Розвиток мовлення

11-18 травня 2023 року

Тема: Уживання в мовленні безособових форм на -но, -то. 

Дієслова, що називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи, називають безособовими.

 Вони означають:

- явища природи: світає, темніє;

- стихійні явища: замело, вимерзло;

- фізичний або психічний стан людини: морозить, трясе.

Безособові дієслова виступають присудками в односкладних реченнях.

Безособові дієслівні форми на -но-, -то-

Невідмінювані дієслівні форми на –но-, -то- виступають присудками в односкладних реченнях: На вулиці вечоріло. Дієслівні форми на -но-, -то- утворюють від пасивних дієприкметників на -ний, -тий: сказаний — сказано. Для наголошення значення минулої дії безособові дієслівні форми на -но-, -то- вживають із допоміжним дієсловом було: Багато нив було засипано й заглушено.

Перепишіть. У кожному з речень визначте та підкресліть граматичну основу. З’ясуйте синтаксичну роль безособових дієслів.

1. Хочеться казки. Хочеться тиші.

2. Так добре й легко мріється.

3. Не спиться мені. У голові шумить, як у млині...

4. Радісним почуванням охопило душу.

5. Вечірнім золотом зорі залило поле.

Увага! У поданих односкладних реченнях присудки виражені безособовими дієсловами.

Які безособові дієслова мають форму третьої особи однини теперішнього часу? Середнього роду однини минулого часу?

Безособові дієслова не змінюються за особами й числами, а також за родами. Вони мають форму третьої особи однини теперішнього (хочеться, мріється, не спиться, шумить) або форму середнього роду однини минулого часу (охопило, залило).

Вправа з лінгвістичним ключем. Випишіть безособові дієслова. Якщо правильно випишете слова, то з других букв отримаєте ключове слово.

Одягає, малює, смеркає, працює, оглядає, хочеться, рухається, обманює, світає, допомагає, вітає, замело, гріє (МОВА).

Випишіть безособові дієслова і визначте, до яких груп за значенням вони належать. Схарактеризуйте їх граматичні ознаки.

1) Не дрімалося у партизанському загоні — думалось про наступний день (Ю. Збанацький). 2) Роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти (Ю. Збанацький). 3) Хлопцям з голоду корчило ці лунки, в очах літали зелені й жовті метелики (І. Микитенко). 4) Надворі морозило, дув західний колючий вітер (А. Головко). 5) Під цим високим зоряним небом думається про все одразу (О. Сизоненко).

З кожним поданим дієсловом складіть і запишіть по два речення так, щоб це дієслово в одному реченні було особовим, а в другому — безособовим.

Наприклад: 1. Маленьке телятко пахло молоком і свіжим сіном. 2. Зранку вже пахло морозцем. У реченнях з особовими дієсловами визначте граматичні основи.

Червоніє, гуде, прибило, трясе.

Спишіть  речення, розкрийте дужки, поставивши інфінітив у безособовій формі.

1) У хаті (не сидіти). (Тягти) у садок, на свіжу прохолоду (Панас Мирний). 2) На землі (вечоріти). В небі ж був день (П. Вернигора). 3) Уже (розвиднятися), коли Юхим вернувся зі школи додому (А. Головко). 4) Однак мене (морозити) (М. Коцюбинський). 5) Чую я — (не спати) щось моєму парубкові (Марко Вовчок).

Перебудуйте речення так, щоб у кожному бум безособове дієслово. З’ясуйте синтаксичну роль безособових дієслів.

Теплий весняний дощ покропив землю. Сніг замів дороги. У лісі пахне сосна. Вода залила луки. Заморозки прибили зав’язь на деревах. Сніг замів сліди. Туман вкрив степ.

ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/7-klas/diyeslovo-14736/diyeslovo-iak-samostiina-chastina-movi-38752/re-a17740de-4f38-4f9d-b195-c9e3a1a52100


04 травня 2023 року

Тема: Дієслова сприймання, мовлення, мислення, руху природних явищ

1. До поданих іменників і прикметників добери спільнокореневі дієслова.

Зразок. Писання – пише

Читання – читає. Черговий – чергує

Вихователь – виховує Зимовий – зимує

Лікар – лікує Працьовитий - працює

2. Голоси тварин. До поданих іменників добери дієслова, які показують, хто що робить, і запиши.

Собака. Кінь. Корова. Кішка. Свиня. Курка. Голуб. Ворона. Ластівка. Горобець.

Мукає. Воркує. Цвірінькає. Каркає. Ірже. Хрюкає. Кудкудаче. Щебече. Нявчить. Гавкає.

3. Від поданих іменників утвори дієслова неозначеної форми. Запиши.
 Склади і запиши кілька речень.

Зразок.Життя - жити

4. За допомогою префіксів утворіть слова з протилежним значенням і
 запишіть.

