09.10.2025
Іван Франко. «Захар Беркут». Уславлення сміливості, патріотизму, вірності в образах Максима й Мирослави
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
7 клас. Українська література. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації
Опрацюйте теоретичний матеріал.
В образах Максима й Мирослави Франко уславив сміливість, патріотизм та вірність, показавши їх як мужніх героїв, готових жертвувати собою заради народу та своєї землі. Максим демонструє відвагу у боротьбі з ворогами та винахідливість у створенні плану перемоги, а Мирослава — незламну волю, відмовляючись від зрадника-батька та очолюючи народний опір, підкреслюючи силу єдності та жертовності заради Батьківщини.
Сміливість і мужність:
Максим: Його сміливість виявляється у відважному захисті Мирослави від ведмедиці та в участі в боях проти монголів.
Мирослава: Вона не поступається Максиму в сміливості, демонструючи виняткову мужність, коли відмовляється від батька-зрадника й очолює оборону тухольців.
Патріотизм і вірність:
Максим: Втілює ідеал патріота, який думає про порятунок односельців і пропонує геніальний план перемоги над монголами, що потребував величезної жертовності.
Мирослава: Її патріотизм проявляється у відданості рідній землі та народу, що змушує її відмовитись від родинних зв'язків заради Батьківщини.
Загальна ідея:
Єдність народу: Образи Максима та Мирослави, як і всього тухольського народу, показують, що сила народу — в його єдності, взаємопідтримці та готовності до боротьби за свою свободу.
Ідеал героя: Через ці образи Франко утверджує ідеал героя — мудрого, сміливого, патріотичного та вірного своїм принципам, навіть перед обличчям смерті.
Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Історична повість — середній за обсягом епічний твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі.
2. Ознаки історичної повісті: в основі — реальна подія з минулого; деякі герої — діячі минувшини; зазначено справжні географічні назви; описи старовинних звичаїв; уживання діалектизмів, застарілої лексики.
3. У цих творах історична основа переплітається з народними домислами, фантазією автора.
Опрацюйте матеріал уроку 4 ( друкований зошит частина 2) на ст. 15-19.
Виконайте домашнє завдання до уроку 4 ( частина 2), ст. 20.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
06.10.2025
Іван Франко. «Захар Беркут». Характеристика образу Тугара Вовка. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації
Сьогодні відбудеться урок о 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
7 клас. Українська література. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації
Опрацюйте теоретичний матеріал.
У «Захарі Беркуті» Тугар Вовк — це образ корисливого боярина, який заради вигоди зраджує свій народ, стаючи на бік ворога-монгола, що є проявом його кризи вибору між особистими інтересами та спільним благом. Його вибір — символ відсутності патріотизму та відданості, а також трагічної ролі особистості, що ставить свою жадібність вище інтересів громади.
Характеристика образу Тугара Вовка
Зовнішність та характер: Тугар Вовк зображений як сильний, міцний мужчина, але його обличчя недобре, а очі лукаві, що підкреслює його підступну натуру.
Корисливість та зрада: Це людина, що прагне влади та вигоди за будь-яку ціну, не зупиняючись перед зрадою власного народу. Він стає подвійним зрадником, виступаючи проти своїх і переходячи на бік монголів, які його обіцяють винагородити.
Індивідуалізм проти громади: На відміну від Захара Беркута, який ставить інтереси громади вище за все, Тугар Вовк діє виключно заради власного зиску.
Трагічний кінець: Незважаючи на спроби спокутувати провину в кінці твору, Франко засуджує його дії, показуючи, що справжній патріотизм полягає в єдності й боротьбі за спільне благо.
Проблема вибору людини у вирішальній ситуації
Твір показує, як у вирішальний момент — напередодні монгольського нашестя — людина стикається з вибором між власними інтересами та інтересами свого народу.
Вибір між злом і добром: Тугар Вовк обирає шлях зради й користі, уособлюючи негативні риси, а Захар Беркут разом із тухольцями демонструє шлях мужності, єдності та боротьби за справедливість.
Роль громади: Історія Тугара Вовка вчить, що індивідуальні прагнення, що йдуть проти інтересів громади, приречені на поразку і засудження. Сила народу полягає в його єдності, яку Тугар Вовк зрадив.
Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Історична повість — середній за обсягом епічний твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі.
2. Ознаки історичної повісті: в основі — реальна подія з минулого; деякі герої — діячі минувшини; зазначено справжні географічні назви; описи старовинних звичаїв; уживання діалектизмів, застарілої лексики.
