Історія України

8-А/8-Б

Підручник. Електронний підручник Історія України 8 клас Власов 2025 рік НУШ – Нова Українська Школа. Автори: Власов В. С., Данилевська О. М., Ващук Д. П.

Підручник. Електронний підручник Історія України 8 клас

08.12

Тема уроку. Узагальнення знань, підсумкова робота з розділу: « Становлення козацтва (XVI – перша половина XVII ст.)».  

Підсумкова робота з вивченого розділу 2 «Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)» за групами результатів

Група 1. Орієнтується в історичному часі та просторі  (12 балів) – 1 бал за  кожну правильну відповідь

1.Що означає слово «козак»?

 А.Беззбройний воїн  Б.Позбавлений батьківщини чоловік        В.Переселенець   Г.Вільна людина; шукач пригод; воїн,який перебуває на передовій сторожі

2.Яким роком датується перша писемна згадка про козаків?

 А.1556 Б. 1492  В.1648  Г.1489

3.Хто і коли об’єднав козаків у першу Січ?

А.П.Конашевич – Сагайдачний. 1616р.     Б.Северин Наливайко,1594р.                                В. Дмитро (Байда) Вишневецький, 1556 р. Г. Іван Сулима, 1635 р. 

4.Позначте назву козацького човна

 А.дракар  Б.чайка  В.галера Г.каравела

5.Козаки, які були зараховані на військову службу Речі Посполитої - це:

 А.реєстровці Б.запорожці  В.шляхтичі Г.кріпаки

6.Упродовж якого періоду тривало козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка?

 А.1576–1578 рр.  Б.1594–1596 рр.  В.1616–1622 рр.  Г.1637–1638 рр.

7.Що таке Січ?

 А.Бойове мистецтво із застосуванням шабель  Б. Назва козацького одягу 

В.Укріплена фортеця козаків, яку будували зі стовбурів дерев на Дніпрі        Г. Козацький човен

8. Хто очолив козацьке повстання 1591-1593 рр.?

А. Д. Вишневецький  Б. К. Косинський  В. С. Наливайко  Г.П.Сагайдачний

9.Козацькі хутори, що перебували за межами Січі називалися

 А.уходи   Б.чайки   В.довбиші Г.зимівники

10.Вкажіть вищий орган влади на Запорізькій Січі

А.Курінь  Б.Гетьман  В.Рада  Г.Старшина

11.Головний на Січі, який мав військову, судову і виконачу владу

 А.кошовий Б.обозний В.осавул Г.писар

12.Добою героїчних походів називають…

 А.Походи польського війська проти козаків   Б.Напади татарських орд на українські села і міста  В.Морські походи козаків проти турків і татар           Г. козацько-селянські повстання Северина Наливайка

Група 2.  Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту (12 балів)

2.1. Надайте визначення поняттям (3 бали)  

        - Відзнаки козацької влади

        - Козацький прапор

        - Козацькі житла 

        - Старовинна зброя.Символ влади гетьмана

           - Органи управління Запорозької Січі й полків

2.2. Оберіть  правильні відповіді (3 бали)

Якими були причини виникнення козацтва?

1.Потреба захисту українських земель від завойовницьких походів турецько-татарського війська;

2.Існування великого масиву вільної землі зі сприятливими умовами для життєдіяльності;

3.Поширення протестантизму;

4.Прагнення українців володіти торговельними шляхами з Азії в Європу;

5.Поширення панщини та запровадження кріпацтва;

6.Розвиток уходництва та освоєння земель Дикого Поля у пониззі Дніпра;

7.Прагнення переселитись на вільні землі у пошуках кращого життя серед селян і міщан;

8.Організатороська роль окремих землевласників;

9.Прагнення влади створити регулярне військо на противагу шляхетському ополченню;

10.Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення.

2.3 Вкажіть ім'я історичного діяча, про якого йдеться у тексті. (3 бали)

1. «Походив зі слуг-бояр князів Острозьких, жив при дворі князя В.-К. Острозького, служив у його війську й навіть воював проти козаків у 1591 -1593 рр. Згодом звернувся до козаків з проханням прийняти його і його вояків до своїх лав, що й було зроблено. Після об’єднання із запорожцями було обрано гетьманом.»

