05.11.2025 
Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Складнопідрядне речення (СПР) складається з головного та одного чи кількох підрядних речень, які залежать від головного і поєднуються з ним за допомогою підрядних сполучників або сполучних слів. Головне речення пояснює підрядне, а від нього можна ставити запитання до підрядного. 
Будова
- Головне речення: Частина, від якої ставиться запитання до підрядного. Може мати вказівні слова (наприклад, такий, той, там).  
- Підрядне речення: Частина, що залежить від головного і відповідає на запитання, поставлене від головного речення.  
- Положення підрядного речення: Може стояти перед головним, всередині нього або після нього.  
- Схематичне зображення: Зазвичай головну частину позначають квадратними дужками, а підрядну — круглими.  
Засоби зв'язку
Підрядні сполучники: Не відповідають на питання. Не є членами речення. Стоять на початку підрядного речення. Приклади: що, щоб, як, коли, тому що, бо, якщо. 
Сполучні слова: Відповідають на питання. Є членами речення (підмет, присудок, додаток, обставина тощо). На них падає логічний наголос. Приклади: який, котрий, хто, що, де, куди, звідки, як. 
Розділові знаки: Між частинами СПР ставляться коми. Залежно від позиції підрядного речення, кома може ставитись перед ним, після нього або з обох боків. Також може ставитися тире чи двокрапка. 
Опрацюйте матеріал у зошиті частина 3-4, урок 1, ст. 1-4.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 3-4, урок 1, ст. 5. Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
03.11.2025 
Тренувальні вправи
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Кома між частинами складносурядного речення 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Складносурядне речення (ССР) — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником (сполучниками) сурядності. Схема ССР: [ ], і [ ]. Приклад: Світ великий, і в ньому живе багато людей. [ ], і [ ]. Не всі ідеальні, однак жити як у Бога за пазухою хоче кожний. [ ], однак [ ]. Часом у небі пропливала біла хмара або пролітала пташина. [ ] або [ ]. 
У складносурядному реченні не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої. Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники:
 1) єднальні:  одиничні: і, й, та (в значенні і), також, притому, причому; та й; та ще й; повторювальні: і...і, ні...ні, ані...ані; парні: не тільки....а й, не лише...а й.
2) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;
3) зіставний: а;
4) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то, хоч...хоч.
Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.
У  ССР з єднальними сполучниками може передаватися:  одночасність подій: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський);  послідовність подій: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра);  причиново-наслідкова залежність між подіями: Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.).
У ССР з протиставними сполучниками явища можуть: протиставлятися: Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик). зіставлятися (у змісті частин ідеться не про контрастні явища, які не протиставляються одне одному): Піч варила, а я солила (Нар.тв.).
У ССР з розділовими сполучниками може вказуватися:  на чергування явищ: То соловей витьохкував, то зозуля кувала.  на взаємовиключення явищ: Або слави добути, або дома бути.
Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.
Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій.
Приклад: Буйним цвітом липи зацвіли навколо, і каштан крислатий розпустив гілки.
Крапка з комою: якщо частини ССР далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами).
Приклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).
Тире:
1) якщо обидві частини, з’єднані сполучником  і, та (= і),  виражають різке протиставлення: Сім год мак не родив — і голоду не було (Нар.тв.).
2) в другій частині  подано  висновок чи наслідок  дії  (= і тоді): Настала весна — і сад розцвів.
3) якщо йдеться про швидку зміну подій: Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М.Бажан).
Кома не ставиться
Кома між частинами ССР, з'єднаними одиничним сполучником і, та (= і) не ставиться,  якщо частини ССР:
 
1) мають якесь спільне слово (вставне слово, другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.):
Приклад: Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський). Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).
Якщо ж сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться:
Приклад: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар);
2) мають спільне підрядне речення:
Приклад: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.Коцюбинський).
3) є підрядними по відношенню до одного головного речення:
Приклад: Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги (В.Симоненко).
4) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями:
Приклад: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський); Чи бачив ти колись її сердитою і вона сварилася з людьми?
5) виражені двома називними або безособовими реченнями:
Приклад: Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).
Зверни увагу!
Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням:
6) виражені окличними реченнями:
Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, ст. 63 , вправа 36 ( письмово), повторити відомості про стилі і типи мовлення.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
03.11.2025                                            Асинхронний режим
Контрольна робота. Повторення вивченого з тем «Пряма і непряма мова», «Складносурядне речення»". Різнорівневі завдання
Варіант 1
1.Апостроф потрібно ставити на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А кутюр...є, кеш...ю, мантил...я Б роз...ятрити, фл...югер, ін...єкція В кон...юнктура, Руж...є, сек...юриті Г суб...єкт, ател...є, миш...як Д Монтеск...є, ад...ютант, бутон...єрка
2. М’який знак потрібно писати на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А рибал...ство, камін...чик, нен...чин Б волин...ський, консул...ський, у скрин...ці В їдал...ня, шкатул...ці, калинон...ці Г брин...чить, долон...ці, пот...мянілий Д промін...чик, поділ...ський, полтавс...кий
3. Складним є речення (0,5 бала)
А Юрко пригнувся і заглянув крізь невеличкий лаз усередину. Б Усі кинулись за ним і враз зупинилися. В Закінчилася глина, і лісник повів дітей до струмочка руки помити. Г Холодний вітер проймав усе тіло, владно нагадуючи про осінь.
4. Складносурядним є речення (0,5 бала)
А Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору та гуляти на вигоні. Б Уже й сонце зайшло, а я сплю. В Мені нічого не видко, тільки небо синіє надо мною. Г Жовте листя осипалось і лягало під ноги.
5. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення. Прилетіли птахи... вибрати (1 бал)
А і принесли з собою весну. Б відчуваючи прихід весни. В бо вже весна. Г і почала оживати природа. Д і розбудили своїм щебетом природу.
6. Кому перед виділеним сполучником потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено) (1 бал)
А Сергій мовчки витягав вудочку плював на черв’яка і знову кидав. Б Заграло запінилось синєє море і буйнії вітри по морю шумлять. В Капітан увімкнув диктофон і двічі прослухав записану розмову. Г Осувається з новорічної ялинки глиця і тихо падає на підлогу. Д Ярема відімкнув ключем вхідні двері й увійшов до кімнати.
7. Коми НЕ ПОТРІБНО ставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Відчинилися двері кабінету і звідти вийшли Олесь і його гість. Б Звечоріло і небо потемніло... В Двірники вже поприбирали вулиці й двори і ніхто ще не встиг насмітити. Г Лиш гул од копит степом котився та хліба шелестіли. Д Тепло розморило мандрівників і вони заснули, схилившись одне до одного.
8. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Дощ пройшов і Київ зеленіє. Б Сніг усе падав і вулиця посвіжіла, поширшала од хрумкої, чистої пороші. В Сонце поволі опускалося за обрій і довгі косі тіні лягали на землю. Г Андрію Григоровичу стало якось недобре і він швиденько поза городами пробрався додому. Д Був уже вечір і над хащами парку сходив великий повний місяць.
