемо зробити висновки:

·    Норми права виникають з появою держави

Ознакою держави є наявність норм права, тобто наявність загальнообов’язкових правил поведінки. Держава видає закони та підзаконні акти, які є загальнообов’язковими для всього населення країни.

Завдання.

1) Які слова мають спільний корінь зі словом «право»?

Це слова «правильно», «правда», «справедливість».

2) Як ви розумієте слова давньокитайського філософа Конфуція: «право та справедливість полягають у тому, щоб кожен мав і робив своє так, щоб ніхто 

не мав чужого і не позбавлявся свого»?

3) Як ви розумієте вислів давньоримських юристів:

«Право є мірилом правильного, і все, що суперечить мірилу правильного, є несправедливим»?

Коментар учителя: Тривалий час людство вважало, що правитель, законодавець може бути вище закону. Але сьогодні в більшості країн конституційно закріплено принцип верховенства права. Цей принцип передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.

1.3. Джерела права.

Право – це система встановлених або санкціонованих державою загально обов’язкових правил поведінки (норм), які охороняються силою державного примусу і забезпечують регламентацію суспільних відносин у межах території всієї країни.

Ознаки права:

1) норми права – це правила поведінки, які походять вже не від суспільства, 

а від держави, втілення волі політичних сил, які перебувають при владі;

2) у випадках невиконання норм права добровільно, забезпечуються шляхом державного примусу;

3) регулюють найбільш важливі питання з позицій інтересів суспільства, держави та особи;

4) це правила поведінки загального характеру, тобто поширюються на всіх,

5) встановлюють юридичні права та обов’язки учасників суспільних відносин,

6) виражаються в певних офіційних формально визначених формах (закони, постанови, укази),

7) діють у єдності, складаються у правові інститути.

Джерело права – спосіб закріплення правил поведінки, що встановлюється державою.

Інший варіант визначення поняття: джерело права – це офіційна форма вираження і закріплення правових норм.

Розгорніть підручник та перепишіть визначення з підручник на ст. 30.

Види джерел права:

1) Нормативно-правовий акт

2) Правовий прецедент

3) Нормативно-правовий договір

4) Правовий звичай

5) Релігійно-правова норма

6) Міжнародно-правовий акт

Розглянемо кожне з юридичних джерел (форм) права.

Найстародавнішим джерелом права є правовий звичай.

Правовий звичай - акт-документ, що містить норми-звичаї (правила поведінки, які склалися в результаті багаторазового повторення людьми певних дій), які санкціоновані державою і забезпечуються нею. Держава визнає не всі звичаї, що склалися в суспільстві, а лише ті, що мають найбільше значення для суспільства, відповідають його інтересам і відповідають історичному етапу його розвитку.

Приклад: у збірці законів «Руська правда» (найдавніша її частина «Правда Ярослава», 1016 р.) згадується про криваву помсту, але великий князь київський Ярослав Мудрий обмежує помсту за вбивство ступенями споріднення (брат мстить за брата, батько – за сина, син – за батька, дядько – за племінника).

Сьогодні правовий звичай зберігає значення в правових системах традиційно-общинного типу.

Релігійно-правова норма - акт-документ, що містить церковний канон або іншу релігійну норму, яка санкціонується державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечується нею. Сьогодні релігійно-правова норма поширена в традиційно-релігійних правових системах (наприклад, у мусульманських країнах). У деяких країнах релігійно-правова норма тісно переплелася із правовим звичаєм, традиціями общинного побуту (держави Африки, Латинської Америки).

Приклад: у VII-XII ст. на теренах Арабського халіфату склалася сукупність правових, канонічно-традиційних, морально-етичних і релігійних норм ісламу – шаріат. За шаріатом строго забороненими діями (Харам) вважаються вбивство безневинної людини; злодійство; прийом алкогольних напоїв, вживання свинини; непокірність батькам або чоловіку. Тих, хто вчиняють харам («недозволене») очікує суворе покарання і в цьому житті, і в житті вічному (муки в пеклі). За шаріатом крадій карається відсіканням руки (в разі крадіжки на суму більше, ніж чверть денария).

Правовий прецедент - акт-документ, що містить нові норми права в результаті вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом. Цьому рішенню надається загальнообов'язкове значення при вирішенні подібних справ у майбутньому.

