Boiko Ya.  Diachronic plurality in translation of Shakespeare’s plays: a cognitive-discursive perspective.

This paper focuses on the efficiency of cognitive-discursive approach to the study of diachronic plurality in translation on the material of Shakespeare’s plays as time-remote original texts and their chronologically distant Ukrainian retranslations of the 19th-21st centuries. Complex research methodology based on the methods of cognitive translation studies together with methodological principles of discourse analysis is implemented to reveal the influence of discursive and cognitive factors on the process and result of retranslation. Discourse analysis substantiates the discursive factor that becomes a prerequisite of diachronic plurality in translation of Shakespeare’s plays in cases when chronological and ideological, cultural and individual frameworks of the original and translated texts are different. Methods of cognitive translation studies prove the cognitive factor to become the determinant of the diachronic plurality in translation of Shakespeare’s plays because cognitive consonance or cognitive dissonance of the translators with the author’s ideas cause different interpretations of the original texts by the translators and—consequently—different degrees of cognitive proximity of the translated text with the original one. The correlation of cognitive consonance and cognitive dissonance with the degrees of cognitive proximity appears to be the following: cognitive consonance correlates with cognitive equivalents (full and partial) or cognitive analogues (functional and stylistic); cognitive dissonance correlates with cognitive variants (referential, valorative, and notional). Methodology of cognitive translation studies helps determine the translator’s choice of effective translation strategies (achaization, modernization, and neutralization of temporal distance) and tactics (reproductive or adaptive) while translating a time-remote original work.

Keywords: cognitive-discursive approach, diachronic plurality in translation, time-remote original text, chronologically distant Ukrainian retranslation, translation strategies and tactics.

Бойко Я. Діахронічна множинність у перекладі п’єс Шекспіра: когнітивно-дискурсивна перспектива

У статті розглядається ефективність когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення діахронної множинності перекладу на матеріалі п’єс Шекспіра як віддалених у часі оригінальних текстів та їх хронологічно віддалених українських ретрансляцій ХІХ–ХХІ ст. Для виявлення впливу дискурсивних і когнітивних факторів на процес і результат ретрансляцій реалізовано комплексну методологію дослідження на основі методів когнітивної транслятології разом із методологічними засадами дискурс-аналізу. Дискурсивний аналіз обґрунтовує дискурсивний чинник, який стає передумовою діахронної множинності перекладу п’єс Шекспіра у випадках, коли хронологічні та ідеологічні, культурні та індивідуальні умови оригінального та перекладного текстів різні. Методи когнітивної транслятології доводять, що когнітивний чинник стає визначальним у діахронній множинності перекладу п’єс Шекспіра, оскільки когнітивний консонанс чи когнітивний дисонанс перекладачів із ідеями автора спричиняє різне тлумачення перекладачами оригінальних текстів і, як наслідок, різний ступінь когнітивної близькості тексту перекладу з оригінальним. Співвідношення когнітивного консонансу та когнітивного дисонансу зі ступенями когнітивної близькості виглядає наступним чином: когнітивний консонанс корелює з когнітивними еквівалентами (повними та частковими) або когнітивними аналогами (функційними та стилістичними); когнітивний дисонанс корелює з когнітивними варіантами (референтним, валоративним і смисловим). Методологія когнітивної транслятології допомагає визначити вибір перекладачем ефективної стратегії перекладу (архаїзація, модернізація, нейтралізація часової дистанції) і тактики (репродуктивної чи адаптивної) під час перекладу віддаленого в часі оригінального твору.

Ключові слова: когнітивно-дискурсивний підхід, діахронна множинність перекладу, віддалений у часі оригінальний текст, хронологічно віддалена українська ретрансляція, стратегії та тактики перекладу.