10.10.2025
РМ. Тези прочитаної публіцистичної чи науково-пізнавальної статті
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30 та 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Тези прочитаної публіцистичної статті #3
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, у яких лаконічно й послідовно розкрито його тему й основну думку.
Види тез: цитатні - записування цитат з тексту; вільні - виклад основних положень тексту власними словами; змішані - поєднання цитатних і вільних тез.
Як скласти тези
Прочитайте текст, використовуючи вивчальний вид читання.
Сформулюйте тему й основну думку.
Поділіть текст на смислові частини (абзаци).
Визначте в кожній частині смисловий центр — речення, у якому подано основну інформацію.
Запишіть виділені речення в логічній послідовності.
Нумеруйте тези і залишайте між записами рядок.
Прочитайте сформульовані тези. Внесіть за необхідності зміни.
Опрацюйте матеріал підручника на ст. 135-138.
Виконайте домашнє завдання: вправа 270. Прочитайте один із текстів (за вибором). Визначте тип і стиль мовлення. Складіть тези, використовуючи пам’ятку.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
09.10.2025
Типи складних речень. Сурядність і підрядність у складному реченні зі сполучниками. Смислові зв’язки між частинами складного речення. Пунктуаційний практикум
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Українська мова. Складне речення. Розділові знаки між частинами складного речення
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Предикативні частини, що входять до складного речення, на бувають певного семантичного оформлення лише у складі всього речення, а взяті окремо вони звичайно не характеризуються інто наційною та семантичною завершеністю. Основні засоби зв’язку предикативних частин у межах складного речення: — інтонація; — сполучники та сполучні слова; — співвідношення видо-часових і способових форм дієслів присудків у предикативних частинах; — порядок розміщення предикативних частин; — лексичні засоби. Сполучники й сполучні слова — один з найпоширеніших засобів зв’язку. Вони вживаються у складносурядних і складнопід рядних реченнях: Про щастя від майстра не чув я ніколи, а він же кував нам підкови на щастя. (В. Василашко). порядок частин у складному реченні є засобом зв’язку тоді, коли предикативні частини в ньому поміняти місцями не можна, бо зміниться зміст речення загалом: Глянув я на лівий бік од себе,— а там знов нова картина, нова краса. (І. Нечуй-Левицький). Співвідношення форм дієслів-присудків як засіб зв’язку в складному реченні виступає, коли форми виду, часу та способу в обох частинах збігаються: Біля хат українців навесні буяла пиш на калина, а влітку палахкотіла мальва. (З журналу). До лексичних засобів зв’язку належать сполучні та співвідносні слова, повторення того самого слова, спільний другорядний член речення: Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль. (П. Воронько). Співвідносні вказівні слова як засіб зв’язку вживаються тільки в складнопідрядних реченнях і можуть стояти лише в головній частині: треба. Хто в труді загартував серця, тоді, так Співвідносні вказівні слова як засіб зв’язку вживаються тільки в складнопідрядних реченнях і можуть стояти лише в головній частині: Хто в труді загартував серця, тим доріг второваних не треба. (Є. Летюк). У ролі співвідносних вказівних слів уживаються займенники той, та, те, ті та прислівники там, туди, звідти, тоді, так і т. ін. тим доріг второваних не (Є. Летюк). У ролі співвідносних вказівних слів уживаються займенники той, та, те, ті і т. ін.
Опрацюйте матеріал підручника п.9, ст. 50-53.
Виконайте домашнє завдання: вправа 89. Випишіть із поетичних творів, які ви вивчаєте на уроках української літератури, складні речення з різними видами зв’язку (суряд ним, підрядним, безсполучниковим).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
07.10.2025
Типи складних речень. Сурядність і підрядність у складному реченні зі сполучниками. Смислові зв’язки між частинами складного речення
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Українська мова. Складне речення. Розділові знаки між частинами складного речення
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Предикативні частини, що входять до складного речення, на бувають певного семантичного оформлення лише у складі всього речення, а взяті окремо вони звичайно не характеризуються інто наційною та семантичною завершеністю. Основні засоби зв’язку предикативних частин у межах складного речення: — інтонація; — сполучники та сполучні слова; — співвідношення видо-часових і способових форм діє слів присудків у предикативних частинах; — порядок розміщення предикативних частин; — лексичні засоби. Сполучники й сполучні слова — один з найпоширеніших за собів зв’язку. Вони вживаються у складносурядних і складнопід рядних реченнях: Про щастя від майстра не чув я ніколи, а він же кував нам підкови на щастя. (В. Василашко). порядок частин у складному реченні є засобом зв’язку тоді, коли предикативні частини в ньому поміняти місцями не можна, бо зміниться зміст речення загалом: Глянув я на лівий бік од себе,— а там знов нова картина, нова краса. (І. нечуй-левицький). Співвідношення форм дієслів-присудків як засіб зв’язку в складному реченні виступає, коли форми виду, часу та способу в обох частинах збігаються: Біля хат українців навесні буяла пиш на калина, а влітку палахкотіла мальва. (з журналу). До лексичних засобів зв’язку належать сполучні та співвід носні слова, повторення того самого слова, спільний друго рядний член речення: Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль. (П. Воронько). Співвідносні вказівні слова як засіб зв’язку вживаються тіль ки в складнопідрядних реченнях і можуть стояти лише в голов ній частині: треба. Хто в труді загартував серця, тоді, так Співвідносні вказівні слова як засіб зв’язку вживаються тіль ки в складнопідрядних реченнях і можуть стояти лише в голов ній частині: Хто в труді загартував серця, тим доріг второваних не треба. (Є. летюк). У ролі співвідносних вказівних слів уживаються займенники той, та, те, ті та прислівники там, туди, звідти, тоді, так і т. ін. тим доріг второваних не (Є. летюк). У ролі співвідносних вказівних слів уживаються займенники той, та, те, ті і т. ін.
