Cognition Communication Discourse - Miskimmon A., O’Loughlin B.

КОГНИЦИЯ, КОММУНИКАЦИЯ, ДИСКУРС. – 2018. – №17. – С. 75 – 91.

©Alister Miskimmon – PhD in German Studies, Professor of International Relations

and Head of the School of History, Anthropology, Philosophy and Politics, Queen’s University Belfast

(24 University Square, Belfast, BT7 1NN, United Kingdom); email: a.miskimmon@qub.ac.uk

©Ben O’Loughlin – DPhil Politics, Professor of International Relations, School of Politics,

International Relations and Philosophy, Royal Holloway, University of London

(Egham, Surrey, TW20 0EX, United Kingdom); email: ben.oloughlin@rhul.ac.uk

AN EU RECOVERY PROGRAMME FOR UKRAINE?

TOWARDS A NEW NARRATIVE FOR EU-UKRAINE RELATIONS?

Алистер Мискімон, Бен О'Луглин. Программа ЄС, направленная на оздоровление Украины? В направлении нового нарратива в отношениях между ЕС и Украиной? В1947 году Соединенные Штаты Америки развернули Программу европейского оздоровления с целью поддержки восстановления послевоенной Европы. План Маршалла, названный в честь Госсекретаря США Джорджа Маршалла, стал одним из наиболее существенных достижений в американской внешней политике двадцатого столетия. Идея европейской программы, направленной на оздоровление Украины, вызывает как интерес, так и несовместимость мнений украинцев. Расширение ЕС в 2004 и 2007 годах продемонстрировало способность Европы осуществлять масштабные экономические проекты. Однако с тех пор ЕС испытывает трудности в распространении своего влияния и формулировке понятного нарратива относительно своей роли в европейском соседстве и на мировой арене. Сможет ли более конструктивная помощь Украине, а также программа развития для украинского соседа предоставить новые возможности как для ЕС, так и для Украины? В этой статье мы анализируем серию интервью, взятых у представителей элиты из разных регионов Украины в 2016-2017 годах с целью получить ответ на поставленный вопрос. Результаты анализа показывают, что представители украинской элиты демонстрируют смешанные чувства относительно существующих программ помощи Украине со стороны ЕС; многие респонденты возмущены условиями, выдвигаемыми ЕС, однако они и не ожидают отсутствия условий как таковых. Значительная часть украинской элиты стремятся к тому, чтобы Украина достигла европейских стандартов в законодательстве и благополучии граждан, но одновременно отдают предпочтение самостоятельному построению независимого государства. И Украина, и Россия воспринимаются метонимично – как носители двух систем ценностей и геополитических устремлений; и ни одна из этих систем не удовлетворяет требования украинцев. В итоге мы утверждаем, что, хотя действия, подобные Плану Маршалла, могут быть полезны, их вряд ли можно рассматривать как объединяющий общественный нарратив и основу для сотрудничества и развития.

Ключевые слова: отношения между ЕС и Украиной, План Маршалла, экономика, политика, нарратив, украинские элиты, интервью.

Алістер Міскімон, Бен О'Луглін. Програма ЄС, спрямована на оздоровлення України? У напрямку до нового наративу у відносинах між ЄС та Україною? У 1947 році Сполучені Штати Америки започаткували Програму європейського оздоровлення задля підтримки відбудови післявоєнної Європи. План Маршалла, названий на честь Держсекретаря США Джорджа Маршалла, став одним із найвагоміших досягнень в американській зовнішній політиці двадцятого століття. Ідея європейської програми, спрямованої на оздоровлення України, викликає як інтерес, так і несумісність думок українців. Розширення ЄС у 2004 і 2007 роках продемонструвало здатність ЄС здійснювати масштабні економічні та політичні проекти. Однак з тих пір ЄС зазнала труднощів у розповсюдженні свого впливу і формулюванні зрозумілого наративу щодо своєї ролі в європейському сусідстві та у широкому світі. Чи зможе конструктивніша допомога та програма розвитку для українського сусіда надати нові можливості як для ЄС, так і для України? У цій статті ми аналізуємо серію інтерв'ю, взятих у представників еліти з різних регіонів України в 2016-2017 роках з метою отримати відповідь на поставлене запитання. Результати аналізу показують, що представники української еліти мають змішані почуття щодо існуючих програм допомоги Україні з боку ЄС; багато респондентів обурені умовами, висунутими ЄС, проте вони й не очікують на відсутність умов як таких. Численні представники української еліти прагнуть досягнення Україною європейських стандартів у законодавстві і добробуті громадян, але водночас надають перевагу самостійній розбудові незалежної держави. І Україна, і Росія сприймаються метонімічно – як носії двох систем цінностей та геополітичних прагнень; і жодна з цих систем не задовольняє вимоги українців. У висновку ми стверджуємо, що хоча дії, подібні до плану Маршалла, можуть бути корисними, їх навряд чи можна розглядати як об'єднуючий суспільний наратив та основу для співробітництва та розвитку.

Ключові слова: відносини між ЄС та Україною, План Маршалла, економіка, політика, наратив, українські еліти, інтерв'ю.

Alister Miskimmon and Ben O’Loughlin. An EU recovery programme for Ukraine? Towards a new narrative for EU—Ukraine relations? In 1947, the United States of America launched the European Recovery Programme to support the post-war reconstruction of Europe. The Marshall Plan, as it became known after U.S. Secretary of State George C. Marshall, was one of the major success stories of US foreign policy in the twentieth century. The notion of an EU Recovery Programme for Ukraine provoked interest – and division in Ukraine. The enlargement of the EU in 2004 and 2007 demonstrated the EU’s capacity to mount grand economic and political projects. However, since then, the EU has faced difficulties exerting influence and constructing a coherent narrative of its role in the European neighbourhood and the wider world. Would a more transformative aid and development programme for its Ukrainian neighbour offer an opportunity for the EU as well as Ukraine? In this article we use a series of elite interviews conducted across Ukraine in 2016-17 to explore how such a notion is understood. We find that Ukrainian elites have mixed feelings about existing EU aid programmes; many respondents resented the conditions the EU imposes, but nor do they want or expect aid to be given unconditionally. Whilst many aspire for Ukraine to reach EU standards of law and prosperity, Ukrainian elites favour self-help in their efforts to forge a stable sovereign state. Both the EU and Russia are understood as metonymies – as standing for two sets of values and geopolitical futures – and neither quite fit what Ukrainians seek. We conclude that whilst a Marshall Plan-style action could have benefits, it is not desired as a basis for a shared narrative and basis of cooperation and development.

Key words: EU—Ukraine relations, Marshall Plan, economy, politics, narrative, Ukrainian elites, interviews.

Full text (PDF)