Соціально-побутове орієнтування

24.05.24р.

Т. Правила першої медичної допомоги при опіках, порізах.

Перша допомога при порізах і ранах: При невеликих порізах і ранах: Промийте рану 3%-ним перекисом водню, а при його відсутності – чистою (по можливості охолодженою кип'яченою) водою з милом за допомогою ватного або марлевого тампона. Добре змийте мило водою.  

Вступна бесіда вчителя. Перша допомога при опіках: Якщо опік термічний, охолодіть пошкоджену область струменем холодної води, замороженим м’ясом з холодильника або шматочком льоду, обернувши лід або м’ясо тонким рушником. Охолодження повинно тривати не менше 15 хвилин. Щоб запобігти проникненню інфекції, на обпечене місце потрібно накласти суху, нещільну, стерильну пов’язку. Увага! Ні в якому разі не можна використовувати присипки і мазі (особливо на жировій основі). Під ними температура обпалених тканин буде знижуватися набагато повільніше. Дуже небезпечно змащувати опік спиртом або одеколоном – викличете больовий шок. За хімічного опіку уражене місце треба промити великою кількістю води. Змиваючи хімічну речовину, вода зменшує її концентрацію. Якщо кислота або луг (наприклад, каустична сода, негашене вапно) потрапили на шкіру через одяг, то спочатку треба їх змити, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг. 

23.05.24р.

Т. Правила першої медичної допомоги: обробка ран і накладання пов'язки.

Обробка ран з/без кровотечі


25 та 26.04.24р.

Т. Типи конвертів. Телефонна розмова.

Види конвертів

·        Поштові;

·        Фірмові;

·        Для СD-дисків.

 

Конверт: історія, види, оформлення та матеріали 

Конверт — незамінна складова поштового відправлення, яка використовується для пересилання листів, листівок, документів тощо. Це забезпечує конфіденційність, високу швидкість пересилки та збереження вмісту. Конверти дуже поширені у всіх життєвих сферах: тут і особисті листи, і різноманітні повідомлення від держслужб.

Крім того, паперовий конверт є одним з найпоширеніших носіїв фірмового стилю. Компанії використовують його для пересилання ділової кореспонденції та реклами. Такі конверти мають особливе оформлення та називаються фірмовими конвертами.

З якою метою використовуються конверти? Відправлення накладних, рахунків, договорів та кореспонденції — найрозповсюдженіший вміст конверта. Також бренди та компанії використовують конверти для пересилання вітальних листівок, різних рекламних матеріалів, запрошень, бонусних карт та іншого.

Історія виникнення конвертів

Конверт (від нім. Kuvert) — паперовий або поліетиленовий пакет, призначений для зберігання і відправки паперу, різних плоских речей та іншого.

Конверт (від фр. Couvert) — оболонка листа; паперова сумка.

Конверт (по Ушакову) — паперовий пакет, складений кутами з чотирьох сторін, який використовується для пересилання листів.

Згідно зі статистичними даними, кожен день адресати відправляють понад 3 мільйони листів. Сучасне життя важко навіть уявити без конвертів, але, перш ніж прийти до нас у своєму теперішньому вигляді, поштовий атрибут пройшов довгий шлях.

Подоба конверта з'явилося ще кілька століть тому. Так послання згортали особливим способом, щоб приховати написане та вказати адресу. Їх використовували не тільки для пересилання, але і для передачі "з рук в руки" — любовні листи, секретні дані та інше складалося саме конвертом. Кожне таке послання було скріплене восковою печаткою.

Коли винайшли перший поштовий конверт?

Перший поштовий конверт був винайдений у 20-му році XIX століття, англійським торговцем з міста Брайтон. Він займався продажем різної паперової продукції, пропонуючи клієнтам великий вибір паперу — від стандартних, до невеликих листочків розміром з візитку. Саме вони почали користуватися великою популярністю, а відправка листа на папері такого розміру вважалася хорошим тоном. Проблема полягала в наступному — скласти такий невеликий листик за подобою конверта було не тільки незручно, але і його розмір не дозволяв розмістити адресу.

Так з'явилася необхідність в справжніх конвертах. Звичайно ж, клієнтам не дуже сподобалося самостійно вирізати та клеїти конверти, тому скоро їх почали продавати. Попит постійно зростав, що призвело до появи перших машин, які виготовляли конверти в великих кількостях.

Поява Брайтонских конвертів була тільки початком поштових оновлень. У травні 40-го року в Британії була випущена перша марка, а також введена оплата всіх відправлень. Саме в цей час запустили виробництво звичних сучасних конвертів з марками.

Вільям Мюльреді — знаменитий дизайнер та художник, автор перших сучасних конвертів. Саме на честь дизайнера їх і назвали "конверт Мюльреді", при цьому власне ім'я використовується навіть зараз.