3. У цих творах історична основа переплітається з народними домислами, фантазією автора.
Опрацюйте матеріал уроку 3 ( друкований зошит частина 2) на ст. 10-13.
Виконайте домашнє завдання до уроку 3 ( частина 2), ст. 14.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
02.10.2025
Іван Франко. «Захар Беркут». Образ тухольської громади. Лідерські риси характеру її очільника
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
Історична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Композиція й основні сюжетні лінії твору #2
Характеристика персонажів повісті Івана Франка «Захар Беркут». Ідейний зміст твору #3 - YouTube
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Тухольська громада в «Захарі Беркуті» — це сильна, згуртована, патріотична спільнота, яка цінує чесність, справедливість і взаємодопомогу. Її очільник, Захар Беркут, є мудрим, чесним, розважливим та мужнім лідером, який ставить інтереси народу вище власних, демонструючи справжній патріотизм і самовідданість задля захисту рідної землі.
Образ тухольської громади
Єдність і згуртованість: Жителі Тухольщини живуть дружною, міцною громадою, де кожен дбає про спільне добро.
Патріотизм: Громада несе в собі ідею захисту рідної землі від ворогів, виявляючи мужність і готовність пожертвувати своїм життям заради спільної перемоги.
Чесність і справедливість: Тухольці керуються принципами чесності та справедливості, що є основою їхнього суспільного ладу.
Самоорганізація: Громада є самодостатньою, вона сама дбає про свої ліси, поля та громадський лад, не потребуючи сторожів чи зовнішнього контролю.
Лідерські риси характеру Захара Беркута
Мудрість і розважливість: Захар Беркут, як найстарший і найдосвідченіший старець, володіє глибокою життєвою мудрістю, що дозволяє йому приймати далекоглядні рішення.
Чесність і принциповість: Беркут дотримується своїх обіцянок, навіть ворогам, і ніколи не поступається принципами честі, що є прикладом справжньої гідності.
Відданість громаді: Усе життя Захар присвятив служінню своєму народу, ставлячи інтереси громади вище особистої вигоди чи безпеки.
Мужність і патріотизм: Незважаючи на свій вік, Беркут є мужнім і сміливим, надихаючи інших своїм прикладом у боротьбі проти монголо-татар.
Впливовість: Він є справжнім вождем, авторитет якого поширюється не тільки на його односельців, але й на сусідні землі.
Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Історична повість — середній за обсягом епічний твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі.
2. Ознаки історичної повісті: в основі — реальна подія з минулого; деякі герої — діячі минувшини; зазначено справжні географічні назви; описи старовинних звичаїв; уживання діалектизмів, застарілої лексики.
3. У цих творах історична основа переплітається з народними домислами, фантазією автора.
Опрацюйте матеріал уроку 2 ( друкований зошит частина 2) на ст. 7-9.
Виконайте домашнє завдання до уроку 2 ( частина 2), ст. 9.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
29.09.2025
Іван Франко. «Захар Беркут». Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монгольських нападників. Патріотична ідея твору
Сьогодні відбудеться урок о 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступними посиланнями:
Історична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Композиція й основні сюжетні лінії твору #2
Характеристика персонажів повісті Івана Франка «Захар Беркут». Ідейний зміст твору #3 - YouTube
Опрацюйте теоретичний матеріал.
У повісті Івана Франка «Захар Беркут» героїчна боротьба русичів-українців проти монгольської навали розкривається через єдність народу, патріотизм і винахідливість у захисті рідної землі від ворога. Патріотична ідея твору полягає у возвеличенні цих якостей, а також у засудженні зради, жадібності та підступності, що є джерелом слабкості.
Змалювання героїчної боротьби
Згуртованість громади: У момент смертельної небезпеки русичі-українці об'єднуються навколо спільної мети — захисту своєї Батьківщини.
Злагоджені дії: Досвідчений Захар Беркут, як лідер громади, організовує оборону, а молоді герої, такі як Максим, демонструють мужність та силу духу.
Винахідливість і стратегія: Тухольці використовують знання навколишньої природи, аби перемогти набагато сильнішого ворога, застосовуючи сміливі та несподівані тактичні рішення.
Любов до батьківщини: Кожен мешканець Тухлі готовий боротися й пожертвувати собою заради захисту своєї землі та свободи, що є символом їхньої високої любові до Батьківщини.
Патріотична ідея твору
Сила народу в єдності: Франко наголошує, що головна сила народу полягає в його єдності, взаємопідтримці та повазі один до одного.
