Розвиток мовлення

16-17 травня 2023 рік

Тема: Використання дієприслівників та дієприслівникових зворотів для зв’язку речень у тексті 

ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО ЗА ПОСИЛАННЯМ https://www.youtube.com/watch?v=z-WsV-Qj-x8

Дієприслівниковий зворот — дієприслівник разом із залежними від нього словами. 

Приклад:

Відлітаючи у вирій, курличуть у синьому небі журавлі.

У реченні дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.


На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні:

Дністер тече, розштовхуючи гори.

Дністер, розштовхуючи гори, тече.

Розштовхуючи гори, Дністер тече.

Зверни увагу!

В усному мовленні дієприслівникові звороти виділяють паузами.

Одиничний дієприслівник у речення теж відокремлюється комами.

Співаючи, ідуть дівчата.


Не відокремлюється комами:

1) Дієприслівниковий зворот фразеологічного типу, якщо він стоїть безпосередньо після присудка: Дівчата бігли не чуючи ніг.

2) одиничний дієприслівник, який стоїть після присудка й означає спосіб дії (відповідає на питання як?): Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.


Культура мови. Побудова речень із дієприслівниковими зворотами.

Зауважте! Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком. Отже, у реченні, де є дієприслівниковий зворот, повинно бути дієслово-присудок.

Іншими словами: основна і додаткова дії виконуються одним і тим самим предметом-підметом.

Сонце (предмет-підмет)жбурляє(основна дія — присудок) пригорщі золота, всесвітом граючи(додаткова дія) в росах тремких.

Знайти у тексті речення з дієприкметниковим зворотом.

Багаття жевріло неподалік від путівця, на картоплищі поміж прижовклими осиками й кленами. Грядка була невелика, побіч неї на межах лежали купки старого почорнілого од моху каміння -  видно, хтось колись не день і не два труждався тут, щоб звільнити землю від каменю і посадить у неї якусь цебер чину картоплі. Коло багаття лежала купа прим’ятого картоплиння, змішаного з опалим листям, і видно було глибокий слід від тачки. Картоплю вибрано, либонь, учора звечора, бо земля в лунках ще не просохла. Климко розворушив палицею багаття – з нього викотилося дві чорні, як вугілля, картоплини.

   Дати відповідь на питання: Яку роль у мовленні відіграють дієприкметникові звороти?

Звороти подають додаткову ознаку, інформацію про певні події, обставини, за яких вони відбувалися, про конкретних людей. Отже, дієприкметникові звороти роблять висловлення інформативнішими, а також увиразнюють їх.

Прочитати речення, вводячи на місце пропусків дієприкметникові та дієприслівникові звороти з довідки.

1. Червоно, ____,  заходило сонце.

2. Воно застрявало в огрядках, прилипало до пам’ятників або летіло в степ, ___, ще ___.

3. Климко на всяк випадок глибше врився в своє клубло, а солдат незграбно сплигнув з хури, озирнувся на сонце, ____, і рушив до скирти.

4. І коли солдат заніс твердий чорний черевик, щоб скинути зрошений верхняк з Климкового сховку, він, ___, крім блискучої підкови на підборі, схопився на коліна, - брудний, нестрижений, в остюках.

5. Климко німо дивився в маленьку чорну дучку карабінного дула – воно тремтіло, ___, - потім розціпив кулачки й показав солдатові худі сині долоні.

Довідка:

- націлене йому в перенісся;

- підпливаючи рожевим надвечірнім молоком;

- уже нічого не думаючи й нічого не бачачи перед собою;

- червоно блиснувши окулярами;

- рвучи на своєму шляху тонку,  не стужавілу по-осінньому павутину.

Творче конструювання.

Із поданих слів утворити  речення, розставити  розділові знаки:

1.     Велів, пішов,  обсипані, Климкові, він, курятами, од, брудні, холоду,  оглянув, ноги, побуряковілі, зачекати, і, до, шлях, на, хури.

2.     Повернувся, та, карабіна, тримаючи, плямах, його, Климкові, Чех, вже, без, в, пакунок, плащ-палатки, руках, з, вицвілої, в, рудих, його, зелених, і, подав.

Творче конструювання.

А. Трансформувати складне речення на просте, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом:

Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, що час від часу дотуляв їх просто до полум’я.

  Перевір себе!

Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, дотуляючи  їх просто до полум’я.

Б. Трансформувати складне речення на просте, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом:

Швець поклав на плече Климкові велику руку,  яка була подзьобана вугільними скалками, наче була покроплена синькою.

  Перевір себе!

 Швець поклав на плече Климкові велику руку,  подзьобану вугільними скалками, наче була покроплена синькою.

9. Сміливий експериментатор.

Перебудувати та записати речення, замінивши один із однорідних присудків дієприслівниковим зворотом.

Зразок:

1. Здавалось, сонце зупинилось посеред неба і далі не рухалося.

2. Микола взявся за іншу вудочку і став пильно дивитися на поплавок.

(Наприклад: Здавалось, сонце зупинилось посеред неба, далі не рухаючись. Микола, взявшись за іншу вудочку, став пильно дивитися на поплавок).

Він хутко познаходив усі пацючині ходи й виходи, вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився натовкувати його палицею в кожну нору, втирав сльози від гарячого їдкого диму.

  Перевір себе!

Він хутко познаходив усі пацючині ходи й виходи, вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився натовкувати його палицею в кожну нору, втираючи сльози від гарячого їдкого диму.

N.B.! Дієприслівниковий зворот, виражений фразеологізмом, комами не відокремлюється, якщо він за значенням наближений до прислівника.

Наприклад: Сашко біг не чуючи ніг (тобто дуже швидко).

Прочитати виразно речення і знайти звороти. Пояснити вживання розділових знаків при дієприкметниковому і дієприслівниковому зворотах.

Климко ледь скривив губи, пробуючи усміхнутись.

Він сів на проломлений дощаний ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки.