З часом виготовлення конвертів прийняло набагато більший масштаб, навіть попри тотальну комп'ютеризацію. Так, в особистих цілях все частіше надсилають листи електронною поштою, в месенджерах та соцмережах. При цьому, здавалося б звичайний паперовий пакетик, відіграє колосальну роль в житті багатьох брендів та торгових марок. Сьогодні кожна успішна компанія, особливо це стосується рекламних агентств, не обходиться без фірмового конверта. У кожного такого конверта є власний стиль, розмір та логотип.

 

Телефонна розмова — один із видів (жанрів) усного спілкування, що передбачає розмову на відстані. Особливість телефонної розмови полягає в тому, що співрозмовники не бачать один одного, отже, жести, міміка та зовнішній вигляд не відіграють роль у спілкуванні.

Чого не можна робити під час телефонної розмови?

Завчасно підготуйтесь до телефонної розмови, продумайте про що будете говорити, покладіть поруч блокнот та ручку. Забороняється, під час руху машини, водію розмовляти телефоном за кермом і пасажиру, який знаходиться поруч з водієм.

Хто має закінчити телефонну розмову?

не закінчуйте розмову першим: завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника; у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням.


18 та 19.04.24р.

Т. Написання і відправлення листа.

Як написати листа? Основні правила

Усі листи можна поділити на три групи: особисті, напівофіційні, ділові.

Особисті листи пишуться близьким людям: друзям, рідним, а також знайомим.

Напівофіційними ми листуємося з різними організаціями з приводу тих питань, які стосуються нас.

Ділові листи складаються, коли треба написати в організацію з приводу кількох питань (ці питання повинні бути між собою пов’язані).

Розглянемо основні правила написання листів кожної групи.

Особисті листи

 

Напівофіційні листи

Ділові листи

Як написати листа

Завжди пам’ятайте, що треба відповідати на ВСІ листи. Цим ви виявляєте увагу до друзів, родичів, і тим більше до організації, яка надіслала вам інформацію у вигляді листа.

Завжди перевіряйте листи на помилки, насамперед:

Намагайтеся заздалегідь обдумувати те, що хочете сказати в листі, особливо напівофіційного чи ділового типу, особливо, якщо пишете листа від руки.

Кілька разів перевірте ім’я та адресу одержувача. Це архіважливо! Адже помилка в імені призведе до непорозуміння з людиною, а неправильно написана адреса понесе ваше повідомлення взагалі в невідомому напрямку.

 Як правильно написати електронний лист

Електронні листи поділяються на ті ж групи, що й листи, написані від руки, й формуються за тими ж принципами, що й рукописні. Нюанси, якими відрізняється електронний лист, зазначені вищі у правилах написання кожного типу листування.

Як підписати листа

Епістолярій, тобто листи – це окремий жанр, цілий світ зі своїми правилами, яким треба вчитися, щоб листи виходили лаконічними й інформативними, або, якщо мова йде про особисте спілкування, цікавими, оригінальними й дотепними.

 


12.04.24р.

Т. Засоби зв’язку. Написання листа.

ТЕМА. Написання листа улюбленому літературному героєві

 

Переглянути:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-napisannya-lista-ulyublenomu-literaturnomu-geroevi-217759.html

Мета•   навчальна: пояснити учням особливості складання тексту листа; формувати вміння складати такий текст відповідно до усталених традицій; звернувши особливу увагу на вживання звертань, вставних слів та етикетних формул;

•   розвивальна: розвивати культуру писемного мовлен­ня, вміння порівнювати, зіставляти, логічно мислити; виробляти вміння та навички правильно визначати зміст і ком­позицію листа, вдало використовувати мовні засо­би;

•   виховна: виховувати толерантне ставлення один до одного, зацікавити особливостями національного етикету.

Різновиди листів

—  Відкритий лист

—  Лист-звернення

—  Лист-послання

—  Лист без адреси

—  Лист-заява

—  Лист-привітання

—  Лист-подяка  та інші

Пишіть листи і надсилайте вчасно,

Коли їх  ждуть далекі адресати,

Коли є час, коли немає часу

І коли навіть ні про що писати.

 Л.Костенко


11.04.24р.

Т. Спеціалізовані магазини.

Так, сьогодні ми поведемо розмову про магазини та їх види, а також згадаємо порядок придбання товарів та правила поведінки в магазині.

1.Розповідь вчителя «Історія виникнення магазинів».

(В ході розповіді проводиться словникова робота)

Словникова робота.

Глашатаї – люди, що оголошували якусь нову інформацію.

Купці –люди, що привозили в країну товар, який купили за кордоном.

Ремесленики – люди, які володіли якимось одним ремеслом (професією).

Галантерейні товари – (з фран. мови – ввічливість) – товар для чемного вигляду (краватки, зонти, сумочки, стрічки)

Лубочні книги – книги, що виготовлялись з тонкої внутрішньої кори, яка знаходилась зразу після зовнішньої грубої.