Прославлення патріотизму: Твір возвеличує патріотизм, мужність, винахідливість та рішучість, які допомагають долати найскладніші перешкоди.
Засудження зради та жадібності: Автор засуджує такі негативні явища, як підступність, зрада та жага збагачення, які послаблюють народ та можуть призвести до загибелі.
Актуальність і повчальність: Ідея єдності та патріотизму робить «Захара Беркута» актуальним і повчальним твором для всіх поколінь, навчаючи бути готовим до боротьби за свободу й справедливість.
Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Історична повість — середній за обсягом епічний твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі.
2. Ознаки історичної повісті: в основі — реальна подія з минулого; деякі герої — діячі минувшини; зазначено справжні географічні назви; описи старовинних звичаїв; уживання діалектизмів, застарілої лексики.
3. У цих творах історична основа переплітається з народними домислами, фантазією автора.
Опрацюйте матеріал уроку 1 ( друкований зошит частина 2) на ст. 1-5.
Виконайте домашнє завдання до уроку 1 ( частина 2), ст. 6.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
25.09.2025
Іван Франко. «Захар Беркут». Тема повісті. Значення історичної пам’яті для кожної людини
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Історична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Композиція й основні сюжетні лінії твору #2
Опрацюйте теоретичний матеріал.
«Захар Беркут». Аналіз твору.
Автор – Іван Франко
Рік написання – 1882
За жанром «Захар Беркут» – історична повість.
Літературний рід: епос.
Напрям: реалізм + романтизм.
Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
Ідея: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.
Основна думка «Захар Беркут»: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.
Історичний період: 1241 р. Галицько-Волинське князівство. Тобто події відбуваються у ХІІІ ст.
Проблематика твору «Захар Беркут».
• захист рідної землі;
• моральний вибір;
• єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;
• людина і природа;
• кохання, вірність, самопожертва;
• взаємовідносини батьків і дітей.
Головні герої «Захар Беркут».
Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі.
Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу.
Тугар Вовк — боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі.
Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців.
Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал!
Композиція та сюжет твору «Захар Беркут».
Епіграф, авторська передмова, 9 розділів.
Послідовність розгортання подій повісті «Захар Беркут»: Полювання боярина в тухольському лісі – прохання Максима віддати за нього боярівну – захоплення Максима в полон – віщий сон Захара Беркута – напад монголів на Тухлю.
Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Історична повість — середній за обсягом епічний твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі.
2. Ознаки історичної повісті: в основі — реальна подія з минулого; деякі герої — діячі минувшини; зазначено справжні географічні назви; описи старовинних звичаїв; уживання діалектизмів, застарілої лексики.
3. У цих творах історична основа переплітається з народними домислами, фантазією автора.
Опрацюйте матеріал уроку 8 ( друкований зошит частина 1) на ст. 44-47.
Виконайте домашнє завдання до уроку 8 ( частина 1), ст. 48.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
22.09.2025
Іван Франко. Короткі відомості про митця та його багатогранну творчість. Повість «Захар Беркут»
Сьогодні відбудеться урок о 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут» - YouTube
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах на Львівщині в родині заможного селянина-коваля. Мати майбутнього письменника Марія походила з роду шляхтичів Кульчицьких. Удома Івася називали Мироном, а в селі — лісова душа, бо полюбляв блукати лісом і розмовляти з деревами, птахами. Змалку Іван виявив потяг до знань, тому батьки віддали хлопчика до початкової школи в сусідньому селі Ясениця Сільна. Здобувати освіту продовжив у Дрогобичі: спершу в школі, потім — у гімназії, яку закінчив із відзнакою. У цей час захопився збиранням книжок (з коштів, зароблених репетиторством). Його бібліотека містила майже 500 екземплярів. Іван Якович мав неабиякі здібності: міг майже дослівно повторити лекції вчителів, знав напам’ять «Кобзар» Тараса Шевченка, домашні завдання з польської мови часто виконував у поетичній формі, перекладав твори античних авторів, читав німецькою мовою Шекспіра. П’ятнадцятирічним написав перший вірш «Великдень» (на жаль, не зберігся). Цю поезію присвятив батькові, який помер, коли хлопцю було дев’ять. Друкуватися почав 1874 року у львівському студентському журналі «Друг» під псевдонімом Джеджалик. Через арешт за громадсько-політичну діяльність й ув’язнення 1878 року Іван Якович припинив навчання. Тільки 1895 року у Відні він успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Іван Франко пішов із життя 28 травня 1916 року. Похований на Личаківському кладовищі у Львові. Івана Франка називають академією в одній особі, титаном праці, адже він створив понад 6000 наукових і художніх творів, опублікував 220 окремих збірок поезій, прози, перекладених українською творів із 14 іноземних мов.