Опрацюйте матеріал підручника п.9, ст. 50-53.
Виконайте домашнє завдання: вправа 86. Назвіть граматичні основи в реченнях. Визначте, які засоби син таксичного зв’язку використані в кожному складному реченні. За видом зв’язку визначте вид складного речення. Побудуйте схеми речень, поясніть розділові знаки.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
03.10.2025 Асинхронний режим
Складні речення без сполучників, з сурядним та підрядним зв’язком. Засоби зв’язку частин складного речення
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Склад. реч., його озн.. Склад. реч. без сполуч., із суряд. і підряд. зв’яз. - YouTube
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Складним називається речення, яке складається з двох або більше предикативних частин, об’єднаних в одне граматичне ціле за змістом та інтонацією, що становлять цілісну одиницю повідомлення. Билося серце, і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого. (С. Васильченко) Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі не бачених нею, таких, що цвітуть лише там, високо в горах, у понадхмар’ї, де не буває й туманів, де сонце світить вічно. (О. Гончар) В усному мовленні комунікативну завершеність складного речення, як і простого, передає інтонація, а в писемному мовленні — крапка, знак питання або знак оклику. Залежно від мети висловлювання складні речення, як і прості, поділяються на розповідні, питальні та спонукальні.
Складні речення можуть мати сполучниковий (сурядний або підрядний) або безсполучниковий зв'язок. Безсполучникові речення використовують розділові знаки, як-от коми, тире, двокрапки, для поєднання частин. Сполучникові речення об'єднують частини за допомогою сполучників: сурядний зв'язок використовує сурядні сполучники (і, а, але, або), а підрядний зв'язок — підрядні сполучники (що, щоб, коли, як) або сполучні слова (який, хто).
Безсполучникові складні речення
Ознаки: Частини речення не пов'язані сполучниками, а з'єднуються інтонацією та розділовими знаками.
Засоби зв'язку: Кома, тире, двокрапка.
Приклади: Кома: Сонце сіло, заходило й сонце, і зорі на небо. Тире: Ледь чути чути — дрібний дощ пройшов. Двокрапка: Я згадав: дитинство минуло без хмаринок.
Складні речення з сурядним зв'язком
Ознаки: Частини рівноправні, самостійні, пов'язані сурядними сполучниками, які вказують на співвідношення між ними.
Засоби зв'язку: Сурядні сполучники (і, й, та, а, але, або, чи).
Приклади: Сонце сіло і зорі засіяли. Діти гралися а дорослі розмовляли.
Складні речення з підрядним зв'язком
Ознаки: Одна частина (головна) залежить від іншої (підрядної), утворюючи підрядне речення.
Засоби зв'язку: Підрядні сполучники (що, щоб, бо, коли, як) або сполучні слова (який, хто, де).
Приклади: Я знаю, що ти прийдеш сьогодні. Ми побачили будинок, який стояв на пагорбі.
Опрацюйте матеріал підручника п. 8 на ст. 46-49.
Виконайте домашнє завдання: вправа 8. Випишіть із тексту складні речення, згрупувавши їх за видами: сполучникові; безсполучникові.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
03.10.2025 Асинхронний режим
Контрольна робота з теми "Пряма і непряма мова. Діалог". Тестування
Пройдіть тестування за наступним посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1740654
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості з теми "Види речень за будовою".
02.10.2025
РМ. Текст, його основні ознаки. Стилі й типи мовлення
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Текст, його основні ознаки
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Слово «текст» походить від латинського textum, що озна чає тканина, сплетіння, з’єднання. У мовознавстві текст ви значається як максимальна одиниця мови найвищого рівня мовної системи. У тексті можна виділити три логічні частини: зачин, роз гортання думки (основна частина), висновок.
