Cognition, communication, discourse. 2021, #23, 99-107.
SUBJECTIVITY IN METAPHOR TRANSLATION:
A CASE FOR RUSSIAN TRANSLATION
OF ENGLISH METAPHORS OF DEPRESSIVE EMOTIONS
©Olga Vakhovska - PhD in Linguistics, Associate Professor,
Kyiv National Linguistic University (Velyka Vasylkivska Street 73, Kiev, Ukraine, 03680);
e-mail: vakhovskayaolga@gmail.com; ORCID: 0000-0002-7720-0970
Article citation: Vakhovska, O. (2021). Subjectivity in metaphor translation: a case for Russian translation of English metaphors of depressive emotions. Cognition, communication, discourse, 23, 99-117. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-23-07
Ваховська О.В. Субъективность в переводе метафор: русскоязычный перевод английских метафор депрессивных эмоций. В статье рассматривается понятие субъективности перевода метафор депрессивных эмоций в воспоминаниях У. Стайрона Darkness visible: A memoir of madness, переведённых на русский язык. Автор воспоминаний толкует свои эмоции и даёт им метафорические наименования; эти толкования направляются образами, возникающими в мышлении автора. Направляемое ментальными образами толкование при переводе представляет собой творческий акт, в нем слово исходного языка получает смысл, который означивается в языке перевода. Осуществляется этот акт на основе образов, ‘рисуемых' в мышлении переводчика. При этом ментальные образы, не являющиеся пропозициональными по своей сущности, воплощаются в словах языка, который основывается на пропозициональных структурах мышления. Это приводит к семантическим потерям, которые в переводе минимизируются путём нахождения оптимальных слов для описания ментальных образов автора оригинального текста. В статье выдвигается гипотеза, что основой перевода метафор есть их толкование, направляемое образами, возникающими в мышлении переводчика. Доказывается, что перевод метафор следует трактовать не в терминах точности, а в терминах оптимальности. В результате использования метода философского довода субъективности в статье показано, что в переводе метафоры образы принадлежат мышлению переводчика, а не автора: субъективность единственно ‘рисует’ мир переводчика как мыслящего субъекта, что обусловливает невозможность полного соответствия феноменального сознания автора и переводчика. Эмпирический анализ метафорической креативности на материале перевода Е. Мениковым метафор депрессивных эмоций У. Стайрона показывает, что русский перевод часто не сохраняет образы, которые положены автором в основу английских креативных метафор: с одной стороны, толкование переводчика обусловлено образами, отличными от авторских, а с другой, некоторые авторские образы отсутствуют в переводе. В соответствии с теорией воплощенного сознания, в переводе метафорических концептов степень креативности наименьшая для передачи универсальных метафор и наивысшая для передачи их контекстуальных вариантов. Полученные результаты и выводы способствуют осмыслению особенностей креативности в переводе неконвенциональных метафор.
Ключевые слова: концептуальная метафора, ментальный образ, перевод, субъективность, толкование.
Ваховська О.В. Суб’єктивність у перекладі метафор: російськомовний переклад англійських метафор депресивних емоцій. У статті розглядається поняття суб'єктивності перекладу метафор депресивних емоцій у спогадах В. Стайрона Darkness visible: A memoir of madness, перекладених російською мовою. Автор спогадів тлумачить свої емоції та дає їм метафоричні найменування; ці тлумачення скеровуються образами, присутніми у мисленні автора. Спрямовуване ментальними образами тлумачення у процесі перекладу є творчим актом, у ньому слово вихідної мови набуває сенсу, що вербалізується у мові перекладу. Здійснюється цей акт на основі образів, що ‘змальовані’ в мисленні перекладача. При цьому ментальні образи, що не є пропозиційними за своєю сутністю, втілюються у словах мови, яка ґрунтується на пропозиційних структурах мислення. Це призводить до семантичних втрат, які в перекладі мінімізуються шляхом знаходження оптимальних слів для опису ментальних образів автора оригінального тексту. У статті висувається гіпотеза, що основою перекладу метафор є їхнє тлумачення, спрямоване образами, що виникають у мисленні перекладача. Доводиться, що переклад метафор слід трактувати в термінах точності, а не термінах оптимальності. На основі використання методу філософського доказу суб'єктивності у статті показано, що у перекладі метафори образи належать мисленню перекладача, а чи не автора: суб'єктивність єдино “малює” світ перекладача як мислячого суб'єкта, що зумовлює неможливість повної відповідності феноменального свідомості автора і перекладача. Емпіричний аналіз метафоричної креативності на матеріалі перекладу Е. Меніковим метафор депресивних емоцій У. Стайрона показує, що російський переклад часто не зберігає образи, які покладені автором в основу англійських креативних метафор: з одного боку, тлумачення перекладача зумовлено образами, відмінними від авторських, а з іншого, деякі авторські образи відсутні у перекладі. Відповідно до теорії втіленої свідомості, у перекладі метафоричних концептів ступінь креативності найменша при перекладі універсальних метафор і найвища при перекладі їх контекстуальних варіантів. Отримані результати та висновки сприяють осмисленню особливостей креативності у перекладі неконвенційних метафор.
Ключові слова: концептуальна метафора, ментальний образ, переклад, суб'єктивність, тлумачення.
Vakhovska O. Subjectivity in metaphor translation: a case for Russian translation of English metaphors of depressive emotions. This paper focuses on the theoretical concept of subjectivity in the translation of metaphors of depressive emotions in W. Styron’s Darkness visible: A memoir of madness into Russian. In his memoir, the author interprets his emotions and names them via metaphors; these interpretations are driven by images in the author’s mind. An image-driven interpretation in translation is a creative act of ascribing a meaning to a word in the source language and of finding a word to capture this meaning in the target language. This act is driven by images ‘drawn’ in the translator’s mind. Mental images as non-propositional objects in the mind are verbalized by words of languages based on propositional structures. This entails semantic losses to translation, minimized by finding words in the target language that make optimal descriptions for the author’s mental images. This paper suggests a hypothesis that metaphor translation is based on their interpretations driven by the translator’s mental images. The theoretical framework of study treats metaphor translation in terms of optimality rather than accuracy of translation. The article uses the subjectivity argument to show that mental images are the translator’s but not the author’s. Subjectivity locks the translator into their own experiences and consequently makes impossible a full compliance of translator’s and the author’s shared phenomenal consciousness. An empirical analysis of metaphorical creativity based on E. Menikov's translation of W. Styron's metaphors of depressive emotions shows that Russian translation often lacks the images that the author uses as the basis for English creative metaphors: on the one hand, the translator's interpretation is conditioned by images that differ from the author's, on the other, some of the author's images are missing from the translation. According to the embodied mind theory, in translation of metaphorical concepts, the degree of creativity is the smallest for conveying universal metaphors and the highest for conveying their contextual variants. The obtained results and conclusions will contribute to the understanding of creativity in the translation of unconventional metaphors.
Key words: conceptual metaphor, interpretation, mental image, subjectivity, translation.