Історія України

9 клас Історія України

Підручник. . Віталій Власов, Олександр Панарін, Юлія Топольницька Історія України: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти. Київ : Літера ЛТД 2021 р.

08.12

Тема уроку: Розвиток української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Практична робота. Внести у хронологічну таблицю відомості про гетьманування Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, Кирила Розумовського, рух опришків, Коліївщину, остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, надання Києво-Могилянській колегії статусу академії, заснування та відновлення діяльності Львівського університету Позначити на контурній карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої. Скласти порівняльно-хронологічну таблицю з назвами населених пунктів Півдня України, яким змінили найменування в результаті анексії Росією.

Домашнє завдання. стор.243-252,235-242

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=JRBvA0VK-QQ

01.12

Тема уроку: Поділи Речі Посполитої. Зміни у приналежності західноукраїнських земель та Правобережної України.

Домашнє завдання. 240-242

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=Jx_-5QzKV7U

24.11

Тема уроку: Українські території як вузол протиріч між Російською та Османською імперіями. Становище Кримського ханства і його анексія Російською імперією. Імперська політика Росії щодо Півдня України.

Домашнє завдання.228-234

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=wvJCIB9x3DQ

17.11

Тема уроку "Розвиток культури на українських землях"

Домашнє завдання: § 34

03.11

Тема уроку: Опришківський рух. Гайдамаки.

Домашнє завдання. стор. 236, 239-240 https://www.youtube.com/watch?v=IPdeZByQwSg

20.10

Тема уроку: Гетьманщина як частина Речі Посполитої. «Перезаселення» українських земель і ліквідація правобережного козацтва.

Відродження козацького устрою.

Після гучної перемоги польського короля під Віднем у 1683 р. війна з Османською імперією для Речі Посполитої не скінчилася.

Польща продовжила боротьбу за втрачені українські землі, і, як з’ясувалося, без козацтва це було неможливо. Ще в 1674 р. подільський полковник О. Гоголь був призначений наказним гетьманом. У його відання перейшли Могилівський, Брацлавський, Кальницький і Уманський полки. У 1676 р. польський сейм ухвалив рішення затримати козаків на службі не лише для їх використання у військових цілях, але «як представників панування Речі Посполитої в Україні». Оскільки більша частина Правобережжя була під владою Туреччини, польська влада для козаків виділила землі на Київському Поліссі. У ті часи козаками на цих землях були переважно «шукачі пригод», авантюристи, які були згодні воювати з ким завгодно за дзвінку монету. Козацькі загони більше нагадували загони найманців. У 1678 р. новим козацьким ватажком став Мирон. Він прагнув якомога більше розширити межі території перебування козаків і усунути з цієї території шляхту. Останні дії призвели до конфлікту й позбавили Мирона влади. Але ненадовго. Гетьман А. Могила (1684—1689 pp.)призначив його наказним гетьманом на Поліссі.

Тим часом Ян Собеський розумів, що без відновлення традиційного козацького господарства й устрою неможливо створити повноцінне козацьке військо, яке б стало на перешкоді турецько-татарським нападам. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної Наддніпрянщини. Відповідно до універсала короля (1684 р.) і сеймової конституції (1685 p.), за козаками затверджувалися вольності, свободи і привілеї, а також дозволялося заселяти землі колишніх семи правобережних полків (Чигиринського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Уманського, Білоцерківського і Кальницького).

Процес заселення цих земель очолили старі заслужені козаки Семен Палій, Захар Іскра, Самусь (Самійло Іванович) та Андрій Абазин. На відміну від своїх попередників, що опиралися переважно на військовий авантюристичний елемент, вони віддавали перевагу осілому, землеробському населенню. Декларовані пільги привертали сюди жителів Лівобережжя, переселенців з інших районів Правобережжя, Галичини, вихідців із Білорусії та Молдавії.

На теренах, визначених польською владою, було створено чотири територіальні козацькі полки. Богуславський полк очолив полковник Самусь (спочатку він очолював Вінницький), Брацлавський (Вінницький) — А. Абазин, Корсунський — З. Іскра, Фастівський (Білоцерківський) — С. Палій. На території полків влада належала полковникам, сотникам й іншим представникам адміністрації. На місцях поширювалася чинність норм звичаєвого та козацького права. У містах і селах створювалися органи козацького самоврядування. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, що призначався королем. У 1689—1693 pp. наказним гетьманом був Гришко, а його наступником став Самусь.