Швець поклав на плече Климкові велику руку, подзьобану вугільними скалками, наче покроплену синькою.

Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши на них, і той, що в кубанці, сказав другому.

Вони наближалися, перемацуючи очима кожне обличчя в ряду тачкарів.

Поспівчувавши, тихо і злякано оглядаючись, жінки помалу розійшлися.

Дівчина враз немов опритомніла: вхопила шевця за руку, гладила її тонкими пальчиками і шепотіла, шепотіла плачучи.

І всі заусміхалися теж, дивлячись на його веселі зморшки біля очей і по всьому виду, і над похмуро порожнім, усипаним сміттям майданом ніби проясніло.

А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку не дерев'яних колесах.

Він поскидав із себе одну за одною всі викривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою ─ і встав, спустивши ноги додолу.

На стільці коло ліжка лежала скибка хліба, намазана смальцем і потрушена зверху сірою сіллю, та двоє червонобоких яблук.

Климко повільно, стримуючи себе, з'їв хліб і одне яблуко.

Тітка Марина подала клунок, заплакала тихо, поцілувала Климка, зросивши слізьми йому щоки, і зашепотіла гаряче.

Тітка ще раз поцілувала Климка, шепочучи щось сама собі, і поїзд, брякнувши буферами, рушив.

І Климко, зачувши його потужний лицарський гудок ще за семафором, ледве встигав вискочити з барака, щоб помахати дядькові Кирилові і побачити, як він усміхається йому і махає рукою…

Дядько Кирило, в білих напрасованих брюках, білих парусинових черевиках і блакитній сорочці, легко перехопленій у стані шовковим поясом, одягав Климка в матроський костюм з безкозиркою…

«Посадимо із Зульфатом вишню над ним, ─ думав Климко, уткнувшись головою в  коліна.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/7-klas/diyeprislivnik-46606/diyeprislivnikovii-zvorot-46390/re-5a358a8e-505b-4daa-893d-1478adf8412f


10-11 травня 2023 рік

Тема: Уживання в мовленні безособових форм на -но, -то. 

Дієслова, що називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи, називають безособовими.

 Вони означають:

- явища природи: світає, темніє;

- стихійні явища: замело, вимерзло;

- фізичний або психічний стан людини: морозить, трясе.

Безособові дієслова виступають присудками в односкладних реченнях.

Безособові дієслівні форми на -но-, -то-

Невідмінювані дієслівні форми на –но-, -то- виступають присудками в односкладних реченнях: На вулиці вечоріло. Дієслівні форми на -но-, -то- утворюють від пасивних дієприкметників на -ний, -тий: сказаний — сказано. Для наголошення значення минулої дії безособові дієслівні форми на -но-, -то- вживають із допоміжним дієсловом було: Багато нив було засипано й заглушено.

Перепишіть. У кожному з речень визначте та підкресліть граматичну основу. З’ясуйте синтаксичну роль безособових дієслів.

1. Хочеться казки. Хочеться тиші.

2. Так добре й легко мріється.

3. Не спиться мені. У голові шумить, як у млині...

4. Радісним почуванням охопило душу.

5. Вечірнім золотом зорі залило поле.

Увага! У поданих односкладних реченнях присудки виражені безособовими дієсловами.

Які безособові дієслова мають форму третьої особи однини теперішнього часу? Середнього роду однини минулого часу?

Безособові дієслова не змінюються за особами й числами, а також за родами. Вони мають форму третьої особи однини теперішнього (хочеться, мріється, не спиться, шумить) або форму середнього роду однини минулого часу (охопило, залило).

Вправа з лінгвістичним ключем. Випишіть безособові дієслова. Якщо правильно випишете слова, то з других букв отримаєте ключове слово.

Одягає, малює, смеркає, працює, оглядає, хочеться, рухається, обманює, світає, допомагає, вітає, замело, гріє (МОВА).

Випишіть безособові дієслова і визначте, до яких груп за значенням вони належать. Схарактеризуйте їх граматичні ознаки.

1) Не дрімалося у партизанському загоні — думалось про наступний день (Ю. Збанацький). 2) Роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти (Ю. Збанацький). 3) Хлопцям з голоду корчило ці лунки, в очах літали зелені й жовті метелики (І. Микитенко). 4) Надворі морозило, дув західний колючий вітер (А. Головко). 5) Під цим високим зоряним небом думається про все одразу (О. Сизоненко).

З кожним поданим дієсловом складіть і запишіть по два речення так, щоб це дієслово в одному реченні було особовим, а в другому — безособовим.

Наприклад: 1. Маленьке телятко пахло молоком і свіжим сіном. 2. Зранку вже пахло морозцем. У реченнях з особовими дієсловами визначте граматичні основи.

Червоніє, гуде, прибило, трясе.

Спишіть  речення, розкрийте дужки, поставивши інфінітив у безособовій формі.

1) У хаті (не сидіти). (Тягти) у садок, на свіжу прохолоду (Панас Мирний). 2) На землі (вечоріти). В небі ж був день (П. Вернигора). 3) Уже (розвиднятися), коли Юхим вернувся зі школи додому (А. Головко). 4) Однак мене (морозити) (М. Коцюбинський). 5) Чую я — (не спати) щось моєму парубкові (Марко Вовчок).

Перебудуйте речення так, щоб у кожному бум безособове дієслово. З’ясуйте синтаксичну роль безособових дієслів.

Теплий весняний дощ покропив землю. Сніг замів дороги. У лісі пахне сосна. Вода залила луки. Заморозки прибили зав’язь на деревах. Сніг замів сліди. Туман вкрив степ.

03-04 травня 2023 рік

Тема: Уживання одних способів дієслів чи форм певного часу і способу замість інших. 

