09.10.2025
Українська література доби Ренесансу й бароко. Розвиток книгодрукування. Іван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський — видатні діячі української культури (оглядово). Загальні відомості про козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка та «Історію русів». ТЛ: Ренесанс, бароко
Сьогодні відбудеться урок о 12.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Загальні відомості про козацькі літописи Самовидця, Г. Граб’янки
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Українська література доби Ренесансу (Відродження) та бароко характеризувалася гуманістичними ідеями та релігійною полемікою, а книгодрукування сприяло поширенню освіти й культури, започатковане Іваном Федоровим. Видатними діячами були Іван Вишенський, автор полемічних творів, Іван Величковський, теоретик поетики та автор віршів, а також Семен Климовський, автор балад та пісень. Козацькі літописи, як-от «Літопис Самовидця», «Літопис Грабянки» та «Літопис Величка», є важливими історичними джерелами, а «Історія русів» — унікальним твором, що описує історію України від давнини до XVII ст.
Ренесанс та Бароко в українській літературі
Ренесанс (Відродження): Ця доба позначена інтересом до античності, гуманізмом, що поставив людину в центр світу, та активною полемікою проти релігійної та суспільної нерівності.
Бароко: Характеризується складністю, пишністю, емоційністю, а також поєднанням релігійних та світських мотивів. Цей період був важливим для формування української літературної традиції.
Розвиток книгодрукування
Українське книгодрукування розпочалося з діяльності Івана Федорова, який заснував першу друкарню в Україні.
Друкарство сприяло поширенню книжок, а отже, й освіти та культури на українських землях, особливо в цей період.
Видатні діячі
Іван Вишенський (XVI – поч. XVII ст.): Видатний український полеміст, проповідник, автор гостро-соціальних та релігійно-філософських творів, спрямованих на боротьбу з католицькою експансією.
Іван Величковський (1631 – після 1701): Український письменник, поет-бароко, теоретик української поезії. Автор численних творів, які відображають складність барокової естетики.
Семен Климовський (пер. пол. XVIII ст.): Український поет-пісняр, автор віршів та балад, зокрема знаменитої «Їхав козак за Дунай».
Козацькі літописи та «Історія русів»
Опрацюйте матеріал уроку 6 ( друкований зошит частина 2) на ст. 42-52.
Виконайте домашнє завдання до уроку 6 ( частина 2), ст. 42.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
08.10.2025
«Слово о полку Ігоревім». Наскрізна ідея патріотизму. Символічно міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Поетичність образу Ярославни
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. “Слово про похід Ігорів”. Образи князів та Ярославни
Опрацюйте теоретичний матеріал.
У «Слові о полку Ігоревім» наскрізною ідеєю є заклик до єдності Русі для захисту від ворогів, що реалізовано через патріотичний образ Руської землі та заклик до князів об'єднатися. Символічно-міфологічні образи (зокрема, природа) та фольклорні мотиви посилюють емоційний вплив, а поетичний образ Ярославни уособлює тугу, вірність та звернення до народного духу в найважчі моменти.
Наскрізна ідея патріотизму.
Заклик до єдності: Головною ідеєю твору є заклик до всіх руських князів об'єднатися заради спільної боротьби проти зовнішніх ворогів, зокрема половців.
Образ Руської землі: Руська земля є центральним художнім і ідейним образом, символом єдиної, великої та любої Батьківщини, яку автор показує в просторі й часі.
Засудження міжусобиць: Автор засуджує князівські чвари, що ослаблюють Русь, і протиставляє їм ідею єдності та взаємодопомоги.
Символічно-міфологічні образи та їх значення.
Природа: Природа в «Слові» є живою, рухливою, а її образи діють разом з героями.
Знак природи: Перед походом Ігоря сонце заступає «темний хмари», що є поганим знаком, попередженням про майбутню невдачу.
Природа як свідок: Птахи та звірі є свідками подій, що відбуваються, їхні голоси створюють атмосферу та настрій.
Міфологічні істоти: Згадуються міфологічні істоти, такі як «турі», «ворон», які символізують силу, хижість та зловісні передбачення.
Фольклорні мотиви.
Звернення до народної мудрості: «Слово» пронизане народними уявленнями про світ, природу та людину.
Поетичні прийоми: Автор використовує народні поетичні прийоми, такі як епітети («буйні», «славні»), метафори («зоря» як символ удачі), гіперболи для посилення емоційної виразності.