Правовий прецедент с одним із провідних джерел права англо-американського типу правових систем - Англія, США, Індія та ін.

Приклад: У 1954 р. Верховний суд США прийняв рішення за справою Brown v. Board of Education. Після того, як Верховний суд США задовольнив позов певного громадянина (Brown v. Board) проти системи освіти, шкіл деяких штатів, сегрегація за расовою ознакою в освітніх закладах була визнана такою, що суперечить 14-й поправці до Конституції США.

Нормативно-правовий договір - спільний акт-документ, що містить нові норми права, які встановлюються за взаємною домовленістю між правотворчими суб'єктами (результат двосторонньої або багатосторонньої угоди) із метою врегулювання певної життєвої ситуації, і забезпечується державою. На відміну від договорів-операцій, які мають індивідуально-разовий характер, нормативно-правовий договір розрахований на кількаразове застосування: його зміст складають норми - правила поведінки загального характеру (колективний, трудовий договір, типовий договір та ін.). Він має суттєве значення у сфері комерційних відносин і майнового обороту.

Приклад: Згідно із Законом України від 1 липня 1993 р. "Про колективні договори та угоди" та ст. 10 – 20 Гл.2 Кодексу законів про працю України на підприємствах укладається колективний договір між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом. Зміст колективного договору визначають сторони. У ньому передбачаються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, зміни в організації виробництва і праці; нормування оплати праці; встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (премій, доплат, надбавок та інші); встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці та ін. Колективний договір підлягає реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади, порядок якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливим видом нормативно-правового договору є міжнародний-правовий акт, що (на відміну від внутрішньодержавного нормативно-правового договору) можна розглядати як самостійне джерело права.

Міжнародний-правовий акт - - спільний акт-документ двох або кількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними. З санкції держави такий акт поширюється на її територію, стає частиною внутрішньонаціонального законодавства. На внутрішньодержавне право впливають джерела міжнародного права: загальновизнані принципи міжнародного права, міжнародні договори (пакти, конвенції).

Основним юридичним джерелом права більшості країн, особливо романо-германського типу (сім'ї) правових систем (Франція, ФРН, Італія, Іспанія та ін.) є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт є основним джерелом права й в Україні.

Нормативно-правовий акт - офіційний акт-документ компетентних органів, що містить норми права, забезпечувані державою (конституції, закони, укази президента, постанови та ін.).

Ознаки нормативно-правового акта:

1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);

2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;

3) приймається з дотриманням певної процедури;

4) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити:

а) вид акта (закон, указ, постанова);

б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади) та ін.;

5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", газетах "Голос України" та "Юридичний вісник України"; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті "Урядовий кур'єр"; закони і підзаконні акти - у часописі "Офіційний вісник України").

Приклад: 10 січня 2002 р. Верховна Рада України прийняла Сімейний кодекс України. Згідно з ч. 3 ст. 150 батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Записують до конспекту:

Джерело право – спосіб закріплення правил поведінки, що встановлюється державою.

Види джерел права: (або на ст.31 підручника)

1) Правовий звичай (звичаєве правило поведінки, яке санкціонується державою)

2) Правовий прецедент (рішення органу держави, якому надається формальна обов’язковість при розв’язанні справ)

3) Нормативно-правовий акт (письмовий документ державного органу, прийнятий в межах компетенції цього органу)

4) Міжнародно-правовий акт (норми міжнародного співтовариства, які за згодою держави поширюються на її території)

5) Нормативний договір (письмовий документ, продукт узгодження, компромісу сторін, який містить правила, обов’язкові для учасників)

6) Релігійно-правовий акт (в арабських і деяких інших мусульманських країнах – шаріат)

1.4. Система права та її елементи

Право є дуже складною цілісною системою.

Система права - це науково організована сукупність правових норм, розподілених за групами - правовими інститутами, зведеними у підгалузі, які у свою чергу утворюють галузі - цілісні нормативні утворення.

Ознаки (риси) системи права:

1. Обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин.

2. Органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок правових норм, а не їх випадковий набір. 

Норми права, з яких складається система права, не можуть функціонувати ізольовано.

3. Структурна багатоманітність. 

Це означає, що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елементів.

Структурні елементи системи права:

- норми права;

- інститути права;

- підгалузі права;

- галузі права.

Схема в підручнику на ст. 32.