Крамарі – (крам-дрібний товар), люди, що продають різноманітний дрібний товар.

Коробейники – люди-продавці, які носили перед собою короб, у якому знаходився товар.

Лавочка – звичайна хата, в якій стояли довгі лав из різноманітним товаром.

 

- Шлях до сучасних магазинів був дуже довгим. В Київській Русі торгівля зявилась у 8-9 століттях. Центрами торгівлі були ринки. Вони складалися з несчисленних торгових рядів. Кричали, проходячи між рядів, глашатаї; штовхались в пошуках вигідних покупців ремесленники і купці. Влітку над торговою площею клубився пил, а в осінні місяці тут стояла непролазна грязь.

 У старій Русі продажею галантерейних товарів, ситцю, лубочних книг і картин займались дрібні торговці, яких називали крамарі. Тільки наставало літо, як коробейники зі своїм безхитрісним товаром зявлялися в містах. Під стать їм торговці-рознощики, що бродили вулицями міста і продавали чай, млинці, різноманітне варення.

 Основу міської торгівлі складали різноманітні лавочки. Їх власники кожної весни набирали собі в якості помічників сільських хлоп̕ яків, які повинні були займатись різноманітною підсобною роботою – наводити порядок у лавці, допомагати покупцям донести додому куплений товар і т.д. За всі ці послуги хлопчикам дозволялось житии і їсти в будинку лавочника. Сам лавочник дотримувався закону – вдало розрекламувати і вигідніше продати свій, нехай і неякісний, товар.

 Довгі роки видну роль в торгівлі відігравали прасоли-скупщики, які ходили селами і скуповували продукти у селян, а потім вигідно перепродували їх більш великим торговцям. Популярним торговим закладом був лабаз (від татарського «лапас» - навіс). Лабаз – це лавка чи амбар (склад), де зберігали і одночасно продавали різноманітні товари. Саме на зміну лавкам і лабазам прийшли сучасні магазини.

2.Основні види сучасних магазинів.

- Які ж вони, сучасні магазини? Розібратись нам допоможуть схематичні картки. Покладіть їх перед собою.

 

 

 

 

Слово «магазин» походить з французької мови, італійською «magazine” перекладається як набір однотипних товарів.

До основних ознак, що визначають тип магазину, належать:

• асортиментний профіль;

• розмір торговельної площі.

При організації мережі магазинів у містах і селищах міського типу можна користуватися номенклатурою типів магазинів, впровадженою ще у 1981 році. Вона містить основні й додаткові типи магазинів.

Основні типи магазинів — це об'єкти роздрібної торгівлі, на основі яких у перспективі повинна бути створена раціональна система торговельного обслуговування населення. Магазини цієї групи створюються шляхом нового будівництва і реконструкції діючих об'єктів зі зміною в разі потреби

їхнього асортиментного профілю.

До основних типів належать:

 

• магазини з універсальним асортиментом товарів і комплексного попиту (типу "Універмаг", "Універсам", "Дитячий світ", "Товари для дітей", "Товари для молоді", "Продукти" та ін.);

 

• спеціалізовані магазини (типу "Одяг", "Взуття", "Тканини", "Галантерея — парфумерія", "Господарські товари", "Побутова хімія", "Меблі", "Радіотовари", "Ювелірні вироби і годинники", "Товари для спорту і туризму" "Книги" та ін.);

• комісійні магазини (універсальні, спеціалізовані)

 

Додаткові типи магазинів призначені для поповнення, розширення і поглиблення сфери діяльності основних типів магазинів. Вони використовуються у випадках, коли в населеному пункті основні типии відсутні або недостатньо розвинуті, тобто додаткові типи є альтернативою основних типів магазинів. Прикладами магазинів додаткового типу можуть бути магазини з назвою "Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Дитячий одяг", "Дитяче взуття", "Іграшки", "Подарунки", "Робочий одяг", "Сантехніка" та ін. Рекомендовані варіанти торговельної площі кожного з

додаткових типів магазинів значно менші, ніж торговельна площа відповідного основного типу магазину.

Супермаркети – це універсальні магазин из промисловим і продовольчим відділенням, кафе, дитячою кімнатою, ігровими куточками, іншими соціальними зручностями. Супермаркети — великі магазини самообслуговування з широким асортиментом переважно продовольчих товарів і великими обсягами товарообороту. У їх роботі застосовується прогресивна технологія.

- Які супермаркети вам знайомі?

Типи магазинів не є незмінними. Вони вдосконалюються під впливом процесів, пов'язаних із переходом до ринкової економіки, науково-технічного прогресу й інших 

Дедалі більшого визнання і поширення набувають гіпермаркети, де застосовується самообслуговування і торгівля зі знижками,   їх зручно відвідувати усією родиною і здійснювати покупки на тривалий час.