Застосування фольклорних мотивів:
Плач Ярославни: Символізує тугу за рідним домом, вірність і любов, а також звернення до сил природи.
Звернення до князів: Автор звертається до князів з промовою, що нагадує звернення до народного віче, закликаючи їх до єдності.
Поетичність образу Ярославни.
Символ вірності та кохання: Ярославна — уособлення жіночої вірності, любові та туги за чоловіком, який вирушив у похід.
Связь з природою: Її плач — це не просто особистий жаль, а звернення до сил природи, до вітру, сонця та Дніпра, які, як у фольклорі, можуть допомогти в біді.
Уособлення народної душі: Образ Ярославни об'єднує особисті переживання з народними мотивами, що робить її образ живим, поетичним та універсальним.
Опрацюйте матеріал уроку 5 ( друкований зошит частина 2) на ст. 35-40.
Виконайте домашнє завдання до уроку 5 ( частина 2), ст. 40.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
02.10.2025
«Слово о полку Ігоревім» — давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі
Сьогодні відбудеться урок о 12.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. “Слово про похід Ігорів”. Образи князів та Ярославни - YouTube
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Своєрідною є композиція «Слова…». Твір складається з вступу (заспіву), 4 частин і закінчення. Заспів і закін чення героїчної поеми подібні до українських народних дум. Твір — невеликий за обсягом, проте в ньому багато подій, емоцій і почуттів, тому його вважають зразком світового героїчного епосу й давньої української літератури. Руська земля— центральний образ «Слова...». У творі згадуються Дніпро, Дон, Рось, Сула, Азовське море, Київ, Новгород, Путивль, половецькі степи... Руська земля ніби жива, адже в ній розмовляють річки, звірі, птахи. У фольклорному руслі автор оспівує сили природи, тому пейзаж у творі персоніфіковано: «кривавії зорі світ провіщають», «чорнії тучі з моря ідуть», «земля гуде...»
Новгород-сіверський князь Ігор постає перед читачем як патріот, який мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Він, безстрашний і рішучий воїн, не зважає на віщування природи й будь-що хоче досягти своєї мети. Моральною та фізичною силою князів захоплюється й оповідач: «Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості згартовані». Те, що Ігор повертає свої полки, щоб допомогти в бою братові Всеволоду, характеризує його як благородного воїна, для якого взаємодопомога й взаємовиручка — не порожні слова. Проте Ігор не ідеальний герой: його слабкі місця — надмірне честолюбство й нерозсудливість — стали причиною поразки. Як можна виступити в похід, не порадившись із досвідченим великим князем Святославом? Самовпевненість і легковажність дорого обійшлися Ігорю та його дружині. Князь Всеволод, брат Ігоря, нагадує билинного богатиря, його у творі названо «буй-туром». Він, сміливий і відчайдушний, не думає про почесті, багатство й золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку своєї дружини. Цей герой, як і Ігор, уособлює відвагу й силу. Великий князь Святослав зображений як мудрий державний діяч. Він — розсудливий, сміливий воїн і люблячий батько. Симпатії оповідача цілком на його боці, він є основним виразником за гальноруської єдності, необхідної для боротьби з ворогом. Саме заклик до єднання князів як запоруки сильної держави є основною ідеєю твору. Образ Ярославни, дружини Ігоря, сповнений тонкого ліризму. Вона тужить не тільки через полон Ігоря, а й через загибель усіх руських воїнів. У відчаї Ярославна звертається до сил природи: вітру, сонця й Дніпра. Докоряє вітрові за те, що він несе ханські стріли на воїнів її чоловіка. У Дніпра-Славутича Ярославна просить принести на хвилях князя, а сонце звинувачує за промені, якими воно не милосердно посилювало спрагу руських воїнів. Ярославна — один із найпри вабливіших жіночих образів у світовій літературі, що захоплює людяністю, задушевністю, патріотизмом, внутрішньою красою й вірністю коханому.
Опрацюйте матеріал уроку 4 ( друкований зошит частина 2) на ст. 27-33.