9. Правильно оформлено пряму мову в реченні (1 бал)
А Підійшов до Петруся, поторсав за плече — «Вставай, вечір уже». Б «То невже ж отак і подалися в медичний без будь-якого покликання? — стояв на своєму професор, — Дивно, дуже дивно. У вашому віці, знаєте, треба серйозніше дивитися на життя». В «Що не кажіть, — потирав руки Альга, — а шахи — виняткове досягнення цивілізації». Г «Де вона?», — думав Борис, прямуючи до озера. Д «Справді чай допомагає» — подумала Настя.
10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні (1 бал)
А «Іван Левицький — се великий артист зору, — писав І. Франко, — колосальне, всеобіймаюче око України». Б Євген Маланюк називав себе «імператором залізних строф». В «Першим симфоністом української прози» називав Панаса Мирного Іван Франко. Г Рядки Т. Шевченка «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» стали крилатими. Д В. Симоненко писав:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину».
11. Перепиши речення, постав пропущені розділові знаки. (1 бал) Мамо думала уві сні простіть, що не забрала цей посаг, дурна була.
12. Творче завдання (3 бали).  Скласти речення за поданими схемами. [     ]  , проте [     ] . І [    ], і  [    ] ,і [    ]. Не то [    ], не то [    ].
Варіант 2 
1. Апостроф потрібно ставити на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А комп...ютер, ар...єргард, конферанс...є Б піран...я, валер...яна, кар...єра В кон...юнктивіт, кастан...єти, екстер...єр Г дистриб...ютор, б...юро, об...єктив Д інтер...єр, кур...єр, Аліг...єрі
2. М’який знак потрібно писати на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А нян...чин, сопіл...ці, лял...чин Б виріз...блений, київс...кий, ремін...чик В ковал...ський, велетен...ський, хмарон...ці Г португал...ський, жен...шень, черешен...ці Д зозул...ці, камін...чик, яблун...ці
3. Складним є речення (0,5 бала)
А Узгір’ями промчав легіт, напнув зелені вітрила смерек. Б Юрко йшов попереду, прокладаючи дорогу. В Він, не гаючись, набрав води і попрямував додому. Г Лісник знайшов склянку, і діти досхочу напилися березового соку.
4. Складносурядним є речення (0,5 бала)
А Тендітне звірятко злякалося дитячих голосів і гайнуло в гущавину ялинових гілок. Б Віз покотився, а я зостався сам серед шляху. В Заясніло сонце, ось-ось відлига струмочками задзюрчить. Г Сонце дивилося на місто радісно й доброзичливо, широко всміхаючись.
5. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Пішов дощ... вибрати (1 бал)
А його так довго чекала спрагла земля. Б і напоїв спраглу землю. В і кругом з’явилися калюжі. Г умивши сонні квіти. Д земля спрагло ковтала живлющу вологу. 
6. Кому перед виділеним сполучником потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено) (1 бал)
А Мокрі перемерзлі вони сіли на траву і довго сиділи непорушно. Б Юрко пообідав переодягнувся і сів за уроки. В Ранок зустрів їх сонячними променями і щебетом птахів. Г А туман відривається від води упирається боками в кручі й завмирає. Д Осінній день видався теплим ясним і на душі теж було світло і чисто.
7. Коми НЕ ПОТРІБНО ставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Сніг усе падав і вулиця посвіжіла, поширшала од хрумкої, чистої пороші. Б Голова паморочилась і дихати ставало все важче. В Хтось рубає сокирою ополонку і крига то хижо, то розпачливо подзвонює. Г Сад уже позбувся таємничої літньої зеленості і навіть осіння різнобарвність покинула його. Д Тільки невсипуще море бурхає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді.
8. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Раптом щось сильно вдарило в потилицю і за комір пекучими іскрами посипалися сніжинки. Б Кавунів та динь, на жаль, не знайшлося а ось яблук і моркви було вдосталь. В Море плаче й темрява тремтить. Г Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі. Д Сяйнула блискавка і майже одночасно вдарив грім.
9. Правильно оформлено пряму мову в реченні (1 бал)
А «Що це за диво якесь трапляється мені?», — думаю я.
Б «Невже я справді боюсь? — промайнула в мене думка, —
Ось тобі й подвиг! Засміють тепер хлопці!».
В «Увечері в мене репетиція», — зітхнула Наталя.
Г «Ні, мабуть, таки сон» — вирішив Сашко.
Д Кожен говорив — «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям, і хвороба втече в ліси й на болота».
10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні (1 бал)
А «Сором хилитися, долі коритися!» — наголошувала Леся Українка. Б Іван Франко називав І. Нечуя-Левицького «великим артистом зору». В Слова Т. Шевченка: «борітеся — поборете...» стали крилатими. Г Лесі Українці належать відомі рядки:
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
Д «Ся хвора, слабосила дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну», — писав про Лесю Українку її сучасник Іван Франко.
11. Перепиши речення, постав пропущені розділові знаки. (1 бал) Ні подумав поет не торкнуся цієї сторінки життя, бо це вже не буде оригінальний твір.
12. Творче завдання (3 бали). Скласти речення за поданими схемами. [     ]  , проте [     ] . І [    ], і  [    ] ,і [    ]. Не то [    ], не то [    ].
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості з теми «Складносурядне речення».
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
22.10.2025 
Урок мовленнєвого розвитку. Складання та розігрування діалогів 
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйе теетичний матеріал.
1.Спостереження-дослідження. Прочитайте афоризми. Поясніть їх зміст. Сформулюйте за ними тему й мету уроку.
1. Більшість людей шукають суспільства не стільки з метою слухати, скільки говорити (Олександр Поп). 2. Дефіцит спілкування привів до того, що воно з розкоші перетворилося на предмет першої необхідності (С. Лузан). 3. Єдина відома мені розкіш – це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент Екзюпері). 4. Без багато чого може обходитися людина, але тільки не без людини (Людвіг Берне). 5. Для одних форма спілкування – діалог, для інших – монолог (Ілля Шевелев).
 2. Бесіда
 – Чому вміння спілкуватися з людьми пов’язане з успіхом?
 – Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?
 – Що таке діалог?
 – Із чого складається текст діалогу?
 – Які види діалогу ви знаєте?
 – Що таке монолог?
 Опрацювання навчального матеріалу
1. Діалог (гр. dialogos – «розмова двох») – двосторонній (розмова, спілкування) між двома людьми у вигляді питань та відповідей. У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується, залежно від стилю мовлення, кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, офіційно-діловим та ін.
2.Робота з пам’яткою «Як вести діалог»
 1. Дотримуватися теми й мети спілкування.
2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника.
 3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.
 4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань (якщо це офіційна розмова).
 5. Слухати зацікавлено й доброзичливо.
 6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.
7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офіційної розмови).