Дати швидко і коротко відповіді на питання

  дієслово – це …

 відповідає на питання....
має такі форми… (безособові і особові дієслова, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник)

має час… (теперішній, минулий, майбутній)

 має три… (способи)

змінюється за двома… (дієвідмінами)

  має два види… (доконаний і недоконаний)

 можуть переносити або не переносити дію на інший предмет, це… (перехідність і неперехідність)

особові дієслова змінюються за … (родами, числами)

 Лінгвістичний експеримент. Творче читання. Робота з текстом.

Прочитати (підручник з української літератури) 2 речення з розділу ІІІ (1-й абзац) повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» без дієслів (Уже сонце почало потроху визбирувати росу, коли я доїхав до Якимівської загорожі. Вона була обнесена веселим свіжообструганим воринням, за ним спадисто ішла під сонцем висока трава.)

Евристична бесіда

·                 Чи зрозуміло зміст прочитаного?

·                 Чого не вистачає для того, щоб картина зображуваного була повна?

·                 Яку картину – динамічну чи статичну створюють дієслова?

·                 Які граматичні категорії дієслова дають характеристику самій дії? (час, вид, спосіб)

Дослідницьке завдання. Робота з текстом.

Виписати з уривку повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» дієслова, визначити їх час, вид, спосіб 

Які форми дієслів переважають? Результати дослідження записати у міні-зошити. Пояснити орфограми.

Ваблять – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Хвилюються – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Починаються – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Згадую – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Зайшли – мин. час, док. вид, дійсний спосіб

Струшують – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Повходили – мин. час, док. вид, дійсний спосіб

Журяться – теперіш. час, недок. вид, дійсний спосіб

Уточнення результатів дослідження. Спостереження над мовними явищами.(Усне мовлення)

 Прочитати діалог з розділу ІV. Який спосіб дієслова вжито?

( – Ти ж сам бачиш, Панасе, як він аж тремтить за наукою. Зроби щось, Панасе!

– Хоч ти мене живцем не пиляй. Що я можу зробити, коли, де не стану, на злидні наступаю.

– Тоді продай, Панасе, корову.)

Лексична і стилістична робота.

·                 Лексична робота. Україна – частина європейської спільноти. Тому ми повинні знати і використовувати у мовленні слова-терміни, якими користується і Європа, і весь світ. Чи можна підібрати синонім іншомовного походження до слова «доповідач» (спікер).

Стилістична робота. Чи можемо  ми говорити про стилістичні особливості вживання дієслів у текстах художнього стилю? У чому полягає ця особливість? Ще більше про особливості вживання різних ·                 частин мови у текстах різних стилів ми дізнаємося,  продовжуючи і далі роботу над проектом «Художня мова творів української літератури».

  Лінгвістичний експеримент. Творче списування.

Прочитати речення, розділ І, 1-ше речення. (Прямо над нашою хатою пролітають лебеді.)

 Переробити речення, замінивши дієслово теперішнього часу дієсловом минулого часу, записати, підкреслити дієслово як член речення. Чи змінився  вид дієслова? А які ще особливості має вживання граматичної категорії виду?

ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://learning.ua/mova/somyi-klas/perebudovuiemo-rechennia-vykorystovuiuchy-bezosobovi-diieslova


26-27квітня 2023 рік

Тема: Уживання одних способів дієслів чи форм певного часу і способу замість інших. 

ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО ЗА ПОСИЛАННЯМ https://www.youtube.com/watch?v=OgDfXDdDAn8

ПРИГАДАЙ!!!

Уживання одних часів і способів дієслів замість інших

Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і раптом зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив років десять.

Таке вживання властиве розмовному мовленню.

Нерідко наказ або заклик виражається іншими формами дієслів (не наказового способу): Підняти весла! (підняти — неозначена форма дієсл.). Неозначена форма підкреслює категоричність наказу.

У значенні наказового способу можуть уживатися форми:

— дійсного способу:

Зараз ти зробиш уроки, а тільки потім підеш гуляти. Така форма підкреслює обов’язковість дії;

— умовного способу:

Сходив би ти, сину, до крамниці. Така форма вживається для висловлення побажання, прохання, поради.

Такі заміни властиві розмовному та художньому стилям. 

Безособові дієслова

Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі дієслова називаються безособовими :

Світає, морозить, вечоріє, дощить.

У таких реченнях не може бути підмета.

Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому й майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (морозить), а в минулому — форму однини середнього роду (посутеніло, не спалося).

Безособові дієслова означають явища природи, психічний або фізичний стан людини.

Деякі дієслова можуть вживатися і в особовому, і в безособовому значенні:

Повіває прохолодою (повіває — безособове дієслово). Вітерець повіває (3-тя особа однини).

Тягне на подвір’я (безособове). Мураха тягне соломину (3-тя особа однини).

ВАЖЛИВО!

Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; для дієслів доповісти, розповісти зазвичай вживаються форми: доповідай | (від доповідати), розповідай (від розповідати).

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу).

Приголосні з, с, х у словах типу казати, писати, брехати в наказовому способі відповідно переходять у ж, ш: казати — кажи, кажім(о), кажіть; писати—пиши, пишіміо), пишіть; брехати—(не) бреши, (не) брешіть; пор. теперішній час: кажу, пишу, (не) брешу.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Усі дієслова з суфіксом -ува- (-юва-) мають перед закінченням наказового способу голосний у (ю): вимірюй, просмолюй, розказуй.

Форми наказового способу вживаються у реченнях, у яких немає підмета:Привчайся ходити рівно. Не гнись.

Дієслова наказового способу вживаються також і з -ся (-сь): змагайся, змагаймось, змагайтеся.

М’який знак у дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить м’яко, виразно: сядь — сядьмо — сядьте, стань — станьмо — станьте, злазь — злазьмо — злазьте.

Після букв п, в, ч та р м’який знак не пишеться:

Сип — сипмо — сипте, став — ставмо — ставте, клич — кличмо — кличте, вдар — вдармо — вдарте.

Розподільний диктант.

Запишіть подані дієслова у три стовпчики за способами дієслів.

Лексична робота.

    - Що означає слово оптиміст?

