Громадянська освіта

ПІДРУЧНИК

Бакка Т.В. « Громадянська освіта». Інтегрований курс.( рівень стандарту)

Підручник для 10 класу  закладів загальної середньої освіти. – Київ «Оріон» 2018 р.

11.12

Тема уроку. Узагальнення до розділу ІІІ «Людина в соціокультурному просторі»

Тестові завдання  з розділу «Людина в соціокультурному просторі»

1. Як називається метод вирішення спорів із залученням посередника /посередників?

А – компроміс;

Б – медіація;

В – медіана;

Г – переговори.

2. Укажіть твердження, що є забобоном:

А – в селі люди неосвічені;

Б – всі африканські країни нерозвинені;

В – не можна нічого передавати через поріг;

Г – усі українці люблять борщ.

3. Угода, досягнута за допомогою взаємних поступок, - це …

А – компроміс;

Б – консенсус;

В – переговори;

Г – співпраця.

4. Моральна якість, що виявляється у повазі почуттів, інтересів, звичок інших людей, - це …

А – інклюзія;

Б – ксенофобія;

В – расизм;

Г – толерантність.

5. Розташуйте стадії конфлікту у порядку його розвитку:

А – ескалація;

Б – інцидент;

В – кульмінація;

Г – латентна стадія.

6. Укажіть три твердження, що не є стереотипами:

1 – всі іспанці дивляться кориду;

2 – люди, прикуті до інвалідного крісла, не можуть займатися такими видами спорту, як бейсбол;

3 – огрядні люди доброзичливі;

4 – політики – безчесні люди, яким не варто довіряти;

5 – у складі Верховної Ради України більшість становлять чоловіки;

6 – у США налічується понад 10 мільйонів людей з фізичними вадами;

7 – хлопці сміливіші за дівчат.

7. Укажіть форми дискримінації (три варіанти):

1 – булінг;

2 – ейджизм;

3 – інклюзія;

4 – плюралізм;

5 – расизм;

6 – сексизм;

7 – шовінізм.

8.Дайте визначення поняттю «стереотип»:

А – негативне або вороже ставлення до якоїсь групи людей, що ґрунтується на узагальненнях і неповній або викривленій інформації;

Б – негативні уявлення щодо інших людей чи соціальних груп;

В – процес передачі інформації;

Г – стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, особу чи групу людей.

9. Прямий діалог між конфліктуючими сторонами, спрямований на вирішення розбіжностей та досягнення згоди – це …

А – компроміс;

Б – консенсус;

В – медіація;

Г – переговори.

10. Нетерпимість, неприязне ставлення до когось/чогось чужого, незнайомого – це …

А – етнофобія;

Б – ксенофобія;

В – расизм;

Г – упередження.

11. Укажіть три твердження, що не є стереотипами:

1 – більшість воєн у світі було спричинено чоловіками;

2 – більшість людей віком понад 65 років не мають постійної роботи;

3 – все зроблене в Китаї – низької якості;

4 – євреїв більш за все на світі цікавлять гроші;

5 – жінки надто емоційні, щоб їм довіряти відповідальні урядові посади;

6 – люди бідні тому, що ледачі й не хочуть працювати;

7 – уряд України складається здебільшого з чоловіків.

12. Установіть відповідність між поняттями та їх ознаками:

1 - стереотип  

А – емоційне ставлення, негативна установка

2 - упередження

Б – спрощені, схематизовані уявлення про якісь     соціальні об’єкти

3 – забобони

 В – різновид марновірства

4 – дискримінація

Г – обмеження або позбавлення прав певної    категорії осіб за певними ознаками

 Д – процес передачі інформації

Домашнє завдання. повторити стор. 65-95

10.12

Тема уроку. Практичне заняття.  Громадянський опір збройній агресії рф в Україні.

Домашнє завдання. підготуватись  до уроку узагальнення, повторити стор. 65-95

Відео.  https://www.youtube.com/watch?v=qn9EepJreeA

04.12

Тема уроку. Війна як найжорсткіший прояв збройного конфлікту. Способи подолання конфліктів. Переговори і медіація. Консенсус і компроміс.

