В.В. Михайленко. Апроксимация как составляющая картины мира. Статья посвящена функциональной семантике апроксиматоров в авторском дискурсе. Смоделированы концептосфера аппроксимации и её вербализатор – семантическое поле апроксиматоров. Доказано, что апроксиматоры способны трансформировать объективную ‘точность’ в субъективную ‘размытость’ при общей пресуппозиции коммуникантов в структуре ‘непрофессионального’ дискурса.

Ключевые слова: апроксиматор, апроксимация, дискурс, картина мира, корпус, обобщение, семантическое поле, уточнение.

В.В. Михайленко. Апроксимація як складова картини світу. Стаття присвячена функціональній семантиці апроксиматорів у авторському дискурсі. Змодельовано концептосферу ‘апроксимація’ та семантичне поле ‘апрокcимaторів’. Доведено, що апроксиматори трансформують об’єктивну точну номінацію у суб’єктивну приблизну тільки при загальній пресупозиції комунікантів у структурі ‘непрофесійного’ дискурсу.

Ключові слова: апроксиматор, апроксимація, дискурс, картина світу, корпус, семантичне поле, узагальнення, уточнення.

V.V. Mykhaylenko. Approximation as a constituent of worldview. The present paper is focused on functional semantics of approximators in the author’s discourse. The conceptual system of ‘approximation’ and its verbalizer – a semantic domain of approximators – are modeled. It is proved that approximators transform objective ‘precision’ into ‘subjective’ vaguenes, provided the interlocutors’ common presupposition in the ‘non-professional’ discourse.

Key words: ambiguity, approximation, approximator, vagueness, corpus, discourse, generalitу, semantic domain, specification, worldview