Редакція журналу «Зоря» 1882 року оголосила конкурс на найкращу історичну повість. Іван Франко вирішив узяти участь — і за шість тижнів надіслав рукопис «Захара Беркута». Журнал опублікував цей твір 1883 року. У передмові Іван Якович указав, що в основі його праці реальній події, а також вигадані образи й ситуації: «Повість історична — се не історія. Історикові ходить передовсім о вислідження правди, о сконстатування фактів, натомість повістяр користується тілько історичними фактами для своїх окремих артистичних цілей, для воплочення певної ідеї в певних живих, типових особах...». Зокрема, історичним підґрунтям є напад монголо-татар, які в ХІІІ столітті спустошували українські землі, й образ їхнього ватажка; згадки про битву на Калці, про князя Данила Галицького, Чингісхана. Письменник звертався й до фольклорних текстів. Так, у переказі, записаному від Михайла Гасинця із Закарпаття, ідеться про один з епізодів боротьби: «Русини підрубали дерева, наклали в купи каміння й воду перегородили. Коли татари йшли в той глибокий звор, то люди ті підрубані дерева, каміння й воду пустили за одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти й вибило много татар. Котрі ще обстали живі, пішли далі і лягли спати під полонину Стой. Вночі урвалася велика хмара, і той великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало». Письменник вдало відтворив історичний колорит за допомогою описів звичаїв і місцевості, мови персонажів (діалектизмів, застарілої лексики), використав фольклорні елементи.
Виконай вправу за методикою «Запам’ятовую ефективно».
1. Історична повість — середній за обсягом епічний твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі.
2. Ознаки історичної повісті: в основі — реальна подія з минулого; деякі герої — діячі минувшини; зазначено справжні географічні назви; описи старовинних звичаїв; уживання діалектизмів, застарілої лексики.
3. У цих творах історична основа переплітається з народними домислами, фантазією автора.
Опрацюйте матеріал уроку 7 ( друкований зошит частина 1) на ст. 37-41.
Виконайте домашнє завдання до уроку 7 ( частина 1), ст. 42.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
18.09.2025 Асинхронний режим
Контрольна робота № 1. Із пісенних скарбів (суспільно-побутові пісні, коломийки) (тестові завдання)
Варіант 1
У завданнях 1–6 визнач ОДНУ правильну відповідь. (Кожна правильна відповідь — 0,5 бала. Усього — 3 бали.)
1. Різновид пісні «Ой на горі да женці жнуть» — (0,5 бала)
А козацька Б чумацька В солдатська Г наймитська
2. Коломийки виникли (0,5 бала)
А на Гуцульщині Б на Полтавщині В на Волині Г на Поліссі
3. У пісні «Ой у степу криниченька» йдеться (0,5 бала)
А про мужність козаків Б про тяжку долю чумаків В про радість від перемоги над ворогами Г про славне військо Богдана Хмельницького
4. Коломийка має (0,5 бала)
А 2 рядки й 16 складів Б 2 рядки й 14 складів В 3 рядки й 15 складів Г 3 рядки й 18 складів 5. Доріженька, степ, сива зозуленька — це художні образи з твору (0,5 бала)
А «Дозвілля молоді» Б «Ой на горі да женці жнуть» В «Ой у степу криниченька» Г «Жартівливі коломийки» 6. У рядках «Ой у степу криниченька, / З неї вода протікає…» використано художній засіб (0,5 бала)
А постійний епітет Б художній паралелізм В гіперболу Г метафору
7. Доповни визначення. (3 бали)
Коломийка — це
Пафос — це .
8. Установи відповідність між твором і цитатою з нього. (3 бали)
Твір 1 «Ой на горі да женці жнуть» 2 «Ой у степу криниченька» 3 «Жартівливі коломийки» 4 «Дозвілля молоді»
А «Як ішов я через село, курка мене вздріла, / Якби не та пали ченька, була б мене з’їла». Б «Я посію пшениченьку — вро диться льоночок, / Коби таки до роботи, як до співаночок». В «Вернись, сину, додомоньку. / Змию, зчешу головоньку». Г «Посередині пан хорунжий. / Під ним кониченько…» Д «…В чистім степу при долині, / Розпустили сірі воли пасти / При зеленій муравині».