Виконайте домашнє завдання до уроку 4 ( частина 2), ст. 33-34.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
01.10.2025 Асинхронний режим
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово)
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Літописи як історико-художні твори. Зміст “Повісті минулих літ” - YouTube
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Разом із перекладною літературою активно розвивалася і оригінальна. У текстах домінували релігійні мотиви. Найпоширенішими жанрами давньоукраїнської літератури були літописи, проповіді, повчання, житія святих, оповідання, сказання й паломницька література, у яких утверджувалася ідея сили й значущості київської землі. Науковиця Ольга Слоньовська про пам’ятки княжої доби пише: «Точно встановити авторство “Повісті минулих літ” неможливо. Дослідники серед його співавторів називають ченця-літописця Нестора, переписувачів Йоана, Никона, Сильвестра. Оригінал “Повісті минулих літ» у першій редакції, зроблений Нестором Літописцем, не зберігся; до нашого часу дійшли численні списки, серед яких сьогодні найбільш відомі Лаврентіївський та Іпатіївський». Композицію «Повісті минулих літ» можна визначити як мозаїчну:
твір складається з річних записів, поетичних оповідей, історичних описів, уривчастих відомостей і різноманітних повідомлень. Ця літописна пам’ятка містить великий обсяг історичного матеріалу. Цінність твору полягає в його цілісності — він поєднує ідею любові до рідної землі з концепцією єдності держави. В оригінальній писемній спадщині Київської держави особливе значення має твір «Поучення Володимира Мономаха» (1117), автором якого вважають великого київського князя Володимира Мономаха — онука Ярослава Мудрого, видатного державного й військового діяча, що княжив у Києві в 1113–1125 роках. «Поучення...» складається зі вступу, дидактичної та автобіографічної частин, композиційно пов’язаних між собою. Дослідник давньої української літератури Володимир Крекотень називав оповіді «Києво-Печерського патерика» XIII століття новелами-легендами, оскільки їм були властиві ознаки обох жанрів. «Києво-Печерський патерик» — не лише хроніка подій середньовічної України, а й збірник оригінальних літературних творів. Перші примірники «Києво-Печерського патерика» видали 1661 року в друкарні при Києво-Печерській лаврі за сприяння архімандрита Інокентія Гізеля. Редакцію Володимира Перетца опублікували 1931 року накладом 800 примірників. Повністю реконструювати первісний текст «Києво-Печерського патерика» виявилося неможливо — усі ранні редакції було втрачено або навмисно знищено.
Опрацюйте матеріал уроку 3 ( друкований зошит частина 2) на ст. 18-26.
Виконайте домашнє завдання до уроку 3 ( частина 2), ст. 26 (завдання 2).
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
25.09.2025
Перекладна література. Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Біблія як Святе Письмо й художній текст. Притча про блудного сина
Сьогодні відбудеться урок о 12.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Перекладна література. Біблія як святе письмо й художній текст
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Біблія (від грецьк. βιβλια — збірка книг) — це священна книга християн та іудеїв. Проте ми розглядатимемо її на уроках української словесності як одну з найвидатніших пам’яток світової літератури. Ця найдавніша книга світу, яку писали з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми) та ін. По суті, це «божественна бібліотека», яка складається з різних як за формою, так і за змістом релігійних і світських творів, що сприймаються як окремі книги. До Старого Заповіту входить 50 книг, а до Нового — 27. Хто ж автор Біблії? Відомо, що написання цієї найдавнішої у світі книги тривало багато століть, її творили представники шістдесяти поколінь — тож автор у Біблії не один. Дослідники на- раховують понад сорок творців Біблії, серед них — люди різного соціального стану: вихований у знатній єгипетській сім’ї Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, рибалка Петро та ін. Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами — давньоєврейською, арамейською й грецькою. Єремія писав свої твори у в’язниці, Лука — під час подорожей, Мойсей — у пустелі, а деякі автори — навіть під час воєнних походів. Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завершили апостоли Христа.
Як уже було зазначено, Біблія складається з 2 частин — Старого й Нового Заповіту.
Старий Заповіт містить: • літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, 4 Книги Царств, Книга приповістей Соломонових та ін.); • художні книги (твори Пророків, Книга Йова, Псалтир, Пісня Пісень та ін.). З літературного погляду найцікавіші епічні фрагменти Біблії, у яких розповідається про створення землі, неба, світла, тварин і перших людей — Адама та Єви (про вигнання їх із раю через гріхопадіння), про всесвітній потоп і Ноїв ковчег, про виведення Мойсеєм єврейського народу з єгипетської неволі.
