Практичне заняття №3
«Богдан Хмельницький як людина та історичний діяч»
1. Ознайомтесь:
Історичний портрет Б.Хмельницький походив з українського шляхетського роду.
Народився в 1595р.
Освіту здобув в єзуїтській школі, а згодом разом з батьком служив у козацькому війську.
У битві під Цецорою 1620 р. потрапив в полон до турків на 2 роки.
Перебував на службі у польського короля, вів господарство на хуторі Суботів.
Пізніше стає писарем Запорозького війська.
За відсутності Хмельницького на хутір напав шляхтич Д. Чаплинський.
Він пограбував маєток, забив до смерті 10-річного сина й забрав наречену Хмельницького.
Це стало приводом до Національно-визвольної війни українського народу проти польських поневолювачів (1648-1657рр.).
Б.Хмельницький засновник Української козацької держави, великий полководець, блискучий дипломат, державний діяч.
Помер в 1657р.
Історичний портрет Богдана Хмельницького
Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович
(1595-1657 pp.) -
державний і політичний діяч,
керівник Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.,
фундатор Української держави (Війська Запорозького),
гетьман України (1648-1657 pp.),
організатор українського козацького війська,
родоначальник української дипломатії,
меценат і покровитель Української православної церкви.
Богдан Хмельницький народився в сім’ї дрібного землевласникав в Суботові поблизу Чигирина.
Початкову освіту здобув в місцевій школі.
Потім навчався в Львівській єзуїтській колегії.
Знав багато мов, був мудрий, відважний, рішучий.
В юнацькі роки вступив на військову службу.
У битві під Цецорою (1620 р.) потрапив до турецького полону.
Після звільнення (1622 р.) продовжив службу у реєстровому війську.
У 1630-х pp. брав участь у козацьких повстаннях.
Згодом обіймав посади військового писаря, чигиринського сотника.
У січні 1648 р. Богдан Хмельницький підготував і очолив
повстання на Запорозькій Січі (Запорізька Січ),
яке поклало початок Національно-визвольній Війні українського народу.
Тоді ж був обраний гетьманом України.
Протягом року здобув блискучі перемоги над польським військами під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцами, здійснив похід під Львів і Замостя.
В ході Національно-визвольної Б. Хмельницький уперше в історії політичної думки України сформулював ідею створення власної незалежної держави.
В умовах ускладнення міжнародної ситуації в березні 1654 р. уклав
союзницьку угоду з російським царем.
Згодом, будучи невдоволеним діями Москви, спрямованими на досягнення перемир’я з Варшавою, вніс корективи до зовнішньополітичного курсу Української держави, поклавши в його основу принцип надання пріоритетів союзам з країнами, вороже налаштованими до Польщі: Швецією, Трансільванією, Бранденбургом.
Упродовж усього гетьманування Богдан Хмельницький проводив гнучку соціальну політику, запобігаючи загостренню соціально-економічних конфліктів у суспільстві.
2. Розгляньте зображення Б.Хмельницького та коментарі до них. Зробіть висновки.
Більшість відомих портретів Б. Хмельницького написано з гравюри
Вільгельма (Гійома) Гондіуса,
голландського художника, який працював у Гданську.
У правиці гетьмана — булава,
у лівій руці він тримає шаблю.
Привертає увагу впевнене обличчя, основними прикметами якого є довгий ніс, спущені донизу козацькі вуса і вольове підборіддя.
Щоки запали, на переніссі й лобі позначились суворі зморшки.
Відчувається, що перед нами сильна, але стомлена людина.
Портрет виконано у кращих традиціях західноєвропейського мистецтва.
Зображення Богдана Хмельницького на іконі «Покрова Богородиці» — цікаве мистецьке явище.
На іконі Богородиця, розвівши руки над персонажами, накрила їх плащем.
Праворуч під захисним плащем, дивлячись на Богородицю, молиться єпископ
Лазар Баранович, а за ним — монахи.
Ліворуч зображений російський цар
Олексій Михайлович
у золотій короні, а за ним —
Богдан Хмельницький.
Він, на відміну від інших персонажів, дивиться прямо на споглядальника.
Зробіть висновки.
3. Ознайомтесь:
Історична пісня
«ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ»
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?
Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.
Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
«А я ляхів не боюся і гадки не маю,
За собою великую потугу я знаю,
Іще й орду за собою веду:
А все, вражі ляхи, на вашу біду».
Утікали ляхи — погубили шуби...
Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби!
Становили ляхи дубовії хати,
Прийдеться, ляшенькам в Польщу утікати!
Утікали ляхів де якії повки, їли
Ляхів собаки і сірії вовки.
Гей, там поле, а на полі цвіти,—
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця,—
Не по однім ляху зосталась вдовиця!
1. Які історичні події описані в пісні?
2. Про які риси характеру гетьмана описано у тексті?
4. Опрацюйте погляди істориків на діяльність гетьмана,
порівняйте їх та зробіть висновки.
М. С. Грушевський:
«В нім занадто багато від Азії, від великих азійських завойовниківкочовиків, фундаторів держав Орд. З тою поважною відміною, що для нього матеріалом, гарматним м’ясом служили не чужі, підбиті племена, а свій власний народ. Він збудував свою владу, владу пануючої старшинської верстви, ціною страшних жертв мас. Він зробив пусткою половину України, щоб укріпити панування своє і своєї династії, чи своєї компанії у другій половині, але й звідти розігнав половину людей, примусив тікати за кордон України, поза межі досягнення його влади... В нім цілком не видно елементарної державної економіки, руки „державного хазяїна Української землі”, як колись говорили».
О. Оглоблін:
«Найбільше місце Богдана Хмельницького в історії України — не як полководця, хоча би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави. Яку б ділянку громадсько-державного життя не взяти — Богдан Хмельницький скрізь виступає як державний діяч великого формату».
Н. Яковенко:
«...хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких комбінацій, мимоволі сам закладав основи для неї (незгоди), бо кожний з його дипломатичних ходів зрештою переріс у братовбивчу війну між прихильниками полярних зовнішньополітиних орієнтацій».
Висновки