Nikolaienko V.  Patterns of evidentials use in dream narratives.

The article presents a study on evidentials use in dream reports collected from online dream journals. First, I discuss the relation between the categories of stance and evidentiality. Specifically, I define evidentiality for the needs of this research as a semantic category that labels the source of information in the English language. Evidentiality encompasses perception, reportative evidentiality, and inferential judgment. The role of evidentials in rendering the dream experience is considerable due to the quasi-perceptual and specific experientiality of dreaming. Therefore, the core categories of evidentiality were singled out for this study, such as revelative, sensory and sensory-inferential, reportative, non-sensory inferential and mirative (marking unexpected information). The sample was then manually processed to count the relative frequencies of the means rendering these subcategories of evidentiality. The main findings reside in the role of revelative evidentials in marking the status of dream vs. real narrative spaces. Additionally, the classic assumption about the visuality of dreams was confirmed by the high number of visual perceptual evidentials, while audial and other perceptual mode instances are much fewer in the sample. Finally, the choice of evidential subcategories in dream reports is conditioned by the narrators’ need to account for vague recollection of dreaming experience with the preference for simpler inferential forms. In turn, the category of mirativity (i.e. labeling of unexpected information) is discussed as a prospective research avenue due to its rich potential in subtle yet informative marking of the speaker’s reaction to the information communicated or to the channel of obtaining it.

Keywords: evidentiality, evidentials, stance, dream reports, narrative.

Ніколаєнко В. Евіденційне маркування у наративах сновидінь.

Дослідження присвячене евіденційному маркуванню у переказах сновидінь, зібраних з онлайн-щоденників сновидінь. На початку статті обговорюється співвіднесеність понять постави та евіденційності. Зокрема, для потреб цього дослідження евіденційність визначено як семантичну категорію в англійській мові, що позначає джерело інформації. Евіденційність охоплює пряму сенсорну, репортативну та інференційну евіденційність. Роль евіденційності у вербалізації досвіду сновидінь є значною через квазіперцептивну та специфічну природу досвіду сновидіння. Отже, для цього дослідження було виокремлено основні підкатегорії евіденційності, такі як ревелятивна, пряма сенсорна та сенсорно-інференційна, репортативна, несенсорна інференційна та міративна (позначення неочікуваної інформації). В ході дослідження вибірка була оброблена вручну для підрахунку відносних частот евіденційних засобів за підкатегоріями. Основні результати стосуються ролі ревелятивної евіденційності у маркуванні статусу наративних просторів сну та реальності. Крім того, класичне спостереження про візуальність сновидінь підтверджується великою кількістю маркерів візуальної сенсорної евіденційності, тоді як згадок про аудіальні та інші перцептивні способи сприйняття у вибірці значно менше. Нарешті, вибір підкатегорій евіденційності у переказах сновидінь зумовлений потребою оповідачів вербально передати нечіткі спогади про досвід сновидінь; при цьому, вони надають перевагу більш простим формам маркування. У свою чергу, категорія міративності (тобто маркування несподіваної інформації) розглядається як перспективний напрям дослідження через її багатий потенціал для глибоко контекстуального, проте інформативного маркування реакцій мовця на повідомлювану інформацію або на канал її отримання.

Ключові слова: евіденційність, засоби евіденційного маркування, постава, сновидіння, наратив.