2. «Належав до старовинного українського князівського роду з Волині. Задля захисту від набігів співпрацював з урядами Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Московії. В народі отримав прізвисько Байда. Збудував Січ на острові Мала Хортиця. Потрапив у полон в 1563 році і був засуджений турецьким султаном до жахливої ​​кари у Стамбулі»

3. «Народився приблизно 1582 р. у шляхетській родині. Освіту здобув в Острозькій академії. Наприкінці 1590-х років вступив до лав Війська Запорозького, де отримав прізвисько, що символізує назву повного набору для лучника. Під проводом Г Крутневича й С. Кішки взяв участь у походах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з королівськими урядовцями щодо козацьких прав і свобод. Як гетьман, уперше відзначився в успішному поході 1616 р. на Кафу.»

Група 3 .  Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію (12 балів)

Завдання на вибір:

1. Спираючись на історичні факти підтвердіть або спростуйте твердження істориків, що Запорозька Січ була демократичною республікою?

 2. Визначте, у чому полягає історичне значення козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.

Домашнє завдання. стор.69-93

01.12

Тема уроку.  Козацькі повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Домашнє завдання. стор.93-99,69-92 підготуватись до уроку узагальнення.

24.11

Тема уроку.  Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич - Сагайдачний. Хотинська війна. Розповідь за картою про перебіг історичних подій, робота з контурною картою.

Домашнє завдання. стор. 83-92

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=0QjOjw_SC-M; https://www.youtube.com/watch?v=a5yrHx9A6zs

17.11

Тема уроку "Соціальна організація та побут і військова майстерність козаків"

Домашнє завдання: § 11

03.11.2025

Тема уроку.  Узагальнення знань, підсумкова робота з розділу:  «Українські землі у складі Речі Посполитої у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.»

1. У якому році була укладена Люблінська унія?   А.1566 Б.1569 В.1572  Г.1574

2. Вкажіть центр Руського воєводства.    А.м. Львів  Б.м. Белз   В.м. Київ  Г.м. Кам'янець

3. Перший на українських землях слов’яно-греко-латинський навчальний заклад створено в А.XIV ст.   Б.XV ст.   В.XVІ ст.  Г.XVІІ ст.

4. В якому році укладена Берестейська унія  А. 1514 Б.1569   В.1596   Г.1599

5. Яку назву носила утворена в 1569 році держава 

А. Великопольща   Б.Річ Польська   В.Річ Посполита  Г.Велике князівство Руське

6. Яка подія пов'язана із В.-К. Острозьким?

А. створення перших православних церковних братств Б. відновлення вищої церковної православної ієрархії в Речі Посполитій

В. заснування першої в Україні слов'яно-греко-латинської школи Г. об'єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегію

7. Масове поширення єзуїтських колегіумів на українських землях відбувалося після укладення

 А.Люблінської унії (1569 р.).   Б.Куруківської угоди (1625 р.).  В. «Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.).  Г.Третього Литовського статуту (1588 р.).

8. До укладення Люблінської унії з Польським королівством Велике князівство Литовське спонукали поразки у війні з

А.Лівонським орденом.  Б.Османською імперією.  В.Московським царством.  Г.Шведським королівством.

9. В якому з українських міст 1542  виникли перше церковне братство?

А.Київ   Б.Острог     В.Львів       Г.Луцьк

10. Найбільше місто на українських землях в XVI ст.?

     А.Київ Б.Острог   В.Львів    Г.Луцьк

11. У яких роках відповідно були ухвалені І , ІІ , ІІІ Литовські статути ?

А.1529  1566  1588   Б. 1522  1566  1588         В. 1529 1566 1578

Гр. 2  Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту

2.1. Як називали багатогалузеве господарство орієнтоване на ринок, яке базувалося на праці селян, що відробляли панщину?

2.2.  Надайте визначення поняттям :  (5 балів)

-----    Українські землі, що увійшли до складу Речі Посполитої, були поділені на :

          Право міст на самоврядування

Панівний, привілейований стан суспільства на українських землях 16 ст.

 Великі землевласники, що володіли містами і містечками, отриманими у спадок. Багаті знатні аристократи.

Зібрання шляхтичів та магнатів у Польщі

2.3 Вкажіть ім'я історичного діяча, про якого йдеться у тексті.