 8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу
3. Робота в групах.
 Скласти діалог, користуючись даними настановами.
 – Відрекомендуйте себе.
 – Розпочніть розмову з того, що цікавить співрозмовника.
– Виявіть його інтереси.
 – Визначте, чи є в співбесідника бажання для підтримки діалогу.
– Якщо відповідь позитивна, обміняйтеся координатами.
Виконайте домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
20.10.2025 
Підготовка до контрольної роботи. Тренувальні вправи
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Кома між частинами складносурядного речення 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Складносурядне речення (ССР) — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником (сполучниками) сурядності. Схема ССР: [ ], і [ ]. Приклад: Світ великий, і в ньому живе багато людей. [ ], і [ ]. Не всі ідеальні, однак жити як у Бога за пазухою хоче кожний. [ ], однак [ ]. Часом у небі пропливала біла хмара або пролітала пташина. [ ] або [ ]. 
У складносурядному реченні не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої. Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники:
 1) єднальні:  одиничні: і, й, та (в значенні і), також, притому, причому; та й; та ще й; повторювальні: і...і, ні...ні, ані...ані; парні: не тільки....а й, не лише...а й.
2) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;
3) зіставний: а;
4) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то, хоч...хоч.
Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.
У  ССР з єднальними сполучниками може передаватися:  одночасність подій: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський);  послідовність подій: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра);  причиново-наслідкова залежність між подіями: Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.).
У ССР з протиставними сполучниками явища можуть: протиставлятися: Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик). зіставлятися (у змісті частин ідеться не про контрастні явища, які не протиставляються одне одному): Піч варила, а я солила (Нар.тв.).
У ССР з розділовими сполучниками може вказуватися:  на чергування явищ: То соловей витьохкував, то зозуля кувала.  на взаємовиключення явищ: Або слави добути, або дома бути.
Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.
Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій.
Приклад: Буйним цвітом липи зацвіли навколо, і каштан крислатий розпустив гілки.
Крапка з комою: якщо частини ССР далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами).
Приклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).
Тире:
1) якщо обидві частини, з’єднані сполучником  і, та (= і),  виражають різке протиставлення: Сім год мак не родив — і голоду не було (Нар.тв.).
2) в другій частині  подано  висновок чи наслідок  дії  (= і тоді): Настала весна — і сад розцвів.
3) якщо йдеться про швидку зміну подій: Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М.Бажан).
Кома не ставиться
Кома між частинами ССР, з'єднаними одиничним сполучником і, та (= і) не ставиться,  якщо частини ССР:
 
1) мають якесь спільне слово (вставне слово, другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.):
Приклад: Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський). Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).
Якщо ж сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться:
Приклад: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар);
2) мають спільне підрядне речення:
Приклад: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.Коцюбинський).
3) є підрядними по відношенню до одного головного речення:
Приклад: Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги (В.Симоненко).
4) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями:
Приклад: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський); Чи бачив ти колись її сердитою і вона сварилася з людьми?
5) виражені двома називними або безособовими реченнями:
Приклад: Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).
Зверни увагу!
Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням:
6) виражені окличними реченнями:
Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, ст. 63 , вправа 35 ( письмово), повторити відомості про стилі і типи мовлення.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
20.10.2025                                            Асинхронний режим
Самостійна робота. Повторення вивченого з тем «Пряма і непряма мова», «Складносурядне речення»". Різнорівневі завдання
Варіант 1
1. Апостроф потрібно ставити на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А без...язикий, ін...єкція, дос...є
Б кутюр...є, бутон...єрка, об...єкт
В він...єтка, ад...ютант, двох...ярусний
Г б...юджет, В...єтнам, вол...єр
Д кон...юнктивіт, об...їзд, миш...як
2. М’який знак потрібно писати на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А кишен...ці, винос...те, волин...ський
Б він...чати, мистец...кий, дрібнесен...кий
В сімферопол...ський, запоріз...кий, брин...чати
Г різ...бяр, Уман...щина, рибал...ство
Д мен...ший, консул...ський, жмен...ці
3. Складним є речення (0,5 бала)
А Сині волошки проти місяця ще більше синіли, затуляючи собою мало не все вікно.
Б Високо під небом кигикнула чайка, блиснула срібним крилом.
В Місяць ховався за обрієм, а зірки — за хмарами.
Г Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.
4. Складносурядним є речення (0,5 бала)
А Данило поклав свої сірники за пазуху, сподіваючись теплом свого тіла прогнати з них вогкість.
Б Дощі перейшли у сніги, повітря запахло морозом.
В Дихнув лагідніший вітерець, і вступила весна.
Г Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки, а надвечір рушали до нашого озера.
5. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення
Уранці випав сніг... вибрати (1 бал)
А і перетворив галявину на казкове біле диво.
Б дахи будинків укрились білою ковдрою.
В укривши білою скатертиною все навкруг.
Г а вже ввечері вдарив мороз.
Д надворі помітно похолодало.
6. Перед виділеним сполучником потрібно поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено) (1 бал)
А Цибулько стерла малюнок і набурмосена почовгала на своє місце.
Б Шурка поклали на якийсь дивовижний стіл на колесиках і повезли довгим коридором.
В Липневе сонце стояло майже над головами й пекло немилосердно.
Г Досвіток приніс далекий голос зозулі і мирний клекіт буслячої сім’ї.
Д Мама трохи розгубилась і на чоло їй набігла зморшка.
7. Коми НЕ потрібно ставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Сонце виглянуло з-за хмар і від його променів засяяла яскраво помальована в помаранчевий колір стіна.
Б За селом знов шелестіли хліба й пахло полином.
В Ще сонечко не зараз мало сходити а вже ловецьке товариство вирушило з табору.
Г Ще немає снігів але вже холоди остудили і землю, і води.
Д Дівчата наближалися і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх...
8. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Арсен у цей час перекинувся словом зі Спихальським і дотепна відповідь поляка розвеселила козака.
Б Коли відбудеться лекція і хто буде її читати?
В Світило сонце і він [Август] зупинився на мармурових сходах, примружився.
Г Іще одна-єдина мить і дальній поїзд прошумить...
Д То сонечко гріє то вітер віє.
9. НЕправильно оформлено пряму мову в реченні (1 бал)
А У лікарні мамі сказали — «Гострий приступ апендициту.
Слід негайно зробити операцію!»
Б «Бути людиною, — стверджував Антуан де Сент-Екзюпері, — це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».
В «Обережно, — каже, — бабо, не чіпайте мого чемодана, бо в мене тут велосипед».
Г «Невже це може бути? — билася думка. — Звідки ж вони, ці інопланетники?»
Д «Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще, — стверджує Олександр Олесь і додає: — Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків...»
10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні (1 бал)
А «Кожний українець повинен знати одну-дві чужі мови, — писав Борис Грінченко, — і вчити змалечку того своїх дітей».
Б Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка: «батьком нової української прози».
В «Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури», — говорив Іван Франко про Тараса Шевченка.