Новий Заповіт складається з: • Євангелій (усього 4 — від святих Матвія, Марка, Луки й Івана); • історичного твору (Діяння святих апостолів); • послань (усього 21 послання апостолів); • Апокаліпсиса. Книги Нового Заповіту розповідають про життя Ісуса Христа, про Його вчення та вчинені Ним чудеса, про Його смерть і Воскресіння. Отже, в основі поділу Біблії на Старий і Новий Заповіт є на родження Ісуса Христа. Святе Письмо закінчується пророцтвом Апокаліпсиса, у якому описано передбачення й видіння, які відкрилися апостолові Івану Богослову, — кінець світу, що мав статися через занепад віри й падіння моралі. До речі… Спроби перекласти Біблію українською мовою відомі ще з ХVІ ст. Повний переклад Святого Письма розпочали письменник Пантелеймон Куліш із видатним ученим-фізиком Іваном Пулюєм, а завершив його Іван Нечуй-Левицький. Одним із найкращих уважається також переклад Івана Огієнка.
Опрацюйте матеріал уроку 2 ( друкований зошит частина 2) на ст. 9-17.
Виконайте домашнє завдання до уроку 2 ( частина 2), ст. 17.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
24.09.2025
Розвиток писемності після хрещення Русі-України (988 рік). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово)
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Найдавніші рукописні книги Русі-України
Опрацюйте теоретичний матеріал.
НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ РУСІ-УКРАЇНИ
Коли ж виникли найдавніші рукописні книги? Вони були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє літочислення із середини Х ст. Із запровадженням християнства в Русі-Україні (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності. Розквіт Київської держави в Х–ХІ ст. пов’язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Для зміцнення християнства й поширення греко-візантійської культури Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей вищих верств суспільства. Один із перших літописів розповідає, що матері дітей, узятих на навчання, плакали, бо тоді ще не розуміли, наскільки важливою для людини є освіта. З цього часу не лише в Києві, а й в інших містах Русі-України почали відкривати школи. Ярослав Мудрий, який уславився любов’ю до книг, при Софійському соборі відкрив першу бібліотеку, яку пізніше було втрачено й не знайдено до сьогодні. Існують наукові версії про виникнення писемності ще в дохристиянський період, проте в нашому викладі ми братимемо до уваги лише писемні пам’ятки, що дійшли до нас. Адже саме ці книги — незаперечні документи, на основі яких можна робити певні твердження. До них належать: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та ін. Остромирове Євангеліє— найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови Київської держави. Цей твір переписаний у 1056—1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира, від імені якого Євангеліє дістало назву. Остромирове Євангеліє містить вибрані євангельські читання. Хоча цей твір написаний старослов’янською мовою, проте в ньому наявні вкраплення живої мови Русі-України. Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по-мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка. Другою датованою давньорусь кою писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073). Це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів. Книга має енциклопедичний зміст, у ній порушено проблеми християнського богослов’я, розтлумачуються положення Біблії про поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для болгарського царя Симеона. Ізборник Святослава містить понад 380 статей, які належать 25 авторам (здебільшого візантійцям). Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076) — складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного та філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо. До речі… До нашого часу дійшло лише 33 книги, створені в ХІ ст., а за наступні три століття — 1460, хоча їх було десятки тисяч.
Опрацюйте матеріал уроку 1 ( друкований зошит частина 2) на ст. 3-8.
Виконайте домашнє завдання до уроку 1 ( частина 2), ст. 8.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
18.09.2025 Асинхронний режим
Контрольна робота. «Усна народна творчість» (тестові завдання)
Варіант І
1. До родинно-побутових пісень належать:
А пісні про кохання та сімейне життя;
Б пісні про підневільне становище селян;
В клядки, веснянки, гаївки;
Г пісні про історичних осіб.
2. Нерозділене кохання, зрада, відчуття смутку й жалю - це тема твору:
А «Місяць на небі…»;
Б «Сонце низенько…»;
В «Ой летіла стріла…»;
Г «Ой під вишнею, під черешнею».
3. Народні балади – це:
А великі ліро-епічні твори казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з
драматично напруженим сюжетом;
Б невеликі фантастичні епічні твори;
В ліро-епічні пісенні твори легендарно-історичного або родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей і вчинків.
4. «Вийде сестра - розгнуздає,
Вийде мати - розпитає:
- Ой коню мій вороненький!
А де ж мій син молоденький?» – рядки з балади:
А «Ой летіла стріла…»
Б «Ой на горі вогонь горить…»;
В «Бондарівна»;
Г «Козака несуть..».
5. Слово Біблія походить з грецької мови, у якій воно означає:
А слова;
Б збірка книг;
В письмо;
Г спасіння.
6. Визначте назви творів, що за жанровою специфікою є народними баладами:
А «Ой під вишнею, під черешнею»
Б «Вавилонська вежа»;
В «Ой летіла стріла»;
Г «Ой на горі вогонь горить».