"Володів маєтностями на Волині, Галичині, Київщині, Поділлі. Захищав права українців, виступав проти Люблінської унії. Засновник греко-слов'яно-латинського колегіуму. Не коронований король Русі "

Походив зі шляхетської родини. Товаришував з князем Василем Острозьким, викладав в Острозькій академії. Блискучий письменник-полеміст, доводив переваги греко-католицької церкви в умовах наступу католицтва. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-католицької церкви. Заснував перші грекокатолицькі школи й друкарні.

 Нащадок молдовського аристократичного роду . Був прихильником поліпшення взаємин з уніатами. Він особисто підтримував проєкт спільного патріархату та залагодження відносин між церквами.  Домігся послаблення патронату, домовившись зі світськими володарями про чітке визначення їхніх прав і обов’язків. У 1632 р. завдяки його діяльності стало можливим об’єднання братської і лаврської (монастирської) шкіл і створення Києво-Братського (а після його смерті Києво-Могилянського) колегіуму.

2.4. Про яку подію ідеться в уривку?

 «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання ] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів…»

Про який соціально-економічний процес ідеться в Литовському статуті 1588 р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — надалі йому до нього нема діла»

«1.Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,… ремонтувати свої церкви й будувати нові…

2. …Церква Св. Софії Київської з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом… він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями…»

Гр. 3   Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію )завдання на вибір

Підтвердіть або спростуйте думку: «Чи можна стверджувати, що діяльність братств ґрунтувалася на ідеях Реформації? Чому?

Напишіть есе на тему «Берестейська унія 1596 р.: компроміс еліт чи зрада духівництва?»

Домашнє завдання. повторити стор. 15-64, виконати тестові завдання.

20.10 

Тема уроку. Повсякденне життя і світогляд різних станів та етнічних спільнот українського суспільства.

Життя і побут людини кожного історичного періоду залежать від багатьох факторів: природного середовища (гори, ліси, степ, водоймища тощо), наявності чи відсутності комунікацій (водні і сухопутні), типу і статусу населення (місто, містечко, село, хутір), господарських занять населення, густоти заселення жителів, їх соціального розшарування та ін. Українська етнічна територія така значна, що давати характеристику повсякдення її жителів у вказаний період можна лише умовно та фрагментарно. Та й то без урахування своєрідності домашніх занять і традицій неукраїнського населення, яке проживало в українських містах і селах у компактному чи розсіяному вигляді. Не може бути абсолютно схожим життя, господарські заняття і знаряддя праці, взагалі матеріальна і духовна культура мешканців Карпатських гір, північної Чернігівщини, Київщини чи Середнього і Нижнього Подніпров’я. Отже, цей фактор треба враховувати, характеризуючи повсякденне життя різних станів тогочасного суспільства.

Шляхта і селяни

Побутове життя названих суспільних станів було різним, але доцільно розглядати їх паралельно. Вони мали різні права і обов’язки, але розширення прав і привілеїв одних означало обмеження свободи інших. І відбувалося це саме в XVI ст., коли рицарський стан (шляхта) під впливом Польщі домагався політичної влади у Великому князівстві Литовському, створював фільварки і намагався вести розкішне життя. Тоді як селяни, переходи яких від власників землі на інше місце проживання почали обмежуватися ще із середини XV ст., у 1557 р. згідно з «Уставою на волоки» законодавчо були перетворені на кріпаків власників-шляхтичів. Отже, поняття «фільварок» і «панщина» нероздільні, що безперечно впливало на побут.

Панський двір

Магнати і багаті шляхтичі мали просторі садиби й житлові приміщення. Магнати, як правило, жили у великих і добре укріплених замках. Шляхетський дім також будувався на високому місці біля лісу, озера чи річки. Це теж були невеликі замки, з усіх боків укріплені валом і частоколом з одно- або двоповерховими баштами, з бійницями для стрільби при обороні. На баштах знаходилася сторожа із підданих селян. Перед валом був виритий глибокий рів.