Г А от як починається «Енеїда» Котляревського:
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Д Шевченкове «...і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» стало афоризмом.
11. Перепиши речення, постав пропущені розділові знаки (1 бал)
Так ось не буде холодно подумав хлопчик Спи, щиглику, спи...
12. Творче завдання (3 бали)
Завдання: Напишіть невеликий діалог між двома персонажами (наприклад, двома друзями, вчителем і учнем, продавцем і покупцем). Умова: Частина реплік у діалозі має бути в прямій мові, а інша частина – у непрямій.
Приклад:
Марія: "Ти бачив, яку я сьогодні отримала оцінку?" – запитала вона.
Іван: Так, я бачив, і я дуже радий за тебе!
Варіант 2
1. Апостроф потрібно ставити на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А об...їзд, б...юджет, двох...ярусний
Б ін...єкція, миш...як, В...єтнам
В об...єкт, без...язикий, бутон...єрка
Г дос...є, кутюр...є, кеш...ю
Д кон...юнктивіт, він...єтка, ад...ютант
2. М’який знак потрібно писати на місці пропуску в усіх словах рядка (0,5 бала)
А сімферопол...ський, Уман...щина, різ...бяр
Б дрібнесен...кий, рибал...ство, мен...ший
В він...чати, винос...те, кишен...ці
Г консул...ський, волин...ський, запоріз...кий
Д жмен...ці, мистец...кий, брин...чати
3. Складним є речення (0,5 бала)
А Дружба звеличує людину, подвоює її сили, окрилює душу.
Б Сіються над землею жайворонкові пісні, віщуючи врожай і достаток.
В Понад сади, обтяжені плодами, з прощальним криком журавлі летять.
Г Маленький подав голосок, і мама побігла до спальні.
4. Складносурядним є речення (0,5 бала)
А За розчиненими дверима синіло неозоре марсіанське небо, гаряче й незворушне, мов тропічна морська глибінь.
Б Зрідка риба спросоння скинеться, птах озветься у гущині.
В Маланка приступила до печі, одсунула горнятко й зазирнула в нього...
Г Сніжана приклала коралі до своєї ніжної шкіри, і низка немов засвітилась, ожила.
5. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення. Сонце сходило... вибрати (1 бал)
А й освітлювало все навкруг.
Б обливаючи яскраво-червоним золотом рідкі хмари.
В як жар, багряне.
Г  і танула сиза мла.
Д і розсіювалось біле плетиво хмар.
6. Перед виділеним сполучником потрібно поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено) (1 бал)
А Маріанна підійшла до шафи й почала знову переглядати книжки.
Б Рудий підкотив другу брилу до першої і обхопивши її руками намагався підняти.
В Нараз щось заворушилось і Олексій побачив смугасте замурзане кошеня.
Г Олег сів у рипуче крісло і почав розгойдуватись.
Д Навкруги мене колоситься пшениця і мак червоніє.
7. Коми НЕ ПОТРІБНО ставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Сонце сходило але гілля смерек і сусідні горби заслонювали його вид.
Б Дихнув лагідніший вітерець і вступила весна.
В Серпень страву готує а вересень подає її до столу.
Г Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкне.
Д Завзятість перемогла і Олекса кинувся бігти до гори.
8. Тире потрібно ставити між частинами складносурядного речення (1 бал)
А Сад розбудять пташині пісні і минеться щемлива тривога.
Б Ні шелесне лист ані ворухнеться травинка.
В Коли ви складаєте іспит і яким підручником ви користуєтесь?
Г Ми з братом прибрали оселю а мама приготувала смачну вечерю.
Д Ще день чи два і зацвітуть сади.
9. Правильно оформлено пряму мову в реченні (1 бал)
А А години за дві приїхав і каже — «Це в мене тренуваннятакі, точно за графіком».
Б «Слово — зброя, — говорив Максим Рильський і додавав:
— Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати».
В «Ну що я, — думалось мені, — У порівнянні хоча б із оцим деревом? Якась комаха! А в порівнянні з цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?»
Г «А Олесь буде у формі!..», — подумав Костик, і йому стало до того сумнощо навіть у горлі защеміло.
Д «Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка, — Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом...»
10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні (1 бал)
А «Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина», —переконував славетний драматург Софокл.
Б Т. Г. Шевченко закликав своїх земляків:
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає...
В І. Франко називав Г. Квітку-Основ’яненка: «творцем людової повісті», у якій уперше в Європі було показано в позитивному плані селянина.
Г «Ну, як-таки, щоб воля — та пропала? Се так колись і вітер пропаде», — дивується Мавка, героїня драми феєрії «Лісова пісня», автором якої є Леся Українка.
Д «Пишною трояндою в саду української літератури» назвав Михайло Старицький українську письменницю Ольгу Кобилянську.
11. Перепиши речення, постав пропущені розділові знаки (1 бал)
Шкода, що ми з тобою не знайомі думав далі Санько А я хотів би, щоб у мене був такий друг...
12. Творче завдання (3 бали)
Завдання: Напишіть невеликий діалог між двома персонажами (наприклад, двома друзями, вчителем і учнем, продавцем і покупцем). Умова: Частина реплік у діалозі має бути в прямій мові, а інша частина – у непрямій.
Приклад:
Марія: "Ти бачив, яку я сьогодні отримала оцінку?" – запитала вона.
Іван: Так, я бачив, і я дуже радий за тебе!
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості з тем  «Пряма і непряма мова», «Складносурядне речення», підготуватися до контрольної роботи.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
15.10.2025 
Узагальнювальний урок із теми "Складносурядне речення". Тренувальні вправи
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Кома між частинами складносурядного речення 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Складносурядне речення (ССР) — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником (сполучниками) сурядності. Схема ССР: [ ], і [ ]. Приклад: Світ великий, і в ньому живе багато людей. [ ], і [ ]. Не всі ідеальні, однак жити як у Бога за пазухою хоче кожний. [ ], однак [ ]. Часом у небі пропливала біла хмара або пролітала пташина. [ ] або [ ]. 
У складносурядному реченні не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої. Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники:
 1) єднальні:  одиничні: і, й, та (в значенні і), також, притому, причому; та й; та ще й; повторювальні: і...і, ні...ні, ані...ані; парні: не тільки....а й, не лише...а й.
2) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;
3) зіставний: а;
4) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то, хоч...хоч.
Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.
У  ССР з єднальними сполучниками може передаватися:  одночасність подій: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський);  послідовність подій: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра);  причиново-наслідкова залежність між подіями: Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.).
У ССР з протиставними сполучниками явища можуть: протиставлятися: Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик). зіставлятися (у змісті частин ідеться не про контрастні явища, які не протиставляються одне одному): Піч варила, а я солила (Нар.тв.).
У ССР з розділовими сполучниками може вказуватися:  на чергування явищ: То соловей витьохкував, то зозуля кувала.  на взаємовиключення явищ: Або слави добути, або дома бути.
Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.
Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій.
Приклад: Буйним цвітом липи зацвіли навколо, і каштан крислатий розпустив гілки.
Крапка з комою: якщо частини ССР далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами).
Приклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).
Тире:
1) якщо обидві частини, з’єднані сполучником  і, та (= і),  виражають різке протиставлення: Сім год мак не родив — і голоду не було (Нар.тв.).
2) в другій частині  подано  висновок чи наслідок  дії  (= і тоді): Настала весна — і сад розцвів.
3) якщо йдеться про швидку зміну подій: Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М.Бажан).
Кома не ставиться
Кома між частинами ССР, з'єднаними одиничним сполучником і, та (= і) не ставиться,  якщо частини ССР:
 
1) мають якесь спільне слово (вставне слово, другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.):
Приклад: Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський). Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).
Якщо ж сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться:
Приклад: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар);
2) мають спільне підрядне речення:
Приклад: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.Коцюбинський).
3) є підрядними по відношенню до одного головного речення:
Приклад: Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги (В.Симоненко).
4) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями:
Приклад: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський); Чи бачив ти колись її сердитою і вона сварилася з людьми?
5) виражені двома називними або безособовими реченнями:
Приклад: Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).
Зверни увагу!
Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням:
6) виражені окличними реченнями:
Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2  на ст. 60-62.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, ст. 63 , вправа 34 ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
13.10.2025 
Узагальнення з тем «Повторення вивченого», «Пряма і непряма мова», «Складносурядне речення» 
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30  та 11.25 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Кома між частинами складносурядного речення 
Опрацюйе теетичний матеріал.
У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує пряме передавання чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряме (непряма мова).
Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно. Пряму мову супроводжують слова автора, що вказують, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї та в середині.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї та в середині. Якщо слова автора розривають пряму мову, тоді лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються такі правила:
• якщо на місці розриву прямої мови не повинно бути жодного розділового знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова автора виділяємо з обох боків комою й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери: «П, — а, — п». Наприклад: «Сьогодні, — зауважила Іринка, — хороша погода»;
• якщо на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставимокому й тире, а після них — крапку й тире; другу частину прямої мови пишемо з великої літери: «П, — а. — П». Наприклад: «Сьогодні хороша погода, — зауважила Іринка. — Ходімо до лісу»;
• якщо на місці розриву мав бути знак питання, знак оклику або три крапки, то ці знаки зберігаємо й додаємо тире, а після слів автора ставимо крапку й тире; другу частину прямої мови пишемо з великої літери: «П?(!)(...) — а. — П». Наприклад: «Яка хороша погода! — зраділа Іринка. — Ходімо до лісу»;
• якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув» тощо), при цьому одна частина стосується першого речення прямої мови, а друга — другого, що стоїть після слів автора, то перед другою частиною прямої мови ставимо двокрапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «П, — а...а: — П». Наприклад: «Сьогодні хороша погода, — зауважила Іринка й запропонувала: — Ходімо до лісу».
Якщо слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставимо так:
А: «П», — а. А: «П?(!)(...)» — а. Наприклад: Оля вигукнула: «Ура! Ми йдемо на екскурсію!» — і, схопивши рюкзак, вискочила з класу.
Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.
Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій.
Приклад: Буйним цвітом липи зацвіли навколо, і каштан крислатий розпустив гілки.
Крапка з комою: якщо частини ССР далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами).
Приклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).
Тире:
1) якщо обидві частини, з’єднані сполучником  і, та (= і),  виражають різке протиставлення: Сім год мак не родив — і голоду не було (Нар.тв.).
2) в другій частині  подано  висновок чи наслідок  дії  (= і тоді): Настала весна — і сад розцвів.
3) якщо йдеться про швидку зміну подій: Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М.Бажан).
Кома не ставиться
Кома між частинами ССР, з'єднаними одиничним сполучником і, та (= і) не ставиться,  якщо частини ССР:
 
1) мають якесь спільне слово (вставне слово, другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.):
Приклад: Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський). Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).
Якщо ж сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться:
Приклад: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар);
2) мають спільне підрядне речення:
Приклад: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.Коцюбинський).
3) є підрядними по відношенню до одного головного речення:
Приклад: Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги (В.Симоненко).
4) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями:
Приклад: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський); Чи бачив ти колись її сердитою і вона сварилася з людьми?
5) виражені двома називними або безособовими реченнями:
Приклад: Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).
Зверни увагу!
Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням:
6) виражені окличними реченнями:
Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 15 на ст. 52-55.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 15, ст. 54-55, ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
08.10.2025 
Розділові знаки між частинами складносурядного речення 
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Кома між частинами складносурядного речення 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Між частинами складносурядного речення (ССР) можуть стояти такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире.
Кома ставиться перед усіма сполучниками сурядності, якими з’єднуються частини речення: при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій.
Приклад: Буйним цвітом липи зацвіли навколо, і каштан крислатий розпустив гілки.
Крапка з комою: якщо частини ССР далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами).
Приклад: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).
Тире:
1) якщо обидві частини, з’єднані сполучником  і, та (= і),  виражають різке протиставлення: Сім год мак не родив — і голоду не було (Нар.тв.).
2) в другій частині  подано  висновок чи наслідок  дії  (= і тоді): Настала весна — і сад розцвів.
3) якщо йдеться про швидку зміну подій: Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М.Бажан).
Кома не ставиться
Кома між частинами ССР, з'єднаними одиничним сполучником і, та (= і) не ставиться,  якщо частини ССР:
 
1) мають якесь спільне слово (вставне слово, другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.):
Приклад: Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський). Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).
Якщо ж сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться:
Приклад: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар);
2) мають спільне підрядне речення:
Приклад: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.Коцюбинський).
3) є підрядними по відношенню до одного головного речення:
Приклад: Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги (В.Симоненко).
4) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями:
Приклад: Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М.Рильський); Чи бачив ти колись її сердитою і вона сварилася з людьми?
5) виражені двома називними або безособовими реченнями:
Приклад: Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).
Зверни увагу!
Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням:
6) виражені окличними реченнями:
Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т.Масенко).
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 14 на ст. 47-50.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 14, ст. 51, ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
06.10.2025 
Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення 
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення #5 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Складносурядне речення (ССР) — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником (сполучниками) сурядності. Схема ССР: [ ], і [ ]. Приклад: Світ великий, і в ньому живе багато людей. [ ], і [ ]. Не всі ідеальні, однак жити як у Бога за пазухою хоче кожний. [ ], однак [ ]. Часом у небі пропливала біла хмара або пролітала пташина. [ ] або [ ].
У складносурядному реченні не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої. Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники: 1) єднальні:  одиничні: і, й, та (в значенні і), також, притому, причому; та й; та ще й; повторювальні: і...і, ні...ні, ані...ані; парні: не тільки....а й, не лише...а й.
2) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;
3) зіставний: а;
4) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то, хоч...хоч.
Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.
У  ССР з єднальними сполучниками може передаватися:  одночасність подій: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський);  послідовність подій: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра);  причиново-наслідкова залежність між подіями: Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.).
У ССР з протиставними сполучниками явища можуть: протиставлятися: Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик). зіставлятися (у змісті частин ідеться не про контрастні явища, які не протиставляються одне одному): Піч варила, а я солила (Нар.тв.).
У ССР з розділовими сполучниками може вказуватися:  на чергування явищ: То соловей витьохкував, то зозуля кувала.  на взаємовиключення явищ: Або слави добути, або дома бути.
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 13 на ст. 42-45.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 13, ст. 46, ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
06.10.2025 
Складне речення, його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним зв’язком. Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку між його частинами
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Склад. реч., його озн.. Склад. реч. без сполуч., із суряд. і підряд. зв’яз. 
Опрацюйе теетичний матеріал.
Складне речення містить дві або більше граматичні основи, а його частини поєднуються сполучниками, сполучними словами або інтонаційно. Складносурядне речення — це вид складного речення, де частини, рівноправні за змістом, поєднуються сурядними сполучниками (і, та, а, але, проте), що вказують на одночасність, послідовність або протиставлення. Складні речення без сполучників (безсполучникові) поєднуються лише за допомогою інтонації. 
Ознаки складного речення
- Дві або більше граматичні основи: речення складається з двох або більше простих речень, які мають свою граматичну основу (підмет і присудок).  
- Смислова та інтонаційна єдність: усі частини складного речення пов'язані за змістом і становлять єдине смислове ціле.  
- Засоби зв'язку: частини складного речення з'єднуються сполучниками (сурядними, підрядними), сполучними словами або безсполучниковим зв'язком (інтонацією).  
Складносурядне речення 
- Будова: це складне речення, що складається з рівноправних (однорідних) простих речень. 
- Засоби зв'язку: частини з'єднуються за допомогою сурядних сполучників: Єднальні: і, й, та, також, теж, ні…ні. Протиставні: а, але, проте, зате, однак. Розділові: або, чи, то…то. 
Складні речення без сполучників
- Безсполучниковий зв'язок: частини такого речення з'єднуються виключно за допомогою інтонації, а на письмі між ними ставляться розділові знаки (кома, крапка з комою, двокрапка, тире).  Приклад: Прогримів грім, повіяло свіжим вітром.  
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 12 на ст. 37-40.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 12, ст. 41, ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
01.10.2025                                                                           Асинхронний режим
Опрацюйте вправи (письмово) і надішліть виконану роботу.
Лексична робота
► Знайдіть помилки в наведених реченнях. Запишіть речення у виправленому вигляді.
1. Радіокоментатор розповість по радіо про хід спортивного матчу. 2. Український режисер Олександр Довженко першим створив перший звуковий фільм. 3. За допомогою комп’ютерної мережі Інтернет послання дійде швидко за лічені секунди на інший кінець світу. 4. Передплату преси, газет і журналів продовжено ще на місяць. 5. Мій олівець зламаний і тому, на жаль, не працює.
Редагування тексту
► Прочитайте текст. Виправте помилки, пов’язані з невиправданим повтором слів.
Будь-якої пори привабливий калиновий кущ. Навесні кущ прикрашений ніжними зеленими суцвіттями. А літньої пори кущ чарує розкішною зеленню лапатого листя. На початку осені кущ пишається золотим убранням. Узимку ж кущ вабить добре примороженими, уже цілком їстівними ягодами. Краса калини оспівана в багатьох піснях, казках і легендах.
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості з теми "Речення, його основні ознаки" за наступним посиланням: Речення як одиниця синтаксису. Ознаки речення #4 - YouTube 
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
29.09.2025 
Урок мовленнєвого розвитку. Контрольний докладний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням 
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 (11.25 - асинхронний режим) за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Опрацюйте теоретичний матеріал.
Щоб написати переказ із творчим завданням, спочатку уважно прочитайте (або прослухайте) текст, визначте його тему, основну думку та структуру. Складіть детальний план переказу, а потім додайте до нього пункт для творчого завдання. Напишіть докладний переказ, дотримуючись плану, і тільки після цього додайте свою творчу частину, яка має відповідати темі та основній думці твору. На завершення перечитайте та відредагуйте написане, виправляючи граматичні, пунктуаційні та стилістичні помилки. 
Етапи написання переказу з творчим завданням:
- 1. Підготовка до роботи з текстом: 
- Прочитайте (або прослухайте) текст: кілька разів, щоб зрозуміти його зміст.  Визначте тему: (про що текст), основну думку (головну ідею) та тип мовлення (розповідь, опис чи міркування).  Запишіть невідомі слова: та знайдіть їхнє значення у словнику.  
2. Складання плану:
Розділіть текст на логічні частини, виділяючи мікротеми для кожної з них.  Складіть детальний план, до якого додайте пункт для вашого творчого завдання.  Визначте, яку саме творчу частину: ви будете писати (наприклад, продовження історії, власні роздуми про героя, опис місця події тощо). 
3. Написання чорнового варіанта переказу:
Передайте зміст тексту своїми словами, дотримуючись плану. Намагайтеся зберегти композицію тексту, його мовні та стилістичні особливості, а також авторський задум. Пишіть детально та розгорнуто, використовуючи необхідні лексичні та стилістичні засоби. 
4. Виконання творчого завдання:
Вписуйте свою творчу частину: в потрібному місці плану, розвиваючи думку автора.  Використовуйте художні засоби, щоб розкрити вашу тезу та творчий задум. 
5. Редагування та оформлення:
Уважно перечитайте написаний текст, виправляючи повтори, тавтології та неточності.  Перевірте правильність написання слів, пунктуацію та синтаксис.  Перепишіть переказ акуратним, розбірливим почерком . Перечитайте чистовий варіант, щоб виявити можливі описки.
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості з теми "Речення, його основні ознаки" за наступним посиланням: Речення як одиниця синтаксису. Ознаки речення #4 - YouTube 
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
24.09.2025 
Узагальнювальний урок із теми "Повторення вивченого у 8 класі"
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
8 клас. Українська мова. Узагальнення й систематизація вивченого за рік 
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2  на ст. 56-58, розділ "Тренувальні вправи".
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, ст. 59, завдання 19-21 ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
22.09.2025 
Діалог. Розділові знаки при діалозі 
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 (11.25 - асинхронний режим)  за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Діалог. Розділові знаки при діалозі 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
1. Діалог — це дослівно відтворена розмова двох або кількох осіб. Розмову багатьох учасників, під час якої роль мовця переходить від однієї особи до іншої, називають полілогом. Кожне окреме висловлювання учасників діалогу (полілогу) називають реплікою.