Зробіть усний лексикологічний аналіз цього слова (за схемою). (Оптиміст – повнозначне слово. Називає життєрадісну людину, яка живе з вірою у краще майбутнє, в успіх. Однозначне. Синонім - життєлюб, життєлюбець. Антонім – песиміст. Запозичене із французької (означає «найкращий»). Належить до активної лексики, загальновживане).

  - Дайте усну характеристику речення.  

(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними членами речення).

«Знайди помилку».

 Прочитайте текст (лінгвістичне повідомлення), у якому зумисне введена неправильна або неповна інформація. Ваше завдання – знайти й усунути ці помилки (усно).

      Дієслово – це службова (самостійна) частина мови, яка означає дію (+ або стан) предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

       Дієслово має такі основні форми: неозначена форма, або словотвір (інфінітив), особові форми, дієприкметник, дієіменник (дієприслівник) і безособові форми на - но, -то.

     Усі дієслівні форми мають граматичні ознаки виду і часу ( інфінітив часу не має).

    Дієслова всіх форм бувають двох видів – доконаного і не дуже (недоконаного).

       Дієслова недоконаного виду означають незавершену , не обмежену в часі дію, без вказівки на її результат і відповідають на питання що зробити? (що робити?)

       Дієслова доконаного виду називають завершену, обмежену в часі дію і відповідають на питання що робити? (що зробити?)

     В українській мові розрізняють три часи дієслів – дійсний, умовний, наказовий (теперішній, минулий, майбутній). Дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу змінюються за особами і числами (тільки в теперішньому і майбутньому часі, а в минулому – за числами і родами в однині).

Розвиток мовлення.

 Ось ми і повторили основні відомості про дієслово. Хотіла вам розказати про розмову, мимовільним слухачем якої я сьогодні стала.

   Наприклад:

- Як мені не хочеться сьогодні йти до школи! Я б із задоволенням ще поніжилася в ліжку

-  А я легко прокинулася. Мене розбудило сонечко, яке зазирнуло в моє вікно.

-  Сьогодні свято, а нам треба сидіти на тих нудних уроках! А ще дві контрольних!

- Заспокойся, Марто, не переживай! Адже ти добре підготувалася до контрольних робіт. Та й думаю, що важких завдань не буде.

- Я б не переживала, але ж сьогодні ще тематичне оцінювання з історії! Мені просто не вміщаються в голові ті всі дати та історичні особи.

- Марто, візьми себе в руки! Подивися, яка гарна погода. То ж настав час бабиного літа!

-   От-от, у таку гарну погоду я б краще погуляла з друзями. Ми б пішли в парк, покаталися на катамаранах, з’їли смачного морозива…

-  Це хороша ідея! Ходімо в парк після уроків! Назбираємо там різнобарвних кленових листочків і зробимо з них осінній букет.

-    Гаразд, переконала.

Культура мовлення. Взяти себе в руки – опанувати себе.

-        Кого з дівчат можна назвати оптимістом? А кого песимістом?

-        Дієсловами якого способу послуговувалися дівчата у репліках діалогу?

-        Утворіть і запишіть форми умовного способу від поданих дієслів.

         Поліпшила, досягнув, намагалися, шанували, посадив, змагався, полегшило, упіймав.

-        Чим ми керуємось у виборі частки б, би?  

Продовжте фразу, використовуючи дієслова умовного способу.

-        Якби сьогодні був вихідний, то…

-        Якби я був директором школи, то…

-        Якби в мене була собака, то…

-        Якби мені подарували слона, то…

-        Якби я став президентом, то…

-        Якби я була хлопцем, то…

-        Якби я стала відомою співачкою, то…

-        Якби у мене була машина часу, то…

-        Якби я мав чарівну паличку, то…

-        Якби я знав мову тварин, то…

-        Якби я умів літати, то…

-        Якби я був письменником, то…

-        Якби я став мільйонером, то…

-        Якби завтра була гарна погода, то…


19-20 квітня 2023 рік

Тема: Уживання займенників для зв'язку речень у тексті.

ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО ЗА ПОСИЛАННЯМ https://www.youtube.com/watch?v=W3zWk_lzAyg

Експрес-опитування

1. Яка частина мови називається займенником? Що спільного й відмінного в значенні займенника й іменника, займенника і прикметника, займенника й числівника?

2. На які групи за значенням поділяються займенники? Навести приклади.

3. Які морфологічні ознаки властиві займенникам?

4. Як змінюються займенники? Назвати займенники, що змінюються тільки за відмінками.

5. На що вказує зворотний займенник себе? Як він змінюється?

6. Чим відносні займенники відрізняються від питальних? З якою метою вживаються відносні, а з якою — питальні?

7. За допомогою чого і яким способом творяться заперечні й неозначені займенники?

8. Назвати основні орфограми в заперечних і неозначених займенниках. Проілюструвати відповідь власними прикладами.

9. Чим відрізняються особові займенники в родовому відмінку його, її від присвійних? Відповідь обґрунтувати прикладами.

10. За яких умов в непрямих відмінках особових займенників з’являється приставний н? Чи може він з’являтися в присвійних займенниках?

11. Які займенники і в яких відмінках мають паралельні закінчення? Навести приклади.

12. Яку роль виконують займенники в нашому мовленні?

Творче спостереження на основі зіставлення

Прочитати репліки діалогу. Чому в першому варіанті вжито займенник ви з великої літери, у другому — з маленької?

Назвати учасників розмови.

1) — Як Вас звати, скажіть, будь ласка!
— Лоза Роман Сергійович.
— Скільки Вам років?
— 23.
— Як довго у Вас болить рука?
— Майже тиждень.

2) — Хотів би з вами познайомитися. Мене звати Ігорем.
— Я — Сергій. А це мій брат Сашко.
— Мені про вас багато розповідали!
— Приємно чути.