За засобами конфлікти традиційно прийнято ділити на збройні та незбройні, оскільки власне використання чи не вико­ристання збройних сил в розв'язанні міжнародних суперечностей визначає собою його найголовніші специфічні риси.

Збройні конфлікти, тобто війни є цілеспрямовано орган­ізованими зіткненнями збройних сил конфліктуючих сторін з метою завдання, максимально можливої шкоди та знищення військового і господарського потенціалу противника. Завдаю­чи великої руйнівної шкоди воєнні засоби в міжнародних відносинах є найбільш дієвим способом реалізації зовнішньополітичних інтересів держави, що не одноразово призводило до вибуху війн.

Ініціювання війни виправдовується захистом своїх громадян, необхідністю припинення геноциду, боротьбою проти тоталітаризму, тощо.

У військовій науці війни класифікуються за критеріями:

- театрів воєнних дій (ТВД) на: сухопутні та морські;

- способу ведення воєнних дій на: позиційні та маневренні;

- залучених ресурсів на: обмежені та масові.

Досить оригінальну класифікацію, у праці "Війна та антивійна", пропонують американські дослідники Елвін та Хейді Тофлери. Вони визначають типи війн за їх відношенням до типів цивілізацій:

1. Війни першої хвилі відповідають сільськогосподарсь­ким суспільствам та характеризуються тим, що вони прова­дяться на примітивному технологічному рівні, в них прийма­ють участь іррегулярні підрозділи, їх масштаби та ресурси за­лучені з обох сторін є незначними.

2. Війни другої хвилі здійснюються промисловими сусп­ільствами та їм характерні досить високий технологічний рівень, участь в бойових операціях масових регулярних армій, значні ресурси та масштаби використані у воєнному конфлікті.

З. Війни третьої хвилі ведуться постіндустріальними (інформаційними) суспільствами, або принаймі перехідни­ми до них, що характеризуються надвисоким технологічним рівнем.

Незбройні конфлікти характеризуються конфронтативними діями ворогуючих сторін не пов'язаними з застосуванням воєнної сили. Зрозуміло, що вони можуть бути попередніми стадіями воєн і розглядатися як форми загострення стосунків, але в сучасних міжнародних відносинах, доволі часто, вони виступають самостійно, наприклад у взаємовідносинах двох полюсів біполярної міжнародної системи. Серед незбройних конфліктів найчастіше визначають:

1. Дипломатичні, що виражаються у ворожих демаршах, як наприклад обмін нотами протесту, оголошення персонами нон-грата окремих дипломатичних працівників, розірвання дипломатичних стосунків між конфліктуючими сторонами.

2. Економічні, що проявляють себе перед усім у так званих "торгових війнах", які здійснюються за допомогою конфронтативно спрямованої митної політики, щодо імпорту товарів, капі­талів, послуг та інформації з протистоячих у ситуації конфлікту країн. Засобами таких конфліктів є також повна або часткова заборона (ембарго) на торгівлю з ворогуючою стороною, яка шляхом політичного тиску може бути поширена також і на треті країни, як це на початку XIX століття практикувала наполеоні­вська Франція щодо Великобританії, а в 60-70х роках США – щодо Куби.

3. Інформаційно-пропагандистські пов'язані з активним втручанням в інформаційне "поле" конфліктуючої сторони з метою порушення внутрішньої стабільності, розпалювання національної, соціальної чи релігійної ворожнечі, закликів до різних форм непокори владі. Приблизно таким чином, в часи "холодної війни" працювали радіостанції "Голос Америки", "Вільна Європа" чи закордонна редакція Московського радіо, найрізноманітніші періодичні друковані видання та телевізійні компанії США і СРСР. Сучасний постбіполярний світ, що харак­теризується вільною циркуляцією інформації, як в рамках інформаційних мереж СNN, ВВС, NВС, СВС та АВС, так і глоба­льної комп'ютерної мережі Інтернет є тим більше вразливим на використання інформації у так званих інформаційних та ідеологічних війнах, проти яких сучасні держави практично беззахисні. Кожна із сторін у такому конфлікті намагається за­хистити свій внутрішній інформаційний простір від проник­нення в нього небажаної інформації, разом з тим усіма засоба­ми намагаючись втручатись за допомогою інформаційних ме­реж у внутрішні справи противної сторони.