Козаки нових полків (2 тисячі були записані до реєстру) брали активну участь у війні з Туреччиною, за що отримували чимали гроші від польської влади. Зміцнення козацтва призвело до загострення конфлікту зі шляхтою, що спалахнув у 1688 р. Але поки йшла війна з Туреччиною, верховна влада Речі Посполитої закривала на це очі.

2. Повстання під проводом Семена Палія 1702—1704 pp.

У 1699 р. Річ Посполита та Османська імперія підписали Карловацьке перемир’я, згідно з яким турки відмовилися від Правобережжя. Для польської шляхти відкрився шлях до повернення у свої маєтки. Цього ж року сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацького війська на Правобережжі. Гетьману Самусю та полковникам наказали розпустити полки. Однак полковники відмовилися виконати це розпорядження і розпочали запеклу боротьбу проти польського панування, яку сучасники називали «Другою Хмельниччиною». На чолі цього повстання став Семен Палій (Гурко), програма боротьби якого містила слова: [він] «поселився на вільній Україні, і Речі Посполитій немає ніяких справ до цієї області; лише він один має право в ній розпоряджатися як справжній козак і гетьман козацького народу».

Постать в історії

Народився Семен Гурко на початку 40-х pp. XVII ст. у містечку Борзна на Чернігівщині в козацькій сім’ї. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі. Потім став козаком Ніжинського полку. Наприкінці 70-х pp. XVII ст. він перебував на Запорожжі, де швидко завоював авторитет серед козаків і отримав прізвисько Палій. Служив у П. Дорошенка. У 1683 p. С. Палій очолив козацький загін, що разом із поляками бився під Віднем. ЯнIII Собеський називав його «віденським богатирем». Після повернення з походу Палій оселився на Правобережжі, але ненадовго. Коли польський уряд оголосив про формування козацьких полків, Палій разом із кількома сотнями запорожців переселився в Південну Київщину, отримав «приповідний лист» короля й зробив центром полку місто Фастів. Під його управлінням перебувала територія колишніх Білоцерківського, Канівського, Чигиринського та Уманського полків. Почалося швидке освоєння і залюднення цих територій, які Палій планував з’єднати з Лівобережною Гетьманщиною. Але на ці землі прагнула повернутися й шляхта. Козацькі звичаї заважали поширенню панщини, що викликало конфлікт зі шляхтою. Зрештою, дійшло до відкритого протистояння. Загони шляхти стали нападати на «Паліївщину». Ситуацію загострило укладення «Вічного миру» між Польщею і Москвою, за яким Правобережжя залишалося у складі Речі Посполитої. Це перекреслило плани Палія. На всі його звертання до царя взяти Правобережжя під свою руку той відповідав відмовою, натомість пропонуючи Палію з козаками переселитися на Січ. На таку акцію С. Палій погодитися не міг, оскільки це не вирішувало справу визволення Правобережжя від поляків. У 1689 p. С. Палій із загоном козаків напав на Немирів пропольського гетьмана Гришка. Узяти місто не вдалося. Новим гетьманом став Самусь. Палія заарештували й ув’язнили у місті-фортеці Магдебург. За рік козаки його звільнили, і він повернувся до Фастова, де продовжив свою політику.

Відверта боротьба проти Польщі розпочалася у 1701 р. із селянських заворушень на Поділлі й Брацлавщині. Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь. На бік повсталих перейшли всі правобережні полки.

Домашнє завдання. стор. 235, 174-177

Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=YOF7fGbSej0 

13.10

 Тема уроку: Узагальнення. Тематичний контроль з  теми 1, розділу 5 :

 « УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у складі   Російської імперії у ХVІІІ ст.».

1. Під якою назвою увійшла в історію війна між Росією та Швецією на початку ХVІІІ ст.?

а)    Лівонська війна

б)   Північна війна

в)    30-ти річна війна

2.    Розстав події в хронологічній послідовності:

а)    початок Північної війни

б)   обрання гетьманом П. Орлика

в)    підписано договір про «Вічний мир»

г)    смерть І. Мазепи

3. Хто був автором першої Конституції України 1710р.?

а)    Іван Мазепа

б)   Петро Дорошенко

в)    Пилип Орлик

4. У якому році за наказом Катерини ІІ було ліквідовано гетьманство?

а) 1763 р.; б) 1764 р.; в)  1765 р.; г) 1766 р.;   д) 1767 р.

.Хто з гетьманів провів «Генеральне слідство про маєтності»?

   а) І. Скоропадський;   б) К. Розумовський;   в) П. Полуботок; 

   г) Д. Апостол;   д) П. Калнишевський.  

5. Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був:

  а) І. Гонта;  б) П. Калнишевський;   в) І. Малашевич;  г) М. Залізняк;  д) О. Довбуш.