Коментар. Увага! Особовий займенник ви (окрім значення 2-ї особи множини) може виступати як форма пошанної однини, тобто займенник стосується тільки однієї особи для вираження пошани, увічливості. Він уживається замість особового займенника 2-ї особи однини ти для вираження ввічливості при зверненні до незнайомої людини, до старших, до батьків тощо.

Навчальне редагування

Прочитати текст. Звернути увагу на надмірне невмотивоване вживання особового займенника він. Уставити замість нього іменники Шевченко, Тарас, хлопець.

У ранньому дитинстві в нього виявився хист до малювання. Крейдою чи вуглинкою він розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, він навчався у трьох церковних малярів, але вони не виявили в нього здібностей. Вечорами, деколи й ночами, виконавши всю загадану роботу, він нишком брав книжки з панської бібліотеки і перечитував, поринаючи у невідомі світи і забуваючи про своє гірке життя. Незабаром він і сам почав складати вірші. Переливати свої думки у слова було неабиякою втіхою для нього (З підручника).

 З’ясувати лексичне значення слова нишком. (Нишком — 1. Тихо, причаївшись, мовчки. 2. Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не знали.)

Виписати неособові займенники й визначити, до якої з груп за значенням вони належать.

З’ясувати тему й основну думку висловлювання. Визначити тип і стиль мовлення.

Вибірковий диктант з елементами аналізу

Прочитати мовчки текст. Виписати займенники й визначити їх групу за значенням і морфологічні ознаки (число, відмінок, рід).

Мою увагу привернув собака. Я остаточно переконався, що він чекає парусника. Це дуже зацікавило мене, і мої очі вже не стільки дивилися на розбурхане море, скільки стежили за собакою та за парусником. Вже і в школу було пора, але не міг же я піти, не дізнавшись, чим усе це закінчиться!

І раптом сталося те, чого я боявся. Величезна пінява хвиля несподівано з громовим гуркотом ударила об причал, розсипалася десь аж під небом густими бризками, в яких заграли всі кольори веселки, важко осіла і покотилася назад у море (За Д. Ткачем).

Назвати серед виписаних займенників відносні. Які з них змінюються лише за відмінками?

До тексту скласти й записати план у формі питальних речень. Які займенники ви використаєте?

Відновлення деформованого тексту

Прочитати вголос текст. Дібрати до нього заголовок. Визначити тему й основну думку. Списати, замість крапок уставляючи потрібні за змістом займенники (присвійні, вказівні, означальні). З’ясувати їх групи за значенням, указати на морфологічні ознаки (відмінок, число, особу, рід).

… навчальний заклад славиться … вчителями, а славу країні приносять … учні. Історія Херсонської гімназії № 20, … біографія — це біографія тисяч вихованців: … імена й біографії ввійшли у вітчизняну і світову історію. Серед … відомі вчені, політики, діячі науки й техніки, письменники, спортсмени.

В архівних документах згадуються імена не лише академіка Євгена Тарле, письменника Бориса Лавреньова, кінорежисера Анатолія Головні, космонавта Олега Атькова, але й … видатних випускників, серед … шахіст і шашкіст Михайло Гоняєв. Багато часу … віддавав шахам, вивчав … історію. Тридцять … етюдів, … збереглися, принесли … славу оригінального композитора. … був автором першого Статуту шашкової гри, … протягом багатьох років використовувався на змаганнях й основні положення … покладено в основу … сучасного шашкового кодексу (За І. Митрошенко).

Виписати означальні займенники і провідміняти їх.

Морфологічний розбір займенників з метою структурування вивченого теоретичного матеріалу

Прочитати мовчки текст. З’ясувати стиль і тип мовлення. Виписати займенники, згрупувавши їх за групами. Дослідити, які групи за значенням займенників відсутні в тексті.

Я добре знав, що зараз буде. Тато, як завжди, говорив, що сам він виріс бідним, що в нього часто не було кусня хліба, але він учився тільки на «добре» і «відмінно», бо розумів, що треба вчитись, а от я цього не розумію. А є таке давнє прислів’я, що неуків б’ють. Бо, хто не має знань, той іде працювати вантажником у порт або в кращому разі — муляром, бетонярем чи рядовим матросом. А крім того, мені ж має бути й соромно, що я, син такого поважного батька, росту собі телепнем, тоді як діти простих людей, які не мають ні такої їжі, ні такого одягу, ні такої окремої кімнати, як у мене, учаться набагато краще. Вони розуміють, що їм треба вибитись в люди (Д. Ткач).

Зробити морфологічний розбір ужитих у тексті займенників, скориставшись алгоритмом. 


12-13 квітня 2023 рік

Тема: Правильне вживання кількісних числівників з іменниками у всіх відмінках

Перегляд відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=CU_wRG4d3FY

Кількісні числівники пов’язуються з іменниками зв’язком узгодження або самі керують іменником. 

Числівник ОДИН. 

Числівник один (одна, одно / одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку:

один день, одна година, одне (одно) слово.

В усному мовленні числівник один може опускатися при іменниках карбованець, літр, кілограм, метр:  не вистачає карбованця, купити літр молока і кілограм цукру, зекономити метр шовку на кожному виробі.

Зверни увагу!

Одні сполучається з іменниками, що вживаються тільки в множині: одні штани, одні окуляри.

 Числівники ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ

Числівник два також має граматичне значення роду, яке виражається лише у формах називного і знахідного відмінків:

два — при зв’язку з іменниками чоловічого і середнього роду: 

два роки, два озера;

дві — у поєднанні з іменниками жіночого роду:

 дві сестри, дві руки.

Зверни увагу!

При числівниках два (дві), три, чотири у називному  та знахідному відмінках вживаються іменники у формі називного відмінка множини, але зберігається наголос  форм родового однини: три профЕсори, чотири сестрИ, два фахівцІ, три комп’Ютери.

Іменники, які в однині та множині мають різні основи 

дівчина — дівчата, ім'я — імена, громадянин — громадяни, болгарин — болгари, селянин — селяни, друг — друзі),

поєднуються з числівником два у формі родового відмінка однини: два громадянина, два друга.