Диктую: Пишуть:
 Приїхати Виїхати
 Згорнути Розгорнути
 Відчинити Зачинити
 Прив’язатиРозв’язати

Роззутися Взутися

5. Диктант-гра «Утвори антонімічну пару»

Говорити - (мовчати) Віднімати - (додавати)

Почати - (кінчати) Множити - (ділити)

Любити - (ненавидіти) Падати - (вставати)

Мирити - (сварити) Радіти - (сумувати)

6. Підкреслити дієслова-антонімиу прислів'ях, приказках.

Правда мовчить, а кривда кричить.

Праця годує, а лінь марнує.

То сидить, то скаче, то сміється, то плаче.

Мир будує, а війна руйнує.

Мати однією рукою б’є, а другою гладить.

Тяжко щастя знайти, а легко згубити.

7. « Третій зайвий». Випишіть словосполучення, в яких є слова з
 переносним значенням.

Сумує ліс, сумує матір, сумує небо.
 Схлипує дитина, схлипує джерельце, схлипує вітер.
 Дрімає земля, дрімає бабуся, дрімає ліс.
 Гомоніли хвилі, гомоніли дерева, гомоніли діти.

8. Дібрати синоніми до дієслів.

Думати - мислити, міркувати, метикувати.
 Йти - брести, чимчикувати, чалапати.
 Бігати - гасати, ганяти, летіти.
 Тремтіти - дрижати, труситися.
 Схопити - піймати, зловити.
 Гриміти - гуркотіти, рокотати.

9. Замінити подані вислови одним словом. Склади і запиши кілька
 речень.

Розбити глек - посваритися.
 Прикусити язика - мовчати.
 Брати під сумнів - сумніватися.
 Вести боротьбу - боротися.

10. Написати п"ять приказок з двома дієсловами.

Краще не обіцяти, як слова не здержати.

Книжка вчить, як на світі жить.

Вдень хлющить, а вночі тріщить.

Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає.

Хто з правдою зрідниться, той грому не боїться.

11.Дібрати спільнокореневі іменники і прикметники до дієслів.

Дрімає - дрімота, дрімучий.

Дивуюся - диво, дивний.
 Дружити - дружба, дружній.
 Працює - праця, працьовитий.
 Веселить - веселощі, веселий.
 Милуюся - милування, милий.

12.Прочитай, Пригадай, як пишеться не з дієсловами. Спиши,
 розкриваючи дужки.

(Не) беріть книгу брудними руками. Коли гортаєте сторінки, (не) слиньте пальців, (не) згинайте ріжків. (Не) малюйте і нічого (не) пишіть на книзі. (Не) вставляйте між сторінками ручку, олівець або лінійку - від цього книга псується. (Не) кладіть книгу де попало. Бережіть книгу, бо вона для вас - найкращий друг і порадник.

13.3апам’ятай дієслова, які не вживаються з -ся. Склади з ними речення.

Читати, снідати, вечеряти, обідати, ходити.

14.Від дієслів незавершеної дії утворити і записати дієсловазавершеної дії.

Робили, росли, плели, цвіте, зеленіє, летять.

15. Поставити дієслова у потрібній формі, визначити особу, час, число.

(Йти) весна. Тепло (гріти) сонечко. Я (стояти) і (слухати), як дзвінко
 (дзюрчати) струмочки.

16. Гра «Що робить школяр?» Дібрати дієслова.

Встає, вмивається, прибирає, снідає, йде, заходить, навчається, розповідає,
 слухає, пише, рахує, малює, співає, виготовляє, працює, повертається,
 допомагає.

17. В став йти замість крапок пропущені букви.

Дума...те, біж...те, раху...те, чита...те, ід...те, воз...те, вч...те, бач...те.

18.Прочитай дієслова. Визнач, до якої дієвідміни належать.

Рахувати, ходити, учитися, допомагати, носити, дихати, бігти, радіти, писати,
 говорити, сидіти, клеїти, боротися, горіти.

19. Доповнюючи або переробляючи подані речення та словосполучення,
 напишіть коротку розповідь «Моя матуся».

Учила говорити перші слова. Над колискою співала. Навчила робити перші кроки. Відкривала світ. Що можна, а чого не слід. Навчила любити.
 Працювати чесно. Любити Україну. Завжди в боргу.

20. Перепиши, підкресли підмет і присудок у кожному реченні. Визнач
 число і час дієслів.

Україна... Рідний край! Земля рястом заквітчана, зелом закосичена.
 З давніх-давен линули по світу слова про неньку - Україну, про її щирий і
 працьовитий народ.
 Скільки ніжних слів придумали люди, щоб виразити любов до тебе!





27 квітня  2023 року

Тема: Побудова та розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування


Вільний диктант.

Назвати види мовленнєвої діяльності, до яких ви вдалися у процесі роботи над вільним диктантом.