Дім пана був кам’яний або дерев’яний. З ґанку до помешкання потрапляли через просторі сіни, де знаходилися мисливські трофеї пана, адже полювання було однією з найпоширеніших розваг панів в усі часи. У сінях же після бенкетів гості, що залишалися ночувати, спали покотом на підлозі. Із сіней в один бік можна було потрапити до панських покоїв, а в другий - до приміщення челяді. Панські покої складалися з багатьох кімнат - світлиці, спальні (спалень), їдальні, різних комірчин тощо.

Поруч із огородженим двором знаходилося гумно для обмолоту, сушки, провіювання збіжжя, а також різні господарські приміщення. А далі відповідно до рельєфу і вподобання пана - квітник, сад, пасіка тощо.

Однією з важливих ознак панського життя було складання заповітів (тестаментів). У них заповідач зазначає, кому і що він зробив доброго за своє життя, а тому сподівається, що кожен з них (приятель, опікун, слуги) візьме в протекцію осиротілу родину (див. документ с. 54-55). Значніші пани мали в себе на службі і протекції менш родовитих приятелів і слуг.

Селянська хата

За описами люстраторів державної власності та іноземних подорожніх, яким усе незвичайне впадало у вічі, селянська хата дуже відрізнялася від панського дому. Взагалі, селянські помешкання були різними і залежали від місцевості, достатку власників і місцевих звичаїв.

Хата поділялася на три частини - кімнату, комору, стайню. Тобто поруч із людьми знаходилися під одним дахом коні, корови, телята, свині, кури, гуси. В умовах досить суворого клімату люди керувалися мотивами зберігання тепла і економічної доцільності. У кутку кімнати знаходилася піч для приготування їжі. Узагалі ж піч, як і у всіх східних слов’ян, була багатофункціональною: для опалення житла, приготування їжі й випічки хліба. Комина й димаря вона не мала, дим виходив назовні хати через дірки, зроблені замість вікон (нагадаємо, що один із податків, який сплачували селяни, називався «подимне», а господарство в податкових списках називалося «дим»). Діти, ще не здатні працювати, спали і гралися на печі, зовсім мала дитина - в колисці, підвішеній гаком до сволока. Обов’язковим атрибутом у кімнаті була ікона і лампада на покутті (куток, що знаходився по діагоналі від печі).

Описів селянських хат XVI ст. залишилося мало. Однак дослідники зауважують, що не всі хати були курними.

У горах, де жителі цілий рік випасали овець, вони ставили кошари (вівчарні) для помешкання і захисту від негоди отари. У лісах новопоселенці будували тимчасові житла у вигляді куренів («шалашів»). А в степу та лісостепу як житла були поширеними землянки. Вони називалися «бордюгами». Лише частина такої будівлі була наземною. Стіни обкладали кураєм, обліплювали кізяком, обмазували глиною, тому в такому приміщенні було тепло й затишно.

У землянці також була примітивна низька піч з так званого «дикого каменю», без димаря і груби. Від вогню каміння нагрівалося і довго зберігало тепло.

У селах XVI ст. скляних шибок не було, замість них використовувалися риб’ячі міхури або прозорі, тонко відшліфовані камінці, які пропускали світло.

Одяг і взуття

Їх види визначаються не тільки часом, про який іде мова, а й матеріальним достатком представників різних станів суспільства, природними й господарськими особливостями території, етнічно-національними традиціями і впливами сусідніх народів.

Шляхта та багаті міщани, які намагалися її копіювати, мали свій тип одягу, що складався з жупана - довгого сукняного або шовкового каптана різних кольорів, з вузькими рукавами, спереду застібнутого густим рядком ґудзиків або гачками та підперезаного поясом. Поверх нього вдягали плащ із широкими рукавами, з ґудзиками і петлями, без пояса. Трохи пізніше модним став каптан з прорізними рукавами - «вильотами».

Спідній одяг багатих людей, як правило, був із турецького шовку темного кольору і мав особливий крій з розрізами з боків, щоб коли людина в зимову пору сиділа на коні, холод не проникав до тіла.

Шапки з хутра були однією з ознак знатності. Пани, магнати та найбагатші купці носили верхній одяг одного кольору, а бідніша шляхта - іншого.

Чоботи, підбиті підковкою, були із чорної шкіри, червоного або жовтого сап’яну. Такі ж носили багаті міщани і купці. Прості люди взимку, у люті морози, ноги обмотували соломою і взували поверх цього чоботи, що рятувало від обмороження ніг.