(Робота з друкованим текстом, читання «ланцюжком»)

У супермаркетах завжди можна придбати основні продукти харчування. В цих магазинах є різні відділи. У кожному відділі є набір своїх продуктів. Так, у відділі «Бакалія» продаються різні крупи, цукор, чай, борошно, олія тощо; у відділі «Молочний» - молочні продукти.

- Що ми відносимо до молочних продуктів?

- А що можна придбати у відділі «Хліб»?

- Які відділи супермаркету ви ще знаєте?

Перед тим, як відправитись до магазину за покупками, потрібно разом з батьками чи старшими родичами чітко визначити% які продовольчі товари необхідно придбати, скільки і на яку суму грошей.

У  магазині спочатку знайдіть необхідний відділ, де продається кожний із потрібних вам товарів. Роздивіться, чи є такий товар, подивіться на його ціну і порівняйте з ціною, що узгодили вдома.

Зверніть увагу, де знаходиться касса. Вона може бути у кожному відділі чи на виході з супермаркету. Не забувайте забирати здачу, якщо вона є.

Після такого попереднього ознайомлення можна розпочинати придбання необхідних для вашого дому товарів.

- Хто з вас уже допомагає батькам і самостійно ходить до магазингу?

- Які товари вам доводилось купувати?

- У яких магазинах ви здійснювали покупку?

Сюжетно-рольова гра «У магазині».

Вибирається 2 учні – продавець і покупець. Мама попросила купити у продовольчому магазині хліб, молоко та цукор. Ваші дії.

Словникова робота

Наші гроші вірно називаються «гривня» - срібна монета з часів Київської Русі ХІст. вагою 205 грамів, а «гривна» - це жіноча металева прикраса на шию.


22 та 23.02.24р.

Т. Правила поведінки в громадському транспорті.

Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=wKcWDFCtAqc

Гра «Ми в транспорті».


15 та 16.02.24р.

Т. Метро . Правила поведінки в метро.

Переглянути:

https://naurok.com.ua/pravila-povedinki-v-metropoliteni-267598.html

Завдання з сайту «Розвиток дитини».


25 та 26.01.24р.

Т. Транспорт. Види транспорту.

1.За картками Домана.

2.Практичне завдання

3.Кросворд.


11.01 та 12.01.24р.

Т. Побутова техніка.

Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=9AYxxkCJ9ZM

Теоретичний матеріал:Побутові електричні приладами - прилади, які працюють за рахунок електричної енергії і використовуються в побуті для полегшення виконання певних робіт.

Класифікація побутових електроприладів Електронні прилади Нагрівальні Кухонні Електроінструменти Для індивідуального використання Для побутових технологічних операцій Освітлювальні Для створення мікроклімату Прибирання приміщень Зберігання продуктів.

Правила техніки безпеки роботи з електроприладами Перед тим, як почати використовувати електроприлад обов’язково прочитай інструкцію з його експлуатації. Не можна користуватися пошкодженими електроприладами. У жодному разі не можна торкатися оголених дротів, по яких проходить електричний струм. Не можна перевіряти наявність електричного струму в приладах або дротах пальцями. Щоб не пошкодити ізоляцію, не можна затискати дроти дверима, віконними рамами. Не залишати увімкнені електроприлади без нагляду.

Індивідуальне завдання: кросворд.


21 та 22.12.23р.

Т. Приготування салатів з варених овочів. Оформлення готових страв.

І Організаційна частина

ІІ Вступний інструктаж  

 Салати завжди привертали до себе увагу і фантазію гурманів, і великих кулінарів. Сьогодні, коли зросла актуальність здорового способу життя, невід'ємною частиною якого є корисне харчування, ця страва перестала бути привілеєм аристократів. Це вже не „herbal salata”, що значить не більш ніж „солона зелень”, а багатокомпонентна страва з різних екологічно чистих продуктів.

 Коренеплоди (морква, буряк, брукву, картоплю) в XIX столітті не наважувалися вводити в салати сирими, оскільки вважали їх, як усі «підземні» овочі,  «нечистими». Так з'явився особливий підвид салатів - вінегрети, що готуються з відварених овочів.

 1.Актуалізація опорних знань.

     Сьогодні на уроці ми не тільки вдосконалимо знання з приготування овочевого  вінегрету, але й дізнаємося багато цікавого. Вінегрет — це популярне овочеве блюдо, яке має дуже давнє коріння. У багатьох європейських країнах вінегрет іменують «російським салатом». Це смачне і апетитне блюдо дуже корисне для здоров’я — завдяки поєднанню кількох видів овочів вінегрет виходить неймовірно багатим вітамінами. 

Овочі – життєво необхідні продукти харчування, основне джерело вітаміну С, каротину, мінеральних речовин, кальцію, натрію, фосфору, заліза. Овочі багаті на вуглеводи у вигляді цукру, крохмалю, клітковини.