Важливою умовою успішного спілкування є оволодіння позитивно наполегливим стилем, який засвідчує самоусвідомлення мовцем власної гідності. Люди, які дотримуються такого стилю, мають виробити в себе такі вміння: говорити стисло і по суті; обережно використовувати займенник “я”; запитання ставити спокійно, дивлячись співрозмовникові у вічі; шукати не виправдань власної бездіяльності, а шляхів розв’язання будь-якої, хай і найскладнішої, проблеми. Крім того, необхідно навчитися спокійно сприймати критику; поступатися співрозмовникові, чим можна; надавати йому можливість рятувати власний престиж у разі необхідності; не натякати на слабкі місця співрозмовника; виграючи, не давати партнерові відчути себе переможеним. (За М. Дороніною) 

ЗАПАМ'ЯТАЙ!!!

Усне мовлення (говоріння) – ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: у мовця виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричиняє найрізноманітніші вияви спілкування: запитання – відповідь; прохання – згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення тощо.

Таким чином, діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.

Найчастіше діалог будується так: запитання – відповідь. Питальне слово репліки-стимулу (запитання) зумовлює зміст репліки – реакції (відповіді). Мета такого діалогу – з’ясувати ситуацію та уточнити її. Такий діалог називається діалогом-обміном повідомленнями.

У репліках такого діалогу використовуються слова: як, що, хто, чому, навіщо, куди? Часто вживаються слова адже так; виходить, що; чи не так; правда. Такі слова орієнтують співрозмовника на підтвердження або спростування висловленого.

Діалог, в якому висловлюється схвалення, захоплення, співчуття, сумнів, несприйняття або засудження когось або чогось, називається емоційно-оцінним діалогом.

У репліках такого діалогу використовується емоційно забарвлена лексика із значенням оцінки (чепуруха, нечупара, краля, страшко, герой, пустобрех, перекинчик, нерозлийвода, здіймиголова), емоційно наснажена фразеологія (золоті руки, камінне серце, пластилінова вдача, як свиня в апельсинах, кочергою носа не дістанеш), а також слова, утворені за допомогою суфіксів, що передають оцінку предмета або явища (хлопчичок, манюпусінький, дівчаточко, молодичка, гарнюля, бабище, паруб’яга, хамидло, збіговисько). Емоційність діалогу може підсилюватися вживанням вигуків (гей, ой-ой-ой, гайда, пумо тощо).

Якщо метою спілкування є спонукання співрозмовника до дії, створюється діалог-волевиявлення. У репліках такого діалогу вживаються дієслова у формі наказового способу, що означають пораду, побажання, пропозицію, наказ (замовкни, принеси, поділись, начувайся, схаменись). Для висловлення чемного наказу або пропозиції можуть вживатися дієслова у формі умовного способу (пропустив би, пішов би, допомогла б), категоричність наказу увиразнюється вживанням дієслів у неозначеній формі (встати, відповідати, мовчати). У репліці-відповіді зазвичай висловлюється згода чи незгода виконати прохання або наказ.

 Виконання вправ на закріплення вивченого.

V Скласти й розіграти діалог-обмін повідомленнями, що міг би відбутися між двома восьмикласниками (телефонна розмова), одна з яких через хворобу пропустила заняття в школі.

V Скласти й розіграти діалог-обмін повідомленнями, що міг би відбутися між тренером української молодіжної збірної команди з баскетболу (футболу, хокею) та гравцем про перенесення часу й місця тренування.

V Скласти і розіграти діалог-волевиявлення, що міг би відбутися між учнем та його батьками про бажання хлопця взяти участь в обласному чемпіонаті з футболу (конкурсі бальних танців) напередодні випускних іспитів.

V Скласти й розіграти діалог-волевиявлення, що міг би відбутися між батьком  та його вчителькою про необхідність ретельної індивідуальної підготовки учня до письмового іспиту з мови.

V Скласти й розіграти емоційно-оцінний діалог, що міг би відбутися між батьком і матір’ю одинадцятикласника та п’ятикласниці після відвідання батьком – батьківських зборів у класі дочки, а матір’ю – батьківських зборів 8 класу.

Виконання вправ на закріплення вивченого.

V Прочитати за особами уривок із журнальної публікації.

З якою метою діалоги використовуються журналістами? Схарактеризувати ситуацію спілкування, зробити висновки щодо ступеня досягнення мети кожним із співрозмовників у процесі спілкування. З’ясувати стиль поданого діалогу. Переказати діалог за особами, увиразнюючи сказане героями за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів).

– Велику популярність вам принесли насамперед історичні романи. Певна річ, усі твори вам дорогі. Та праця над яким найбільше закарбувалась у пам’яті й душі?