2. Кожну репліку в діалозі записують з нового рядка й починають знаком тире. Лапок не ставлять. Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставлять двокрапку. Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставлять кому (знак питання чи знак оклику), а потім — тире. Слова автора після репліки записують з малої літери. Якщо репліки діалогу записують не з нового рядка, а вони йдуть одна за одною, то їх беруть у лапки, а між ними ставлять тире: «Чом, вітриську, розходився, хазяйнуєш у саду?» — «Це я в листі заблудився і дороги не знайду». — «А навіщо трусиш сливи у некошену траву?» — «Бо удався нелінивим, без роботи не живу!» (Т. Коломієць).
3. М’який знак пишемо в словах на -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близький, вузький, волинський, донецький; близькість, людськість, хвацькість; близько, військо, багацько; по-французькому (по-французьки), по-українському (по-українськи), по-німецькому (по-німецьки).
Зверни увагу! У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних (боязкість, в’язкість, баско, різко тощо) м’який знак не пишемо, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів.
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , уроки 10-11 на ст. 32-35.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, уроки 10-11, ст. 36, ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
17.09.2025 
Непряма мова. Цитата як засіб передавання чужої мови. Заміна прямої мови непрямою.
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=p6DL8IebcQE
9 клас. Українська мова. Цитата як спосіб передачі чужої мови 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Непряма мова — це чуже мовлення, передане не дослівно, а тільки зі збереженням основного змісту. «Я в інституті вчусь», — сказала дівчина (Є. Гуцало). Дівчина сказала, що вона в інституті вчиться.
Речення з непрямою мовою за будовою є складним. Здебільшого перша його частина — це слова автора, а друга — непряма мова, що приєднується за допомогою сполучника чи сполучного слова (займенника або прислівника).
Коли пряму мову замінюють на непряму, то можуть змінюватися форми дієслів, а також займенники.
Щоб замінити пряму мову непрямою, потрібно визначити вид речення, яким виражено пряму мову, за метою висловлювання. Замінюючи пряму мову непрямою, звертання пропускають чи перетворюють на члени речення. «Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?» (О. Гончар). Питаю в мами, чи то льони цвітуть. Непряма мова приєднується сполучником чи, якщо пряма мова виражена питальним реченням без питальних слів.
Цитата — це дослівний уривок тексту, що використовують в іншому тексті для підтвердження чи пояснення якоїсь думки. Цитата обов’язково супроводжується вказівкою на її джерело (автора).
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 9 на ст. 26-29.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 9, ст. 30-31, ( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
15.09.2025 
Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Правила вживання м’якого знака
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Українська мова. Пряма та непряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує пряме передавання чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряме (непряма мова).
Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно. Пряму мову супроводжують слова автора, що вказують, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї та в середині.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї та в середині. Якщо слова автора розривають пряму мову, тоді лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються такі правила:
• якщо на місці розриву прямої мови не повинно бути жодного розділового знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова автора виділяємо з обох боків комою й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери: «П, — а, — п». Наприклад: «Сьогодні, — зауважила Іринка, — хороша погода»;
• якщо на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставимокому й тире, а після них — крапку й тире; другу частину прямої мови пишемо з великої літери: «П, — а. — П». Наприклад: «Сьогодні хороша погода, — зауважила Іринка. — Ходімо до лісу»;
• якщо на місці розриву мав бути знак питання, знак оклику або три крапки, то ці знаки зберігаємо й додаємо тире, а після слів автора ставимо крапку й тире; другу частину прямої мови пишемо з великої літери: «П?(!)(...) — а. — П». Наприклад: «Яка хороша погода! — зраділа Іринка. — Ходімо до лісу»;
• якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув» тощо), при цьому одна частина стосується першого речення прямої мови, а друга — другого, що стоїть після слів автора, то перед другою частиною прямої мови ставимо двокрапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «П, — а...а: — П». Наприклад: «Сьогодні хороша погода, — зауважила Іринка й запропонувала: — Ходімо до лісу».
Якщо слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставимо так:
А: «П», — а. А: «П?(!)(...)» — а. Наприклад: Оля вигукнула: «Ура! Ми йдемо на екскурсію!» — і, схопивши рюкзак, вискочила з класу.
Пригадай! М’який знак НЕ пишеться
• після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств-(-о), -ськ-(-ий): камінчик, інший, Слобожанщина, селянство, волинський, але: бриньчати, женьшень, Маньчжурія;
• після приголосних, крім [л′], якщо за ними є інші м’які або пом’якшені приголосні: радість, свято, кузня, промінці, уманський, але: різьбяр, тьмяний та похідні;
• між подовженими приголосними: буття, віддячити, зілля, колосся, пасся, ранній.
М’який знак пишемо після м’якого [л′] перед приголосним: їдальня, рибальство, ковальський, польський.
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 8 на ст. 21-24.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 8, ст. 25,( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
15.09.2025 
Пряма мова. Правила вживання м’якого знака
Сьогодні відбудеться урок о 8.30 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Українська мова. Пряма та непряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує пряме передавання чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряме (непряма мова).
Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно. Пряму мову супроводжують слова автора, що вказують, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї та в середині.
Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставиться двокрапка, пряма мова пишеться з великої літери й береться в лапки. У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак (знак питання, знак оклику або три крапки).     А: «П». А: «П?» А: «П!» А: «П...»
Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона з обох боків виділяється лапками, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику або три крапки), після лапок ставиться тире, а слова автора починаються з малої літери:  «П», — а. «П?» — а. «П!» — а. «П...» — а.
Зверни увагу! Знак питання, знак оклику, три крапки беруть у лапки разом із прямою мовою, крапку й кому виносять за лапки.
М’який знак пишемо в буквосполученнях -льц-, -ньц-, -льч-, -ньч-, які походять із буквосполучень -льк-, -ньк-: Гальці, Гальчин (бо Галька), неньці, неньчин (бо ненька). Не пишемо м’який знак після л у буквосполученнях -лц-, -лч-, якщо вони походять із -лк-: веселці (бо веселка), рибалці, рибалчин (бо рибалка).
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 7 на ст. 16-19.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 7, ст. 20,( письмово).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
10.09.2025 
Урок мовленнєвого розвитку. Вибірковий усний переказ тексту художнього стилю
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
 Вибірковий переказ — це детальний, логічно послідовний виклад змісту одного з питань тексту. Переказати вибірково — означає вибрати з тексту й відтворити матеріал, що відповідає конкретному питанню, певній мікротемі.
Етапи роботи над вибірковим переказом художнього тексту
1.Підготовка тексту:
Прочитайте текст уважно: Це перший і найважливіший крок для розуміння змісту та структури твору. Визначте тему й основну думку: зрозумійте, про що йдеться в тексті та яку головну ідею автор хоче донести до читача.  Вчитайтеся в тему переказу: з'ясуйте, яку саме інформацію потрібно відібрати з тексту для розкриття запропонованої теми. 
2. Відбір матеріалу: 
Виділіть ключові слова та фрази: це допоможе сфокусуватися на найважливішій інформації.  Виберіть частини тексту: знайдіть і випишіть фрагменти, які повністю відповідають заданій темі. 
