Українська література
18.03, 21.03
ТЕМА: Лірика Т.Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення з нього. «Доля», «Росли укупочці, зросли». Риси автобіографізму в образі ліричного героя.
ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОУРОКУ https://www.youtube.com/watch?v=jRo9DZiaCrI
Опрацювання прислів'їв про сім'ю, стислий їх коментар.
Чоловік у домі голова, а жінка — душа.
Не потрібен і клад, коли в сім'ї лад.
Не з багатством жить, а з людиною.
ПІДРУЧНИК С.239-242
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: ЗРОБИТИ ТЕСТИ https://naurok.com.ua/test-lirika-t-shevchenka-periodu-areshtu-y-zaslannya-y-pislya-povernennya-z-nogo-291735.html
04.03, 08.03
ТЕМА: Т. ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА "КАТЕРИНА".
ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОПОЯСНЕННЯ https://www.youtube.com/watch?v=ZCK5mEcTK-Q
СЛУХАТИ ПОЕМУ https://www.youtube.com/watch?v=RSlZrisP9qU
Жанр: ліро-епічна соціально-побутова поема з народного життя.
Тема: розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та зображення розбещеності російського офіцерства.
Образи поеми:
Катерина — образ України
Іван — образ байстрюка
Офіцер — негідник (в кульмінації).
Сюжет і композиція
Ліричний вступ
Поема розпочинається зверненням-застереженням до дівчат не кохати москалів-па-ничів, бо їхня «любов» зрадлива, легковажна, а покинуті «москалями» дівчата часто гинуть морально або накладають на себе руки.
Сюжетна основа твору — розповідь про нещасливе кохання сільської дівчини Катрі, яка на свою біду полюбила пана-офіцера.
Зав’язка сюжету
Знайомство Катерини з офіцером Іваном, його від’їзд і народження у Катрі позашлюбного сина, що викликало осуд усього села.
Перший розділ закінчується повідомленням про те, що «вернулись москалики», але «іншими шляхами» (не до Катерини, яка все чекає на батька дитини). Батьки, прислухаючись до суспільної думки, не можуть чекати.
Другий розділ починається драматичною сценою. У глибокій зажурі сидять за столом батьки Катерини. Мати докоряє дочці тим, що вона, не пошанувавши ні своєї, ні батьківської честі, народила позашлюбне дитя, що є великою ганьбою. Батькам краще не мати на старості підтримки від дочки, аніж на кожному кроці чути глузування з боку односельців. Тому мати проганяє Катерину, наказавши не зізнаватися нікому, що в неї є мати:
Проклятий час-годинонька,
Що ти народилась!
Якби знала, до схід сонця
Була б утопила…
Катерина падає на коліна, просячи пробачення. Але батьки непохитні у своєму рішенні. «Молись Богу та йди собі — мені легше буде», — звучать слова батька.
Третій розділ розпочинається спокійним пейзажем, що підкреслює контрастність між природою і суспільним життям. Катерина з дитиною блукає «чи в лісі», «чи на полі», «чи в діброві з-під колоди вовка виглядає», прямуючи на схід. Зустрічає чумаків, розповідає про свою нещасливу долю.
Настала зима, а Катерина майже боса йде в Московщину. Покритка зустрічає « москаликів », та на ввічливе запитання про Івана почула від них у відповідь грубий, образливий жарт.
Четвертий розділ
Кульмінація — зустріч Катерини з Іваном. Сподіваючись на обіцяні почуття, дівчина звертається до офіцера ніжними словами, але той робить вигляд, що не знає її, дає грубий наказ прибрати її з дороги.
Розв’язка
У розпачі Катерина залишає дитину серед шляху, а сама топиться у ставку. П’ятий розділ (виконує роль епілогу): син Катерини (уже підліток) — поводир у сліпого кобзаря. Хвилюючою є його зустріч з батьком, тепер великим паном, що відцурався своєї дитини.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: https://naurok.com.ua/test/t-g-shevchenko-katerina-naymichka-1786.html (зробити тести).