За стилістичними ознаками тексти поділяються на розмовні, ділові, наукові, публіцистичні, художні; за типом мовлення — на тексти-розповіді, тексти-описи, тексти-роздуми. Текст-розповідь — це усний або письмовий текст, твір, стаття, переказ, у яких з настановою на образність і логіку розповідається про подію, що розгортається в часі. Розповідь може бути присвячена двом і більше подіям або питанням, пов’язаним між собою. Текст-розповідь починається зав’язкою, далі описується подія в її розвитку чи трактуються основні положення і врешті подається закінчення події — розв’язка, або висновки. Опис — це текст, у якому подано впорядкований перелік ознак предмета, явища, особи. В описі спочатку подаються загальні відомості про предмет, враження про нього, потім розкриваються найхарактерніші ознаки його. Закінчують опис оцінкою предмета. Якщо опис науковий або діловий, то в ньому в логічній послідовності, точно, докладно розкриваються ознаки предмета. У художньому описі в яскравій, виразній формі подають чіткі уявлення про предмет за допомогою різних стилістичних засобів мови. Роздум (міркування) — це висловлення про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язкові три частини: теза — основне твердження; докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; висновок, що випливає з доказів. Аналіз готового тексту передбачає визначення основної думки висловлення або тієї чи іншої частини тексту, у якій подається розповідь, опис, роздум. Текст є результатом мовленнєвої діяльності, об’єднує речення за допомогою різних засобів міжфразового зв’язку: 1) лексичних (синоніми, антоніми, повтори тощо); 2) морфологічних (зв’язок частин мови та їхніх форм у реченні); 3) синтаксичних (прості й складні речення, вставні слова, звертання, однорідні члени речення тощо).
Опрацюйте матеріал підручника на ст. 43-45.
Виконайте домашнє завдання: вправа 77. Спишіть речення в такому порядку, щоб утворився текст.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
30.09.2025
Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті. Тренувальні вправи
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Українська мова. Розділові знаки при прямій мові, цитатах, діалозі
Опрацюйте теоретичний матеріал.
При прямій мові після слів автора ставиться двокрапка (А: «П!»), а після прямої мови – кома і тире («П», — а.) або крапка, знак питання чи знак оклику, а потім тире («П!» — а.). У діалозі кожну репліку оформлюють з нового рядка, ставлячи перед нею тире. Цитати беремо в лапки, а якщо вони неповні, пропуски позначаємо трьома крапками, а при повному наведенні зберігаємо всі розділові знаки.
Пряма мова — це дослівно відтворені слова, які супроводжуються словами автора.
Слова автора перед прямою мовою: Після слів автора ставиться двокрапка, а пряма мова починається з великої літери. Приклад: Учитель сказав: «Діти, будьте уважні!».
Слова автора після прямої мови: Після прямої мови ставиться кома, знак питання, знак оклику чи три крапки, а потім тире. Слова автора пишуться з малої літери. Приклад: «Діти, будьте уважні!» — сказав учитель.
Слова автора в середині прямої мови: Слова автора, які розривають пряму мову, виділяються комою, а потім тире. Приклад: «Ти ба!» — дивується Данило, — «Сиплються, як горох».
Діалог — це пряма мова, що передає розмову двох або кількох осіб.
Кожна репліка діалогу записується з нового рядка.
Перед кожною реплікою ставиться тире.
Лапки при діалозі не використовуються.
Приклад: — Куме! — «А що?» — Чого ви так посоловіли, як би вам екзекутор приснився? — «Е... та моя...».
Цитата — це дослівно наведений уривок з іншого тексту.
Цитата береться в лапки.
При цитуванні неповних уривків у тексті ставляться три крапки.
Якщо цитата є самостійним висловлюванням, після неї в дужках подається інформація про автора та джерело, а крапка ставиться після дужок.
Приклад: «Немає в світі кращої за рідну землю».
Опрацюйте матеріал підручника на ст. 42, виконайте тестові завдання.
Виконайте домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
26.09.2025
Діалог. Інтонація речень з діалогом. Розділові знаки при діалозі
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30 та 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Діалог. Розділові знаки при діалозі
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Мовлення виключає зайву інформацію, тому в діалогах використовують неускладнені синтаксичні одиниці, неповні й еліптичні речення.
Діалог — здебільшого вид усного мовлення. Розділові знаки при діалозі
1. Кожна репліка діалога пишеться з нового рядка, без лапок, а перед нею ставиться тире.
— Зостанься! — мовив король, неабияк гордий з того, що в ньо го знайшовся підданець.
— Зостанься, я призначу тебе міністром.
