Тема Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності.
Завдання:
1. Опрацювати параграф 14.
2. Записати опорний конспект.
3. Виписати поняття.
Матеріал до теми:
Суспільством називається сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зумовленими способом виробництва матеріальних і духовних благ, які змінюються упродовж історії.
Цей термін уживається також на позначення конкретного виду суспільства, наприклад українського, з його особливостями.
У соціології поряд з терміном «суспільство» також використовується запозичений з латини термін «соціум» (від лат. societas — суспільство). Характерні ознаки суспільства:
Ø спільність території проживання людей цілісність (суспільтво є єдиним цілим)
Ø сталість, тобто період існування триваліший за життя одного покоління
Ø здатність відтворювати й підтримувати міцні внутрішні зв’язки
Ø певний рівень розвитку культури,
Ø наявність власної системи цінностей самодостатність, саморозвиток і саморегулювання
Суспільство складається з окремих людей, великих і малих груп людей, об’єднаних потребами, інтересами, симпатіями, віком, статтю, національністю.
У суспільстві існують стійкі форми суспільного життя — соціальні інститути, що дозволяють людям створити систему відносин.
Соціальний інститут — це відносно стійка модель поведінки людей і організацій у певній сфері життєдіяльності суспільства.
Соціальні інститути можуть бути формальними й неформальними. Формальні соціальні інститути, освіта чи уряд, регулюються законами й іншими нормативними актами.
А неформальні інститути — це об’єднання за інтересами, наприклад, культурні чи соціальні фонди, клуби тощо.
Поділ формальних соціальних інститутів за сферами життя людини:
Ø економічні опікуються виробництвом і розподілом благ, послуг, регулюванням грошового обігу, організацією праці тощо; це — гроші, корпорації, ринок
Ø політичні пов’язані зі встановленням, виконанням, підтриманням влади; політичними інститутами є уряд, парламент, поліція, армія
Ø культурні й виховні: до них належать сім’я, школа, інші навчальні, наукові, художні заклади, релігійні організації
Суспільство від звичайного натовпу людей відрізняється тим, що є організованим і має структуру.
Соціальна структура — це ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками та відносинами. Основними елементами соціальної структури є люди та їхні групи.
Соціальним статусом називають авторитет і повагу, якими користується людина, її положення в суспільстві.
Розташування людей за соціальною ієрархією згори вниз за чотирма основними критеріями нерівності:
Ø неоднаковими прибутками,
Ø рівнем освіти,
Ø доступом до влади,
Ø престижем професії.
У соціології соціальною стратифікацією називають вертикальне розшарування суспільства. Належати до певного класу — означає мати доступ до відповідних матеріальних і соціальних благ, володіти певним обсягом влади та відповідальності, розпоряджатися різноманітними ресурсами, бути носієм певної культури.
Середній клас — група людей, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб.
Солідарність — це єдність переконань і дій, взаємодопомога й підтримка членів соціальної групи, що ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних групових цілей, спільна відповідальність.
Соціальна згуртованість — це задіяність і участь членів суспільства в політичному, економічному та культурному житті; це почуття солідарності й належності до суспільства, що засноване на ефективному використанні громадянських прав та інших надбань демократичного суспільства.
Соціальна згуртованість базується на спільних цінностях, міцних соціальних зв’язках та спільному виконанні суспільних обов’язків. Соціальна згуртованість є близькою до ідеї соціальної солідарності, коли люди та їх групи готові діяти й об’єднуватися заради спільної справи.
Відповідальність — усвідомлення особистістю власних обов’язків та їх виконання. Соціальна відповідальність виникає тоді, коли поведінка людини має суспільне значення й регулюється соціальними нормами. Вона залежить від індивідуальних особливостей людини, її місця в системі суспільних відносин та характеру цих відносин. Відповідальність є найважливішою якістю особистості, оскільки, беручи на себе відповідальність, людина самореалізується.