– Найтяжче було з “Роксоланою”, бо довелося входити в ісламський світ, а найбільше душевне піднесення – це праця над романом “Я, Богдан”. Один з критиків звинувачував мене: як посмів ототожнитися з гетьманом Хмельницьким? А я ототожнювався не сам, а разом з усіма українцями: ось ми – Богдани, ми – єдині й неповторні у світі.

– Укладачі шкільних програм ваші історичні романи залишили поза увагою. Якби ваша воля, який свій твір ви запропонували учням бодай переглянути?

– Включати до шкільних програм твори тих чи інших письменників – це вбивати їх так само, як Дантес – Пушкіна. В українській школі обов’язково вивчати тільки Шевченка. Усіх інших – альтернативно. (З інтерв’ю з Павлом Загребельним)

Виконання вправ на закріплення вивченого.

V Скласти і розіграти діалог, що міг би відбутися між двома колишніми однокласницями, які зустрілися після довгої розлуки. Одна з них, тяжко перехворівши, постійно нагадує про свою недугу, прагне з’ясувати, як відбилася хвороба на її зовнішньому вигляді. Інша намагається підтримати співрозмовницю, не вдаючись, однак, до явних лестощів.


20 квітня  2023 року

Тема: Використання особового займенника Ви як форми ввічливості при звертанні до однієї особи

Перегляд відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=4geLnLH-oJ4

ЗАПАМ'ЯТАЙ

При вживанні у реченні ввічливо-шанобливої форми Ви присудок необхідно теж ставити в множині. Ольго Іванівно, Ви вже пішли? (а не пішла).

Особливості вживання особових займенників, на які слід звернути увагу

1. Форми займенників третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним н: до нього, за них; О. в. має форму зні без прийменника: ним, нею, ними.

2. Займенник ви вживається й при звертанні до однієї особи з метою вираження ввічливості, пошани. У таких випадках він пишеться з великої літери: Вітаю Вас, Петре Семеновичу, з блискучою перемогою на конкурсі! Шановний професоре, Ви приїхали на симпозіум?

3. Прийменники пишуться окремо від займенників: над нами, перед ним, від мене, до тебе. Для милозвучності перед займенником мною до прийменників з, під, над, перед додають і: зі мною, піді мною, наді мною, переді мною.

4. В офіційно-діловому стилі бажано уникати вживання особових займенників: Пропоную такі зміни до резолюції. — Я пропоную такі зміни до резолюції.

5. В усному мовленні неввічливо використовувати займенники третьої особи в присутності тих, про кого йдеться.

6. У науковому стилі авторське я може замінюватися на ми: У своїй роботі ми використовували такі методи дослідження; як ми вже зазначали. Такий прийом використовується для зближення промовця з аудиторією.

7. Інколи займенники мені, тобі, вам наближаються за своєю функцією до часток, надають висловлюванню емоційної забарвленості: Теж мені співачка! От тобі й відпочинок! Оце вам так дебати!

8. Необхідно стежити за точністю вживання займенників у реченнях, наприклад: Вершник мчить на коні. Грива його розвівається на вітрі. Виникає двозначність: чия грива — вершника чи коня? Правильно буде так: Вершник мчить на коні, грива якого розвівається на вітрі.

Оленка говорила з подругою. Вона повідомила багато цікавих новин. — Хто повідомив — Оленка чи подруга? Правильно буде так: Оленка говорила з подругою і повідомила їй багато цікавих новин. Або: Оленка говорила з подругою, яка повідомила їй багато цікавих новин.

9. Слід правильно узгоджувати особові займенники зі словами, наприклад: дякую вам (а не вас), пробачте мені (а не мене), властивий йому (а не для нього), сміятися з нього (а не над ним), іншим разом (а не на другий раз), вибачити йому (а не його), котра година (а не скільки годин, часів) та ін.

1. Випишіть займенники. Визначте, якими частинами речення вони виступають у реченні.

Шануй і поважай матір і батька. Вони дали тобі життя. Ти будеш дорослою людиною, але для матері і батька до останнього їхнього подиху залишишся дитям. Своєю працею і піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Шануй і поважай бабусю й дідуся... дорожи честю сім’ї, оберігай її, як святиню. Де б ти не був, ніколи не забувай про свою рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї (В. Сухомлинський).

2. Поставте замість питань особові займенники в потрібному відмінку й поясніть наявність або відсутність у них звука н.

Зразок: Розмовляти (з ким?) — зі мною, з тобою, з ними, з вами.

Підготувати (для кого?), задоволений (ким?), підійти (до кого?), зустріти (кого?), розповісти (кому?).

3. Спишіть і підкресліть питальні займенники однією лінією, а відносні — двома.

