КОГНИЦИЯ, КОММУНИКАЦИЯ, ДИСКУРС. – 2019. – №18. – С. 119 – 128.
©Oleksandr Rebrii – Doctor of Sciences in Philology, Professor,
V. N. Karazin Kharkiv National University (4, Svobody Sq., Kharkiv, 61022, Ukraine);
e-mail: rebriy@vega.com.ua; ORCID: 0000-0002-4912-7489.
CULTURAL SPECIFICS OF PRECEDENT NAMES
AS A FACTOR OF COGNITIVE EQUIVALENCE IN TRANSLATION
О.В. Ребрій, Г.В. Тащенко. Культурна приналежність прецедентних імен як чинник когнітивної еквівалентності при перекладі. Дослідження має на меті встановити культурні та когнітивні чинники, що впливають на переклад прецедентних імен (ПІ). Як прототиповий засіб передачі усталених смислів, ПІ відображають когнітивні механізми вираження найважливіших цінностей через метафору. Функціонуючи як на лінгвістичному, так і на когнітивному рівні, ПІ накопичують характеристики стереотипу, прототипу, метафори та інтертексту, які сукупно утворюють поняття прецедентності, що безпосередньо визначає рівень когнітивної еквівалентності при перекладі ПІ. На нашу думку когнітивна еквівалентність є основним критерієм успішної передачі ПІ у перекладі, оскільки вона забезпечує максимально можливу відповідність між значенням, що заклав у відповідне ім’я автор, та тим, що воно актуалізує у свідомості цільового читача. Найвищий рівень когнітивної еквівалентності спостерігається за збереження усіх компонентів прецедентності, хоча деякими з них іноді доводиться пожертвувати, щоб забезпечити цілісність на рівні всього повідомлення. Відмінності у концептуалізації дійсності різними культурами призводять до розбіжностей у сприйнятті певних явищ або навіть до втрати прецедентності при перенесенні імені до цільової культури. Перекладач, свідомо або несвідомо, намагається встановити обсяг використання імені у вихідній та цільовій культурі. На основі культурологічного статусу ПІ він прогнозує, чи викликатиме прямий еквівалент оригінального оніму ментальний образ, який передбачався автором. Якщо у приймаючій культурі ПІ апелює до іншого значення; якщо воно не встановилося як прототип потрібної характеристики або не актуалізує жодного образу, перекладач вдається до трансформацій, спрямованих на компенсацію відсутніх фонових знань у потенційного цільового читача. Обсяг трансформацій, що застосовуються перекладачем, значною мірою залежить від ступеню між вихідним та цільовим культурним середовищем, а як наслідок, і значеннями, що ПІ передаватиме для читача оригіналу та перекладу. Стратегії, до яких перекладачі вдаються у художньому перекладі, підтверджують гіпотезу дослідження про взаємозалежність між культурною приналежністю ПІ, способами їхнього перекладу та ступенем когнітивної еквівалентності, якого можна досягти на тлі обмежень культурологічного характеру.
Ключові слова: вихідна культура, когнітивна еквівалентність, метафора, прецедентне ім’я, прецедентність, цільова культура.
О.В. Ребрій, Г.В. Тащенко. Культурна приналежність прецедентних імен як чинник когнітивної еквівалентності при перекладі. Дослідження має на меті встановити культурні та когнітивні чинники, що впливають на переклад прецедентних імен (ПІ). Як прототиповий засіб передачі усталених смислів, ПІ відображають когнітивні механізми вираження найважливіших цінностей через метафору. Функціонуючи як на лінгвістичному, так і на когнітивному рівні, ПІ накопичують характеристики стереотипу, прототипу, метафори та інтертексту, які сукупно утворюють поняття прецедентності, що безпосередньо визначає рівень когнітивної еквівалентності при перекладі ПІ. На нашу думку когнітивна еквівалентність є основним критерієм успішної передачі ПІ у перекладі, оскільки вона забезпечує максимально можливу відповідність між значенням, що заклав у відповідне ім’я автор, та тим, що воно актуалізує у свідомості цільового читача. Найвищий рівень когнітивної еквівалентності спостерігається за збереження усіх компонентів прецедентності, хоча деякими з них іноді доводиться пожертвувати, щоб забезпечити цілісність на рівні всього повідомлення. Відмінності у концептуалізації дійсності різними культурами призводять до розбіжностей у сприйнятті певних явищ або навіть до втрати прецедентності при перенесенні імені до цільової культури. Перекладач, свідомо або несвідомо, намагається встановити обсяг використання імені у вихідній та цільовій культурі. На основі культурологічного статусу ПІ він прогнозує, чи викликатиме прямий еквівалент оригінального оніму ментальний образ, який передбачався автором. Якщо у приймаючій культурі ПІ апелює до іншого значення; якщо воно не встановилося як прототип потрібної характеристики або не актуалізує жодного образу, перекладач вдається до трансформацій, спрямованих на компенсацію відсутніх фонових знань у потенційного цільового читача. Обсяг трансформацій, що застосовуються перекладачем, значною мірою залежить від ступеню між вихідним та цільовим культурним середовищем, а як наслідок, і значеннями, що ПІ передаватиме для читача оригіналу та перекладу. Стратегії, до яких перекладачі вдаються у художньому перекладі, підтверджують гіпотезу дослідження про взаємозалежність між культурною приналежністю ПІ, способами їхнього перекладу та ступенем когнітивної еквівалентності, якого можна досягти на тлі обмежень культурологічного характеру.
Ключові слова: вихідна культура, когнітивна еквівалентність, метафора, прецедентне ім’я, прецедентність, цільова культура.
O.V. Rebrii, G.V. Tashchenko. Cultural Specifics of Precedent Names as a Factor of Cognitive Equivalence in Translation. The article aims at establishing cultural and cognitive factors influencing the translation of precedent names (PNs). As a prototypical means of conveying firmly established meanings, PNs reveal cognitive mechanisms of expressing the most relevant values through metaphors. Functioning both at the linguistic and cognitive level, PNs accumulate characteristics of stereotype, prototype, metaphor and intertext jointly forming the concept of precedence which determines the degree of cognitive equivalence in case of PNs translation. We claim that cognitive equivalence is the principal criterion for successful PNs rendering since it allows for maximum possible correspondence of the meanings the author embodied in the name and those actualized in the mind of the target reader. The highest degree of cognitive equivalence correlates with preservation of all the elements of precedence, though some of them may be sacrificed to ensure integrity at the level of the entire message. Differences in conceptualizing reality by various cultures lead to discrepancies in the perception of certain phenomena or even loss of precedence inherent in a name when transferred to the target culture. Whether consciously or unconsciously, the translator attempts to establish the scope of PNs use both in the source and target cultures. Proceeding from the cultural status of PNs, (s)he seeks to anticipate if a direct equivalent of the original name invoke the image intended by the author. If in the receiving culture, a PN appeals to a different meaning not established as the prototype of the necessary quality or does not actualize any image, the translator uses transformations aimed at compensating the lack of background knowledge for a potential reader. The degree of transformations the translator resorts to depends heavily on the cleavage between the source and target cultural environment and, consequently, the meanings PNs will communicate for the readers of the original and the translation. The strategies translators employ in literary translation support the hypothesis of the research concerning the interrelationship among the cultural identity of PNs, methods of their translation and the degree of cognitive equivalence achievable against the background of culture-specific constraints.
Key words: cognitive equivalence, metaphor, precedence, precedent name, source culture, target culture.