13. Які права мають діти?

ема Поняття прав дитини. Захист прав дитини

Завдання:

1. Опрацювати параграф 12.

2. Записати опорний конспект.

3. Виписати поняття.

Матеріал до теми:

У1924 р. Ліга Націй прийняла так звану Женевську декларацію прав дитини. Хоча в цьому документі не згадується слово «права», вона простими словами говорить про обов’язок дорослих щодо дітей. Вона містить усього п’ять принципів, які ґрунтуються на визнанні того, що людство має дати дітям усе найкраще.

1. Дитині мають бути надані засоби, необхідні для її нормального розвитку, —і фізичного, і духовного.

2. Голодну дитину необхідно нагодувати, хвору — доглядати, недорозвиненій —допомогти, ту, що скоїла правопорушення, — виправити, а сироті або безпритульній дитині — надати притулок і підтримку.

3. У часи страждань дитина повинна отримувати допомогу насамперед.

4. Дитина повинна мати можливість заробити собі на існування, її необхідно захистити від будь-якої форми експлуатації.

5. Дитину необхідно виховувати в усвідомленні, що всі її таланти слід присвятити слугуванню іншим людям.

Стаття 1 Конвенції про права дитини визначає, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. В Україні, як і здебільшого в міжнародній практиці, дитиною вважається особа у віці до 18 років, причому до 14 років вона вважається малолітньою, а з 14 до 18 —неповнолітньою.

Одним з перших кроків Генеральної Асамблеї ООН у сфері захисту прав дитини стало створення в 1946 р. Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Наступний крок міжнародної спільноти з формального визнання існування прав дитини —це стаття 25 Загальної декларації прав людини, прийнятої в 1948 р.

У 1959 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла спеціальний документ, де нарешті були сформульовані права дитини — Декларацію прав дитини. Метою її проголошення, як зазначено в Преамбулі, стало «забезпечити дітям щасливе дитинство та користування передбаченими нею правами і свободами для їхнього особистого блага та блага суспільства».

Декларація складається з десяти принципів, що стосуються захисту й добробуту дитини, дій усіх, причетних до здійснення прав дитини, — її батьків, держави, різноманітних організацій. Вона визнає людську гідність кожної дитини, захищає дитину від дискримінації «за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншими обставинами, що стосуються самої дитини чи її сім’ї» та проголошує,

що «людство зобов’язане надати дитині все найкраще, що воно має».

Загальні принципи Дитячої конвенції

1. Свобода від дискримінації (Стаття 2):

2. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини (Стаття 3):

3. Право на життя, виживання і розвиток (Стаття 6):

4. Повага до поглядів дитини (Стаття 12):

Збоку держави захист прав дитини забезпечують:

Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України,

суди загальної юрисдикції, прокуратура, адвокатура й нотаріат, структурні

підрозділи різноманітних міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування. Забезпечення належних умов для реалізації прав дітей в Україні здійснюється Уповноваженим Президента України з прав дитини.

Шляхи захисту прав дитини:

• самозахист дитини;

• захист із боку батьків;

• звернення до органів опіки та піклування;

• звернення до суду;

• звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування;

• звернення до громадських організацій.

• звернення до міжнародних органів захисту прав людини і дитини.