Р.І. Савчук Лінгвокогнітивні наративні стратегії французького художнього текстотворення XVIII–XXI століть.
У статті запропонований новий інтерпарадигмальний теоретико-методологічний підхід до розкриття процесів і механізмів художнього текстотворення,
що дав змогу представити домінантні лінгвокогнітивні наративні стратегії французьких прозових творів XVIII–XXI ст., які відображають динаміку наративного мислення письменників кожної епохи. У роботі визначено типи оповідної реальності як результат авторських наративних програм, скомплікованих основними категоріями художнього наративу (голос, темпоральність, просторовість, модальність). У результаті аналізу французького художнього дискурсу XVIII–XXI століть розкрито лінгвокогнітивні механізми концептуалізації наративних стратегій XVIII ст.: "гра" і "дзеркало"; реконструйовано фреймову структуру наративних стратегій XIX ст.: "погляд" і "спогад" та XX ст.: "експресія" і "самоідентифікація"; представлено гештальт-структури наративних стратегій кінця XX – поч. XXІ ст.: "калейдоскоп" і "дублювання".
Ключові слова: гештальт-структура, лінгвонаратологія, наративна стратегія, фрейм-уявлення, фрейм-ситуація.