— Міністром чого? — Ну, міністром… міністром юстиції.
— Але ж тут нема кого судити.
— То суди сам себе,— відказав король.
— Це найважче. Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити самого себе, то ти справді мудрий. (А. де Сент-екзюпері)
2. Коли кілька реплік діалогу пишуться в рядок, вони беруться в лапки, а між репліками ставиться тире. «А як же він пропадає?» — «Каже, що навіть аби згинув, то від бере вам вашу ґадзиню».— «Таж то не квітку урвати!» — «А такий бараба того питає?» — «А я де?» — «Ви, Йванку, граєте полонина ми та зимарьками на волоскім боці».
Опрацюйте матеріал підручника п. 6, ст. 36-37.
Виконайте домашнє завдання: вправа 65. Прочитайте компліментарні формули. Визначте, хто і за яких обста вин може бути адресатом їх. У вас золоті руки! Ніхто не скаже це так, як ви! Ваша скром ність зачаровує. Твоє мовлення справді бездоганне! У тебе чу довий вигляд! Тобі так пасує це вбрання! Складіть діалог, застосовуючи ці формули.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
25.09.2025
Цитата. Особливості й способи цитування. Розділові знаки при цитаті
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Розділові знаки при цитатах
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Цитата — дослівно відтворений уривок із твору, чиєсь висловлення з указівкою на автора, що служить для підтвердження або пояснення думки, аргументації твердження, ілюстрації певних правил. Цитата — це різновид прямої мови. Цитати наводяться в супроводі слів автора або без них: Цікавий символічний факт про ціну людського імені наводить А. Коваль. Посилаючись на М. Горбаневського, дослідниця пише: «…в одному з племен індіанців людина, яка позичила щось, залиша ла в заклад за позичене не якісь цінності, а власне ім’я. І доки не по вертала боргу, ходила без імені; усі члени племені її в цей час ніяк не називали». (Із книжки «Слово про слово»).
Розділові знаки при цитатах.
1. Якщо цитата синтаксично пов’язується з авторським текстом, утворюючи підрядне речення, або є членом речення, то вона береться в лапки і перше слово пишеться з малої літери: Ні пито менну монументальність Ольжичеву, ні оту його «прозору радість творчого спокою» не знайдемо в ліриці Олени Теліги. (В. Державін).
2. Цитата може бути оформлена як речення з прямою мовою: О. Довженко писав у своєму щоденнику: «…І не Україні одній я на лежу. Я належу людству як художник, і йому я служу…».
3. Якщо речення починається цитатою, а слова автора ідуть після неї, то перше слово пишеться з великої літери, навіть якщо в цитованому джерелі воно пишеться з малої літери: «…Правдивий мислитель розвеселяє і покріпляє все»,— пише Ніцше в своїй студії про Шопенгауера. (М. Євшан).
4. Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск позначається трьома крапками: Велика ріка виникає перед ним [Сосюрою], коли поет змальовує сиву минувшину: «…воїни суворі Святослава йдуть до човнів крилатих на Дніпрі». (Ю. Мартич).
5. Якщо цитата є уривком з поезії, то в написанні вона виділяється лапками (у друкованих текстах такі цитати здебільшого виділяються іншим шрифтом і в лапки не беруться): «Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє?» (Г. Сковорода).
6. Цитата-епіграф пишеться перед текстом твору або окремих його розділів. Епіграф у лапки не береться. Назва джерела, звідки взято епіграф, пишеться без дужок унизу праворуч від епіграфа: Україна моя починається там, де доля моя усміхається. П. Осадчук. Для точного оформлення цитат їх паспортизують, тобто вказують автора, назву твору, з якого взято цитату, місто видання, видавництво, рік видання, сторінку. Повнота паспортизації залежить від жанру тексту, у якому використано цитати.
Опрацюйте матеріал підручника п. 7, ст. 38-41.
Виконайте домашнє завдання: вправа 73. Випишіть із підручників історії, літератури, географії 3 цитати із покликанням на авторів.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
23.09.2025
Синоніміка різних способів передачі прямої мови
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою #2
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Синоніміка способів передачі прямої мови охоплює пряму мову (дослівне цитування), діалог (розмова двох осіб) та непряму мову (передача змісту без збереження форми та інтонації, часто у вигляді складнопідрядного речення), а також цитату як різновид прямого мовлення.
1. Пряма мова
2. Діалог
3. Непряма мова
4. Цитата
Опрацюйте матеріал підручника п. 3, ст. 21-24.
