КОГНИЦИЯ, КОММУНИКАЦИЯ, ДИСКУРС. – 2016. – №12. – С. 62–72.
© Приходько Анна Ильинична – доктор филологических наук, профессор, профессор кафедры английской филологии
Запорожского национального университета
(ул. Жуковского, 66, Запорожье, 69600, Украина); e-mail: anna.prikhodko.55@mail.ru
АЛЛЕТИЧЕСКИЙ И ДЕОНТИЧЕСКИЙ СПОСОБЫ АРГУМЕНТИРОВАНИЯ ОЦЕНКИ
В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ДИСКУРСЕ
А.И. Приходько (Запорожье, Украина)
А.И. Приходько. Аллетический и деонтический способы аргументирования оценки в художественном дискурсе. В данной статье основное внимание уделяется когнитивно-коммуникативному и аксиопрагматическому аспектам аргументации, которые включают систему утверждений, направленных на опровержение или оправдание какой-либо мысли, сообщения. С этой точки зрения целесообразно выделять два вида аргументации: аллетическую и деонтическую. Референтом аллетической аргументации является истина, которая или утверждается, или отрицается. Референтом деонтической аргументации становятся поступки, действия, поведенческая сторона коммуникативных ситуаций в целом. Аллетическая и деонтическая аргументация в оценочных высказываниях актуализируется в прагматических контекстах четырех типов: обязательство-содействие; предварительное соглашение (оба контекста характерны для деонтической аргументации); ожидание действия, вызванного попытками убеждения в правильности того или иного утверждения; интенсивное выражение мнения (эти типы контекстов присущи для актуализации аллетической аргументации). Аллетический вид аргументации зачастую употребляется в оценочных высказываниях информативно-дескриптивного иллокутивного типа (аргументативы, констативы, дескриптивы), так как главной целью подобных высказываний есть убеждение
в правильности решения, принимаемого адресатом. Деонтический вид аргументации присущ оценочным высказываниям декларативно-экспрессивного типа (комиссивы, экспозитивы)
и директивного (реквестивы, инъюнктивы, суггестивы) типов, поскольку основной коммуникативной целью таких высказываний является побуждение к определенному действию.
Ключевые слова: аллетический, аргументация, декларативно-экспрессивный, деонтический, информативно-дескриптивный, оценочное высказывание, прагматический контекст.
А.І. Приходько. Аллетичний і деонтичний способи аргументування оцінки в художньому дискурсі. У даній статті основна увага приділяється когнітивно-комунікативному
і аксіопрагматичному аспектам аргументації, які включають систему тверджень, спрямованих
на спростування або виправдання будь-якої думки, повідомлення. З цього погляду доцільно виділяти два види аргументації: аллетичну і деонтичну. Референтом аллетичної аргументації є істина, яка або стверджується, або заперечується. Референтом деонтичної аргументації є вчинки, дії, поведінкова сторона комунікативних ситуацій в цілому. Аллетична і деонтична аргументація в оцінних висловлюваннях актуалізується в прагматичних контекстах чотирьох типів: зобов'язання-сприяння; попередня угода (обидва контексти характерні для деонтичної аргументації); очікування дії, викликаної спробами переконання в правильності того чи іншого твердження; інтенсивне вираження думки (ці типи контекстів властиві для актуалізації аллетичної аргументації). Аллетичний вид аргументації часто вживається в оцінних висловлюваннях інформативно-дескриптивного іллокутивного типу (аргументативи, констативи, дескриптиви), оскільки головна мета подібних висловлювань є переконання в правильності рішення, прийнятого адресатом. Деонтичний вид аргументації притаманний оцінним висловлюванням декларативно-експресивного (коміссиви, експозитиви) і директивного (реквестиви, ін'юнктиви, суггестиви) типів, оскільки основною комунікативною метою таких висловлювань є спонукання до певної дії.
Ключові слова: аллетичний, аргументація, декларативно-експресивний, деонтичний, інформативно-дескриптивний, оцінне висловлювання, прагматичний контекст.
A.I. Prihodko. Alethic and deontic means of evaluative argumentation in the discourse of fiction. This article focuses on the cognitive-communicative and axiopragmatic aspects of argumentation that include system of statements, aimed at the denial or justification of any thought or message. From this perspective, it is advisable to speak abut two types of argumentation: alethic and deontic. Referent of alethic argumentation is truth, that is either approved or denied. Referent of deontic argumentation is actions, deeds, behavioral side of communicative situations in general. Alethic and deontic argumentation in evaluation statements are actualized in pragmatic contexts of four types: the obligation of assistance; a preliminary agreement (both context are characteristic of the deontic argumentation); the expectation of action caused by the attempts of persuasion of the correctness of a statement; intensive expression of the opinion (these types of contexts are characteristic of alethic argumentation). Alethic argumentation is often used in evaluation statements of informative-descriptive illocutionary type (argumentatives, constatives, descriptives), as the main purpose of such statements is belief in the correctness of a decision taken by the addressee. Deontic kind of argumentation is used in evaluation statements of declarative-expressive (comissives, expositives) and directive (requestives, injunctives, suggestives) types as the main communicative purpose of such statements is to encourage a particular action.
Key words: alethic, argumentation, declarative-expressive, deontic, evaluation statement, informative-descriptive, pragmatic context.