Зверни увагу!

Якщо до складу словосполучень з числівниками від двох дочотирьох входить означення, то воно може бути у формі називного або родового відмінка множини: два старі (старих) дуби.

Числівники два, три, чотири НЕ СПОЛУЧАЮТЬСЯ  з множинними іменниками, іменниками четвертої відміни (діти тварин), назвами нерахованих предметів. 

У таких випадках використовують

— лічильні слова пара, одиниця, примірник, штука, голова:

дві пари окулярів, три одиниці техніки; 

— збірні числівники:

двоє цуценят, троє ведмежат.

Числівники від п 'яти до двадцяти, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.

Такі числівники у називному та знахідному відмінках поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини: 

п 'ять годин, сто днів, кілька хвилин, дев'ятнадцять бібліотек, десять будинків.

У непрямих відмінках (крім знахідного) власне кількісні числівники узгоджуються з іменниками:до двох викладачів, трьома приладами, чотирма засобам, у п’яти містах, на семи машинах, у двадцяти десятках.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд.

Граматичне значення роду мають також числівники іншомовного походження: нуль, тисяча, мільйон, мільярд, більйон, трильйон.

  

Зверни увагу!

У реченні вони можуть виступати із своїм давнім іменниковим значенням, тоді вони мають форму множини, на відміну від числівників, що числа не виражають: тисяча демонстрантів, мільйон учнів – числівники; тисячі демонстрантів, мільйони учнів – іменники.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають  від іменника родового відмінка множини: тисяча доріг, мільйон мешканців.

Узгодження дробових числівників. 

Дробовий числiвник складається з чисельника і знаменника:


2/3

 — дві треті, 

5/7

 — п'ять сьомих.

 

Чисельник дробу змінюємо як кількісний,

знаменник дробу — як порядковий.

  

Зверни увагу!

При чисельнику 2,3,4  знаменник стоїть у формі Н.в. множини: 

1/2

 — одна друга; 

2/3

 — дві треті; 

3/4

 — три четверті.

При чисельнику 5 і далі знаменник вживаємо у формі Р.в. множини: 

5/9

 — п'ять дев'ятих; 

0,10

 — десять сотих.

Дробові числівники вимагають родового відмінка однини:

три четвéрті гектара, дві шостих метра, двох шостих метра.

Зверни увагу!

Особливістю форми залежного від числівника іменника є її незмінність у непрямих відмінках:

Н. одна друга площі

Р. однієї (одної) другої площі

Д. одній другій площі

3. одну другу площі 

О. однією (одною) другою площі 

М. (на) одній другій площі.

1,9 (одна ціла і дев’ять десятих) — змішане число.

В усному мовленнi  мiж цiлим числом i дробовим потрiбно використовувати сполучник і :

числiвник 

4 2/8

 читаємо «чотири цiлих i дві восьмі», 

6 3/5

 – «шість цiлих i три п’ятi».

Якщо змішаний числівник включає в себе 

1/2

 (половина), 

1/3

 (третина) або 

1/4

 (чверть), то після цілого власне кількісного числівника вживаємо прийменник з (із): 

5 1/2

 –— п’ять з половиною; 

6 1/3

 — шiсть iз третиною; 

3 1/4

 — три з чвертю.

Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих одиниць: два з половиною вагони, п'ять з половиною вагонів, чотири з чвертю години, шість з чвертю годин.  

Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як іменники і пов'язуються з іменником у родовому відмінку обох чисел: 

  

половина відра, третина склянки, половина уроків.

 Числівники півтора, півтори не відмінюються і керують іменниками в родовому відмінку однини,

числівник півтораста — у родовому відмінку множини:

півтораста книжок, півтора кілограма, півтори доби.

Зверни увагу!

У непрямих відмінках, крім родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відповідного відмінка: півтора гектарам, півтори тоннами. При дробових числівниках  слово частина часто випускається: п’ять сьомих, одна ціла і три восьмих, дві треті розчину.

Узгодження збірних числівників.

Збірні числівники вимагають родового відмінка множини:


десятеро ягнят, двоє львів'ян, четверо дверей, семеро козенят.

Приклад:

Числівники обидва, обидві поєднуємо з іменником у формі називного відмінка множини:  обидва студенти, обидві студентки.

Узгодження неозначено-кількісних числівників.

Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуємо 

 

— з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, у формі родового відмінка множини:


багато книжок, мало студентів;


— з іменниками, що вказують на нераховані предмети і поняття, у формі родового відмінка однини:


мало досвіду, багато критики.

 

Зверни увагу!

Після прийменника близько, майже кількісний числівник обов'язково ставиться у формім родового відмінка: близько ста сорока кілограмів, близько двохсотшістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/6/chislivnik-14257/uzgodzhennia-chislivnikiv-37755/re-f3f796cb-ee1f-49d6-8eb0-2b92a5cc2f87

Спишіть словосполучення, ставлячи іменник у потрібній формі. Обґрунтуйте вибір форми.

Два (комп’ютер), три (місяць), чотири (урок), півтора (зошит), півтори (зміна), два (кролик), шість (кролик), три (апельсин), дві п’яті (метр), два з половиною (кілограм), сорок з половиною (процент), п’ять десятих (відсоток), півтора (місяць), півтора (рік), двадцять чотири (трактор), чотири (планшет), три (сантиметр), два (коктейль), чотири (учень).

І. Прочитайте сполучення слів. Визначте розряд числівників та відмінок, у якому вжито іменники.

П’ять восьмих шляху, дві треті частини, півтори години, п’ять сьомих кілограма.

Запишіть послідовно, розкриваючи дужки, словосполучення у дві колонки: 1) у яких іменники вживаємо в називному відмінку; 2) у яких іменники вживаємо в родовому відмінку.