9.Напиши власні роздуми (6–8 речень) з теми «У піснях — історія мого народу». (3 бали).
Варіант 2
У завданнях 1–6 визнач ОДНУ правильну відповідь. (Кожна правильна відповідь — 0,5 бала. Усього — 3 бали.)
1. До суспільно-побутових пісень НЕ належать (0,5 бала)
А рекрутські Б історичні В козацькі Г чумацькі
2. Серед наведених пісень чумацькою є (0,5 бала)
А «Ой на горі да женці жнуть» Б «Стоїть явір над водою» В «Дозвілля молоді» Г «Ой у степу криниченька» 3. У пісні «Ой у степу криниченька» до загиблого чумака прилетіла пташка (0,5 бала)
А голуб Б орел В зозуля Г соловейко
4. «…Проміняв жінку на тютюн і люльку» герой твору (0,5 бала)
А «Ой на горі да женці жнуть» Б «Дозвілля молоді» В «Захар Беркут» Г «Ой у степу криниченька» А
5. Іван, Параска, Марія, Юрик, Андрух, Олена, Андрій — герої твору (0,5 бала)
А «Дозвілля молоді» Б «Ой на горі да женці жнуть» В «Ой у степу криниченька» Г «Жартівливі коломийки» 6. У рядку «Гей, там чумак сиві воли пасе…» використано художній засіб (0,5 бала)
А постійний епітет Б художній паралелізм В гіперболу Г метафору
7. Доповни визначення. (3 бали)
Суспільно-побутові пісні — це
Чумацькі пісні — це
8. Установи відповідність між твором і цитатою з нього. (3 бали)
1 «Ой на горі да женці жнуть» 2 «Ой у степу криниченька» 3 «Жартівливі коломийки» 4 «Дозвілля молоді» А «Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє: / На роботі — за мерзає, коло миски — пріє». Б «Ой я собі заспіваю двома го лосами. / Один піде понад лу гом, а другий — лісами». В «Вернись, сину, додомонь ку. / Змию, зчешу головоньку». Г «А позаду Сагайдачний, що про міняв жінку на тютюн та люльку». Д «Ой рад би я, моя мила, / Хоч обидві подати. / Насипано та си рої землі, / Що не можу підняти».
9. Напиши власні роздуми (6–8 речень) з теми «Пісня — душа народу». (3 бали).
Виконайте домашнє завдання до уроку 6 ( частина 1), ст. 35-36.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
15.09.2025
Позакласне читання (1). Коломийки — перли розсипаного намиста
Сьогодні відбудеться урок о 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Коломийки
Коломийки — оригінальне явище уснопоетичної творчості нашого народу. Ці короткі, переважно дворядкові, тексти співали на Галичині, Буковині, Закарпатті, а також українських етнічних землях Польщі, Румунії. Коломийки ще називають співанками, думками. Співанки побутують дуже давно, про що свідчать рукописні збірки кінця ХVII століття. Походження назви жанру коломийки — дискусійне питання. Дослідники висувають різні думки щодо цього терміна. Зокрема, одні пов’язують із назвою прикарпатського міста Коломия (споріднене з поняттям «коло»), другі — із закарпатським «коломайка», що означає «веселе гуляння», треті — зі словом «каламаїти», тобто забавлятися. Коломийки мали переважно імпровізаційний характер. Їх складали й виконували під час народних свят, обрядів тощо, використовуючи сталу мелодію. Ці твори здебільшого є приспівками до динамічного, запального танцю, який також називають коломийкою. Кожен учасник дійства співав тільки одну строфу (два або три рядки), рухаючись поодинці, чи по колу, чи в парі, відповідно до ритму мелодії. Проте не всім коломийкам притаманні швидкий темп, танцювальний супровід, жартівливість, життєствердний пафос. Наприклад, коломийки про рекрутчину, виснажливу працю, еміграцію сповнені ліричності. Виконавець коломийок лаконічно висловлює персональні доброзичливі або дошкульні спостереження за побутовими ситуаціями, своє ставлення до них, інформацію щодо себе. Ці твори насичені іронічними дотепами, жартами, соціальними узагальненнями й оригінальними художніми засобами (влучними епітетами, порівняннями, метафорами, пестливою лексикою, діалектизмами), що відображають дозвілля та реалії мешканців Карпат і Прикарпаття. Побудова співанок підпорядкована танцювальному ритму, тому наголоси часто не відповідають словниковим варіантам, тобто є ритмічними. Жанровими особливостями коломийок є малий обсяг, імпровізаційний характер, завершеність думки в строфі, ритмомелодична структура, переважно 14-складова будова рядків з обов’язковою паузою (цезурою) після восьмого складу. Сукупність коломийок, об’єднаних спільною темою, називають в’язанкою. За змістом співанки поділяють на цикли: дозвілля молоді, залицяння, роздуми про родинне життя, жартівливі коломийки, сучасні коломийки.
