Маргарет Х. Фрімен. Вплив тривоги: поезія як теорія свідомості. Когнітологи
все частіше звертаються до вивчення ролі, яку відіграють нераціональні елементи,
такі як відчуття й емоції, у когнітивній обробці інформації. На відміну від звичайного використання мови, поетична мова не просто репрезентує емоції і відчуття, а пробуджує їх. Розуміння того, як це відбувається, допомогає розкрити когнітивні аспекти роботи мислення, і – ширше – психики. Зважаючи на те, що схеми функціонують на перетині нераціонального неусвідомленого (того, що передує свідомому) й усвідомленого осмислення дійсності, теоретична модель, котра пояснює, як взаємодія концептуальних й емоційних структур
у поезії одночасно й мотивує, і передає почуття, викликані сенсорними відчуттями
й емоціями, може сприяти з’ясуванню того, в який спосіб ці почуття беруть участь
у когнітивних процесах. Щоб показати, як працює ця теоретична модель, наприкінці статті надано аналіз вірша Уоллеса Стівенса "Домінування чорного".
Ключові слова: емоція, когніція, поезія, Стівенс, схема.