11.12
Тема уроку. Практичне заняття. Працевлаштування неповнолітніх.
Домашнє завдання. стор. 150-152
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=3mPNhL0JMyM
04.12
Тема уроку. Тема уроку. Оплата праці. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Охорона праці неповнолітніх.
Оплата праці
Заробітна плата - винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Заробітна плата працівникам молодше як 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Праця працівників молодше як 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їхньої щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Припинення трудового договору. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Трудове законодавство України, встановлюючи норми щодо припинення трудового договору, забезпечує захист права людини на працю.
Припинення трудового договору - одностороннє волевиявлення працівником чи власником або на вимогу особи, яка не є стороною трудового договору, направлене на розірвання трудових правовідносин.
Припинення трудового договору допускається лише при дотриманні таких умов:
існують законні підстави його припинення;
дотримується встановлений порядок звільнення з роботи.
Передбачені чинним трудовим законодавством підстави припинення трудового договору (контракту) залежно від того, хто виступає ініціатором припинення, поділяються на чотири групи:
з ініціативи обох сторін;
з ініціативи працівника;
з ініціативи власника;
з ініціативи органів, які не є сторонами договору.
За взаємною згодою обох сторін будь-який вид договору можна припинити в будь-який час, про який домовилися сторони.
За ініціативи працівника можна припинити договір, укладений на невизначений строк, у будь-який час, але працівник повинен попередити письмово роботодавця за 2 тижні про своє бажання звільнитися, не обов’язково вказуючи причини звільнення.
Після закінчення строку попередження працівник має право припинити роботу, а роботодавець зобов’язаний провести з ним розрахунок та видати трудову книжку. Після сплину строку попередження, якщо договір не розірвано і працівник продовжує працювати, не наполягає на звільненні, договір вважається таким, що не припинявся. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вичерпно регламентується трудовим законодавством.
Крім вищеназваних, чинне законодавство встановлює додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників за певних умов.
Звільнення неповнолітнього працівника за ініціативою підприємства допускається лише з відома районної або міської служби у справах дітей. Водночас звільнення на підставах, пов’язаних з реорганізацією, скороченням штату, виявленням невідповідності посаді й поновленням співробітника, що раніше виконував цю роботу, здійснюється лише у виняткових випадках і не допускається без обов’язкового працевлаштування.
Слід врахувати, що в разі незаконного звільнення або іншого грубого порушення трудового законодавства щодо неповнолітнього працівника керівник може бути притягнений до відповідальності за статтею 172 Кримінального кодексу та понести покарання у вигляді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю або зазнати інше покарання.
Коли робота загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, трудовий договір може бути розірвано на вимогу батьків або інших уповноважених осіб.
Охорона праці неповнолітніх. Умови праці неповнолітніх на виробництві повинні відрізнятися від умов праці дорослих працівників. Це пояснюється як фізіологічними особливостями організму підлітків, який лише формується, так і відсутністю в більшості з них відповідної професії і спеціальності. Саме ці обставини й визначили відмінність правового регулювання їхньої праці, хоч за загальним правилом на неповнолітніх повністю поширюється законодавство про працю, а їхні права щодо трудового договору прирівнюються до прав повнолітніх працюючих. Водночас у питанні охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці їм надаються пільги.
Оскільки організм неповнолітнього лише формується, є потреба регулярно стежити за станом його здоров’я. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду й в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному оглядові. Якщо встановлено факт, що робота негативно впливає на здоров’я неповнолітнього, він негайно звільняється із цієї роботи та переводиться на більш легку роботу.
Працю молоді віком до 18 років на важких роботах й на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах заборонено. Не допускається також залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення важких речей.
Проходячи виробничу практику і виробниче навчання, особи, які не досягли 18-річного віку та навчаються в професійних навчально-виховних закладах, можуть перебувати на виробництві відповідно до професій і на роботах, указаних у Переліку, не більше як чотири години на день за умови суворого дотримання в цих виробництвах і на роботах чинних правил і норм з охорони праці.
Для неповнолітніх встановлено скорочену тривалість робочого часу. Заробітна плата неповнолітнім виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Забороняється залучати працівників молодше як 18 років до нічних, понаднормових робіт і до роботи у вихідні дні. Така заборона надає можливість неповнолітнім використовувати вільний час для відпочинку, фізичного розвитку, підвищення загального освітнього та культурного рівня.
Особам віком до 18 років щорічна основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день. Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Відпустка надається на бажання працівника в зручний для нього час.