Коли й за яких обставин виникли коломийки, достеменно невідомо. Деякі дослідники вважали, що коломийки є наслідуванням різних зразків народної пісні, зокрема колядок, гаївок, весільної та обжинкової пісні. Натомість Іван Франко та Філарет Колесса — визначні збирачі народних пісень — розуміли їх як живий, невичерпний і безперервний процес, що ніколи не припинявся й не слабшав. Так, Філарет Колесса згадував, що вже в записах кінця ХVII століття було досить багато танкових пісень, які відзначалися певним ритмом та короткою уривчастою формою. Відомий дослідник Володимир Гнатюк також наголошував, що коломийки є оригінальними, свіжими й незалежними від попередніх зразків фольклору творами.Традиційно-побутовий танець, зокрема коломийка, основною фігурою якого було коло, є невіддільною частиною життя народу й сьогодні залишається одним із найстійкіших компонентів духовної культури. Жодна урочистість, сімейна чи громадська, не минає без танцю. Танці, пісні, перевтілені професійною обробкою, органічно увійшли в репертуар багатьох народних ансамблів. А завдяки інтенсивному розвитку кожен має змогу познайомитись із самобутнім танцювальним мистецтвом гуцулів.
Опрацюйте матеріал уроку 5 ( друкований зошит частина 1) на ст. 31-35.
Виконайте домашнє завдання до уроку 5 ( частина 1), ст. 35.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
11.09.2025
Коломийки. Їхні особливості як жанру. Цикли: дозвілля молоді, жартівливі коломийки. Гумор і любов до життя в коломийках. ТЛ: коломийка
Сьогодні відбудеться урок о 10.20 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Урок №5 «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» — «перли розсипаного намиста» Особливість жанру
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Коломийки
Коломийки — оригінальне явище уснопоетичної творчості нашого народу. Ці короткі, переважно дворядкові, тексти співали на Галичині, Буковині, Закарпатті, а також українських етнічних землях Польщі, Румунії. Коломийки ще називають співанками, думками. Співанки побутують дуже давно, про що свідчать рукописні збірки кінця ХVII століття. Походження назви жанру коломийки — дискусійне питання. Дослідники висувають різні думки щодо цього терміна. Зокрема, одні пов’язують із назвою прикарпатського міста Коломия (споріднене з поняттям «коло»), другі — із закарпатським «коломайка», що означає «веселе гуляння», треті — зі словом «каламаїти», тобто забавлятися. Коломийки мали переважно імпровізаційний характер. Їх складали й виконували під час народних свят, обрядів тощо, використовуючи сталу мелодію. Ці твори здебільшого є приспівками до динамічного, запального танцю, який також називають коломийкою. Кожен учасник дійства співав тільки одну строфу (два або три рядки), рухаючись поодинці, чи по колу, чи в парі, відповідно до ритму мелодії. Проте не всім коломийкам притаманні швидкий темп, танцювальний супровід, жартівливість, життєствердний пафос. Наприклад, коломийки про рекрутчину, виснажливу працю, еміграцію сповнені ліричності. Виконавець коломийок лаконічно висловлює персональні доброзичливі або дошкульні спостереження за побутовими ситуаціями, своє ставлення до них, інформацію щодо себе. Ці твори насичені іронічними дотепами, жартами, соціальними узагальненнями й оригінальними художніми засобами (влучними епітетами, порівняннями, метафорами, пестливою лексикою, діалектизмами), що відображають дозвілля та реалії мешканців Карпат і Прикарпаття. Побудова співанок підпорядкована танцювальному ритму, тому наголоси часто не відповідають словниковим варіантам, тобто є ритмічними. Жанровими особливостями коломийок є малий обсяг, імпровізаційний характер, завершеність думки в строфі, ритмомелодична структура, переважно 14-складова будова рядків з обов’язковою паузою (цезурою) після восьмого складу. Сукупність коломийок, об’єднаних спільною темою, називають в’язанкою. За змістом співанки поділяють на цикли: дозвілля молоді, залицяння, роздуми про родинне життя, жартівливі коломийки, сучасні коломийки.
Опрацюйте матеріал уроку 4 ( друкований зошит частина 1) на ст. 23-30.