 

 

Складіть вірну послідовність операцій:

 

А).  Промивання

Б).   Обчищання

В).   Сортування

Г).   Калібрування

Д).   Нарізання

Е).   Миття 

  2.Викладення нового матеріалу.

 Ми з вами повторили технологію приготування традиційного овочевого салату вінегрет, його і раніше готували наші предки, готуємо ми, але час не стоїть на місці, нова революція відбувається зараз на сучасній європейській кухні,

з`явився новий авторський напрямок в кулінарії , що увібрав у себе все найкраще з кулінарних традицій Сходу і Заходу -  це кухня фьюжен. Головна і єдина умова цього напрямку — щоб продукти, зібрані в одній страві, поєднувалися за смаком і за структурою, доповнюючи один одного, а у готових страв були притаманні легкість і свіжість. Про місце і час виникнення кухні фьюжн існує безліч легенд. Згідно з однією з них, вважається, що сталося це на Гаваях, де в XX столітті близько зійшлися дві протилежні культури: американська та японська. За іншою версією, кухня фьюжн зародилася в Нью-Йорку - величезному мегаполісі, що вмістив у собі десятки різнорідних культур, напрямів, стилів. Основний принцип кухні фьюжн - змішування. Це своєрідна «філософія кулінарії», в якій важливо розуміти сполучуваність продуктів та інтуїтивно відчувати «смакову» гармонію. Всі продукти, зібрані в одній фьюжн-страві, повинні поєднуватися не тільки на смак, але і за своєю структурою, бути підібраними один до одного і не «конфліктувати». Тут не існує будь-яких стандартів і правил. Фьюжн надає можливість експериментувати і фантазувати.

 Вам було домашнє завдання:

 знайти цікаві рецепти в стилі фьюжн в країнах, де готують вінегрет з додаванням компонентів, притаманних  цій країні, та їх відмінність. Давайте послухаємо цікаву інформацію.(Додаток)


07 та 08.12.23р.

Т. Сервірування столу.

Користування столовими приладдям.

1.Теоретична частина. Вступна бесіда вчителя.

2.Практична частина: сервірування столу.

3.Кросворд «Кухня».


30.11 та 01.12.23р.

Т. Підшивання низу спідниці, штанів.

Підгин низу - це обробка нижнього зрізу виробу. Існує декілька способів його виконання. Яким із них скористатися залежить від типу одягу, вибраного матеріалу, викрійки і бажаного зовнішнього вигляду моделі.

 

Після розмічування довжини припуск на підгин низу відвертають на виворітний бік, приметують, припрасовують і зрізають паралельно згину на бажану ширину.

 


Основне правило: 4 см - припуск на підгин для прямого низу, 2 см - для округленого.


 

Припуск на підгин низу пришивають вручну або на швацькій машині. Розрізняють такі види підгину: з відкритим зрізом, тобто тканину відвертають на виворітний бік тільки один раз, і з подвійним підгином зрізу. Підгин буває помітним і непомітним із лицьового боку виробу. При всіх «відкритих» способах підгину спочатку обробляють зріз припуску. 

 

1. Потайний підгин низу

Застосовується у випадках, коли з лицьового боку стібки мають бути непомітні. Зріз підвернутого припуску відверніть на лицьовий бік на ширину бл. 1 см і пришийте, як показано на рисунку. Щоб на лицьовому боці не було видно жодного стібка, захоплюйте голкою по 1-2 нитки тканини. Стібки на припуску можуть бути довшими. Нитку туго не натягуйте.

 За допомогою спеціальної лапки для потайної строчки ви можете пришити припуск на машині. Для цього припуск приметайте на 2 см нижче зрізу. Зріз підвернутого припуску відверніть на лицьовий бік і пришийте. Стежте за тим, щоб строчка з лицьового боку захоплювала всього 1-2 нитки тканини. Для цього потрібно збільшити довжину стібка і трохи послабити натяг ниток. Детальні вказівки ви знайдете в інструкції до своєї швацької машини.

 2. Підгин «руликом»

Підгин виробів із дуже тонких тканин виконують вручну «руликом». Для цього потрібні тонка голка і тонкі нитки для машинної вишивки і штопання. Припуск на підгин - 1 см. Підгин «руликом» можна виконувати двома способами.

 Припуск підверніть на ширину 0,5 см. По черзі вколюйте голку то в згин, то близько до зрізу припуску, при цьому захоплюйте тільки 1-2 нитки тканини. Зробивши кілька стібків, обережно натягніть нитку, при цьому підгорнутий зріз скрутиться.

Можна також скручувати підгин низу між вказівним і великим пальцями і пришивати отриманий рулик потайним швом.

3. Підгин на машині

Спочатку відверніть припуск на виворітний бік, припрасуйте один раз, потім підверніть до потрібної ширини, приколіть, припрасуйте і настрочіть у край. У підгину з відкритим зрізом спочатку слід обметати зріз, потім відвернути на виворітний бік, приметати, припрасувати і пришити з лицьового боку.