6.  У який період гетьманував К. Розумовський?

А 1722-1727 рр.;

Б 1734-1750 рр.;

В 1750-1764 рр.;

Г 1764-1775 рр.

7. Що собою являли Рішительні пункти (статті)?

А Угода між І. Мазепою та Карлом XII;

Б зобов’язання, які взяв на себе І. Скоропадський на Глухівській раді;

В договірні статті П. Полуботка й Петра І;

Г договірні статті між Д. Апостолом і царським урядом.

8. Установіть відповідність між поняттям і його визначенням.

1 автономія;

2 паланка;

3 зимівник.

А документ, який визначає державний устрій країни;

Б назва господарства в запорозьких козаків;

В адміністративно-територіальна одиниця на Запорозькій Січі;

Г право самостійного здійснення державної влади чи управління.

9. Які реформи провів Данило Апостол?

1 Здійснено переоблік земельних володінь;

2 запроваджено «Правління гетьманського уряду»;

3 встановлено точний розмір державних видатків;

4 створено українське військо з рекрутів;

5 розроблено повний кодекс українських законів;

6   встановлено кордони між Росією і Гетьманщиною.

10. Розмісти події в хронологічній послідовності:

1.           початок роботи Першої Малоросійської колегії

2.           обрання гетьманом Данила Апостола

3.           період «Правління Гетьманського уряду»

Домашнє завдання.виконати тестові завдання,  повторити стор. 184-200, 211-234

06.10

Тема уроку: Політична культура козацької старшини, «Історія русів» як її квінтесенція.

Козацька доба в історії України та Європи до цього часу дивує не лише вчених-дослідників, а й усіх, хто про неї знає. Саме в цей період закладалися основи демократичного ладу. З козаками намагалися подружитися королі й царі, вони наймали їх у свої війська, для виконання особливих доручень. Є версія, за якою прототипами трьох мушкетерів були саме запоріжці. Тим паче нам буде цікаво доторкнутися до власної творчості козацьких письменників-самовидців. До речі, іноземні мандрівники залишили спогади, описи України, в яких дивувалися, що в нашому краї так багато грамотних людей, навіть серед жінок і дітей, а козаки знали аж по кілька мов.

«Хто читав цю «Історію», той на все життя залишиться під впливом блискучого, вібруючого стилю автора «Історії», такого чужого травоїдно-народолюбному темпераментові нашого XIX віку; той не може не подивляти внутрішнього горіння, з яким писалася та, така «біблійна» книга; той, не може не поставитися з респектом до гарячо-пульсуючого патріотизму «Історії», органічного, беззастережного, самодовліючого, яким він був на Україні, заки злетіла на неї сарана «вселюдських ідеологій»»,— так писав про анонімний твір «Історію русів» Дмитро Донцов.

Відомо кілька списків «Історії русів». Систематизував їх і видав О. Бодянський, вчений родом із Полтавщини, професор Московського університету.

Вихід «Історії русів» з друку був закономірним та історично зумовленим — в епоху занепаду національної свідомості треба було нагадати українцям про їхні історичні корені, героїчні діяння, розповісти сучасникам, що їхні пращури-козаки прагнули звільнитися від «рабства і презренія», які тяжіють над поневоленим українським народом, і повернутися «во первую степень свобод» старої України; що вони боролися за те, аби «не бути рабами неключними і скотом несмисленним», яким, на думку автора «Історії русів», завжди є позбавлена своєї влади нація. Українці мали зупинити масовий відплив своєї інтелектуальної сили в чужу культуру. Як ніколи, ці ідеї дуже актуальні нині, у XXI столітті.

Домашнє завдання. повторити стор. 184-210, підготуватись до уроку узагальнення.

29.09

Тема уроку: Остаточна ліквідація Росією політичної та адміністративної автономії Гетьманщини і Слобідської України. Ліквідація Росією Запорозької Січі.

Домашнє завдання. стор. 223-234

https://www.youtube.com/watch?v=xZF4iZwqDeI

22.09

Тема уроку: Спроба реформування Гетьманщини за урядування Данила Апостола і Кирила Розумовського.

Домашнє завдання. стор. 211-223

 Відео https://www.youtube.com/watch?v=3eE525a_JfA

15.09

Тема уроку. Конституція Пилипа Орлика. Нова Січ.

Домашнє завдання. стор. 196-200

08.09.

Тема уроку. Гетьманщина в період Івана Мазепи та спроба усамостійнення.

Домашнє завдання. стор. 181-195

01.09

Тема уроку.Повторення навчального матеріалу,  вивченого в 8 класі  з метою закріплення здобутих знань.

стор.111-170