Виконайте домашнє завдання до уроку 4 ( частина 1), ст. 30.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
08.09.2025
Суспільно-побутові пісні. «Ой у степу криниченька». Трагічна доля чумаків
Сьогодні відбудеться урок о 9.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Урок № 4 Чумацькі пісні «Ой у степу криниченька» Трагізм у чумацьких піснях
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Чумацтво — важке, хоч і престижне заняття. Довга й небезпечна дорога гартувала торговців, вимагала неабияких здібностей. Чумаки вміли читати й писати, грати в шахи; розумілися на крамарстві, могли вправно торгуватися. До того ж знали, як полагодити вози, оборонятися. Чумаки підтримували й захищали один одного під час подорожі як побратими. Повернувшись додому, раділи зустрічі з торговцями-колегами навіть з інших валок. Зокрема, коли випадково бачилися на вулиці, обов’язково зупинялися, щоб обговорити новини, розповісти про життя-буття, запропонувати поміч. У писемних джерелах слово чумак уперше згадано 1637 року. Етимологічний словник української мови фіксує це слово як запозичене з тюркських мов, у яких воно означало «міцний, кріпкий», «булаву, довгий ціпок» або «того, хто носить булаву». Натомість український схо-дознавець Григорій Халимоненко стверджує, що слово чумак походить від тюркського ḉomaq — «той, хто занурюється у воду».
Чумацькі пісні
Чумацький промисел виник у XV столітті, а протягом XVIII–XIX століть став одним із найважливіших для українців. Ним займалися переважно козаки й селяни. Чумаки возили різноманітні товари, зокрема рибу, сіль, хліб, солонину, шкіру, мед, віск, тютюн тощо, на далекі відстані. Щоб захистити свій віз із майном (маж), часто гуртувалися в професійні громади — валки. Чумацькі пісні — словесно-музичні твори, у яких змальовано особливості життя й побут чумаків, небезпеки, які чигали на них. Наприклад, з пісні «Ой високо сонечко зіходить» дізнаємося про валку в дорозі: «Вози риплять, ярма бряжчать, / Сірі воли ремиґають, / За ними йдуть молоді чумаки, / Батіжками махають». У чумацьких піснях зображено мальовничі місцевості й напружені ситуації, у які потрапляли торговці-мандрівники: несподівані напади ординців; перекинулись мажі із сіллю; застала в степу «зима — лихая година»; похворіли воли — і чумак змушений відстати від валки. Основними мотивами чумацьких пісень є підготовка до далекої дороги, прощання з дружиною та дітьми, туга за рідними й домівкою, труднощі й тривоги, згуртованість, роздуми про нелегку долю, скрутне становище сім’ї, замилування природою та інші. Особливо драматичними є численні пісні про трагічну загибель чумака. Проте, попри поневіряння, чумакування приваблювало багатьох відчуттям свободи, незалежності.
Опрацюйте матеріал уроку 3 ( друкований зошит частина 1) на ст. 16-21.
Виконайте домашнє завдання до уроку 3 ( частина 1), ст. 22.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
04.09.2025
Суспільно-побутові пісні: жанрово-тематичне розмаїття, ідейно-художнє багатство. «Ой на горі да женці жнуть». Трагізм і героїзм козацьких пісень. ТЛ: суспільно-побутові пісні
Сьогодні відбудеться урок о 13.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Жанрово-тематичне розмаїття пісень.Суспільно-побутові пісні.Народна пісня„Ой на горі та женці жнуть”
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Суспільно-побутові пісні. Козацькі пісні
В українській скарбниці є тисячі народних пісень, серед яких можна виокремити три великі групи:
календарно-обрядові, родинно-побутові,суспільно-побутові.
Суспільно-побутові пісні — словесно-музичні твори, у яких відображено почуття різних верств населення, спричинені суспільно-політичними подіями, а також роздуми про місце й роль людини у світі. Головне завдання цього виду народної лірики — висловити емоційне ставлення до ситуації. Героями суспільно-побутових пісень є узагальнені образи певної соціальної групи. Зокрема, виділяють козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, рекрутські, солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. Важка праця без гідної платні, принизливе ставлення, підневільна солдатчина, туга за рідним краєм та родиною — провідні мотиви суспільно-побутових пісень, сповнених тривоги й драматизму. Одне з найпочесніших місць посідають козацькі пісні — героїчні словесно-музичні твори, у яких змальовано почуття й роздуми, пов’язані з козацтвом, його мужньою боротьбою проти загарбників у ХV–ХVІІІ століттях. Український народ із романтичним піднесенням відобразив не лише вчинки своїх героїв, а й їхню духовну красу. Основними мотивами козацьких пісень є прощання із сім’єю, проводи до війська, туга за рідною стороною, загибель на чужині, душевні страждання, що переплітаються з героїзмом, жертовністю, мужністю.