Порада: у виробів з еластичних тканин підгин пришивають хрестоподібним швом або еластичним потайним швом. У виробів із розтяжних тканин нижній зріз залишиться еластичним, якщо його пришити подвійною голкою.

4. Підгин «зигзагом»

У плісированих спідниць-сонце, оборок і воланів зріз підгину вистрочують щільною зигзагоподібною строчкою. Для цього припуск на підгин низу запрасуйте на виворітний бік, згин вистрочіть щільною зигзагоподібною строчкою, потім зріжте припуск впритул до шва. Якщо нижній край виробу не прямий, а повинен лягати м'якими хвилями, то при вистрочуванні відтягуйте край і прихоплюйте перлонову нитку (наприклад, волосінь).

 5. «Фальшивий» підгин

Якщо тканини на підгин низу виробу не вистачає або модель шиється із тканини з пайєтками, то застосовують «фальшивий» підгин із підходящої за кольором підкладкової або оздоблювальної тканини. Для цього відріжте смугу тканини шириною бл. 6 см і пришийте її уздовж наміченої лінії підгину виробу лицьовим боком до лицьового боку. Припуски шва розпрасуйте. Потім «фальшивий» підгин відверніть на виввиворітний бік, краї припрасуйте. Зріз припуску підверніть і пришийте вручну або настрочіть.

 6. Округлений підгин

При підгині низу спідниці кльош, округлених пілочок жакета або шліци підгорнутий край повинен лежати плоско. Для цього зайву довжину округленої ділянки необхідно прибрати, призборивши його. Уздовж верхнього зрізу припуску прокладіть дві строчки великими стібками.  Припуск відверніть на виворітний бік, приметайте і потім стягуйте на нижні нитки строчок, поки він не ляже плоско. Зборку рівномірно розподіліть і припрасуйте. Зріз припуску обметайте і пришийте вручну потайними стібками або настрочіть.

 7. Приклеєний підгин

Це найпростіший і швидкий спосіб обробки нижніх зрізів. Зріз припуску обметайте, відверніть на виворітний бік, приметайте і припрасуйте. Видаліть наметувальні нитки. Клейову стрічку заумфікс покладіть під припуск. Стрічка не має бути ширшою за припуск, інакше вона приклеїться до праски. Припрасуйте.

 

Важливо: перш ніж приступити до припрасування стрічки, ознайомтеся з інструкцією із застосування прокладки і виконайте пробне припрасування на клапті тканини.

 

 

 


23 та 24.11.23р.

Т. Пришивання ґудзиків.

Практична робота. Пришивання ґудзиків.

Мета. Вдосконалювати навички  роботи з тканиною, нитками, голкою;

вчити пришивати  ґудзики різними способами;

розвивати мислення, наполегливість, самостійність;

виховувати охайність, працьовитість.

Матеріали та інструменти. Тканина, нитки, голки, голочниця, ґудзики, шаблони ґудзиків.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

-Добрий день! Чергові, скажіть, будь ласка, хто сьогодні відсутній.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

-Покладіть на парти своє домашнє завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-Для чого використовують ґудзики? (Для того, щоб застібати і оздоблювати одяг)

- Які бувають ґудзики за формою? (Круглі, овальні, квадратні, трикутні)

- Із яких матеріалів виготовляють ґудзики? (Дерева, пластмаси, скла, металу)

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

- Для того, щоб одяг мав естетичний вигляд використовують ґудзики. Тому потрібно вміти правильно підбирати і пришивати ґудзики до одягу.

V. Повідомлення теми і мети уроку.

- Він-прикраса кожній блузці. Цей маленький круглий...(ґудзик).

- Відкрийте зошити і запишіть тему уроку і тему практичної роботи : Пришивання ґудзиків.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

Вступна бесіда "З історії голки"

- На території нашої країни голка з вушком з'явилася у господарстві людини 19 тисяч років тому. Революція і виготовлення голок відбулася в XV ст. коли було  винайдено дріт. Тривалий час  основним постачальником голок у Європі  була Німеччина, але у 1650 р. англійці створили спеціальні верстати для випуску голок.

- А зараз поясніть ці прислів'я (записані на дошці)

● Довга нитка - ледача швачка.

●Сім разів відмір - один раз відріж.

●Як пошиєш - так і зносиш.

VІІ. Практична робота

- Ґудзики бувають з наскрізними отворами і з вушком. Ґудзики з 2 отворами пришивають  4-5 стібками, з 4 отворами - 2-4 стібками в кожну пару отворів. Колір добирають до кольору ґудзика. Ґудзики з вушком пришивають 4-5 стібками. Колір ниток добирають до кольору тканини.

- Перед тим як приступити до практичної  роботи, давайте повторимо правила безпеки праці.

1. Вступний інструктаж

1) Як правильно зберігати голки?

2) Як передавати ножиці сусідові?