4. Культурні конфлікти визначаються конфронтативними заходами держав світу пов'язаними з повною або частковоюзабороною поширення у тій чи іншій країні літератури, му­зичної, кіно чи відеопродукції що походить зі сторони ворогу­ючої країни. Прикладом такого можуть бути заходи Франції спрямовані на обмеження поширення в країні так званої аме­риканської "масової" культури або повна її заборона в цілому ряді арабських країн.

За географічними масштабами міжнародні конфлікти можна поділити в порядку їх розширення на три типи: локальні, регіональні та глобальні.

Локальними є конфліктами для яких характерне поширення:

- в прикордонних районах суміжних держав (як наприк­лад Індо-Пакистанський конфлікт чи Іраксько-Іранська війна);

- в окремих невеликих географічних пунктах відносно їх приналежності (конфлікт між Великобританією та Аргенти­ною за Фолклендські (Мальвінські) острови);

- на невеликих територіях конфліктуючих сторін (арабо-ізраїльські війни 50-70х років).

Локальні конфлікти найбільш поширені в біполярних міжнародних системах, що випливає з охарактеризованого вище опосередкованого протиборства ініційованого глобальними наддержавами. Характерним прикладом такої прихованої бо­ротьби за перерозподіл сфер впливу між США та СРСР була ціла низка локальних конфліктів в часи "холодної" війни. Локальні конфлікти переважно відзначаються незначним обсягом ре­сурсів, що залучаються до боротьби та спорадичністю. Якщо такі конфлікти відбуваються в прикордонних районах держав то, як показує досвід, вони мають затяжний характер, але у всіх інших випадках проходять блискавично. Локальні конфлікти, за пев­них умов, мають тенденцію до розширення масштабів та пере­творення в більш небезпечні регіональні та глобальні.

Регіональні конфлікти отримують поширення в більшій частині країн регіону або охоплюють його повністю. Такого типу конфлікти характеризуються, на відміну від попередніх, великими обсягами залучених до боротьби ресурсів, та як правило, середньою тривалістю. Існує два найбільш пошире­них варіанти їх виникнення:

- вибух локального конфлікту призводить до поступо­вого втягнення третіх держав до нього, тим самим розширю­ючи не тільки склад учасників, але й його географічні межі та ресурсні масштаби. Прикладом такого конфлікту є Централь­ноамериканський 1970- 1980х років у який в той чи інший спосіб втягнулись всі держави регіону, а також опосередковано США, СРСР та Куба;

- держави регіону задовго до виникнення конфлікту гру­пуються в протистоячі одна одній коаліції, які в момент вибу­ху кофлікту одразу вступають в боротьбу згідно наперед розроблених планів, як власне вибухнули обидві світові війни.

Глобальні конфлікти або світові війни охоплюють прак­тично весь світ, оскільки якщо не прямо то прйнаймі опосе­редковано зачіпають всі регіони, всі країни світу, навіть в тому випадку коли вони не приймають безпосередньої участі у воє­нних діях.Такі конфлікти характеризуються величезними те­риторіальними та ресурсними масштабами боротьби між про­тистоячими коаліціями. Вони, як правило, також є середньотривалими про що свідчить те, що І світова війна тривала 4 роки, ІІ – 6 років, що пояснюється міжрегіоніальним характером ТВД, які включали в себе сухопутні, морські та океанічні ділянки су­марною площею декілька мільйонів кілометрів квадратних. Світові війни, як правило, виникають в мультиполярній міжна­родній системі і пов'язані, як було показано вище з дисбалан­сом могутності провідних держав світу та коаліцій котрі вони очолюють.

Міжнародні конфлікти, такого типу, практично завжди виникають шляхом ескалації від локального до глобального рівнів. Так І світова війна розвивалась від локального конфлі­кту між Австро-Угорщиною та Сербією, а - її від такого ж кон­флікту між Німеччиною та Польщею.

За складом конфліктуючих сторін міжнародні конфлі­кти досить таки чітко діляться на: двосторонні, багатосторонні та коаліційні.