Одяг селян також був значно біднішим і простішим, хоч існувало і святкове вбрання, яке носили багато років, навіть передаючи його наступному поколінню.

Міста і міщани

Характерною ознакою міста XVI ст. був замок (фортеця) або звичайне укріплення, що пояснюється постійною небезпекою нападів ворогів, під час яких населення ховалося за фортечними мурами або земляними валами і заповненими водою ровами. До замку можна було потрапити тільки через залізні або обковані дубові ворота в одній із башт. У середині замку навколо великого подвір’я знаходився будинок власника (часто він був і посадовцем), житло для гарнізону, допоміжні приміщення для зберігання зброї, фуражу, продуктів тощо. На подвір’ї відбувалися військові вправи, збори, а в період небезпеки там збиралося населення округи.

Навколо замку було передмістя (підзамче), яке в певний період заселення і розвитку ставало містом. У XVI ст. багато міст стали незалежними від феодалів, на землі яких вони виникли, та сформувалися як міська громада. Міста також мали укріплення (мури, земляні вали, рови) - найчастіше у формі чотирикутника. Мури зводили з каменю або цегли, якщо не було будівельного матеріалу для такого муру, то укріплення зводили із землі та дерева. В’їзд до міста здійснювався через оборонну браму. Як правило, шлях до брами вів по перекидному мосту через рів. Брама не тільки замикалася, але й охоронялася.

Посеред міста знаходилася ринкова площа, де відбувалися торги і ярмарки. На цій самій площі знаходився будинок міської влади (магістрату), який називався ратушею. Там постійно знаходився бурмистр та рада, там же збирався лавничий суд, відбувалися прийоми визначних гостей міста тощо. Перед ратушею стояв стовп, до якого прив’язували злочинця для публічного покарання.

На ринковій площі знаходилися міські ваги, воскобійня, магазин з продажу сукна, а також приватні ятки (маленькі крамниці) з усіляким крамом. Приїжджі купці ставили свої вози і шатра тут же, на площі.

За ринком у різних напрямах стояли цегляні дво- або триповерхові будинки міщан. Будинки, що примикали до площі, не могли мати більше трьох вікон на одному поверсі. Від головних вулиць, що їх по дві починалося від кожного кута площі, йшли другорядні вулиці, які називалися або за назвою народу, що тут мешкав (Руська, Вірменська, Татарська та ін.), або за головною будовою на ній (Кафедральна, Шпитальна та ін.), або за спеціальністю ремісників (Ковальська, Шевська, Різницька та ін.). Вулиці були вузькі, викладені бруківкою або дошками. Постійного освітлення не було, перед великими крамницями висіли ліхтарі.

Характерною ознакою міст була наявність великої кількості церков, при яких існували шпиталі для немічних, бездомних подорожніх.

Життя і побут міщан у XVI ст. визначалися наявністю корпоративних організацій, до яких вони належали, - купецьких гільдій та ремісничих цехів. Цех регулював не лише виробничі відносини ремісників, але й повсякденне життя, дотримання моральності та встановлених звичаїв, релігійного культу та обов’язку участі в похоронах братчика і допомозі його сім’ї.

Цех мав свій костел, церковку чи капличку. На церковну службу ремісники (братчики) повинні були з’являтися у повному складі. Існували й особливі цехові свята.

Цех перед міським урядом (магістратом або ратушею) представляв цехмістр, якого майстри обирали з-поміж себе щороку, а він складав перед міським урядом присягу. Цехмістра всі члени цеху мали поважати і слухатися. Раз або двічі на місяць майстри цеху (без підмайстрів і їхніх учнів) збиралися на нараду для обговорення різних справ. Часто влаштовувалися братські застілля («трунок товариський») з приводу закінчення навчання учня, який зробив екзаменаційний «шедевр» і ставав підмайстром, вступу до цеху нового майстра тощо. Для запобігання злочинам на такі зібрання заборонялося приносити ножі та інші речі, які могли б стати зброєю під час сварки. За лайливу мову на братських зібраннях карали. Як правило, цей штраф сплачувався у вигляді воску для свічок.