Виконайте тест за наступним посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3725653
Виконайте домашнє завдання: вправа 41. Прочитайте. Яким способом передано думки оповідача легенди? Які ви знаєте способи передачі чужого мовлення? Перекажіть текст, уживаючи речення з прямою мовою.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
19.09.2025
Способи передачі чужого мовлення. Поняття про невласне пряму мову. Заміна прямої мови непрямою, а непрямої – авторською
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30 та 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою #2
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Існує дві форми передачі чужого мовлення на письмі: 1) пряма мова; 2) непряма мова.
Непряма мова — це чуже мовлення, уведене автором розпо віді в текст у формі з’ясувальної підрядної частини складнопідряд ного речення: Костянтин Ушинський неодноразово наголошував, що тільки особистість може творити особистість, тільки характером можна сформувати характер. Під час заміни прямої мови непрямою до головної частини (слів автора) за допомогою сполучників що, щоб, чи та сполучних слів займенниково-прислівникового походження приєднується підрядна частина, якою стає пряма мова: Літо осені питає: «Де поділись журавлі?» (В. китайгородська) — Літо осені питає, де поділись журавлі. «Тільки ж не піди, неначе рак по дріжджі»,— за стерігає мати. (М. Стельмах) — Мати застерігає, щоб не пішов, неначе рак по дріжджі.
Непряма мова не відтворює чужої мови точно, а передає лише її загальний зміст. Не входять до непрямої мови такі елементи живого розмовного мовлення, як звертання, вигуки, вставні слова, частки тощо. У непрямій мові не відтворюється інтонаційна своєрідність чужої мови, тому не завжди заміна прямої мови непрямою є доцільною.
Опрацюйте матеріал підручника п. 5, ст. 28-31.
Виконайте домашнє завдання: вправа 60. Прочитайте уривок з листа Василя Стуса до сина. Які думки й почуття викликав у вас текст? Виокремте найвагоміші, на вашу думку, три-чотири тези й запишіть їх як речення з прямою мовою. До чого спонукає вас цей текст?
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
18.09.2025 Асинхронний режим
РМ. Навчальне читання мовчки тексту публіцистичного стилю
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Алгоритм читання мовчки (публіцистичний стиль)
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Ознайомлювальне читання забезпечує усвідомлення до 70 % фактів тексту з точним розумінням його основної інформації. Темп читання досить високий — 180–190 слів/хв. Це найпоширеніший режим читання, саме так ми читаємо художню літературу, газети, журнали.
Вивчальне читання уможливлює повне та неперекручене розуміння всієї інформації тексту, основної та другорядної. Його темп — 50–60 слів/хв. Такий режим читання поширений у повсякденному житті, а в професійній діяльності так читають різні документи, спеціальні матеріали, статті, де є дуже важлива інформа ція. Мета вивчального читання — досягти максимально повного й точного розуміння змісту тексту і його критичного осмислення.
Переглядове читання використовують для визначення теми та вузлових питань, які розглядаються в тексті. Його темп — 1–1,5 сторінки/хв. Основна мета читача в цьому випадку — ви значити для себе, чи варто читати весь текст, чи є в ньому щось цікаве; швидко переглянути ряд матеріалів для того, щоб знайти конкретну інформацію, пов’язану з власними інтересами або за дану вчителем.
Робота з текстом.
Прочитайте текст, використовуючи вивчальний тип читання.
Пригадались уривки з описуванням природи. А вони завжди були, коли ми вивчали за шкільною програмою твори Івана Семеновича НечуяЛевицького. Пригадуєте? «Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця… По обидва бере ги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не огороджені тинами… Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зеленезелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки». Так почи нається повість «Микола Джеря»… І лише через роки, відвідавши Стеблів, зрозумів душу цього митця. Навіть зараз природа Черкащини вражає, а те місце у Стеблеві, де минули дитячі роки письменника, на високому березі Росі,— неймовірна краса! Рось тут робить велику петлю, а трохи далі за течією — знамениті стеблівські пороги, описані у творах митця. Зпід води виглядають скелі Нечуя Левицького, Адама Міцкевича, який гостював у Стеблеві і навіть присвятив йому вірш, скелі Сфінкс, Бурлачка, Козак Ка мінь… У ХХ столітті тут звели Стеблівську ГЕС — найбільшу на річці Рось, і дві третини кам’яних скель пішло під воду. Сьогодні вже важко уявити, якою була долина Росі до будівництва електростанції, але навіть її залишки мають такий в гляд, що «будьякі епітети тут недоречні». У Стеблеві донині збереглась батьківська хата — сільська плебанія, де жила сім’я священика Семена Левицького і де тепер музей письменника. Плебанія майже не змінилася з тих часів. Тут усе дихає атмосферою минулого. Є особисті речі сім’ї Левицьких, які зберіг брат письменника Амвросій. Він був парохом у Стеблеві після батька, а з київської квартири письменника сюди перевезли фортепіано і робочий стіл. У Стеблеві й у навколишніх селах ще донині живуть Кайдаші. У музеї можна багато дізнатися і про героїв безсмертних творів Нечуя-Левицького, і про нього самого — від дитинства до останніх днів життя, які письменник провів у великій нужді й тихо відійшов у потойбічний світ. …У дворі садиби — пам’ятник письменнику, який ніби оперся на книжку, трохи далі у скверику — пам’ятник героїні твору «Микола Джеря» Нимидорі. Унизу обійстя — потічок і криниця. Та сама криниця, з якої пив воду письменник. Вода в ній і зараз смачна і холоднахолодна. П’ємо її жадібно, вели кими ковтками прямо з відра. А в кількох хвилинах ходьби від цієї хатимузею тихо несе свої води Рось. Виходиш на високий берег — і німієш від чудового краєвиду. Голова крутиться від пахощів розквітлої акації, якої тут сила-силенна. По дорозі сюди ми зустрічали акацієві гаї. Так ось який Нечуїв край навіть у наш техногенний час! А яким він був сто, двісті років тому? Мабуть, справді, як писав письменник, гарбузи самі лізли на тин.
