Конспект

Основні дати:

1942-1960 рр. - діяльність Української повстанської армії;

березень 1946 р. - Львівський (неканонічний) собор УГКЦ,

який прийняв рішення про скасування Берестейської унії 1596 р.,

розрив із Римом і підпорядкування греко-католиків Російській православній церкві;

1946- 1947 рр. – псевдовибори до рад усіх рівнів

Квітень – травень 1947 р. – операція «Вісла»;

21 жовтня 1947 р. – операція «Захід»;

Серпень 1949 р. – приєднання Мукачівської єпархії УГКЦ до Російської православної церкви;

5 березня 1950 р. – загибель Р. Шухевича;

1950 р. – завершення колективізації на західноукраїнських землях.

Радянізація — насильницьке насадження на певній території норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя, що було характерним для тоталітарного Радянського Союзу.

Етапи радянізації:

І етап.

Запитання:

1. Коли розпочалася Друга світова війна?

2. «Визвольний похід» Червоної Армії відбувся…?

3. Напад Німеччини на СРСР?

ІІ етап

Історична задачка:

(Один) кілька місяців назад, (75) років тому відбулося Визволення України від фашистської агресії. Визначте дату даної події.

У ході наступальних дій Червоної армії західноукраїнські землі були звільнені від фашистської окупації. Повернулась радянська влада, і розпочався другий етап радянізації.

Складові радянізації:

• колективізація,

• індустріалізація,

• культурна революція;

• масові репресії.

«Радянізувати» Західну Україну комуністи намагались якнайшвидше.

Процес відбудови у районах Західної України відбувався набагато складніше, ніж на сході республіки.

Це було зумовлено:

• значними руйнуваннями, завданими фашистською агресією та воєнними діями 1944 p.;

• слабкістю економічного потенціалу регіону;

• особливістю менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні перетворення;

• опором нововведенням з боку значної частини населення.

Відновлення радянської влади відбувалось шляхом направлення зі східних районів України у західні області значної кількості робітників партійно-комсомольського та державного апарату.

До середини 1946 р. сюди було направлено 86 тис. спеціалістів.

Місцевим кадрам на той час не довіряли.

Так, з 15 120 номенклатурних посад в обкомах партії в Західній Україні наприкінці 1946 р. місцеві працівники складали лише 1 832 особи (12,1 %).

Майже всі ключові посади в правоохоронних органах, органах державної безпеки, культури та освіти посідали вихідці з інших регіонів країни.