7. Укажіть ознаки балади як жанру народної творчості:
А невелика кількість персонажів;
Б підкреслена узагальненість, відсутність деталізації;
В наявність ліричних відступів;
Г стислість у викладі матеріалу;
Д детальне зображення подій і персонажів;
Е мелодійність.
8.Творчу унікальність митця називають
А алюзією
Б фольклором
В парафразом
Г стилем
9. Установіть відповідність між уривком фольклорного твору і його назвою.
Пісня та люба, пісня та щира,/ Все про кохання, все про любов.
Нехай іде, нехай іде, / Нехай не вернеться, / На дасть йому Господь щастя, / Куди повернеться.
Ой матінко плаче, / Поки жити буде; / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить...
Не плач, мати, не журися, / Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
А «...Козака несуть»
Б «Ой на горі вогонь горить»
В «Ой летіла стріла»
Г «Цвіте терен, цвіте терен»
Д «Місяць на небі…»
10 . Установіть відповідність:
Назва твору Провідний мотив
1 «Місяць на небі, зіроньки сяють» А сум за вбитим вдовиним сином
2 «Цвіте терен, цвіте терен» Б оспівування палкого кохання до дівчини
3 «Ой на горі вогонь горить» В нерозділене кохання, адже милий поїхав «іншої шукати»
4«Сонце низенько» Г трагічна доля козака, що порубаний у долині лежить
5 «Ой летіла стріла»
11.Написати мінітвір (9-10 речень) на подану тему: Народні пісні – душа народу.
Варіант 2
1. Поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв – це:
А народний епос;
Б народна лірика;
В народна драма;
Г народні казки.
2. Визначте, до якого виду народних пісень належать пісні про кохання:
А родинно-побутові;
Б соціально-побутові;
В весільні;
Г козацькі.
3.Творчу унікальність митця називають
А алюзією Б фольклором В парафразом Г стилем
4. Усі ознаки характерні для жанру балади, ОКРІМ
А змалювання умов побуту
Б незвичайності події
В елементів фантастики
Г метаморфози
5. Визначте пісні, які належать до родинно-побутових:
А «Ой летіла стріла»;
Б «Місяць на небі, зіроньки сяють»;
В «Ой на горі вогонь горить»',
Г «Ой під вишнею, під черешнею»;
Д «Сонце низенько, вечір близенько»;
Е «Цвіте терен, цвіте терен».
6. Визначте назви творів, що за жанровою специфікою є народними баладами:
А«Ой під вишнею, під черешнею»
Б«Вавилонська вежа»;
В «Ой летіла стріла»;
Г«Ой на горі вогонь горить».
Д «Місяць на небі, зіроньки сяють».
7.Фольклору притаманні такі ознаки:
А варіативність;
Б імпровізаційність;
В романтизм;
Г колективність;
Д анонімність;
Е письмова форма
8.«Нову дійсність» створює
А народна творчість
Б стиль
В індивідуальна манера
Г художній твір
9.Установіть відповідність між художніми засобами та прикладами
1 Ой очі, очі, очі дівочі... А порівняння
2 Темні, як нічка, ясні як день Б метафора
3 Ви ж мене, очі, плакать навчили, В риторичне запитання
4 Де ж ви навчились зводить людей? Г оксиморон
Д звертання
10. Установіть відповідність між уривком фольклорного твору і його назвою.
Нехай іде, нехай іде, / Нехай не вернеться, / На дасть йому Господь щастя, / Куди повернеться.
Ой матінко плаче, / Поки жити буде; / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить...
Не плач, мати, не журися, / Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Пісня та люба, пісня та щира,/ Все про кохання, все про любов.
А «Ой під вишнею, під черешнею…»
Б «Ой на горі вогонь горить»
В «Ой летіла стріла»
Г «Цвіте терен, цвіте терен»
Д «Місяць на небі…»
11.Написати мінітвір (9-10 речень) на подану тему: Народні пісні – душа народу.
Опрацюйте матеріал уроку 6 ( друкований зошит частина 1) на ст. 55-58.
Виконайте домашнє завдання до уроку 6 ( частина 1), ст. 58. Заповни кола Вена: запиши подібне й відмінне між баладами та родинно-побутовими піснями.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
17.09.2025
Виразне читання напам’ять. Особливості декламування народних пісень та балад
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Поради щодо декламування народних балад та пісень
1. Зосереджено й мовчки прочитай баладу або пісню.
2. З’ясуй значення незрозумілих слів.