Виконайте тестові завдання.
1. Повість «Микола Джеря» починається рядками
А «Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця…»
Б «Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкину лось село Семигори. Яр в’ється гадю кою між крутими горами, між зелени ми терасами…»
В «Одного літнього гарячого дня, в місяці липні 183… року, з города Тули вийшла купка хлопців, убраних по дорожньому…»
Г «Ой, люди добрі! Що мені на світі бо жому робить? Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись…»
2. Дитячі роки І. Нечуя-Левицького минули
А у Стеблеві
Б у Львові
В у Харкові
Г в Одесі
3. Батько Івана Нечуя-Левицького, Семен Левицький, був
А писарем
Б учителем
В лікарем
Г священиком
4. У дворі садиби знаходиться
А пам’ятник Кайдашу
Б пам’ятник Кайдашисі
В пам’ятник письменнику
Г пам’ятник батькові письменника
5. Пам’ятник героїні твору «Микола Джеря» Нимидорі знаходиться
А у скверику
Б у дворі садиби
В на березі річки
Г на скелі
6. Місто Стеблів знаходиться
А на Черкащині
Б на Чернігівщині
В на Полтавщині
Г на Волині
7. Текст починається уривком із твору
А «Микола Джеря»
Б «Дві московки»
В «Кайдашева сім’я»
Г «Хмари»
8. Текст має ознаки стилю
А публіцистичного
Б розмовного
В офіційно-ділового
Г художнього
9. Висловом «будь-які епітети тут недоречні» автор
А підкреслює неймовірну красу долини Росі
Б переконує в жахливості побаченого
В спонукає до роздумів про доцільність побудови ГЕС
Г висловлює захоплення творчістю письменника
10. Опис музею письменника можна узагальнити реченням
А Тут усе дихає атмосферою минулого.
Б У Стеблеві донині збереглась бітьків ська хата.
В У музеї є особисті речі сім’ї.
Г Плебанія майже не змінилася з тих часів.
11. У тексті є відповідь на запитання
А Які перші твори І. Нечуя-Левицького?
Б Як звали героїню твору «Микола Джеря»?
В Якими творами збагатив українську історичну прозу І. Нечуй-Левицький?
Г У якому творі зображено життя інтелігенції?
12. Автор тексту наводить уривок із твору І. Нечуя-Левицького, щоб
А перевірити знання читачів
Б показати красу природи Черкащини
В показати наслідки зведення Стеблівської ГЕС
Г відтворити період, у який був написа ний роман «Микола Джеря»
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості про розділові знаки при прямій мові.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
16.09.2025
РМ. Різновиди читання: ознайомлювальне, вивчальне, переглядове
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Ознайомлювальне читання забезпечує усвідомлення до 70 % фактів тексту з точним розумінням його основної інформації. Темп читання досить високий — 180–190 слів/хв. Це найпоширеніший режим читання, саме так ми читаємо художню літературу, газети, журнали.
Вивчальне читання уможливлює повне та неперекручене розуміння всієї інформації тексту, основної та другорядної. Його темп — 50–60 слів/хв. Такий режим читання поширений у повсякденному житті, а в професійній діяльності так читають різні документи, спеціальні матеріали, статті, де є дуже важлива інформа ція. Мета вивчального читання — досягти максимально повного й точного розуміння змісту тексту і його критичного осмислення.
Переглядове читання використовують для визначення теми та вузлових питань, які розглядаються в тексті. Його темп — 1–1,5 сторінки/хв. Основна мета читача в цьому випадку — ви значити для себе, чи варто читати весь текст, чи є в ньому щось цікаве; швидко переглянути ряд матеріалів для того, щоб знайти конкретну інформацію, пов’язану з власними інтересами або за дану вчителем.