3) Чим треба користуватися, коли шиєте?

4) Як слід сидіти за партою?

- А зараз ми з вами будемо пришивати ґудзики. (Роздаю інструкційні карти, показую зразок. Демонструю і пояснюю як виконувати роботу)

Руханка

2. Поточний інструктаж.

- Перевіряю як діти виконують.

- Допомагаю при необхідності.

- Вказую на недоліки та шляхи їх усунення.

3. Заключний інструктаж.

- Аналізую виконану роботу.

- Виділяю кращі серед виробів.

- Підсумок практичної роботи.

- Мотивація виставлення оцінок за урок.

VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

- Отже, давайте повторимо, що ми сьогодні вчили.

- В якому сторіччі почали виготовляти голки на фабриках?

- В якій країні це відбувалося?

- Які ви знаєте прислів’я про голку?

ІХ. Домашнє завдання.

- Закінчити практичну роботу, принести тканину, нитку і голку.

Х. Підсумок уроку.

- А зараз приберіть кожен своє робоче місце. Урок закінчено.

Урок №2. Теоретична частина.

Одяг шиють із …( трави, дерева, тканини). Одяг зі шкіри…(дерев’яний, вовняний, шкіряний). Доглядати за одягом означає…(кидати, бруднити, мнути, прати, прасувати, чистити). Гарний одяг…(прикрашає людину, псує людину).

У сиву давнину люди робили собі одяг із шкір тварин. Накидали шкіру на плечі і підв’язували поясом з рослин. Незручним був такий одяг: заважав рухатися, полювати на тварин.

Тож з’явилися застібки, які людина робила з кісток тварин, дерев’яних паличок, шипів рослин. До одягу стали прикріплювати просвердлені камінчики, на які накидали петлі.

Йшли століття і люди навчились прясти шерсть, робити тканину, шити з неї одяг. Змінилася і застібка. Дуже швидко Ґудзики стають важливим елементом повсякденного і святкового вбрання. Найбільш поширеними були метвалеві Ґудзики кулястої або подовженої форми з круглою петлею.

Їх робили із олова, міді, срібла, золота прикрашали візерунками та дорогоцінним камінням.

У середину такого порожнього Ґудзика клали круглий камінчик або шматочок олова, що видавали при русі звук схожий на звук брязкальця. Такі Ґудзики пришивалися до одягу і служили оберегом. Вважалося, що вони відганяють злих духів від власного одягу.

З часом ґудзики стали модною і дуже дорогою річчю. Одяг, який застібається на золоті та срібні ґудзики могли носити лише багаті люди. Такі ґудзики коштували дорожче, ніж сам одяг, тому перешивали з одного одягу на інший.

Щоб зробити гудзики більш доступними, майстри стали використовувати при виготовленні ґудзиків більш дешеві матеріали: дерево, скло, метал, кістку. Вони виготовляли гудзики різної форми з різними малюнками на гудзиках.

Виготовлялися набори ґудзиків, від 5 до 30 штук, на певну тематику: портрети, подорожіТакі набори виготовлялися під заказ і продавалися в шкатулках, оброблених шовком.

Гудзики стали не тільки застібкою і прикрасою одягу, навіть амулетом, оберегом. На ґудзиках ще й гадали недаремно є навіть прикмети, пов’язані з ними1 Якщо знайдеш ґудзика – чекай удачі.2 Втрата ґудзика – застереження про небезпеку. 3 Щоб тобі була удача – завжди носи в кармані ґудзик з дірочкою.

-         Вони бувають різних кольорів і розміру.

-         За формою-круглі, овальні, квадратні, трикутні, прямокутні.

-         До дитячого одягу-квіточками, у вигляді ягідок, тварин, бантиків, метеликів.

-         Ґудзики виготовляють із різних матеріалів-пластмаси, металу, дерева, обтягують тканиною, шкірою.

Для різного одягу використовують різні ґудзики. За призначенням ґудзики розрізняють: пальтові, костюмні, формені, для штанів, суконь, чоловічих сорочок.

Практична частина. Виготовлення власного ґудзика.


09 та 10.11.23р.

Т. Прасування сорочки.

1.Правила поводження з електроприборами

2.Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=yxxIzcA5FeI

3.Практична частина (повторення). Сезонний одяг.

4.Складання казки про прасування з ілюстрацією.


02 та 03.11.23р.

Т. Прасування одягу.

1.Бесіда «Сезонний одяг».

2.Завдання з сайту «Розвиток дитини».

Гімнастика для очей

3.Правила прасування одягу.

Фізкультхвилинка

4.Розфарбовка «Праска».

Пальчикова гімнастика «Білочка»

5.Робота із щоденником вражень (індивідуальна робота).


19 та 20.10.23р.