3. Визнач загальний настрій твору.
4. Підкресли олівцем ключові слова, на які припадає логічний наголос, — найвагоміші у рядку чи реченні.
5. Познач паузи:
• легку — / (відповідає комі);
• очевидну — // (відповідає тире, двокрапці, крапці з комою);
• завершену — /// (у кінці речення).
6. Постав стрілку біля рядка, щоб позначити тон читання:
• ↑ — підвищений тон;
• ↓ — знижений;
• → — рівний.
7. Прочитай твір уголос із дотриманням інтонації й пауз. Вивчи напам’ять.
8. Уявляй зображені картини — це допоможе глибше зрозуміти текст і краще його запам’ятати.
9. Декламуючи, відтворюй послідовність сцен.
10. Повтори текст.
11. Стань рівно, розправ плечі, зроби глибокий вдих.
12. Під час декламування уявляй образи твору й емоційно передавай його настрій, мотиви та ідею.
Опрацюйте матеріал уроку 5 ( друкований зошит частина 1) на ст. 45-53.
Виконайте домашнє завдання до уроку 5 ( частина 1), ст. 53-54.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
11.09.2025
Українські народні балади: класифікація, тематичні й стильові особливості, сюжет, герої. «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить». ТЛ: балада
Сьогодні відбудеться урок о 12.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Образи народної балади “Ой на горі вогонь горить”. Класифікація балад
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Балада (від фр. ballade — «танцювати») — невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з напруженим, часто трагічним сюжетом.
Ознаки балади: обмежене коло персонажів; узагальненість без деталізації; стислість викладу; ліричне забарвлення розповіді; метаморфоза (перевтілення); гострий, іноді трагічний сюжет. Балади тематично близькі до родинно-побутових пісень — у них із глибоким ліризмом передано епічну історію. Завдяки зануренню в чуттєву сферу жанр наближається до лірики, а послідовність подій і напружений конфлікт споріднюють його з епосом. Попри тематичну схожість із родинно-побутовими піснями, балада вирізняється незвичайністю й виходить за межі буденного. Фантастичні елементи, зумовлені давніми віруваннями, зближують її з казками й легендами. Характерною рисою жанру є прийом метаморфози (перевтілення).Дійовими особами народних балад переважно є люди, а події не мають фантастичних ознак. Оповідач не вдається до історико-героїчного змалювання. Найчастіше предметом балади стають сімейний побут і особисте життя. Єдиного підходу до класифікації балад не існує. Найпоширенішим є поділ за сюжетно-тематичним принципом і типами конфліктів. Виокремлюють 10 видів: легендарні, історичні, сімейні, любовні, про нещасливі випадки, насильницькі, розбійницькі, «шибеничні», військові, елегійні. Ґрунтовну класифікацію в українській фольклористиці розробив Олексій Дей у праці «Українська народна балада». Він поділив балади за характером людських взаємин і конфліктів на три групи:
1) про кохання та дошлюбні стосунки;
2) про сімейні взаємини й конфлікти;
3) взаємини й конфлікти на тлі соціальних та історичних обставин.
Опрацюйте матеріал уроку 4 ( друкований зошит частина 1) на ст. 33-43.
Виконайте домашнє завдання до уроку 4 ( частина 1), ст. 44. Вивчи баладу «Ой летіла стріла» напам’ять.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
10.09.2025
Родинно-побутові пісні. Культ романтизованих почуттів, традиційна символіка. «Ой під вишнею, під черешнею…»
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Традиційна символіка в родинно-побутових піснях
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Жартівливі пісні — особлива група перлин пісенного жанру в українському фольклорі. Вони виражають життєрадісний характер нації, здатність кепкувати з усього, що суперечить моральним нормам. Окрім загальновідомої «Ой під вишнею, під черешнею...», ілюстрації до якої на паперових килимках висіли на стінах майже кожної селянської хати, до жартівливих пісень належать не менш колоритні й популярні, як-от «Ой там на товчку, на базарі жінки чоловіків продавали». Жартівливі куплети трапляються в козацьких та історичних піснях. Наприклад, у пісні «Ой на горі женці жнуть» ідеться про типового козака часів гетьмана Дорошенка, якогось Сагайдачного, який раптово покинув осіле життя, родину й подався в запорожці, тож «проміняв жінку //на тютюн та люльку, // необачний». Основні ознаки жартівливих пісень — гумор, іронія, змалювання комічних ситуацій. Завдяки цьому вони й нині залишаються популярними серед виконавців і слухачів. Дослідниця Любов Савченко, пишучи про поняття етнокоду, зазначила, що він «використовується в різних сферах діяльності: історії, культурології, етнографії, літературознавстві, мовознавстві. Його інтерпретують як інтелектуальний, духовний код, наявність якого відрізняє націю, що має власну історію, від механічної кількості людей. Термін використовуємо на позначення етнофрагментів духовної культури (міфів, обрядів, вірувань, звичаїв, клятв, замовлянь)...».