Двосторонні конфліктні, як правило випливають 3 ­тери­торіальних, етнічних та релігійних протиріч, що виникають між суміжними державами, власне тому такі вони переважно мають локальний, затяжний характер. В окремих випадках двосторонні конфлікти також можуть відбуватися на міжрегіональному рівні, як наприклад японо-американська "торгова війна" 70-80х років, або війна між Іспанією та США на початку XX століття.

Багатосторонні конфлікти характеризуються хаотичним або поступовим втягненням держав у боротьбу між тими чи іншими їх угрупованнями, спричиненими переважно протиріччями політичного, економічного та військового характеру. Такого типу конфлікти мають здебільшого регіональний мас­штаб та є середньотривалими, а в окремих випадках вони та­кож можуть бути затяжними, як наприклад - Центральноамериканський, що пояснюється різним співвідношенням залу­чених ресурсів та масштабів території на якій відбувається конфлікт. Тут мається на увазі закономірність щодо того, що при великих географічних масштабах використання ресурсів в конфлікті не може бути швидким.

Коаліційні конфлікти, на відміну від попереднього типу, є наперед організованим, одномоментним втягненням держав в протиборство. Тобто створена заздалегідь коаліція держав розпочинає дії згідно так званого casus foederis, на основі по­передньо укладених союзницьких угод про воєнні та політичні гарантії взаємної безпеки. Такі угоди мають конфронтативний характер, оскільки завжди спрямовані проти тої чи іншої держави, або протистоячої коаліції. Так задовго до І світової війни були створені ворогуючі коаліції: Троїстий союз та на основі франко-російського договору - Антанта. Втягненню держав Європи у II світову війну передувало укладення Німеч­чиною та Італією, так званого, "Сталевого пакту" та надання англо-французьких гарантій Польщі і Румунії. Коаліційні кон­флікти в XX столітті, як правило, мали глобальний характер, відзначалися середньою (4-6 років) тривалістю та величезни­ми ресурсами, що залучалися до протиборства.

За тривалістю міжнародні конфлікти, як видно з попе­редніх класифікацій, діляться на: короткотривалі (блискавичні), середньотривалі та довготривалі (затяжні).

Короткотривалі або блискавичні конфлікти загалом є локальними та характеризуються незначними обсягами ре­сурсів, що залучаються до конфронтації, їх тривалість може коливатися у проміжку від кількох днів до кількох місяців. Вони відбуваються переважно на двосторонній основі, а значно рідше-багатосторонній, як наприклад Суецький, де конфліктуючими сторонами були Великобританія, Франція та Ізраїль з одного боку і Арабська Республіка Єгипет – з іншого.

Середньотривалі конфлікти відбуваються на протязі близько 4-6 років і характеризуються переважно регіональним та глобальним геопросторовим масштабом. Вони, як правило, відбуваються на коалщшній основі та відзначаються величез­ними ресурсами, що застосовуються в протиборстві. У XX столітті такими міжнародними конфліктами стали обидві світові війни, які,суттєво змінили міжнародні відносини, ставши "ка­талізаторами" процесу трансформації міжнародної системи.

Довготривалі або затяжні конфлікти тривають на про­тязі від 6-7 до 10 і більше років. Для них характерні як регіо­нальні так і локальні географічні рамки та невеликі масштаби ресурсів, що при цьому використовуються. Такого типу конф­ліктом є наприклад ірано-іракський, який тривав загалом близько 10 років. Однак, як виняток, можна назвати японо-американську торгову війну, яка маючи міжрегіональний ха­рактер, тривала майже двадцять років.

Домашнє завдання. повторити стор. 90-96

Відео.  https://www.youtube.com/watch?v=uBHGgUQ6few 

03.12

Тема уроку. Поняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту.

Домашнє завдання.  стор. 90-96

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=M4kLi1kudQE

27.11

Тема уроку. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації. Толерантність та інклюзія.

Домашнє завдання.  стор.84-90

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=2MV-xdvS98k

26.11

Тема уроку. Практичне заняття.  Чому існують та якими бувають стереотипи.’

