Popov S.  Cognitive-evolutionary theory of language: justification.

This article is devoted to substantiating the cognitive-evolutionary theory of language within the framework of cognitive linguistics. The main principle of cognitive linguistics, “explanation,” serves as the foundation for this theory. It is argued that the need for this theory arises from negative trends in modern cognitive linguistics, such as an excessive focus on studying concepts without a common understanding of the term "concept" and the substitution of the object of cognitive linguistic research with the study of thinking facilitated by language, rather than thinking itself. The article proposes a new theory for cognitive linguistics that aims to explain the mechanism by which the quality of thinking influences the quality of language. Furthermore, it seeks to determine what factors contribute to the quality of thinking and identify the reasons for differences in the development of languages, thinking, and cultures associated with languages. To support this theory, an interdisciplinarity is suggested, which involves incorporating anthropological data from various fields such as philosophy, logic, cognitive psychology, ontopsychology, ethnopsychology, psycholinguistics, neurophysiology, neurolinguistics, ontolinguistics, ethnolinguistics, and primatology. The author argues in favor of the overwhelmingly positive impact of biological and cognitive evolution. While the commonly accepted notion of thinking influencing language lacks complete proof, the article identifies perception as the cognitive structure that ensures the quality of thinking. In line with the idea that the quality of perception affects thinking, which in turn affects language, three degrees of perception are identified: syncretic, superficial, and alternative. Each degree of perception is described alongside linguistic and mental characteristics observed in great apes, children, modern primitive and ancient civilized people, as well as modern civilized people. The article concludes that differences between languages (and cultures) stem from the quality of perception regarding their developmental possibilities. As a result, the cognitive-evolutionary algorithm “perception: syncretic, superficial, or alternative → corresponding logic of thinking → corresponding logic of language (corresponding logic of culture)” is proposed.

Keywords: cognitive linguistics, cognitive-evolutionary theory of language, interdisciplinarity, anthropology, thinking, language, culture, perception.

Попов С. Когнітивно-еволюційна теорія мови: обґрунтування.

Стаття присвячена обґрунтуванню когнітивно-еволюційної теорії мови, яка пропонується в межах когнітивної лінгвістики та принципом якої є головний принцип когнітивної лінгвістики «пояснення». Доводиться, що когнітивнолінгвістична потреба в цій теорії зумовлена такими негативними тенденціями в сучасній когнітивній лінгвістиці, як надмірне захоплення вивченням концептів за відсутності єдиного розуміння терміна «концепт» і підміна об’єкта когнітивнолінгвістичних досліджень вивченням не мови за допомогою мислення, а мислення за допомогою мови. У статті пропонується обґрунтування нової для когнітивної лінгвістики теорії, яка могла б пояснити механізм впливу якості мислення на якість мови, показати, чим, у свою чергу, обумовлюється якість мислення, та виявити причини відмінностей у розвитку не тільки мов, а й пов’язаних з мовами мислення та культур. У якості методологічної бази такої теорії пропонується міждисциплінарність, з чого випливає залучення до обґрутування теорії даних антропонаук: філософії, логіки, когнітивної психології, онтопсихології, етнопсихології, психолінгвістики, нейрофізіології, нейролінгвістики, онтолінгвістики, етнолінгвістики та приматології. Доводиться переважна позитивність біологічної та, як наслідок, когнітивної еволюції. Оскільки відома теза про вплив мислення на мову виглядає не цілком доведеною, виявляється когнітивна структура, яка забезпечує якість мислення: сприйняття. Відповідно до ідеї впливу якості сприйняття на якість мислення, яка у свою чергу впливає на якість мови, виявляються три ступені сприйняття: синкретичне, поверхневе та альтернативне. Опис кожного ступеня сприйняття супроводжується мовними та ментальними характеристиками людиноподібних мавп, дітей, сучасних первісних та давніх цивілізованих людей, а також сучасних цивілізованих людей. Доводиться, що різниці між мовами (і між культурами) обумовлені якістю сприйняття можливостей їх розвитку. Пропонується когнітивно-еволюційний алгоритм «сприйняття: синкретичне, поверхневе або альтернативне → відповідна логічність мислення → відповідна логічність мови (відповідна логічність культури)».

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, когнітивно-еволюційна теорія мови, міждисциплінарність, антропонауки, мислення, мова, культура, сприйняття.