Опрацюйте матеріал підручника: ст. 32-35.
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості про стилі і типи мовлення.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
12.09.2025
Способи передачі чужого мовлення. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Культура мовлення. Інтонація речень з прямою мовою
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30 та 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Українська мова. Пряма та непряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Існує дві форми передачі чужого мовлення на письмі: 1) пряма мова; 2) непряма мова. Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно, із повним збереженням змісту. Пряма мова звичайно супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. Слова автора при прямій мові є синтаксичним центром, що організовує конструкцію із чужим мовленням, а також засобом уведення чужого мовлення в розповідь. Пряма мова разом зі сло вами автора — це особливий тип синтаксичної будови, близький до складного безсполучникового речення з різнотипними час тинами. Проте пряма мова і слова автора завжди виступають як окремі речення. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або в середині, а також включати пряму мову.
Розділові знаки при прямій мові
1. Пряма мова береться з обох боків у лапки. У лапки беруться також знак питання, знак оклику й три крапки. Крапка й кома виносяться за лапки: Вийшов він од неї, моргнув на нас та й каже: «За мною йдіть!» (Марко Вовчок); «Весна… Ще одна весна»,— сказала замріяно й трохи сумно Світлана Кузьмівна. (Ю. Мушкетик).
2. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви: Очі Мальви ніби злилися з ма териними…, вона розвела руками і заговорила, прислухаючись до власних слів: «Доля моя, мамо… Це доля моя…» (Р. Іваничук);
« Мабуть, причудилось»,— подумав юнак, але вже не чіпав ромашки. (В. Гжицький).
3. Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка: « Помилуйте! — йому Ягнятко каже. — На світі я ще й году не про жив». (л. Глібов).
Опрацюйте матеріал підручника на ст. 21-24, 25-26.
Виконайте домашнє завдання: вправа 50, ст. 26. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
11.09.2025
Діагностична контрольна робота з теми «Повторення вивченого у 8 класі». Тестування
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Виконайте тест за наступним посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7210058
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості про пряму і непряму мову, діалог.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
09.09.2025
РМ № 2. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Різновиди аудіювання.
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Аудіювання — це процес сприймання та розуміння усного мовлення.
Ознайомлювальне аудіювання — вид аудіювання, під час якого слухач цілісно сприймає текст, визначає його тему, основ ну думку, ділить на смислові частини, виокремлює ком позиційні елементи.
Вивчальне аудіювання — вид аудіювання, у процесі якого відбувається усвідомлення всіх елементів почутого і їх запам’ятовування, розрізнення основної та другорядної ін формації.
Критичне аудіювання — вид аудіювання, що вимагає ви словлення власної думки про почуте, критичного осмислення сприйнятого на слух.
Опрацюйте матеріал підручника: ст. 63-66.
Виконайте домашнє завдання: вправа 113.Прочитайте текст. Який із видів аудіювання ви використали під час його сприймання? Доберіть до тексту заголовок. Виконайте тестові завдання на ст. 66.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
05.09.2025
Повторення вивченого у 8 класі. Синтаксис простого речення. Просте неускладнене й ускладнене речення
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30 та 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
8 клас. Українська мова. Речення прості й складні, двоскладні й односкладні
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Просте неускладнене речення містить лише підмет і присудок без однорідних членів, звертань чи вставних слів. Натомість, просте ускладнене речення доповнюється однорідними членами, відокремленими членами, звертаннями, вставними словами або вставленими конструкціями, що додає йому певну синтаксичну структуру.
Просте ускладнене речення.
Визначення:
Це речення з однією граматичною основою, яке містить у собі однорідні члени, відокремлені члени, звертання, вставні слова чи вставлені конструкції.
Види ускладнення:
Однорідні члени речення: Це члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію і стосуються одного й того ж слова. Приклад: "Ставало холодніше, і на душі робилося сумно, непривітно" (однорідні присудки).
Відокремлені члени речення: Це другорядні члени речення, які за своїми ознаками відокремлюються від інших членів речення за допомогою розділових знаків. Приклад: "Готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, я наполегливо опановувала теоретичний матеріал" (відокремлений додаток). Звертання: Це слово або група слів, що називає особу або предмет, до якого звертаються. Приклад: "Мій друже вбогий, нелукавий!".
Вставні слова та конструкції: Це слова або сполучення слів, які виражають ставлення мовця до висловлюваного, але не є членами речення. Приклад: "На щастя, погода була ясна" (вставне слово).
Опрацюйте матеріал підручника: п. 2, ст. 12-16.