Домашнє завдання. 80-84

20.11

Тема уроку "Стереотипи та упередження. Дискримінація. Конфлікти. Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів"

Домашнє завдання: ст. 80 - 84

19.11

Тема уроку "Практичне заняття.  Чому мистецтво спілкування є важливим"

Домашнє завдання: повторити ст. 75 - 79

13.11

Тема уроку "Ефективна комунікація. Роль спілкування в житті людини й суспільства. Вербальна й невербальна комунікація"

Домашнє завдання: ст. 75 - 79

12.11

Тема уроку "Соціальні цінності. Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність"

Домашнє завдання: ст. 70 - 74

06.11

Тема уроку. Соціокультурна багатоманітність. Поняття суспільства. Соціальна структура суспільства. Соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність.

Домашнє завдання. стор. 65-69

Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=GoY1f84NZZU

05.11

Тема уроку. Узагальнення до розділу ІІ «Права і свободи людини»

Тестові завдання до розділу ІІ « Права і свободи людини»

1.Людина, яка бере участь у правовід­носинах називається:

а) громадянин, б) особа, в) індивід, г) особистість.

2.Юридично визначений, стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок між особою і певною державою, що визначає їхні взаємні права та обов'язки?

3.Якому виду соціальних норм властиві такі ознаки: загальна обов'язковість, формальна визначеність, вста­новлення винятково державою, охорона з боку держави, право є системою норм, регулювання лише найважливіших відносин, юридична відповідаль­ність за порушення? 

А) моральні, б) правові,   в) корпоративні, г) релігійні,   д) традиції.

4.Організація, створена та зареєстрована у встановле­ному законом порядку – це а) юридична особа, б) фізична особа,   в) правоздатність, г) дієздатність.

1.      До якого віку дитині, позбавленій батьківської опіки, призначається опікун

6. Що є зайвим серед видів цивільних договорів:

а) дарування, б) трудовий, в) оренди, г) купівлі-продажу.

7.З якого віку особа, як правило, відповідає за вчинене правопорушення:

а) 10 р, б) 14 р, в)15 р, г) 16 р, д) 18 р, е) 21 р.

8.Захист Вітчизни – це право чи обов»язок?

9. Яке словосполучення відповідає поняттю «аліменти».

а) обов’язкові платежі,

б) благодійні внески,

в) кошти на утримання дитини,

г) добровільні пожертви.

10.Правосуддя в Укр. здійснюється виключно ким?

11.Які відносини регулюються трудовим правом України:

а) майнові, б) особисті немайнові, в)соціальні, г) правові, д) фінансові, е) інші.

12.З якого віку можна звертатися до суду для захисту своїх прав згідно Сімейного Кодексу України: а) 12 р, б) 14 р, в) 16 р., г) 18 р., д) 21 р.

13.На які види правовідносин поширюється юрисдикція судів: а) усі,  б) конституційні;  в) сімейні, г) цивільні?

Домашнє завдання.  виконати завдання в тестовій формі, повторити

стор. 34-64.

 23.10

Тема уроку. Захист прав дитини. Практичне заняття.  Хто і як захищає права дитини в Україні.

Домашнє завдання.  підготуватись до уроку узагальнення до розділу, повторити  стор.  35-63

Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=wGm1sj71OHo

22.10

 Тема уроку. Міжнародні та європейські механізми захисту прав людини. Національні механізми захисту прав людини, їх класифікація. Захист прав дитини.

Домашнє завдання. стор.  60-63

Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=brprlRSc5Mc

16.10

Тема уроку. Механізми захисту прав людини і прав дитини Порушення прав людини. Поняття механізмів захисту прав людини. Практичне заняття. Як убезпечити себе та своїх близьких в умовах збройного конфлікту.

Домашнє завдання. стор.  58-59

Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=brprlRSc5Mc

15.10

Тема уроку. Права дитини Поняття прав дитини. Конвенція ООН про права дитини. Забезпечення та реалізація прав дитини в Україні.

Домашнє завдання. стор.  52-57

Відео до уроку. https://m.youtube.com/watch?v=oXgyjSRmMYk

09.10

Тема уроку. Права і свободи людини та їх гарантування і захист державою. Позитивні і негативні зобов’язання держави.