“Ой під вишнею під черешнею”
Автор – невідомий. Це народна пісня, яку записав Іван Котляревський, тому часто авторство приписують саме йому.
Літературний рід: лірика.
Жанр: родинно-побутова пісня.
Тема: розповідь про тяжке сімейне життя у шлюбі по рахунку.
Ідея: засуджуеться шлюб по рахунку, сімейне життя без любові.
Основна думка: треба бути з тим, кого ти любиш.
Настрій – жартівливий.
Художні засоби
Епітети: старий дідуган, вишневий садок.
Порівняння: Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга.
Метафора: ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!
Звертання: Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.
Повтори: кожні два останніх рядка кожного абзацу.
Секрет популярності пісні «Ой під вишнею, під черешнею»
Тема нерівного шлюбу завжди хвилювала українців. Ідеалом сімейного щастя є і були стосунки, засновані на коханні, а соціальну, майнову чи вікову нерівність люди вважали неприйнятною й засуджували.
Чоловік — «старий дід», тиран, який не пускає молоду дружину «на вулицю погулять». Для нього шлюб — специфічна комерційна угода, у якій за кохання можна віддячити фінансами.
Молода дружина викликає співчуття, адже приречена в сім’ї на душевні муки й нещастя, хоч сама мріє про кохання. Жінка мучиться й не приховує своєї відрази до нелюба.
Опрацюйте матеріал уроку 3 ( друкований зошит частина 1) на ст. 24-31.
Виконайте домашнє завдання до уроку 3 ( частина 1), ст. 32-33.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
04.09.2025
Усна народна творчість. Родинно-побутові пісні. «Місяць на небі, зiроньки сяють...», «Цвіте терен, цвіте терен...», «Сонце низенько...». Процес виникнення та багатство й розмаїття українського фольклору
Сьогодні відбудеться урок о 12.30 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Традиційна символіка в родинно-побутових піснях
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Народна словесність коренилася в дописемних часах, коли образне слово вже оживало, відтворюючи культурні й світоглядні основи буття української нації. Усна народна творчість постійно змінювалася та оновлювалася. Обряди та магічні дійства давніх українців формували віру в силу слова, сприяли гармонійному співіснуванню людини з природою. Творча діяльність предків дала змогу передати багатьом поколінням ментальні риси народу через різні форми гри, пісні, танцю, архітектури, малярства, ужиткового мистецтва. Фольклору найдавнішого періоду була властива комунікативна функція, хоча твори тієї доби дійшли в деформованому вигляді. Читаючи їхні фрагменти, можна зрозуміти, наскільки людина того часу відчувала небезпеку, залишаючись органічною частиною природного світу. Тексти синтезували різні види мистецтва: танці, пісні, акторство, малюнки, магічні обряди, оклики й окрики, що давало змогу учасникам повністю зануритися в дійство. Фольклорні твори виражають мовні особливості регіону. Давні жанри не лише зберегли інформацію про історичні, родинні та побутові події, а й перегукувалися з почуттями людини. Олександр Довженко наголошував: «Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу». Усна народна творчість надихала багатьох митців: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, Григора Тютюнника, Ліну Костенко. На раді урядових експертів зі збереження культурного світового спадку 1 березня 1988 року ЮНЕСКО так визначила усну народну творчість: «Фольклор (у широкому розумінні — частина національної культури) — це колективна, заснована на традиціях творчість груп чи індивідів, зумовлювана надіями й сподіваннями спільноти як адекватне вираження її культурної та соціальної самобутності; фольклорні зразки передаються усно, шляхом імітації та іншими каналами. Його форми охоплюють мову,усну літературу, музику, танці, міфи, обряди, ремесла, архітектуру та нші різновиди художньої творчості».
Родинно-побутові пісні — ліричні поетично-музичні твори у яких передано почуття, переживання і думки, пов’язані з особистим життям, подіями в сім’ї та родинними стосунками.