Одна (слива), 1/2 (узвіз), п’ять (картина), два (кілометр), шість (автобус), три (ананас), вісім (ожина), п’ять (удав), два (килим), півтора (пиріг), десять (острів), чотири (светр), п’ятнадцяте (квітень), вісім (лящ), сім (стебло), три (колесо), два (смайлик), дев’ять (колір), чотири (будинок).

І. Спишіть, ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі й записуючи цифри словами.

1. Територія України простяглася із заходу на схід на 1316 (кілометр), з півночі на південь - на 893 (кілометр). 2. Поле розкинулось на 763 (гектар). 3. Спалах блискавки триває 0,0001 (секунда).

II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення.

І. Спишіть, замінюючи цифри словами й ставлячи іменники в потрібній формі. Обґрунтуйте свій вибір.

74 (літр), 1/3 (група), 1/8 (шлях), 100 (день), 2/3 (склянка), 2    (велосипед), 3 (ліжко), 5 (телевізор), 0,12 (відсоток), 6,95 (сантиметр), 2/3 (метр), 2 (нетбук), 500 (метр), 4 (олівець), 7 (олівець).


05-06 квітня 2023 рік

Тема: Написання замітки дискусійного характеру до газети

Замітка — це жанр інформаційної журналістики. Основою замітки є новина, яку журналіст описує, відповідаючи на запитання: .«що трапилось?», «де трапилось?», «коли це трапилось?», «хто брав у цьому участь?», «як це трапилось?», «чому це трапилось?». У журналістиці замітка вважається неавторським матеріалом, згідно із журналістськими стандартами вона не повинна містити думки автора. 

Замітка дискусійного характеру в газету

Що робити зі сміттям?

Як часто навесні, лише зійде сніг, ми помічаємо купи сміття скрізь. Дуже прикро, що його багато не тільки на вулицях селищ та міст, а й у лісах. Дехто не розуміє, що після прогулянки на природі необхідно після себе залишити місце відпочинку чистим. Щороку ми беремо участь в акції «Зелена весна», і починається боротьба за чистоту. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, що це справа двірників. Де хто по-своєму реагує па такі заклики, продовжуючи смітити, де захочеться. Ще одна дуже важлива, на мій погляд, проблема. Що робити зі сміттям? Нашій країні катастрофічно не вистачає потужностей з утилізації сміття, використаної комбінованому наковки і харчових відходів. Усе. просто: такі заводи потрібно побудувати!

І все ж ми повинні пам’ятати одне правило: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Розглянемо дві точки зору на роль мобільного телефону в житті людини.

Ø   Мобільний безпосередньо впливає на психіку людини, розвиває роздратованість, утому, постійну напругу, особливо у дітей, організм яких тільки формується.

Ø   Мобільний - це корисна і важлива річ, зручно на роботі, в школі, вдома. За допомогою телефону можна легко знайти людину, цікаву інформацію, вбити час при потребі, граючи в ігри.

- Чи є переконливими ці аргументи? Якої позиції дотримуєтеся ви? Висловити її допомогою методу "Прес"                                 Це питання хвилює суспільство сьогодні вам пропонуємо написати замітку дискусійного характеру в публіцистичному стилі. А ваша зарплатня, тобто оцінки, залежатимуть від правильності використання вами стилю, типу мовлення, орфографічних і пунктуаційних помилок.

Б) Опрацювання пам'ятки "Як працювати над заміткою дискусійного характеру в публіцистичному стилі"

Пам'ятка

1. Дібрати заголовок, який виражає би основну думку замітки і міг би привернути увагу читачів, викликав би бажання сперечатися.

2. Викладайте зміст у певній послідовності, дотримуючись структури роздуму: теза, аргументи, висновки.

3. Дайте відповіді на питання: Що? Де? Коли? Чому? (теза)

4. Наведіть різні погляди напруги на проблему (аргументи)

5. Висловіть власну позицію, наводячи переконливі докази (висновки)

6. Дотримуйтесь вимог публіцистичного стилю (уживайте спонукально-окличні речення, запитально -окличні, риторичні запитання).

В) Підготовка варіантів заміток (усно). Складання чорнових творів. 



22-23 березня 

Тема: Читання мовчки тексту публіцистичного стилю

Читання учнями тексту.

У КИЄВІ

Наступний день — середа. Третій день мого Києва. Туманно щось, як в Лондоні. Я вийшов рано з обіцянкою вернутися вечором сюди назад і в моїй програмі було зайти до кабінету Івана Петровича, а опісля податися ген аж на Бульварно-Кудрявську, де під числом 24 знаходиться редакція київського щоденника „Українське слово”, а ще опісля зайти на засідання Української Національної Ради в будові Академії Наук на Володимирівській і закінчити цю одісею зустріччю з Багазієм в його уряді міської управи.

У відділі культури і мистецтва, як звичайно, багато відвідувачів, між якими найбільше мельпомени, богеми, олімпійців. Акторів, які прагнуть виступати, письменників, які хотіли б показатися. Мене знайо­мили з ними на всі боки, багатьом з них здавалося, що я приїхав „зі заходу”, а це значило з владою, а тому я можу їм чимось помогти. А я не міг їм пояснити, що я сам тут нелегально і сполягати на мою поміч годі. Але ми говорили про різні інші можливості — творчі, видавничі, організаційні. Робилися великі плани, обговорювалися великі пробле­ми, і все це забрало весь час до самого обіду.

На обід ми пішли з Іваном Петровичем Кавалерідзе знов до міської управи. По дорозі ми повернули вбік до скверу Шевченка, щоб глянути на його пам'ятник роботи відомого М. Монізера. Туман тривав далі, у сквері було безлюдно, пам’ятник стояв у тумані на тлі безлистих де­рев, ніби гравюра старовинних видань. Бронзова постать мандрівни­ка, що йшов задумано з плащем під лівою рукою. Як скульптор, Іван Петрович знаходив пам’ятник невдалим. Банальний задум, сокирне виконання. Однак для мене в цій постаті і в такому виконанні було багато змісту. Пригадувались лубкові, ярмаркові малюнки Кобзаря, інколи з кобзою, що їх вішали по селянських хатах поруч з іконами, які вражали своєю чистотою мислі і нагадували щось з фігурок Буд­ди, або образків святого Антонія з кривавим серцем на грудях. З точ­ки погляду популюс-популяріс, це є найближче їх серцю зображення, бо воно безпосереднє і невибагливе.

