Е.С. Марина. Парадоксальность в современном англоязычном поэтическом дискурсе: испытание границ лингвистических исследований в 21 веке. В статье применяется подход парадигмального диалога к изучению манифестаций парадоксальности в современном англоязычном поэтическом дискурсе. Исследование выстраивается по принципу "эпистемной сборки", доминирующего в лингвистических исследованиях в 21 веке и интегрирующего основные понятия, техники и методы когнитивной поэтики, мультимодальной когнитивной поэтики, когнитивной семиотики и мобильной стилистики. Такой подход даёт возможность продемонстрировать абсолютно новый взгляд на парадоксальность. В современном англоязычном поэтическом дискурсе парадоксальность определяется как когнитивно-дискурсивная категория, структурированная в формате размытого множества, определяющего многофокусную структурацию и разновекторную динамику её содержательных и формальных признаков, а также размытость категориальных границ. Содержание категории представлено её категориальными признаками, реализация которых в современном англоязычном поэтическом дискурсе обусловлена рядом гетерогенных фокусов: противоречия, непривычности, аномальности, мобильности и граничности. Фокусы парадоксальности в разной степени актуализируются в мультимодальном поэтическом дискурсе посредством парадоксальных поэтических форм (микро-, макро- и мегапарадоксальных). В статье доказывается, что парадоксальные поэтические формы являются мультимодальными конструктами, инкорпорирующими предконцептуальную, концептуальную, вербальную и невербальную плоскости. Раскрытие механизмов создания парадоксальных поэтических форм в современном англоязычном поэтическом дискурсе позволило сделать вывод о том, что конструирование таких форм есть результатом лингвокогнитивной деятельности адресанта и адресата при порождении и обработке информации, закодированной в их различных ипостасях, включающая анализ процессов предкатегоризации, акатегоризации и категоризации путём выявления лингвокогнитивных и когнитивно-семиотических операций и процедур.

Ключевые слова: когнитивно-дискурсивная категория, парадоксальная поэтическая форма, парадоксальность, фокус категории парадоксальности, парадигмальный диалог.

О.С. Марина. Парадоксальність у сучасному англомовному поетичному дискурсі: випробовування меж лінгвістичних досліджень у 21 столітті. У статті застосовується підхід парадигмального діалогу до вивчення маніфестацій парадоксальності в сучасному англомовному поетичному дискурсі. Дослідження вибудовується за принципом "епістемної збірки", що домінує у лінгвістичних дослідженнях у 21 столітті та інтегрує основні поняття, техніки й методи когнітивної поетики, мультимодальної когнітивної поетики, когнітивної семіотики та мобільної стилістики. Такий підхід дає можливість продемонструвати достеменно новий погляд на парадоксальність. У сучасному англомовному поетичному дискурсі парадоксальність визначається як когнітивно-дискурсивна категорія, структурована у форматі розмитої множини, що зумовлює багатофокусну структурацію і різновекторну динаміку її змістових та формальних ознак, а також розмитість категоріальних меж. Зміст категорії репрезентовано її категоріальними ознаками, реалізація яких в сучасному англомовному поетичному дискурсі зумовлена низкою гетерогенних фокусів: суперечливості, незвичності, аномальності, мобільності та межевості. Фокуси парадоксальності в різному ступені актуалізуються в мультимодальному поетичному дискурсі через парадоксальні поетичні форми (мікро-, макро- і мегапарадоксальнi). У статті доводиться, що парадоксальні поетичні форми є мультимодальними конструктами, що включають передконцептуальну, концептуальну, вербальну та невербальну площини. Розкриття механізмів формування парадоксальних поетичних форм у сучасному англомовному поетичному дискурсі уможливило висновок про те, що їх творення є результатом лінгвокогнітивної діяльності адресанта й адресата в породженні й обробці інформації, закодованої у їх різних площинах. Така діяльність здійснюється шляхом аналізу процесів передкатегоризації, акатегоризації і власне категоризації через виявлення лінгвокогнітивних і когнітивно-семіотичних операцій і процедур.

Ключові слова: когнітивно-дискурсивна категорія, парадоксальна поетична форма, парадоксальність, фокуси категорії парадоксальності, парадигмальний діалог.

O.S. Marina. Paradoxicality in Modern English Poetic Discourse: Testing Boundaries of Linguistic Research in the 21st Century. This article elaborates on a paradigmatic dialogue approach to explore paradoxicality manifestations in modern English poetic discourse. It follows a "jigsaw pattern" principle predominant in linguistic research in the 21st century and kaleidoscopically integrates key notions, techniques, and methodological tools of cognitive poetics, including multimodal, cognitive semiotics, and mobile stylistics. Such an approach facilitates developing a completely new view on paradoxicality. The paper defines paradoxicality as a cognitive and discursive category, modelled on the basis of "fuzzy set" principle, which predetermines the elasticity of its boundaries and constant accessibility for new members. A number of categorial features, related to certain categorial foci, structure the category. In particular, contradiction, unusualness, boundedness, anomality and mobility foci actualized to a different extent in multimodal poetic discourse through paradoxical poetic forms (micro-, macro- and megaparadoxical). The paper proves that paradoxical poetic forms are multimodal construals, incorporating preconceptual, conceptual, verbal, and non-verbal facets. Formation of paradoxical poetic forms is a result of linguistic and cognitive activity of addresser and addressee ensured by linguistic and cognitive processes of precategorization, acategorization and categorization. Cognitive and semiotic operations as well as procedures accompany each process at a certain facet of a form.

Key words: cognitive and discursive category, paradoxical poetic form, paradoxicality, focus of paradoxicality category, paradigmatic dialogue.