Прикладами маніпуляції в медіа можуть бути:
- надання неповної інформації;
- навмисне приховування певного аспекту інформації;
- зміщення акцентів у повідомленні;
- висмикування з контексту тощо.
Маніпуляція в медіа тісно пов’язана з одним важливим поняттям – «пропагандою».
Пропаганда звичайно впливає на ставлення до певних явищ або груп людей. Наприклад, пропаганда може формувати ворожість до мігрантів через зображення їх як загрози.
Пропаганда може мати різні форми й використовувати різні засоби. Пропагандистськими можуть бути як листівки, що роздають на вулиці, так і матеріали в мас-медіа, які аудиторія сприймає як незалежну журналістику. Це додаткова небезпека від пропаганди – підрив довіри до медіа.
Пропаганда може ґрунтуватися частково на правдивій інформації, але її змішування з несправжньою інформацією призводить до фактичного обману людей.
Отже, якщо в інформаційних матеріалах ви помітили:
• використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити;
• штучне об’єднання в один матеріал не пов’язаних між собою подій;
• емоційно забарвлені слова, якими описують людей і явища;
• категоричні судження;
• заклики до дій
це може свідчити про те, що цей матеріал маніпулятивний і пропагандистський.
Чи належать, наприклад, соціальні ролики здорового способу життя, дотримання правил дорожнього руху до пропаганди? Адже вони теж спрямовані на чуттєвий складник людини, змушують замислитися, змінюють світогляд. Який контраст вони мають? Негативний чи позитивний?
( ????)
Для того, щоб розібратися з цим питаннями, пригадаємо трохи історію. Механізм пропаганди запущено у Ватикані після створення Конгрегації пропаганди віри, що ставила за мету просування впливу католицької церкви у її боротьбі зі світською владою у світі, створення місій у різних країнах. Ширшого розмаху та вжитку вона дістала під час Першої та Другої світової війни. З цього часу термін «пропаганда» має переважно негативний характер (ненависть і боротьба з ворогом, об’єднання сил і важка робота, щоб його перемогти). Після Другої світової війни пропаганда набула такого негативного відтінку, що більше це поняття неможливо було позиціонувати у позитивному сенсі через викликані нею страхітливі наслідки.
Тому в ХХ столітті позитивна пропаганда була замінена іншими поняттями: соціальна реклама, піар («зв’язки із громадськістю»), які й здобули масовий ужиток. Як бачимо, такі поняття, як «соціальна реклама», «піар», «реклама» вийшли з позитивної пропаганди. Вони сильно перетинаються і викликають багато запитань: Чи всюди міститься пропаганда? У чому її головні відмінності? Реклама – це пропаганда?
Необхідно пам’ятати, що соціальна реклама, піар, реклама товарів, послуг – це витоки «білої» (позитивної) пропаганди. У сучасному світі термін «пропаганда» використовується тільки в негативному значенні і застосовується здебільшого лише в таких сферах, як політика та ідеологія.