И.А. Галуцких. Лингвопоетика телесности в художественных текстах английского модернизма и постмодернизма. Статья посвящена изучению языковых проявлений телесности в художественных текстах английского модернизма и постмодернизма, что предусматривает анализ художественной телесности как лингвопоэтической категории. Как продукт познания и художественной концептуализации человеческого телесного опыта в диалектическом единстве его соматико-физиологического, сенсорного, психического и ментального аспектов, эта категория формируется в соответствии с эстетически направленной деятельностью автора в контексте эпохи, что проявляется в художественном тексте через его словесные, образные и нарративно-семиотические средства. Учитывая понимание художественного текста как многоуровневого вербального образования, охватывающего сложную систему кодов, в исследовании применяется когнитивно-семиотический подход к анализу художественной телесности. Такой подход способствовал выявлению связей многомерного текстового представления художественной телесности, включая охудожествленного тела как нарративный конструкт, с комплексом ментальных структур, связанных с художественным отображением телесности. Авторское конструирование охудожествленного тела включает три измерения: концептуальное, нарративно-семиотическое и словесное. Этот конструкт представлен в нарративе тремя разновидностями: сенсорно-эмоциональным, эротизированным и социализированным телом. Они маркированы нарративными моделями, которые специфицируют лингвопоэтологические особенности телесности в художественных текстах английского модернизма и постмодернизма, связанные с его концептуальными, нарративно-семиотическими и словесными проявлениями.

Ключевые слова: когнитивная поэтика, когнитивная семиотика, конструкт, конструирование, лингвопоэтика, лингвопоэтологическая категория, модернизм, охудожествленное тело, постмодернизм, художественный текст, художественная телесность.

І.А. Галуцьких. Лінгвопоетика тілесності в художніх текстах англійського модернізму та постмодернізму. Стаття присвячена вивченню мовних проявів тілесності в художніх текстах англійського модернізму та постмодернізму, що передбачає аналіз художньої тілесності як лінгвопоетичної категорії. Як продукт пізнання та літературної концептуалізації людського тілесного досвіду в діалектичній єдності його соматико-фізіологічного, сенсорного, психічного і ментального аспектів, ця категорія формується відповідно до естетично спрямованої діяльності автора в контексті епохи, яка проявляється в літературному тексті через його словесні, образні та наративно-семіотичні засоби. З огляду на розуміння художнього тексту як багаторівневого вербального утворення, що охоплює складну систему кодів, дослідження застосовує когнітивно-семіотичний підхід до аналізу художньої телесності. Такий підхід сприяв виявленню зв’язків багатовимірного текстового подання художньої тілесності, включаючи охудожнене тіло як наративний конструкт, із комплексом ментальних структур, пов'язаних з художнім відображенням тілесності. Авторське конструювання охудожненого тіла включає три виміри: концептуальний, наративно-семіотичний та словесний. Цей конструкт представлений в наративі трьома різновидами: сенсорно-емоційним, еротизованим та соціалізованим тілом. Вони марковані наративними моделями, які специфікують лінгвопоетичні особливості тілесності в художніх текстах англійського модернізму та постмодернізму, пов'язані з його концептуальними, наративно-семіотичними та словесними проявами.

Ключові слова: когнітивна поетика, когнітивна семіотика, конструкт, конструювання, лінгвопоетика, лінгвопоетологічна категорія, модернізм, охудожнене тіло, постмодернізм, художній текст, художня тілесність.

I.A. Galutskikh. Linguopoetics of corporality in literary texts of English modernism and postmoderism. The article focuses on the study of linguistic manifestations of corporality in literary texts of English modernism and postmodernism, which envisages the analysis of literary corporality as a linguopoetic category. As a product of cognition and literary conceptualization of human bodily experience in the dialectic unity of its somatic-physiological, sensory, psychic, and mental facets, this category is formed in compliance with the author’s aesthetic purport in the context of an epoch, being manifested in literary text through its verbal, imagistic, and narrative semiotic means. Given the assumption that a literary text is a multilevel verbal unity, comprising a complicated system of codes, the research applies a cognitive-semiotic approach to the analysis of literary corporality. Such an approach fostered revealing the specificity of multidimensional textual representation of literary corporality, including a fictionalized body as a narrative construal, with regard to a set of mental structures relevant to literary interpretation of corporality. The authorial construal of fictionalized body incorporates three dimensions: conceptual, narrative-semiotic, and verbal. This construal is represented in the narrative by its three varieties: sensory-emotional, eroticized, and socialized bodies. They are marked by narrative patterns which specify linguopoetic features of corporality in literary texts of English modernism and postmodernism, related to its conceptual, narrative-semiotic, and verbal manifestations.

Keywords: cognitive poetics, cognitive semiotics, construal, constructing, linguopoetics, linguopoetic category, modernism, fictionalized body, postmodernism, literary text, literary corporality.