Перший зафіксований варіант козацької пісні «Ой на горі да женці жнуть» містить книжечка 1713 року Доменіка Рудницького «Пісні різні й деякі на ноти перекладені» (Галичина). Героями ліричного твору є гетьмани Михайло Дорошенко та Петро Сагайдачний. Якщо перший, за словами пісні, «хорошенько» керує військом запорожців, то другий — «проміняв жінку на тютюн та люльку». Образ «необачного» гетьмана втілював героя-козака, який відмовився від звичайного життя заради військової звитяги й славних подвигів. Традиційними атрибутами запорожців були люлька й тютюн, гарна шабля, добрий кінь.
Опрацюйте матеріал уроку 2 ( друкований зошит частина 1) на ст. 9-14.
Виконайте домашнє завдання до уроку 2 ( частина 1), ст. 15.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
01.09.2025
Художній твір як явище мистецтва. Новий, ірреальний світ, створений письменником. Особливості й значення художнього твору. Функції мистецтва
Сьогодні відбудеться урок о 11.25 за наступним посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/8358753800?pwd=SXdkUnlwTy9WYnI1M3Nwa1ZZd29uZz09&omn=82013044419
Ідентифікатор конференції: 835 875 3800
Код доступа: DJ8Wux
Перегляньте відео за наступним посиланням:
Художній твір як явище мистецтва. Новий ірреальний світ, створений письменником. Функції мистецтва.
Опрацюйте теоретичний матеріал.
Шановний семикласнику / шановна семикласнице!
Сучасний світ прекрасний і прогресивний. Нові винаходи полегшують життя, роблять його зручним. Проте за будь-якої епохи саме мистецтво давало змогу збагатитися й насолодитися новими барвами й звуками, указувало на незвичайність буденних речей, розвивало уяву, виховувало, навіть прогнозувало майбутнє. Письменники, художники, композитори, скульптори та інші митці здатні неординарно реагувати на життєві ситуації, а також по-різному відображати свої враження й почуття в літературі, живописі, музиці тощо.
Художня література — це мистецтво слова, що допомагає людині пізнавати себе й розвивати духовність. Чи таючи книгу, ми разом із її героями радіємо й сумуємо, долаємо перешкоди, боремося зі страхами, відкриваємо нові, незвідані світи та, як наслідок, змінюємося, зростаємо як особистості. Тож запрошуємо тебе продовжити мандрівку чарівним світом літератури!
Мистецтво — творче відображення світу за допомогою художніх образів. Художній образ — це специфічна форма пізнання світу, притаманна всім видам мистецтва. Мистецтво охоплює всі сфери життя. Живопис, музика, архітектура, література тощо — це види мистецтва, тобто його форми існування й розвитку. Кожен вид мистецтва по-різному відтворює ту саму подію за допомогою характерних засобів і способів утілення. Наприклад, художник використовує фарбу й пензлі, композитор — ноти, письменник — слова, актор — рухи тіла й інтонацію.
Художній (літературний) твір — сукупність художніх образів, створених письменником, що має на меті не лише розважити читачів, викликати в них естетичну насолоду , а й примусити замислитися щодо проблем, порушених у тексті. Автор літературного твору зазвичай не намагається фотографічно описати людські переживання й суспільні відносини. Натомість він прагне по-новому осмислити їх, створити власний, ірреальний світ. Художня література дає змогу читачеві цікаво провести час, більше дізнатися про людей і світ.
Читаючи книги, ми намагаємося знайти способи розв’язання буденних проблем, пізнати й удосконалити свій характер, сформувати життєві цінності. Звичайно, особливий світ літературного тексту сприяє усвідомленню людської самобутності, розвиває мислення та уяву. Художня література накопичує досвід минулих поколінь, тому в часи важких для кожної нації заборон мистецтво слова допомогло зберегти генетичний код і передати цей скарб нащадкам.
Опрацюйте матеріал уроку 1 ( друкований зошит частина 1) на ст. 1-7.
Виконайте домашнє завдання до уроку 1 ( частина 1), ст. 8.
Виконані домашні завдання надсилайте в особисті повідомлення у групах Viber, Telegram або на електронну пошту fox644910@gmail.com
