Основи правознавства

11.12

Тема уроку. Практичне заняття. Працевлаштування неповнолітніх. 

Домашнє завдання.  стор. 150-152

  Відео. https://www.youtube.com/watch?v=3mPNhL0JMyM

04.12

Тема уроку. Тема уроку. Оплата праці. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Охорона праці неповнолітніх.

Оплата праці

Заробітна плата - винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Заробітна плата працівникам молодше як 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше як 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їхньої щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

 Припинення трудового договору. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Трудове законодавство України, встановлюючи норми щодо припинення трудового договору, забезпечує захист права людини на працю.

Припинення трудового договору - одностороннє волевиявлення працівником чи власником або на вимогу особи, яка не є стороною трудового договору, направлене на розірвання трудових правовідносин.

Припинення трудового договору допускається лише при дотриманні таких умов:

• існують законні підстави його припинення;

• дотримується встановлений порядок звільнення з роботи.

Передбачені чинним трудовим законодавством підстави припинення трудового договору (контракту) залежно від того, хто виступає ініціатором припинення, поділяються на чотири групи:

• з ініціативи обох сторін;

• з ініціативи працівника;

• з ініціативи власника;

• з ініціативи органів, які не є сторонами договору.

За взаємною згодою обох сторін будь-який вид договору можна припинити в будь-який час, про який домовилися сторони.

За ініціативи працівника можна припинити договір, укладений на невизначений строк, у будь-який час, але працівник повинен попередити письмово роботодавця за 2 тижні про своє бажання звільнитися, не обов’язково вказуючи причини звільнення.

Після закінчення строку попередження працівник має право припинити роботу, а роботодавець зобов’язаний провести з ним розрахунок та видати трудову книжку. Після сплину строку попередження, якщо договір не розірвано і працівник продовжує працювати, не наполягає на звільненні, договір вважається таким, що не припинявся. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вичерпно регламентується трудовим законодавством.

Крім вищеназваних, чинне законодавство встановлює додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників за певних умов.

Звільнення неповнолітнього працівника за ініціативою підприємства допускається лише з відома районної або міської служби у справах дітей. Водночас звільнення на підставах, пов’язаних з реорганізацією, скороченням штату, виявленням невідповідності посаді й поновленням співробітника, що раніше виконував цю роботу, здійснюється лише у виняткових випадках і не допускається без обов’язкового працевлаштування.

Слід врахувати, що в разі незаконного звільнення або іншого грубого порушення трудового законодавства щодо неповнолітнього працівника керівник може бути притягнений до відповідальності за статтею 172 Кримінального кодексу та понести покарання у вигляді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю або зазнати інше покарання.

Коли робота загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, трудовий договір може бути розірвано на вимогу батьків або інших уповноважених осіб.

 Охорона праці неповнолітніх. Умови праці неповнолітніх на виробництві повинні відрізнятися від умов праці дорослих працівників. Це пояснюється як фізіологічними особливостями організму підлітків, який лише формується, так і відсутністю в більшості з них відповідної професії і спеціальності. Саме ці обставини й визначили відмінність правового регулювання їхньої праці, хоч за загальним правилом на неповнолітніх повністю поширюється законодавство про працю, а їхні права щодо трудового договору прирівнюються до прав повнолітніх працюючих. Водночас у питанні охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці їм надаються пільги.

Оскільки організм неповнолітнього лише формується, є потреба регулярно стежити за станом його здоров’я. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду й в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному оглядові. Якщо встановлено факт, що робота негативно впливає на здоров’я неповнолітнього, він негайно звільняється із цієї роботи та переводиться на більш легку роботу.

Працю молоді віком до 18 років на важких роботах й на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах заборонено. Не допускається також залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення важких речей.

Проходячи виробничу практику і виробниче навчання, особи, які не досягли 18-річного віку та навчаються в професійних навчально-виховних закладах, можуть перебувати на виробництві відповідно до професій і на роботах, указаних у Переліку, не більше як чотири години на день за умови суворого дотримання в цих виробництвах і на роботах чинних правил і норм з охорони праці.

Для неповнолітніх встановлено скорочену тривалість робочого часу. Заробітна плата неповнолітнім виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Забороняється залучати працівників молодше як 18 років до нічних, понаднормових робіт і до роботи у вихідні дні. Така заборона надає можливість неповнолітнім використовувати вільний час для відпочинку, фізичного розвитку, підвищення загального освітнього та культурного рівня.

Особам віком до 18 років щорічна основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день. Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Відпустка надається на бажання працівника в зручний для нього час.

Батьки, усиновлювачі й піклувальник неповнолітнього, а також державні органи, громадські організації та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, якщо продовження його дії загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Домашнє завдання.  стор.143-147

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=aiyJqUszG9E

27.11

Тема уроку. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх.

Домашнє завдання.  стор. 147-149

  Відео. https://www.youtube.com/watch?v=aiyJqUszG9E

20.11

Тема уроку "Право неповнолітніх на працю" 

Домашнє завдання: ст. 141 - 143