Домашнє завдання. стор.  50-51

Відео до уроку. https://www.youtube.com/watch?v=EiaHR4DAUpw

https://www.youtube.com/watch?v=apXhez2_tgM

08.10

Тема уроку.  Людина і держава. Взаємовідносини «людина – держава». Верховенство права.

Домашнє завдання. стор.  48-51

Переглянути відео за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=zi71EWaDmUM

02.10

Тема уроку.   Еволюція прав людини. Поява та розвиток прав людини. Основоположні права і свободи людини. Класифікація прав людини. Борці за права людини. Практичне заняття. Чому права і свободи людини є основою демократії. Як убезпечити себе та своїх близьких в умовах збройного конфлікту.

Домашнє завдання. стор.  38-47

Переглянути відео за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=jV-wjMLCESs

01.10

Тема уроку. Людська гідність і права людини. Поняття людської гідності. Людська гідність – основа прав людини. Рівність і рівноправність.

Домашнє завдання. стор. 35-37

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=gKp2Go3BLNw

25.09

Тема уроку. Узагальнення до розділу І «Особистість та її ідентичність»

1.  Сукупність своєрідних і неповторних, фізичних, психічних, соціальних якостей, що відрізняють одну людину від іншої – це…

А) Ідентичність    Б) Індивідуальність         В) Адаптивність  Г) Креативність

2.      Соціалізація – це

А) Здатність змінювати своє положення задля досягнення найкращих можливих умов.

Б) реалізація потенціалу особистості в суспільстві.

В) процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, що дозволяють їй бути повноправним членом  суспільства.

Г) здатність людини пристосовуватися до різних умов.

3.      Людину, яка належить до певної держави, користується її законами та правами, виконує її обов’язки, називають

А) особою   Б) громадянином   В) персоною     Г) індивідуальністю

4.  Адаптивність – це

А) це процес спонукання себе до діяльності для досягнення особистих цілей.

Б) здатність змінювати своє положення задля досягнення найкращих умов.

В) здатність пристосуватися до різних умов.

Г) вміння приймати власні рішення та відповідати за них, не залежати від думки оточуючих .

5.     Потреби –

А) притаманні всім живим істотам                                    Б) притаманні лише людині

В) мають індивідуальний характер для кожної людини  Г) для всіх людей однакові

6.  Особистісне зростання й самовдосконалення, що полягає в саморефлексії,  саморозумінні та самокритичності – це

А) самоідентифікація   Б) самореалізація В) самовизначення  Г) саморозвиток

7.Дайте визначення понять.

Мобільність –_________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Субкультура – ________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Самореалізація – ______________________________________________________

_____________________________________________________________________

Домашнє завдання. повторити стор. 8- 33, виконати тестові завдання.

24.09

Тема уроку.Активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність. Практичне заняття. Що означає для тебе життєвий успіх.

Домашнє завдання. стор. 30-33, 8-29 підготуватись до уроку узагальнення.

18.09

 Тема уроку.Самореалізація людини .Самореалізація і розвиток. Індивідуальність особистості. Життєві цінності й пріоритети.

Домашнє завдання. стор. 25-29,8-24

17.09

Соціалізація серед однолітків. Молодіжні субкультури. Практичне заняття. Якими є життєві цінності людини.

Домашнє завдання. стор.21-24

11.09

Тема уроку.Соціалізація як ресурс формування громадянської ідентичності. Соціалізація в сім’ї. Партнерські стосунки в сім'ї. Трансформація моделей сім'ї.

Домашнє завдання.стор. 17-20

10.09

Тема уроку. Соціалізація особистості Поняття соціалізації. Етапи соціалізації. Суб’єкти соціалізації.

Домашнє завдання. стор. 15-17

04.09

Тема уроку. Змінний характер ідентичності. Самовизначення. Ідентифікація. Особиста гідність. Совість. Практичне заняття. Як українці проявляють національну ідентичність і пишаються приналежністю до Українського  народу.

Домашнє завдання. стор. 11-14

03.09

Тема уроку. Тема 1. Що таке ідентичність? Ідентичність. Види ідентичності. Громадянська ідентичність.

Домашнє завдання. стор. 8-10