Одначе в цьому випадку, можливо, Іван Петрович мав рацію. Можливо, тут, перед цією будовою, ця статуя могла б виглядати тро­хи менше „соц-реалістично”, щось ближче з „духом заходу”, але це гостро суперечило б з генеральним наставленням доби та її діалектики. А такого тут не могло бути.

І коли ми так дивилися на той монумент з віддалі, з-за туману несподівано вийшло дві тітки, одягнуті в бахматі куртки з великими хустками на головах. — А ето хто такой? — чуємо досить несподіване питання одної з них відомим волапюком. — Ето какой-то украінскій пісатєль, — чуємо на це відповідь. Тітки ще глянули на пам’ятник і пішли своєю дорогою.

Ми переглянулись і посміхнулись. — Бачиш? — сказав Іван Пет­рович. — У нас ще й такий „народ” зберігається.

— Не дуже тому дивуюся, — відповів на це я.

Розмова між нами на цю тему не тривала довго, але відгуки цієї сцени залишились у мене назавжди. Тут стільки Шевченка, а все-таки „какой то украінскій пісатєль”. З уст української міщанки. Це зветься русифікація „мейд ін Москву”. Анатомія цього явища феноменальна.

Але чому ж все-таки цей монумент тут поставлено? І навіть на місці, де стояв пам'ятник цареві Миколі І, який запроторив поета на десять років солдатом за Урал із забороною писати і малювати.

Це зроблено 1939 року. Передбачалася війна. За діалектикою Леніна, в таких випадках, „коли вони хочуть мови, дайте їм десять мов”. Ордени й пам’ятники в цьому просторі були найдешевшим ми­лом для замилювання очей противників. Вони знають, що Україна все ще не ті тітки з тим волапюком і її інколи треба зацитькати. Шев­ченко для цього найкращий цукерок. І вони розсипаються ним дуже щедро. Навіть до пересади.

Ось насупроти монументальна будова з іонічним фасадом на восьми колонах, на якій колись був напис: "Кіевскій Університет св. Владимира". А тепер там написано: "Київський Державний Універ­ситет ім. Т. Шевченка". Дуже зворушливо. Чого б хотіти кращого? Лишень в тому університеті того імені так мало знайдете Шевченка. В мові, дусі, в ідеї. Зате там багато Миколи І. В мові, в дусі, в ідеї.

Тут повно Шевченка. Сквер його імені, бульвар його імені, опера його імені, райони його імені. „Нас тьми і тьми”, як казав Блок. Але як мало ”нас” на вулицях, де ніхто не говорить мовою того „пісателя”. І в цьому вся суть.

На цю тему я написав статтю "Народ чи чернь", яку помістив в "Українському слові" (9.ІІ) і яка викликала широку реакцію в Києві і була бурхливо дискутована по всій Україні (У. Самчук „На коні вороному”).

2. Виконання учнями тестових завдань 

1)Відвідини пам’ятника Т.Шевченка було здійснено:

а) на 4-й день перебування у Києві; б) на 2-й день; в) на 3-й день; г) на 5-й день.

2) У.Самчука супроводжував у подорожі Києвом:

а) І.Каварерідзе; б) О.Довженко; в) М. Монізер; г) Тетяна Чорна.

3) І.Каварерідзе — відомий український

а) письменник і скульптор; б) кінорежисер і скульптор;

в) архітектор і скульптор; г) кінорежисер і архітектор.

4) У програмі на день було заплановано:

а) відвідати редакцію „Українського слова”, зайти на засідання Української Національної Ради і зустрітися з Багазією в уряді міської управи;

б) відвідати редакцію „Українського слова”; побувати на кінофабриці; зустрітися з Багазією в уряді міської управи;

в) зустрітися з Багазією; побувати на кінофабриці,

г) зайти на засідання УНР і зустрітися з Багадією в міській управі.

5). По дорозі до міської управи У.Самчук та Іван Петрович повернули до ... а) університету; б) редакції; в) до пам’ятника Св. Володимира; г) у сквер Шевченка.

6) Пам’ятник Шевченка стояв

а) засипаний снігом, ніби загорнутий у плащ;

б) в тумані на тлі безлистих дерев, ніби загорнутий у плащ;

в) схований у зелень дерев;

г) ніби одинокий подорожній.

7) Пам’ятник Шевченка у Києві — це робота

а) І. Кавалерідзе; б) М. Монізера; в) П. Веліонського;

г) М. Микешина.

8) Бронзова постать Шевченка зображує

а) мандрівника, що йде задумливо з плащем під лівою рукою;

б) молодого поета з книгою в руці;

в) зрілого поета, що ніби зупинився і вдивляється у далину;

г) мандрівника, що присів відпочити.

9) Статуя Шевченка виконана у дусі

а) модернізму; б) соцреалізму; в) романтизму; г) ренесансу.

10) Пам’ятник Шевченка у Києві споруджено

а) 1930 року; б) 1959 року; в) 1940 року; г) 1939 року.

11) Самчука вразило, що у Києві

а) повно Шевченка, але ніхто не говорить його мовою;

б) всюди чути лише українську мову;

в) його усі радо вітають;

г) популярні його твори.

12) Під враженнями про Київ У. Самчук написав

а) спогади „На коні вороному”; б) статтю „Так було, так буде”;

в) роман „Марію”; г) статтю „Народ чи чернь”.

13) У. Самчук відвідав Київ

а) після закінчення Кременецької гімназії у 1927 році;

б) під час хрущовської відлиги в кінці 50-х років;

в) восени 1942 року під час німецької окупації;

г) перед смертю на початку 80-х років.