Українська література
Дата 21.02.2024, 22.02.2024
Тема уроку: Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “ Маруся Чурай ”.
У 1979 році Ліна Костенко написала історичний роман у віршах «Маруся Чурай». Його шлях до читачів був нелегким. Рецензенти звинувачували поетесу в тому, що вона насмілилася у творі звеличити історичні постаті, які боролися за українську державність. Вихід роману був під загрозою, та все ж після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України твір був випущений у 1979 році «Радянським письменником» восьмитисячним тиражем, а через три роки стотисячним – і розійшовся блискавично. У 1987 році поетесу було відзначено Шевченківською премією за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність». «Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки в пресі. Так розпочала свій шлях «Маруся Чурай» Ліни Костенко,» — писав наприкінці 1980 року літературознавець Павло Охріменко. Отже, і ми з вами сьогодні прилучимося до вічності, спробувавши осягнути глибинну суть історичного роману Л.Костенко “Маруся Чурай”.
Історична та фольклорна основа роману
В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой, не ходи, Грицю...»,
авторство якої приписується легендарній народній поетесі Марусі Чурай. Хто вона: конкретна особистість чи дівчина з легенди? Це запитання непокоїть істориків, літераторів і краєзнавців впродовж багатьох століть.
Деякі з них все ж зупинились на тому, що Маруся Чурай - історична постать. Дочка полкового осавула Григорія Чурая. Народилася, вірогідно, у 1625-му році. Доля відміряла їй усього 28 років життя.
У спадок нащадкам залишила понад 20 пісень, що увійшли в золоту скарбницю української культури. Серед них: "Ой не ходи, Грицю", "Віють вітри, віють буйні", "За світ встали козаченьки" та багато інших. 1974 року в київському видавництві "Дніпро" вийшов збірник "Дівчина з легенди Маруся Чурай". У ньому вміщено тексти пісень, які, ймовірно, написала ця полтавська поетеса. Є там є і пісня про отруєння дівчиною невірного нареченого Гриця.
Цей сюжет багато письменників використали у своїй творчості, а саме: Б.Залєський, О.Шаховський, К.Тополя, О.Гроза, Г.Бораковський, А.Александров, П.Білецький-Носенко, М.Старицький, В.Самійленко, С. Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В.Лучук, О. Кобилянська.
Сама пісня "Ой не ходи, Грицю" перекладена російською, польською, німецькою, угорською, французькою, англійською мовами. Що ж заставило ще й Ліну Костенко звернутися до такого вже не раз оспіваного матеріалу? Мабуть, зовсім не мотив зради. Поетесу завжди хвилювало питання про можливість діяльності генія в умовах заблокованої культури, про нерозривність снаги до життя і творчості. Тому то, читаючи роман Ліни Костенко, розумієш, що мотив про «піснетворство» Марусі Чурай витісняє побутово-мелодраматичні моменти. Розповідь про трагічне кохання дівчини з Полтави накладається широким пластом на історичні реалії України ХVІІ століття. Маруся Чурай піднімала бойовий дух січового козацтва своєю творчістю, саме з її піснями вояки вирушали в походи, щоб відстояти українську державність. Отже, Ліна костенко у своєму романі “Маруся Чурай”, на відміну від інших письменників, відтворила епоху Хмельниччини, на національному тлі порушила важливі суспільні та філософські проблеми, які є актуальними і на сьогоднішній день.
Домашнє завдання.
1. Вивчити напам’ять уривок з роману.
2. Підготуватися до характеристики образів твору. Виписати потрібні цитати.
Дата 23.02.2024
Тема. Характеристика образу Марусі Чурай
Сюжетні лінії:
-особиста (Маруся-Грицько)
-історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).
Роман складається з дев’яти розділів, кожен з яких має добре продуману назву.
I розділ «Якби знайшлась неопалима книга».
II розділ «Полтавський полк виходить на зорі».
III розділ «Сповідь».
IV розділ «Гінець до гетьмана».
V розділ «Страта».
VI розділ «Проща».
VII розділ «Дідова балка».
VIII розділ «Облога Полтави».
IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння».
Проблематика твору: митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради
« Чи винна Маруся Чурай у смерті Григорія Бобренка?»
Маруся не могла скоїти цей злочин, бо кохання до Гриця було частиною її самої. Вбити людину вона б ніколи не змогла. Для віруючої людини, якою була Маруся, вбивство - це страшний гріх.
Маруся - яскрава особистість, що ввібрала в себе найкращі якості українки, її ж пісні - своєрідний духовний літопис України, цінність, яку неможливо знищити.
Які асоціації з іменем цієї легендарної полтавчанки виникають у вас?
(Опираючись на текст, враховуючи характеристику , дану під час уроку та своє власне бачення образу Марусі, учні підбирають слова, які вони асоціюють з імʼям цієї дівчини).
Маруся - Л.Костенко, пісня, гордість, зрада, Батьківщина, символ України, патріотизм,краса, ніжність, Полтава
Вшанування пам’яті Марусі Чурай
Полтавці свято шанують пам’ять про славну землячку. Її іменем названі вулиці, співоче поле, ансамблі, конкурси.
Громадськість Полтави ще з кінця 1970-х років порушувала питання про спорудження пам’ятника Марусі Чурай. Але справа ця виявилася далеко не простою, бо вирішувалося питання хто вона – конкретна особистість чи дівчина – легенда.
Лише у 2005 році викладачам Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка вдалося створити оригінальний проект. Спорудження пам’ятника здійснювалося на спонсорські кошти, а урочисте відкриття відбулося у 2006 році.
Піснярка в довгому вбранні, боса, з віночком у руці, зажурено схилила голову, мабуть, складаючи новий твір. Пам’ятник встановлено біля фонтану поряд із приміщенням театру імені Миколи Гоголя. Це місце підходить як найкраще,бо театр – це храм музики.
Ми повинні гордитися тим, що саме полтавська земля дала світові геніальну піснярку Марусю Чураївну, повинні зробити все від нас залежне, щоб і наступні покоління могли вслухатися у чаруючі її пісні.
Домашнє завдання: вивчити напам'ять уривок із твору (на вибір)