1. Ой, який хороший день, в небі чисто-чисто. Скільки музики й пісень розлилось над містом! (М. Познанська) 2. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить (Т. Шевченко). 3. Хто людей питає, той і розум має (Народна творчість). 4. Чия ця дівчинка дзвінкоголоса? (П. Тичина) 5. Книга й школа — що є глибше, як з наукою дружить? (П. Тичина) 6. І я згадав своє село. Кого я там покинув? (Т. Шевченко) 7. Хто ця жінка, чим вона стривожена, звідки вона і чому не знає шляху до повітового міста? (А Шиян)

4. Перепишіть фразеологізми, визначте відмінок зворотного займенника.

Собі на умі, дати собі раду, само собою зрозуміло, сам собі пан, показати себе, відчути на собі, себе не пам’ятати, бути не в собі, сам не при собі, сушити собі голову, та й ні гадки собі, ціну собі знати, шукати себе, набивати собі ціну.

5. Випишіть займенники, визначте їх розряд і відмінок.

Усі ми знаємо слово порт. Та не кожний скаже, звідки воно. Адже porta по-латині — «ношу», портмоне (гаманець) — «нести монети», портфель — «нести аркуші» (паперу). Походження слова порт пов’язують із давньоримським звичаєм. При заснуванні міста римляни оточували його стіною. Але перед тим, як вимурувати її, місце оборювали плугом. Там, де мала бути міська брама, не орали, а несли плуга на руках. Отже, porta буквально означає «місце, де плуга несли на руках». Звідси значення porta — «двері». Тепер нам стає ясно, чому служник, який стоїть біля дверей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра (завіса, що затуляє двері) (Є. Чак).

6. Перепишіть. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку.

Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в’ється над (воно), зв’язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (він), переказав через (вона).

7. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Я славлю (ті), хто множить славу землі (своя) у труді (В. Сосюра). 2. В єдиний звук мільйони струн народних злиті — у (ця) пшениці, в (це) житті (М. Рильський). 3. О краю рідний мій!.. (Твій) красу ні з (що), ні з (що) я не зрівняю (В. Сосюра). 4. В (моє) серці навіки сині очі (твій) (В. Сосюра). 5. Вклонися, (мій) Україно, (цей) людям величним і скромним, що в назвах фронтів титанічних пронесли наймення (твій) (М. Бажан). 6.За (всі) скажу, за (всі) переболію (П. Тичина). 7. Єсть (такий) у світі речі, від (який) душа сія (П. Тичина). 8. (Та) ночі на кордони (своя) рідної землі матроські вийшли батальйони, в порти вернулись кораблі (М. Нагнибіда). 9. Я жду (ти) на перехресті днів перед порогом радості (свій) (Т. Коломієць). 10. Ніхто не здолає в (ми) (ця) сили, народженої в ділі, змужнілої в бою (М. Бажан). 11. Копали цей колодязь колись чумаки, (чий) дороги пролягли в (цей) сивих степах (О. Гончар). 12. Від (уся) картини віє (щось) пісенним (О.Довженко).

8. Перепишіть слова, розкриваючи дужки.

(Що) небудь, (коли) небудь, (ні) (до) чого, (ні) коли, (де) хто, (де) коли, (аби) як, (аби) хто, який (сь), (де) кілька, (ні) який, (ні) де, (ні) хто, (ні) (за) що, (ні) звідки, (ні) як, (казна) де, (казна) хто, (хто-зна) коли, (хтозна) скільки, (ні) (від) кого, де (небудь), який (небудь), (будь) де, (будь) що.

9. Відредагуйте речення, використовуючи займенники, уникаючи повторення слів.

1. Тарас Шевченко — великий український поет. Поет народився в селі Моринцях на Київщині. 2. Наш клас посадив п’ятнадцять яблунь, а третій клас — п’ятнадцять груш. 3. Зацвіли червоні піони. Червоний колір радує всіх.

10. Виправте неправильно побудовані речення, уникаючи двозначності, і запишіть їх.

1. У неділю Лариса зустрічатиме свою маму. Вона буде у червоній сукні. 2. Ми підійшли до клумби школи, навколо якої росли дерева. 3. Раптом заєць наскочив на вовка. Він злякався і почав тікати. 4. Панночку доглядала Устя. Вона її била й штовхала.

11. Перекладіть речення українською мовою, запишіть їх. Поясніть правопис займенників.

1. Родную мать никем не заменить. 2. Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива. 3. Скучен день до вечера, коли делать нечего. 4. Завистью ничего не возьмешь. 5. Ничего, мы подождем. Подождем, а свое возьмем (Народное творчество). 6. Ноздрев через несколько времени встречался опять с теми приятелями, которые его тузили, и встречался с ними как ни в чем не бывало (Н. Гоголь). 7. Мне не на кого пенять — сам виноват (И. Тургенев). 8. Никто в Запорожье ничем не обзаводился и ничего не держал у себя: все было в руках у куренного атамана (Н. Гоголь). 9. Никогда он не стеснялся ничьим присутствием и в карман за словом не ходил (И. Гончаров). 10. На его зов никто не явился (А. Чехов). 11. Его шальной насмешливый взгляд ни на чем не остановился (А Чехов).

12. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Випишітьзайменники, укажіть їхній розряд та відмінок.

I. Я дивлюсь на вишні, і в них справді то тут, то там паленіють розпухлі щічки. 2. У житах щось зашаруділо і незабаром на дорогу викотився їжак (М. Стельмах). 3. Рибина летіла вище лисеняти, але воно прудко підскочило й ухопило передніми лапами (Гр. Тютюнник). 4. Нас розлучали з рідними, життям і навіть мрією, але (ні) що й (ні) коли не розлучило з вірою (Б. Олійник). 5. Валерієві не хотілося (ні) кого бачити, (ні) (з)ким говорити, і він лишився на горищі (Ю. Мушкетик). 6. З брехні люди не мруть, та вже їм вірине ймуть (Народна творчість). 7. Вмирає все в житті, та не вмирає слово, народжене в крові, засвічене багрово, заплетене в літа, немов сувора нить (А. Малишко). 8. Дружба має різні прояви, але закон у неї один — вірність (М. Коцюбинський). 9. Він (ні) чого не бачить, але чує далекий шум — то шумлять смереки (Гр. Тютюнник). 10. Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні (П. Воронько). 11. Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає (М. Коцюбинський). 12. Все частіше то там, то тут чувся веселий сміх (Ю. Збанацький).

13. Знайдіть у поданому нижче тексті займенники, зробіть їхній морфологічний розбір.

Дехто думає, що в колі сім’ї немає потреби дотримуватися тих норм поведінки, які вважаються обов’язковими під час спілкування зі сторонніми. Так може думати тільки людина низької культури, для якої ввічливість — щось на зразок парадного костюма: в домашній обстановці вона швидко його знімає, щоб не зім’явся і не запилився від зайвого користування.

Сім’я тим і відрізняється від інших колективів, що вона заснована на взаємній повазі, на близьких стосунках. Повага до старших — основа кожної сім’ї. А тому великого значення набуває повсякденна ввічливість у спілкуванні, готовність завжди прийти на допомогу.

Молодь повинна уникати суперечок із старшими, не зчиняти галасу на захист своїх тверджень. Навіть коли старший справді в чомусь помиляється, і ви не змогли спокійно переконати його в цьому, краще перевести розмову на іншу тему (3 журналу).








13 квітня  2023 року

Тема: Правильне вживання кількісних числівників з іменниками у всіх відмінках

Перегляд відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=CU_wRG4d3FY

Кількісні числівники пов’язуються з іменниками зв’язком узгодження або самі керують іменником. 

Числівник ОДИН. 

Числівник один (одна, одно / одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку:

один день, одна година, одне (одно) слово.

В усному мовленні числівник один може опускатися при іменниках карбованець, літр, кілограм, метр:  не вистачає карбованця, купити літр молока і кілограм цукру, зекономити метр шовку на кожному виробі.

Зверни увагу!

Одні сполучається з іменниками, що вживаються тільки в множині: одні штани, одні окуляри.

 Числівники ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ

Числівник два також має граматичне значення роду, яке виражається лише у формах називного і знахідного відмінків:

два — при зв’язку з іменниками чоловічого і середнього роду: 

два роки, два озера;

дві — у поєднанні з іменниками жіночого роду:

 дві сестри, дві руки.

Зверни увагу!

При числівниках два (дві), три, чотири у називному  та знахідному відмінках вживаються іменники у формі називного відмінка множини, але зберігається наголос  форм родового однини: три профЕсори, чотири сестрИ, два фахівцІ, три комп’Ютери.

Іменники, які в однині та множині мають різні основи 

дівчина — дівчата, ім'я — імена, громадянин — громадяни, болгарин — болгари, селянин — селяни, друг — друзі),

поєднуються з числівником два у формі родового відмінка однини: два громадянина, два друга.

Зверни увагу!

Якщо до складу словосполучень з числівниками від двох дочотирьох входить означення, то воно може бути у формі називного або родового відмінка множини: два старі (старих) дуби.

Числівники два, три, чотири НЕ СПОЛУЧАЮТЬСЯ  з множинними іменниками, іменниками четвертої відміни (діти тварин), назвами нерахованих предметів. 

У таких випадках використовують

— лічильні слова пара, одиниця, примірник, штука, голова:

дві пари окулярів, три одиниці техніки; 

— збірні числівники:

двоє цуценят, троє ведмежат.

Числівники від п 'яти до двадцяти, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.

Такі числівники у називному та знахідному відмінках поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини: 

п 'ять годин, сто днів, кілька хвилин, дев'ятнадцять бібліотек, десять будинків.

У непрямих відмінках (крім знахідного) власне кількісні числівники узгоджуються з іменниками:до двох викладачів, трьома приладами, чотирма засобам, у п’яти містах, на семи машинах, у двадцяти десятках.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд.