3. Планування переказу:
Складіть план: на основі відібраного матеріалу створіть логічну послідовність пунктів, яка допоможе структурувати переказ. 
4. Виконання переказу:
Викладіть матеріал послідовно: дотримуйтесь плану, переказуючи відібрану інформацію своїми словами. Збережіть художній стиль: використовуйте образні засоби (епітети, метафори, порівняння), синоніми, антоніми, щоб зберегти емоційне забарвлення та образність оригіналу.  Зберігайте логіку та єдність змісту: переконайтеся, що переказ є зв'язним і висвітлює тему, не втрачаючи зв'язку з основною думкою тексту. 
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , урок 6 на ст. 14-15.
Виконайте домашнє завдання: повторити відомості про діалог та пряму мову.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
08.09.2025 
Повторення вивченого. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Ненаголошені голосні в коренях слів
Сьогодні відбудуться уроки о 8.30 та 11.25 за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська мова. Розділові знаки у простому ускладненому реченні 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
 Просте ускладнене речення — це просте речення, яке окрім головних членів містить також відокремлені члени, звертання, вставні слова або однорідні члени речення. Відокремлені члени речення — це другорядні члени, які виділяються на письмі комами, а в усному мовленні — інтонацією. Вони відповідають на додаткові запитання, уточнюють або поширюють інформацію про головні члени речення. 
Види відокремлених членів речення:
Відокремлені означення — це означення, які стосуються одного члена речення, але стоять після означуваного слова або мають додатковий обставинний відтінок значення (утворюють відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом або дієприкметником з залежними словами). Приклад: Шумів, гудів, клекотів могутній ліс, повний пташиного співу.
Відокремлені прикладки — це прикладки, що мають додатковий відтінок пояснення або уточнення. Приклад: Ми — студенти — завжди прагнемо до знань.
Відокремлені обставини — це обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що стоять після дієслова-присудка. Приклад: Заходив вітер, граючись з листям.
Відокремлені додатки— це додатки, що мають уточнювальне значення. Приклад: Ми бачили ліс, заповнений тваринами. 
Розділові знаки в простому ускладненому реченні:
Кома ставиться для відокремлення відокремлених членів речення, однорідних членів, звертань, вставних слів. Приклад: На схилі, покидьки йшла.
Тире може ставитись у реченнях з відокремленими членами для виділення або приєднання. Приклад: Всі ми, і ти, і я — любимо Україну.
Двокрапка може використовуватися для приєднання відокремлених членів, які уточнюють головні члени речення. Приклад: Всі ми, студенти, прагнемо до знань. 
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , уроки 4-5 на ст. 10-12.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, уроки 4-5 , ст. 13,( письмово).
Повторити відомості про стилі і типи мовлення.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
03.09.2025 
Повторення вивченого. Граматична основа речення. Односкладне і двоскладне речення. Види односкладних речень. Неповне речення. Розділові знаки в неповних реченнях. Ненаголошені голосні в коренях слів
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 ( 11.25 - асинхронний режим) за наступним посиланням:
 https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
9 клас. Українська мова. Граматична основа речення. Односкладне й двоскладне речення 
8 клас. Українська мова. Види односкладних речень 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
 Речення, граматична основа якого складаєтьсяз підмета й присудка, називається двоскладним.
Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, називається односкладним.
Речення, у якому пропущено один або кілька членів, але їх можна встановити з контексту чи ситуації спілкування, називається неповним.
Види односкладних речень
З головним членом реченняу формі присудка:
 Означено-особові речення називають дію, яку виконує конкретна особа (я, ти, ми, ви).
Неозначено-особові речення називають дію, виконувану невизначеною особою (вони).
Узагальнено-особові речення називають дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу.
Безособові речення називають дію або стан, що мисляться незалежно від особи діяча.
З головним членом речення у формі підмета:
Називні. Зверни увагу! Якщо в реченні є обставина, але немає присудка, таке речення двоскладне неповне.
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 , уроки 2-3 на ст. 5-8.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, уроки 2-3 , ст. 9,( письмово).
Повторити відомості про види речень за будовою.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com
01.09.2025 
Вступ. Розвиток української мови. Урок мовленнєвого розвитку. Повторення відомостей про мовлення, спілкування, текст, типи, стилі й жанри мовлення
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
 
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
 
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
 
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=jry2ZKXSwjM
8 клас. Українська мова. Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі, жанри й типи мовлення 
Опрацюйте теоретичний матеріал.
 Система мови  чутлива до суспільно-політичного життя її носіїв.  Зміни безперервно відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі.
Найбільш рухливою є лексика. Вчені стверджують, що протягом  десятиріччя  словниковий склад  мови  змінюється приблизно на 25 відсотків.
Сучасне українське суспільство прагне до відкритості. Ми повертаємося до  національних традицій християнства, тому відновлюється конфесійний (церковний) стиль української мови. Правове утвердження статусу державності української мови (Закон про мови 1989 р, Конституція України 1996 р.) та розширення сфер офіційного використання  української мови  спричинило розвиток офіційно-ділового стилю.
З відходом у небуття радянського способу життя з активного вжитку вийшло чимало слів: колгосп, партком, соцзмагання тощо. Натомість  відродилися слова, які в радянський період були  рідковживаними: гривня, оберіг, гетьман, довкілля, осоння, часопис. Відновлюються слова, які  за радянської доби  здавалися недоречними й архаїчними, це звертання  (пан, пані, добродій),  етикетні формули (Моє шанування!  Як Ваша ласка…  Слава Ісусу Христу! Бог в поміч! З Богом!)
Реальність породжує потребу у виникненні нових слів  для називання  нових об’єктів – предметів, понять, ознак, явищ, відношень. Відповідно до  властивих українській мові словотворчих моделей утворилися й відразу увійшли до активного вживання нові слова: бюджетник, державник, мобільник, приватизація, департизація, роздержавлення тощо. Завдяки відкритості українського суспільства, розвитку економічних і культурних зв’язків України з державами світу  лексика збагатилася  запозиченням іншомовних слів (мер, спікер, менеджер, кліп, піцца, факс, хіт та ін.).  Значно оновилася  термінологічна система  багатьох  галузей наук (бакалавр, магістр, тестування, рейтингова система освіти, ліцей, гімназія, дефолт, ремісія,  пролонгація,  транш).  Цікаво, що чимало професійних слів  з мовлення спеціалістів  перейшло  до  активного вжитку:  бартер, аудит, дистриб’ютор, інфляція, субсидія,  ліцензія, суборенда).
У мовній ситуації, що склалася в Україні,  має зростати  вживання української мови  в усіх без винятку сферах життя.
Опрацюйте  матеріал у  зошиті частина 1-2 на ст. 1-4.
Виконайте домашнє завдання: зошит частина 1-2, урок 1, ст. 4,( письмово).
Повторити відомості про види речень за будовою.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту  fox644910@gmail.com