22.01, 25.01
ТЕМА: РАННЯ ТВОРЧІСТЬ Т.ШЕВЧЕНКА.
ОПРАЦЮВАТИ ТВОРИ
1.Балада "Причинна"https://www.youtube.com/watch?v=8EuqQuTmlOA
2.Поезія "Думи мої, думи мої..." https://www.youtube.com/watch?v=rApc_pQG3Ss
3.Поема "Іван Підкова"https://www.youtube.com/watch?v=qgyOvClUeyY
4.Поема "Гайдамаки"https://www.youtube.com/watch?v=hdCh7rQI99g
ПІДРУЧНИК С.198-200
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: зробити тести https://naurok.com.ua/test/t-shevchenko-gaydamaki-312270.html
08.01., 11.01.
ТЕМА: Життя і творчість Т.Г.Шевченка - українського поета, мислителя, художника, пророка.
ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОУРОКУ https://www.youtube.com/watch?v=I5C3MGWO41c
ПІДРУЧНИК С.192-196
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: виконати тести http://shevchenko.ba.org.ua
11.12, 14.12
ТЕМА: Повість "Тарас Бульба". Сюжет твору.
1.Внутрішній епічний розмах.
2.Піднесено-героїчний образ головного героя.
3.Колізія морального і національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби.
4.Вплив творчості М.Гоголя на розвиток українського письменства.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: опрацьовувати с.156-190.
04.12, 07.12
ТЕМА: Микола Гоголь. Повість "Тарас Бульба".
1.Творчість М.Гоголя - уродженця України.
2.Місце його творчості на порубіжжі культур двох народів.
3.Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга.
4.Українська історія та фольклор як джерела творчості.
5.Повість "Тарас Бульба". Сюжет твору.
ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ https://www.youtube.com/watch?v=KCjiAITPbWU
СЛУХАТИ ПОВІСТЬ https://www.youtube.com/watch?v=oiVQacdIin0
ПІДРУЧНИК С.153-188
27.11, 30.11
ТЕМА: Література українського романтизму (оглядово). Ідейно-художні особливості романтизму, зв’язок з ідеями Просвітництва з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтаві, у Західній Україні («Руйська трійця»). Творчість поетів-романтиків
1.Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору.
ТЛ: романтизм, романс.
2.Євген Гребінка. Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини.
3.ТКР №2. Творчість І. Котляревського, Г.Ф. Квітки-Основ’яненка, поетів-романтиків.
ПІДРУЧНИК С.142-152
Опрацювати питання на с.151-152
КОНТРОЛЬНА РОБОТА https://naurok.com.ua/test/tvorchist-kotlyarevskogo-kvitki-osnov-yanenka-684277.html
(Творчість І. Котляревського, Г.Ф. Квітки-Основ’яненка)
ТЕСТИ за творчістю поетів-романтиків https://naurok.com.ua/test/kontrolna-robota-z-temi-tvorchist-poetiv-romantikiv-m-gogolya-1296319.html
23.11
ТЕМА: Позакласне читання. Г.Квітка-Основ'яненко "Сердешна Оксана".
Слухати https://www.youtube.com/watch?v=_PFpCgWmhws
Анеліз твору
Образ головної героїні повісті Оксани, її доля і являють собою згусток морально-етичних проблем, що розв'язуються автором з надзвичайною майстерністю. Оксана, донька сільської вдови Векли Ведмедихи, покохала капітана, який разом із солдатами прийшов у їхнє село на постій. Початок твору нагадує нам поему Т. Шевченка "Катерина". У листі до Кобзаря 23 жовтня 1840 року Г. Квітка-Основ'яненко писав: "Списав і я "Сердешну Оксану", от точнісінько як і Ваша "Катерина"... Як то ми одно думали про бідних дівчат та про бузовірних москалів". Так, тема твору перегукується із поемою Т.Шевченка, але до показу подальшої долі героїні Квітка підійшов із гуманістичних позицій.