Граматичне значення роду мають також числівники іншомовного походження: нуль, тисяча, мільйон, мільярд, більйон, трильйон

Зверни увагу!

Особливістю форми залежного від числівника іменника є її незмінність у непрямих відмінках:

Н. одна друга площі

Р. однієї (одної) другої площі

Д. одній другій площі

3. одну другу площі 

О. однією (одною) другою площі 

М. (на) одній другій площі.

1,9 (одна ціла і дев’ять десятих) — змішане число.

Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих одиниць: два з половиною вагони, п'ять з половиною вагонів, чотири з чвертю години, шість з чвертю годин.  

Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як іменники і пов'язуються з іменником у родовому відмінку обох чисел: 

  

половина відра, третина склянки, половина уроків.

 Числівники півтора, півтори не відмінюються і керують іменниками в родовому відмінку однини,

числівник півтораста — у родовому відмінку множини:

півтораста книжок, півтора кілограма, півтори доби.

Зверни увагу!

У непрямих відмінках, крім родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відповідного відмінка: півтора гектарам, півтори тоннами. При дробових числівниках  слово частина часто випускається: п’ять сьомих, одна ціла і три восьмих, дві треті розчину.

Узгодження збірних числівників.

Збірні числівники вимагають родового відмінка множини:


десятеро ягнят, двоє львів'ян, четверо дверей, семеро козенят.

Приклад:

Числівники обидва, обидві поєднуємо з іменником у формі називного відмінка множини:  обидва студенти, обидві студентки.

Узгодження неозначено-кількісних числівників.

Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуємо 

 

— з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, у формі родового відмінка множини:


багато книжок, мало студентів;


— з іменниками, що вказують на нераховані предмети і поняття, у формі родового відмінка однини:


мало досвіду, багато критики.

 

Зверни увагу!

Після прийменника близько, майже кількісний числівник обов'язково ставиться у формім родового відмінка: близько ста сорока кілограмів, близько двохсотшістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/6/chislivnik-14257/uzgodzhennia-chislivnikiv-37755/re-f3f796cb-ee1f-49d6-8eb0-2b92a5cc2f87

Спишіть словосполучення, ставлячи іменник у потрібній формі. Обґрунтуйте вибір форми.

Два (комп’ютер), три (місяць), чотири (урок), півтора (зошит), півтори (зміна), два (кролик), шість (кролик), три (апельсин), дві п’яті (метр), два з половиною (кілограм), сорок з половиною (процент), п’ять десятих (відсоток), півтора (місяць), півтора (рік), двадцять чотири (трактор), чотири (планшет), три (сантиметр), два (коктейль), чотири (учень).

І. Прочитайте сполучення слів. Визначте розряд числівників та відмінок, у якому вжито іменники.

П’ять восьмих шляху, дві треті частини, півтори години, п’ять сьомих кілограма.

Запишіть послідовно, розкриваючи дужки, словосполучення у дві колонки: 1) у яких іменники вживаємо в називному відмінку; 2) у яких іменники вживаємо в родовому відмінку.

Одна (слива), 1/2 (узвіз), п’ять (картина), два (кілометр), шість (автобус), три (ананас), вісім (ожина), п’ять (удав), два (килим), півтора (пиріг), десять (острів), чотири (светр), п’ятнадцяте (квітень), вісім (лящ), сім (стебло), три (колесо), два (смайлик), дев’ять (колір), чотири (будинок).

І. Спишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі й записуючи цифри словами.

1. Територія України простяглася із заходу на схід на 1316 (кілометр), з півночі на південь - на 893 (кілометр). 2. Поле розкинулось на 763 (гектар). 3. Спалах блискавки триває 0,0001 (секунда).

II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення.

І. Спишіть, замінюючи цифри словами й ставлячи іменники в потрібній формі. Обґрунтуйте свій вибір.

74 (літр), 1/3 (група), 1/8 (шлях), 100 (день), 2/3 (склянка), 2    (велосипед), 3 (ліжко), 5 (телевізор), 0,12 (відсоток), 6,95 (сантиметр), 2/3 (метр), 2 (нетбук), 500 (метр), 4 (олівець), 7 (олівець).


06 квітня  2023 року

Тема: Ділові папери. Розписка. Складання розписки

Узагальнення:

Розписка - це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце між двома сторонами (особами),- передачі або одержання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей.

Розписки застосовуються як засіб упорядкування стосунків між людьми, підприємствами, організаціями.

Розписка моє такі  реквізити :

           Якщо передається певна сума грошей - у  розписці вказують адресу, номер, серію паспорта, а також того, хто її одержує. Грошова сума зазначається словами і цифрами. Підпис особи, що дає розписку, має бути засвідченим. Розписка пишеться тільки в одному примірнику, без виправлень.

