КОГНИЦИЯ, КОММУНИКАЦИЯ, ДИСКУРС. – 2020. – №20. – С. 41 – 61.
©Valentyna Ushchyna – Doctor of Philology, Professor, Lesya Ukrainka Eastern European National University
(13, Volia Avenue, Lutsk, Ukraine, 43025, Ukraine);
Fulbright visiting scholar, Department of Linguistics, Dietrich School of Arts and Sciences, University of Pittsburgh, USA
(Fulbright grant 2019-2020); е-mail: v.ushchyna@gmail.com
FROM STANCE TO IDENTITY: STANCETAKING IN CONTEMPORARY ENGLISH RISK DISCOURSE
В. Ущина. От станса к идентичности: позиционирование в современном англоязычном дискурсе риска. Внимание работы сосредоточено на позиционировании – интерсубъектной и контекстно-зависимой дискурсивной деятельности, объединяющей микро- и макро- особенности дискурса. Целью статьи является раскрытие дискурсивного конструирования ситуативных идентичностей в англоязычном дискурсе риска как результата позиционирования субъектов дискурсивного взаимодействия относительно риска. Теоретическим основанием исследования послужила совокупность пост-структуралистских и социо-конструкционистских подходов к анализу дискурса, объединенных социокогнитивной дискурсологией – новым направлением дискурсивных изысканий. Современный англоязычный дискурс риска в этой работе стал ситуативным контекстом для изучения позиционирования. Дискурс риска рассматривается как феномен двух типов – собственно дискурс риска (коммуникативная ситуация риска) и дискурс о риске (метакоммуникативная ситуация риска). Раскрытие когнитивных, прагматических и интеракциональных особенностей позиционирования осуществлено с помощью анализа динамики дискурсивного взаимодействия участников коммуникативной ситуации риска в условиях непосредственного принятия решений касательно риска. В результате выделены ситуативные идентичности участников ситуации риска, варьируемые в диапазоне от осторожного до склонного к риску субъекта. Анализ конверсационных поведенческих паттернов и дискурсивной динамики согласования стансов позволил определить и охарактеризовать интеракционные дискурсивные механизмы позиционирования. В ex situ условиях метакоммуникативной ситуации риска фокус внимания переместился на социо-семиотический потенциал и прагма-риторическую специфику позиционирования, в результате чего выделены ситуативные идентичности, характерные для такого дискурсивного взаимодействия – субъект-эксперт, субъект-дилетант и субъект-медиатор, речевое поведение которых зависит от сбалансированности эпистемического и аффективного компонентов в структуре их стансов.
Ключевые слова: дискурс риска, идентичность, интеракция, коммуникативная ситуация, метакоммуникативная ситуация, позиционирование, станс.
В. Ущина. Від стансу до ідентичності: позиціювання в сучасному англомовному дискурсі ризику. Увага у роботі зосереджена на позиціюванні – міжсуб’єктній та контекстно-залежній дискурсивній діяльності, що об’єднує мікро- та макро- особливості дискурсу. Мета статті полягає у розкритті дискурсивного конструювання ситуативних ідентичностей в англомовному дискурсі ризику як результату позиціювання суб’єктів дискурсивної взаємодії стосовно ризику. Теоретичним підґрунтям дослідження стала низка пост-структуралістських та соціо-конструкціоністських підходів до аналізу дискурсу, об’єднаних соціокогнітивною дискурсологією – новим напрямом дискурсивних студій. Сучасний англомовний дискурс ризику слугує ситуативним контекстом для вивчення позиціювання. Дискурс ризику тлумачиться як феномен двох типів – власне дискурс ризику (комунікативна ситуація ризику) та дискурс про ризики (метакомунікативна ситуація ризику). Розкриття когнітивних, прагматичних та інтеракційних особливостей позиціювання здійснено завдяки аналізу динаміки дискурсивної взаємодії учасників комунікативної ситуації ризику в умовах безпосереднього прийняття рішень стосовно ризику. У результаті виокремлено ситуативні ідентичності учасників ситуації ризику, що варіюються в діапазоні від обережного до схильного до ризику суб’єкта. Аналіз конверсаційних поведінкових паттернів та дискурсивної динаміки узгодження стансів дозволив виявити і схарактеризувати інтеракційні механізми позиціювання. У ex situ умовах метакомунікативної ситуації ризику фокус уваги змістився на соціо-семіотичний потенціал та прагма-риторичну специфіку позиціювання, що дозволило виокремити характерні для такої дискурсивної взаємодії ситуативні ідентичності – суб’єкт-експерт, суб’єкт-дилетант та суб’єкт-медіатор, мовленнєва поведінка яких залежить від збалансованості епістемічного та афективного компонентів у складі їхніх стансів.
Ключові слова: дискурс ризику, ідентичність, інтеракція, комунікативна ситуація, метакомунікативна ситуація, позиціювання, станс.
V. Ushchyna. From stance to identity: Stancetaking in contemporary English risk discourse. The study focuses on stancetaking – an intersubjective and context-bound discursive activity that unites micro- and micro-properties of discursive interaction. The purpose of this work consists in discovering discursive ways of situational identities construction in contemporary English risk discourse as a result of stancetaking on risk. The theoretical background for this research comprises post-structuralist and socio-constructionist approaches to discourse analysis, establishing a new, socio-cognitive, direction in discourse studies. Contemporary English risk discourse serves a situational environment for investigating stancetaking in this work. It is approached as a discursive phenomenon of two types – a risk discourse proper (communicative situation of risk) and a discourse about risk (metacommunicative situation of risk). Discursive framework of communicative situation of risk reveals cognitive, pragmatic, and interactional dynamics of stancetaking in the conditions of in situ discussion of eventual stances (decisions) on risks. The inquiry resulted in determining the stance-takers’ situational identities, ranging from risk-averse to risk-taking subjects. Investigation of conversational patterns and discursive dynamism of stance alignment enabled identification and characterization of interactional mechanisms of stancetaking in situations of risk. Explorations of stancetaking in ex situ discursive conditions of metacommunicative situations of risk shed light onto socio-semiotic potential and pragmatic-rhetorical patterns of stancetaking. Complex analysis of the stance-takers’ language output provided a basis for establishing a typology of their situational identities, constructed in mediated discourse situations – layman, expert, mediator whose strategic speech behavior depends upon the balance of epistemic and affective components in their respective stances.
Key words: communicative situation, identity, interaction, metacommunicative situation, risk discourse, stance, stancetaking.