Батьки, усиновлювачі й піклувальник неповнолітнього, а також державні органи, громадські організації та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, якщо продовження його дії загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
Домашнє завдання. стор.143-147
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=aiyJqUszG9E
27.11
Тема уроку. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх.
Домашнє завдання. стор. 147-149
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=aiyJqUszG9E
20.11
Тема уроку "Право неповнолітніх на працю"
Домашнє завдання: ст. 141 - 143
13.11
Тема уроку. Узагальнення по темах 1, 2 "Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних правовідносин"
Виконати тестові завдання
Підручник: Наровлянський О.Д. Основи правознавства підручник для 9 клас загальноосвітніх навч. закладів - К. Грамота. 2017 р.
06.11
Тема уроку. Права дитини та їх захист.
Домашнє завдання. підготуватись до уроку узагальнення , тематичного оцінювання , повторити стор.110-141
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=PjfMHuZ7bVw
23.10
Тема уроку. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей.
Домашнє завдання. стор. 133-139
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=3eO6VHSVSLE
16.10
Тема уроку. Сім’я. Шлюб.
Домашнє завдання. стор. 127-133
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=YaZC3IfUCjk
09.10
Тема уроку. Практичне заняття: Неповнолітні як користувачі мережі Інтернет. Здійснення права неповнолітніх на результати інтелектуальної власності.
Домашнє завдання. переглянути відео.
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=0B3LQCk9FXQ
02.10
Тема уроку. Права споживачів. Особливості електронного продажу й операцій із кредитною карткою. Практичне заняття. Захист прав споживачів.
Домашнє завдання. стор.118-127
Відео. https://www.youtube.com/watch?v=KV7n83qjc_o
25.09
Тема уроку. Спадкування і спадщина.
Спадкове право — підгалузь цивільного права, що регулює відносини, які виникаються в ході переходу прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина — права та обов'язки померлої фізичної особи, що залишились після її смерті , які у відповідності до чинного законодавства переходить до спадкоємців. Спадщина відкривається в день смерті особи або в день, з якого суд оголосив особу померлою.
ВИДИ СПАДКУВАННЯ
СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ. Спадкува́ння — це процес переходу прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України) Запові́т — правовий документ, складений у встановленій законом формі, особисте розпорядження дієздатного громадянина (заповідача) на випадок смерті про належне йому майно.
Спадкування за законом. Спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.
Підстави спадкування за законом:
· поріднення;
· процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території
родинні відносини;
· шлюб;
· усиновлення;
· перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.
При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК).
Зміна черговості спадкування
Як проходить процедура переоформлення майна, що знаходиться на непідконтрольній території, та куди звертатися для вирішення цього питання
Стаття 1259 ЦК надає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщини змінювати за взаємною згодою (договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов'язкову частку (ст. 1241 ЦК). Зміна черговості може здійснюватися не лише добровільно, але й за рішенням суду. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підстави для усунення від спадкування спадкоємця за законом
· умисне позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців,вчинення замаху на їх життя;
· умисне перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, що сприяло виникненню права на спадкування;
· позбавлення спадкоємців батьківських прав;
· батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
· одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;
· якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. ст. 1224 ЦК
Слід звернути увагу, що обставини, які є підставою для усунення осіб від спадкування, мають бути встановлені тільки судом.
Строки прийняття спадщини
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї.
Особливості обчислення строків при спадкуванні в умовах воєнного стану
Нове законодавство встановлює особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування. За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Наприклад, особа померла 10.08.2023, смерть зареєстровано 15.11.2023. У цьому випадку строк 6 місяців, зокрема, для прийняття або відмови від прийняття спадщини, відліковується, починаючи з 15.11.2023.
Таким чином, основні зміни у порядку оформлення спадщини забезпечують права громадян в умовах воєнного стану і дають можливість у найкращий спосіб забезпечити захист прав спадкоємців.
Домашнє завдання. опрацювати навчальний матеріал.
18.09
Тема уроку: Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх.
Неповнолітні як учасники договірних правовідносин. Практичне заняття. Власність неповнолітніх.
Домашнє завдання. стор. 113-118
Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=-6xSu51hM0A
11.09
Тема уроку: «Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність».
Домашнє завдання. стор.110-113
Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=-6xSu51hM0A
04.09.
Тема уроку: «Повторення навчального матеріалу, опрацьованого під час навчання в 9 класі з метою закріплення здобутих знань».
Домашнє завдання. повторити стор.63-108