Виконайте домашнє завдання: вправа 35, ст. 16. Виконайте завдання. А Спишіть текст, розставляючи розділові знаки. Доберіть до тексту заголовок.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
04.09.2025
РМ. Повторення вивченого про мовлення. Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Культура усної чи писемної мови формується від орфографічно-пунктуаційної грамотності до стилістичної виразності та комунікативної доцільності, далі до комунікативної оптимальності і, нарешті, до мовної майстерності, яка має свої додаткові ознаки — образність і творчість. Мовна майстерність здобувається не лише навчанням і сумлінною працею, а й талантом. Мовна майстерність може почати виявлятись уже на рівні граматичної правильності. Абсолютно чіткої межі між рівнями немає. Засвоюючи норми, мовець вчиться правильності мовлення, опановує елементи його стилістичної виразності. Рівень правильності мовлення досягається під час за своєння основних норм (вимовних, лексичних, граматичних, стилістичних) літературної мови. Стилістична виразність і комунікативна доцільність спираються на здобутки першого рівня — правильності. Проте досягається він дотриманням ще й інших вимог, за якими формуються такі комунікативні якості мови, як точність, логічність, ясність, чистота, виразність, різноманітність, багатство та естетичність виражальних засобів.
Спілкування — один із виявів взаємодії людей. У мовознавстві спілкування визначається як процес обміну між людьми інформацією, думками, судженнями, оцінками, почуттями. Наше життя наповнене контактами з іншими людьми. Ми свідомо або несвідомо відчуваємо потребу спілкуватися чи ба жання навчатися, передавати інформацію одне одному тощо. Психологи визначили, що успіх у навчанні, роботі на 85 % залежить від уміння людини спілкуватися. Спілкування якісне, коли партнери володіють практичними навичками передачі й сприймання інформації. Якісне спілкування завжди орієнтоване на результат. Учасників спілкування характеризують за кількістю (адре сат — адресант, група, аудиторія), соціальним статусом (учитель — учень), віком (літня людина — підліток), характером зв’язку між ними (контактне або дистантне спілкування) та ін. Мета спілкування — обмін думками, повідомлення інформації, вплив на адресата, доведення власної думки та ін. за формою спілкування буває усним і писемним, монологічним або діалогічним (полілогічним).
Опрацюйте матеріал підручника: ст. 8-11.
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості про види речень.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
01.09.2025
Розвиток української мови. Українська мова у світі
Сьогодні відбудеться урок о 12.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Розвиток української мови
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Національна мова з’являється не відразу, не раптово, її становлення триває сотні, а то й тисячі років. Численні покоління формують мову, розвивають її, збагачують, удосконалюють, наповнюють власним життєвим досвідом, пристосовують до свого менталітету, до природного оточення, мінливих умов життя. Українська мова зазнавала різних сторонніх впливів. Для неї не минулися безслідно і грецька колонізація Чорноморського узбережжя, і нуртування скіфських племен, і вторгнення готів на південь України в III–IV ст., й існування могутньої гунської імперії в IV–V ст., і жорстоке панування тюркомовних аварів (літописних обрів) у VI–VIII ст., і зіткнення з хозарами, уграми, печенігами впро довж VIII–X ст. Щось в українській мові залишилося від мов цих народів і племен. Це лише збагатило її, а не зруйнувало. Українську мову протягом століть принижували, забороняли. Проте ніякі лихоліття не могли порушити її цілісності, стрункості. Нині українська мова — одна з найбагатших і найрозвинені ших мов світу. Вона співуча (за милозвучністю її ставлять нарівні з італійською), виробила чіткі, логічно впорядковані фонетичну й граматичну системи, у ній рідко трапляються винятки. Вона має багатющий запас слів, розвинену синоніміку. У «Великому ному словнику сучасної української мови» (2001) міститься близько 170 тисяч слів. Тепер словниковий склад української мови, коли взяти до уваги й усі терміни, нараховує кількасот тисяч лексем. Добре розвинені в ній функціональні стилі. Українською мовою однаково чудово звучать Біблія й Гомерова «Одіссея», «Декамерон» Дж. Бокаччо й «Дон кіхот» М. Сервантеса, «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна й «Пан Тадеуш» А. Міцкевича, твори Вільяма Шекспіра й Джека Лондона, Ярослава Гашека й Марселя Пруста. Нею складено понад 200 тисяч народних пісень, створено багату оригінальну художню літературу, написано тисячі наукових праць. Немає таких почуттів і думок, яких не можна було б висловити українською мовою.
Опрацюйте матеріал підручника: п. 1, ст. 4-7.
Виконайте домашнє завдання: вправа 11. Ознайомтеся на веб-сайтах, зокрема ukraіnskamova.com , з інфор мацією про розвиток української мови. Підготуйте за матеріалами їх стисле повідомлення (усно).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