Розписка

   Я, учениця 7 - А класу Харківської спеціалізованої школи № 114 з поглибленим вивченням іноземних мов Колодяжна Оксана Іванівна, отримала від завідуючої шкільною бібліотекою Онисько Ірини Анатоліївни в тимчасове користування 3 (три ) підручники з таких предметів : українська мова, географія, математика. Підручники зобов'язуюсь повернути до 28 серпня 2007 року.

       30 травня 2007 р.                                                Колодяжна О. 


Тренувальні вправи

Ситуації:


23 березня 2023 року

Тема: Складання усного твору-роздуму дискусійного характеру публіцистичного стилю

ПРИГАДАЙ!

Роздум — це текст, що містить логічно послідовне доведення чи пояснення чогось, низку думок, міркувань, висновків з певної теми.

Дискусія — широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання.

Публіцистичний стиль — це стиль суспільної комунікації, громадського життя.

Прочитати текст. Виділити речення, у якому міститься основна думка висловлювання. З’ясувати, до якого стилю мовлення належить висловлювання.

ЧОМУ КОЖНА ЛЮДИНА ВІДЧУВАЄ ЩАСТЯ ПО-СВОЄМУ?

Безперечно, не знайдеться, мабуть, людини, яка б не чула слова щастя. Воно є загальновживаним і, здається, таке зрозуміле.

Проте варто лише спробувати витлумачити його, як виявиться, що це не дуже просто. Чому? Мені здається, так відбувається через те, що поняття щастя стосується духовного світу людини. А скільки людей — стільки і світів! Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму. Для когось — це задоволення, утіха; для інших — добробут, для третіх — гарна і дружна сім’я. Хтось щастя розуміє як удачу, талан, інші — як радість.

Прикладом того, що кожен уявляє щастя по-своєму, є мої друзі. Наприклад, я відчуваю себе безмежно щасливою людиною тоді, коли дивлюся свій улюблений серіал для підлітків. Коли мій однокласник не вивчив уроку і його не спитав учитель — він теж щасливий. А мій старший брат не уявляє себе щасливим без успішної кар’єри.

Отже, справжнє щастя приходить тоді, коли людина навчиться жити в ладу із собою, коли її не мучать докори сумління. Як стверджує народна мудрість: «Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий» (З газети).

 Пояснити лексичне значення виділеного слова (талан — доля, життєвий шлях кого-небудь; щаслива доля; успіх, удача).

Виділити в тексті тезу, аргументи (доведення) і висновок.

Чи можна вважати тему твору дискусійною? Свою думку довести.

 Створення проблемної ситуації

Поміркувати, що, на ваш погляд, може зробити людину щасливою. У процесі обговорення цієї теми намагатися переконати однокласників у слушності своїх думок. Скласти усний міні-твір-роздум на тему «Що потрібно зробити, щоб бути щасливим?»

Робота з пам’яткою

Розглянути пам’ятку «Як працювати над твором-роздумом дискусійного характеру публіцистичного стилю». Запам’ятати особливості побудови висловлювань, що містять роздум.

 Як працювати над твором-роздумом дискусійного характеру публіцистичного стилю

1. Обов’язковими складовими частинами твору-роздуму є теза (основна думка), аргументи (обґрунтування висловленої думки) і висновок.

2. В основу власного роздуму покладіть питання, яке викликає незгоду між людьми.

3. Наведіть два-три протилежні погляди на обговорюване питання.

4. Обґрунтовуйте власну позицію, переконуючи слухача у слушності своїх думок. Уживайте при цьому вставні конструкції по-моєму, на мою думку, скажімо, як мені здається, певно, мабуть, я гадаю.

5. Доведення висловленої думки доцільно ілюструвати прикладами із життя, усної народної творчості, літератури тощо, використовуючи такі конструкції: можна навести приклад; на думку багатьох людей; як стверджує народна мудрість; часто можна почути, що…

 Усне складання творів-роздумів дискусійного характеру

1. Скласти текст-роздум на тему «Чи можна вважати себе справжнім українцем, не знаючи рідної мови?», використавши запропоновані тези. Аргументувати їх (дібрати переконливі приклади) і зробити висновок.

1) Справжній патріот може і не знати рідної мови, головне — любити Батьківщину.

2) Жоден українець не буде щасливим, доки не знатиме рідної мови.

 Добираючи переконливі доведення на користь тієї чи іншої думки, використати прямі й непрямі доведення.

При прямих доведеннях тезу обґрунтовують безпосередньо, при непрямих — її доводять через спростування інших думок, протилежних до тієї, яку потрібно довести.

2. Розказати, чи часто ви стикаєтеся з проблемою стосунків між друзями у своєму житті. Як ви вирішуєте цю проблему?

Чи згодні ви з думкою М. Реріха, що «під час щастя не буває друзів»? Скласти усний твір-роздум у публіцистичному стилі, навівши декілька протилежних поглядів на обговорюване питання.