Т. Прання і чищення одягу. Виведення плям.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:

Як вивести жирні плями на білому за допомогою підручних засобів

Чим вивести олію з тканини: соняшникова, оливкова

Як вивести стару жирну пляму з бавовни, вовни, котону, шовку чи синтетики

Чим вивести плями від жиру з одягу: універсальні поради

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА:

Виведення плями з одягу.


06.10.23р.

Т. Одяг та взуття. Догляд за взуттям.

1.Теоретична частина

Засоби догляду за одягом і взуттям

2.Переглянути:

https://www.youtube.com/watch?v=1t0ETzB9mic 

05.10.23р.

Т. Прибирання  робочого місця.

1.Бесіда на тему: «Можливо, до карантину ви менше часу проводили вдома і навіть не помічали, що ваш хатній простір зовсім не сприяє зосередженій та продуктивній роботі.»

Подруга дослідниці порядку Ґретхен Рубін якось сказала їй: «Я нарешті викинула зайве з холодильника і тепер розумію, що можу змінити кар’єру».

15 порад, як навести лад на робочому місці вдома та в класі.

1. Цінуйте робочі поверхні

Чи є у вас у столі шуляда, вміст якої ви можете охарактеризувати як «усілякі дрібниці»? А може, весь ваш стіл — це осередок дрібничок, сувенірів та фотографій, які займають багато місця, але цінності не мають? 

Ґретхен Рубін не пропонує залишити на робочому місці лише якийсь спартанський мінімум речей. Але радить прискіпливіше ставитися до вибору того, що оточує вас під час роботи. Робочий стіл — найбільш цінна робоча поверхня, тож варто якнайретельніше вибирати, що на ньому стоятиме. Наступні за пріоритетністю — полиці та легкодоступні шухляди. Наприклад, не варто тримати на столі книжку, якщо тільки ви не читаєте її щодня. А якщо маєте три коробки ручок улюбленої марки, не зберігайте їх усі у верхній шухляді столу.
 2. Упорядкуйте робочий стіл відповідно до поточних завдань

Наведіть лад і на комп’ютері — наприклад, закрийте ті вікна у браузері, які не стосуються поточного проєкту. Сховайте смартфон, щоб він не лежав у вас під рукою. 


 3. Позбудьтеся нічийних та забутих речей в класі
 4. Викиньте непотрібні папери
5. Не зберігайте зайву канцелярію

Ми легко накопичуємо начебто корисне канцелярське приладдя на робочому столі, але задумайтесь, чи часто ви користуєтесь пробивачем на три отвори, лінійкою, калькулятором, затискачами для паперу та всіма вашими блокнотами? Зберігайте лише ті речі, які вам справді потрібні. 

6. Намагайтеся підтримувати лад

Найкраще рішення — призначити для кожної зони людину, яка відповідатиме за підтримання порядку.


 7. Приберіть свої «підземелля»
8. Будьте обережні з безкоштовними сувенірами
9. Сфотографуйте робочий простір перед і після прибирання
 10. Дотримуйтеся «правила однієї хвилини»
11. Додайте краси

Ця краса може проявлятися по-різному: наприклад, у формулюваннях, які ви використовуєте, плануючи тиждень. Або додайте краплину розкоші в облаштування простору: наприклад, винятково якісні інструменти або красиве канцелярське приладдя, яке приємно використовувати. 


 12. Остерігайтеся бутафорної роботи

Наведення ладу — це гідна мета, але краще не вигадувати собі завдань, в яких немає потреби. Пошук непотрібної інформації, наклеювання ярликів на блокнот, що не потребує ярликів… Порядок та організованість цінні тоді, коли вони допомагають нам легше й ефективніше працювати, але стежте, щоб вони не стали кінцевою метою. 


 13. Вчіться на своїх успіхах

Приміром, вам добре вдається відсортувати кореспонденцію, але погано — одяг.


 14. Упорядковуйте робоче місце в кінці дня 

Перш ніж закінчити роботу, витратьте десять хвилин на те, щоб упорядкувати стіл. Так ви позначите кінець дня, а вранці, повернувшись, будете приємно вражені порядком.


 15. Знайдіть свій власний спосіб упорядкувати безлад

І нарешті чи не найголовніша порада: кожен має справлятися із безладом у той спосіб, який підхо­дить саме йому. Усі ми різні — як за своїми звичками, так і за тим, яке середовище буде для нас приємним. І не існує єдино правильного чи найкращого способу облаштувати комфортний простір.  Щойно постане порядок довкола, скористайтеся нагодою порадіти йому, відчути легкість, свободу й позитивні зміни, Насолодіться ним! Виділіть час, щоби зупинитися і відчути щастя. 

2.Практична частина.


28-29.09.23р.

Т. Гігієнічні вимоги під час  самообслуговування та навчання.

Переглянути:

https://naurok.com.ua/doglyad-za-gigienoyu-341181.html


21-22.09.23р.

Т. Особиста гігієна хлопчиків.

https://www.youtube.com/watch?v=UFNn3WLk3Ds