Cognition, communication, discourse. 2023, # 26, 152-173
POLITICAL TOXICITY IN THE CONTRASTIVE PERSPECTIVE
(Based on American, British and Ukrainian media discourse)
© Nataliia Shkvorchenko – Doctor of Sciences in Linguistics, Associate Professor,
International Humanitarian University (33, Fontanska Road str., Odesa, 65016, Ukraine);
e-mail: nmshkvorchenko@gmail.com; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7146-7244
Article citation: Shkvorchenko, N. (2023). Political toxicity in the contrastive perspective (Based on American,
British and Ukrainian media discourse). Cognition, communication, discourse, 26, 152-173.
http://doi.org/10.26565/2218-2926-2023-26-09.
Shkvorchenko N. Political toxicity in the contrastive perspective (Based on American, British and Ukrainian media discourse).
This research focuses on the issue of political toxicity in the media discourse of the United States of America, Great Britain and Ukraine. It defines common and distinctive features of semiotization of political toxicity in the media discourse. In political communication, toxicity is understood as a type of interaction between various participants in political discourse, which is characterized by a high degree of aggressive verbal, para- and/or non-verbal behavior and discriminates against the opponent based on race, ethnicity, gender, etc. resulting in such a politician (politicians) being perceived and then defined as toxic. Its purpose is to identify common and different ways and means of semiotization of political toxicity. It is based on methods of associative and identification experiments, computer multimodal analysis, as well as statistical processing of the information received. The study reveals the modes of the toxic effect deployment and the dictums of the politician’s toxic image formation in the their collective, associative-individual, symbolic, and media discourse-portrait. Complex analysis of a politician’s toxic image in different linguistic cultures takes into account the politicians’ behavior as opinion leaders and the coverage of the target audience, to which the effect of their toxic rhetoric extends: one person, a group of people, or the wider community. At the same time, the types of harm resulting from the visualization of the media toxic effect can be aimed at both the psychological states of the addressee and their gender, age, and professional characteristics. The paper determines means of verbal expression of toxicity both by the aggressive-emotional type of the politician and by the socio-cultural features of political struggle in the United States of America, Great Britain, and Ukraine.
Keywords: political discourse, media discourse, toxicity, conceptual features, semiotization, verbal, paraverbal, non-verbal behavior.
Шкворченко Н. Політична токсичність у контрастивній перспективі (на матеріалі американського, британського та українського медіа-дискурсу).
Дослідження присвячене проблемі політичної токсичності в медійному дискурсі Сполучених Штатів Америки, Великої Британії і України; визначенню спільних та відмінних рис семіотизації політичної токсичності в медійному дискурсі. Спостережуваний міждисциплінарній характер феномену токсичності дає підстави зробити припущення про його когнітивну природу і ментальну сутність із набором концептуальних ознак, які відображають картину світу національної лінгвокультури. У політичній комунікації під токсичністю розуміють тип взаємодії різних учасників політичного дискурсу, який характеризується високим ступенем агресивної вербальної, пара- та/або невербальної поведінки та дискримінує опонента за расовою, етнічною, гендерною ознаками тощо, внаслідок чого такий політик (політики) сприймається, а потім визначається в медіа як токсичний. Мета дослідження – виявити спільні та відмінні способи й засоби семіотизації політичної токсичності. Дослідження ґрунтується на методах асоціативного та ідентифікаційного експериментів, комп’ютерного мультимодального аналізу, а також статистичної обробки отриманих даних. У дослідженні виявлено модуси розгортання токсичного ефекту та закономірності формування токсичного іміджу політика в колективному, асоціативно-індивідуальному, символічному та медійному дискурсі-портреті. Комплексний аналіз токсичного іміджу політика в різних лінгвокультурах враховує поведінку політиків як лідерів громадської думки та охоплення цільової аудиторії, на яку поширюється дія його токсичної риторики – на одну особу, групу осіб чи широку громадськість. При цьому види шкоди від візуалізації медіатоксичного ефекту можуть бути спрямовані як на психологічні стани адресата, так і на його гендерні, вікові та професійні характеристики. У статті визначено засоби вербального вираження токсичності, зумовлені як агресивно-емоційним типом політика, так і соціокультурними особливостями політичної боротьби у Сполучених Штатах Америки, Великій Британії та Україні.
Ключові слова: політичний дискурс, медійний дискурс, токсичність, концептуальні ознаки, семіотизація, вербальна, пара- та/або невербальна поведінка.