Сюжет повісті - підступна „любов” капітана до сільської дівчини Оксани -правдивий, драматичний, інтригуючий.
16.11, 20.11
ТЕМА: Г.КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО "Маруся" - перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму. Робота над змістом.
1.Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень.
2.Головні персонажі твору, уособлення високих морально-етичних якостей простої людини.
Повість “Маруся” – перший український прозовий твір, написаний живою народною мовою. За жанром це сентиментально-реалістична повість.
Автор розповідає про життя простолюду так, що. викликає щире співчуття, розуміння проблем, які стоять перед цими людьми.
В основі сюжету повісті лежить історія нещасного кохання сільської дівчини-красуні Марусі й парубка Василя. На перепоні
їхнього одруження стала багатолітня солдатчина. Батько Марусі не дав згоди на те, щоб дочка побралася з Василем, справедливо домагаючись, щоб парубок відкупився від війська – це й стало причиною страждань і трагедії закоханих.
Наум Дрот говорить Василеві: “Як прийде набор – то тобі лоба забриють, бо ти сирота. А що тоді буде з Марусею, – ні жінка, ні удова, звісно, як солдаток шанують…” Батько, знаючи, яке життя в солдаток, не бажав такого своїй єдиній дочці, бо насправді-любив її всім серцем. Однак прагнення батька відгородити свою доньку від нещастя призвело до трагедії.
Не дочекавшись повернення Василя, Маруся захворіла й померла.
У творі виразно помітні елементи сентименталізму – художнього методу, популярного в європейських літературах того часу. Він полягав у чутливому, сльозливому змалюванні подій і героїв у творах. Елементи сентименталізму відчутні й при змалюванні головних героїв повісті. Вони у Квітки-Основ’яненка ідеалізовані, наділені всіма можливими чеснотами.
Маруся – це ідеал дівочої краси, її зовнішність змальована у фольклорній традиції: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, “носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки, як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані”. Приваблива зовнішність поєднується із внутрішньою красою дівчини: вона добра, працьовита, розумна, слухняна, богобоязлива. Такою вона є й на думку односельчан: “Левко розповів, яка ця дівчина багата, як її батько любить, а вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить..
Згадав і про те, яка Маруся роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече, а мати її сидить та відпочиває”.
Автор, описуючи Марусю, зауважує, що білу сорочечку дівчина сама пряла й вишивала. Такими ж чеснотами наділений і Василь. Герої зустрілися на весіллі й не могли очей одвести один від одного. Однак сором’язлива, богобоязна дівчина сказала, що більше не буде з Василем потайки зустрічатися, бо це вже гріх.
Любов Василя й Марусі не знає зради, глибокі й сильні почуття призводять до загибелі героїв. Таке ідеальне кохання, сильні почуття й трагічний фінал є елементами сентименталізму.
Водночас, “Маруся” .- це й реалістичний твір. У реалістичному плані змальований батько Марусі – Наум Дрот, хоча його образ теж певною мірою не позбавлений ідеалізації. У своїх вчинках він керується реалістичними мотивами. Незгода видати заміж дочку за Василя пояснюється небажанням батька бачити Марусю солдаткою.
Реалістично змальовані в повісті побут і звичаї українського села, Велике місце в творі займають фольклорно-етнйграфічні елементи, описи зовнішності героїв, інтер’єру, народних свят та звичаїв. Г. Квітка-Основ’яненко детально та яскраво змалював українські обряди сватання, весілля, поховання молодої дівчини.
Твір написаний живою, розмовною мовою, насичений епітетами, порівняннями, прислів’ями, зменшено-пестливими формами, у ньому щедро використовуються скарби українського фольклору. Завдяки цим якостям повість посідає гідне місце в українській літературі.
СЛУХАТИ повість https://www.youtube.com/watch?v=TGG6AlOd6zc
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ : виконати тести https://naurok.com.ua/test/g-kvitka---osnov-yanenko-marusya-27694.html