За тематикою вони поділяються на 4 групи:
пісні про кохання (дошлюбні взаємини);
пісні про сімейне життя (родинні стосунки);
пісні про трагічні обставини,
пов’язані з утратою членів родини (удовині, сирітські);
гумористично-сатиричні пісні, що висвітлюють сімейні проблеми й особисті почуття в жартівливому ключі.
Особливе місце серед родинно-побутових пісень посідають пісні про кохання. У них розкривається гама людських почуттів — від ніжної прихильності й любові до ненависті. У стосунки закоханих вплітаються вза-ємини з членами родини та іншими людьми. Головні персонажі — закохані. Більшість творів побудовано у формі діалогу, в якому важливу роль відіграє мова ліричних героїв, насичена ніжно-пестливими словами. Діалог зазвичай переходить у монолог, що нагадує елегію або сповідь. Монолог — поширений прийом у піснях з одним ліричним героєм. Теплу атмосферу створюють пейзажі, що посилюють емоційне враження. Події розгортаються на тлі майже чарівної природи, яка точно відображає психологічний стан закоханих. Мотиви вірності, розлуки, нерозділених почуттів — найпоширеніші в піснях про кохання. Тема взаємної любові часто просякнута сумом через незгоду між родинами або майнову нерівність.
Опрацюйте матеріал уроку 2 ( друкований зошит частина 1) на ст. 15-22.
Виконайте домашнє завдання до уроку 2 ( частина 1), ст. 23.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
03.09.2025
ВСТУП. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
9 клас. Українська література. Роль і місце літератури в житті нації. Творча індивідуальність митця
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Цього року ми говоритимемо про твори, що сягають джерел української державності, ментальності, культури. Вони пояснюватимуть: «Що ми? Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?», переконуватимуть, що у «своїй хаті своя правда, // І сила, і воля», розкриватимуть наші цінності. І все ж таки: в началі було — Слово! І все ж таки: начальний дух — Любов! — писав Євген Маланюк. Найважливіше те, що літературні шедеври збагачуватимуть почуття, породжуватимуть любов та гордість за свою землю та країну. Юрій Андрухович в одному з інтерв’ю зізнавався: «Література працює по-своєму у своїх аудиторіях. У цілому в мене таке відчуття, що ми недостатньо нахабні та ініціативні. Ми замало пропонуємо не тільки як митці, але і як суспільство загалом». З його слів можна зробити висновок: митець закликає нас як націю бути зухвалими, сильними, самодостатніми — і не озиратися на тих, кому не до вподоби наша ідентичність. Цьогорічний курс охоплює широкий спектр «аудиторій»: героїчна поема, літопис, опера, соціально-побутова повість, історичний роман —до всіх цих жанрів додаємо поняття «перший». Перший твір нової української літератури — поема «Енеїда» Івана Котляревського, перший драматичний твір — «Наталка Полтавка» цього ж автора, перший історичний роман — «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Це лише частина шедеврів літератури ХІ — початку ХІХ століття. Варто усвідомити, що з розвитком нової української літератури — від появи перших трьох частин «Енеїди» 1798 року — формувалася і національна свідомість. Мистецтво слова посилювало національ ний рух, а літературний процес тісно переплітався з історичним. Навіть у період бездержавності це давало змогу українцям виборювати ідентичність. У добу Романтизму література набувала нових тенденцій. Твори ставали більш психологічними, зосереджувалися на особистості, шукали виходи зі світоглядної кризи. Автори набували ролі провідників, трибунів, пророків нації. З’являлося націєтворче напруження, що зміцнювало потенціал народу й митців. Наша мета — не ідеалізувати минуле, а, опрацювавши літературний матеріал, узяти з нього найцінніше для формування особистості. Але передусім варто дослідити власний внутрішній світ. Письменниця Лариса Денисенко зазначила: «Митець подібний до люстра. Хтось бачить у ньому своє віддзеркалення — і задоволений. Дехто бачить щось спотворене — і обурюється. А хтось, як Аліса, пролізає в це Задзеркалля — тоді починаються пригоди. Дуже часто так вчиняє і сам митець. Митець, на мій погляд, дає додаткову можливість людям краще роздивитися себе». Погляньмо у свічадо літератури, розгляньмо себе, відкриймо національну літературу в глобальному процесі зі збереженням української ідентичності. Спробуймо пізнати давній український світ і побачити в ньому найважливіше.
Опрацюйте матеріал уроку 1 ( друкований зошит частина 1) на ст. 3-11.
Виконайте домашнє завдання до уроку 1 ( частина 1), ст. 12-14.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