Майстри брали учнів у науку, після закінчення якої учень давав до цеху фунт воску і визначену в даному цеху суму грошей до братської скарбнички (усе це записувалося в цехову книгу). Якщо хтось переманював до себе учня або челядника від іншого майстра, також платив штраф. Усі дії і поведінка братчиків таким чином були чітко регламентовані.

Страви

Українська кухня у XVI ст. була дуже багатою. Але панство і прості люди споживали неоднакові страви. Пани в повсякденні і на бенкетах надавали перевагу вареному і смаженому м’ясу. Та й кількість страв трапези була значною. А для простих людей найбільш значимим у харчуванні був хліб (у фольклорі залишилося багато приказок, пов’язаних з хлібом). З хлібом їли і рідкі страви, і каші, улітку - огірки, фрукти, ягоди, дині, кавуни. Хліб символізував добробут, гостинність, хлібосольство. До хліба ставилися як до священного предмета. Крихти чи шматки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці або худобі. Не доїсти шматок хліба вважалося гріхом. А якщо хліб падав, то слід було його підняти, здмухнути пил, поцілувати і з’їсти. Перевагу мав житній хліб, а пшеничний випікали тільки на великі свята: Різдво, Великдень та на весілля.

Існування печі обумовлювало й способи обробки продуктів, тобто приготування варено-тушкованих страв. Велику частку в раціоні людей займали бобові, овочі і фрукти. Для простих людей м’ясо доступне було лише у святкові дні. При цьому перевага надавалася свинині, а з тваринних жирів - салу. Гриби, риба, дикоростучі ягоди і фрукти-дички були суттєвим доповненням до меню селянина.

Описати в кількох рядках вживані у XVI ст. страви неможливо. Рекомендуємо краще почитати поему І. П. Котляревського «Енеїда», хоч там зображено українське суспільство XVIII ст., але традиційна кухня віками зберігалася майже без змін.

Народні звичаї та обряди

Загалом усе розмаїття звичаїв і обрядів українського народу свідчить про його високу культуру: у сім’ї, у стосунках із сусідами, у громаді, взаємодопомозі у вигляді толоки, гостинності, частуванні, парубочому побратимстві, братських святах, «складках», забавах, іграх тощо. Парубочі та дівочі громади обирали своїх «отаманів» і виконували різні звичаєві і обрядові дійства, організовували «сходини», «досвітки», «вечорниці» та ін.

Існувало багато обрядів, пов’язаних з окремими видами праці. Детально вони описані в етнографічній літературі.

Дуже стійкими протягом віків були й обряди: весільні, народження дітей, похоронні, поминальні та ін. Вони мали свої особливості в різних місцевостях України.

Найкращі якості тодішньої людини проявлялися в родинних відносинах. Зокрема, за обов’язкового церковного вінчання майнові права подружжя регулювалися шлюбним контрактом. Це давало гарантії свободи і вільного вибору сторін. Вносячи «віно» (посаг) у родину нареченого, дружина була убезпечена чоловіком у разі його смерті чи іншого випадку шлюбним контрактом. А чоловік відписував їй подвійну суму із свого майна (але не більше третини від загальної його вартості).

Життя людей у будні і святкові дні було тісно пов’язане із релігійними віруваннями і обрядами. Релігія посідала велике місце в щоденному побуті людини. Це не тільки молитви перед іконою у власному помешканні, відвідування церковної служби, де можна було ще й «себе показати й на людей подивитися», парубкам та дівчатам побачитися, але й регулятор загалом життя людини.

З дохристиянських часів і в XVI ст. збереглися вірування в реальність існування демонологічних постатей: «домовиків» (приносить щастя, допомагає в роботі або ж робить різні капості тому, хто його образив), «лісовиків» (диких людей, злих духів, які пасуть і стережуть лісових тварин, водять людину лісом, а іноді й душать), «польовиків» (живуть у степах, полях, лугах в образі птаха, звіра, а то й людини), «водяників» (сидять у річках, озерах, криницях, управляють русалками, а ті, що знаходяться в болотах, затягують туди людей), «русалок» (нехрещених дітей, дівчат і жінок, які померли наглою (раптовою) смертю, чи самогубців), «мавок» (близькі до русалок, літають у вигляді птахів), «відьом» (чарівниць, які зв’язані з нечистою силою) та ін.

Домашнє завдання. підготуватись до уроку узагальнення , повторити стор. 9-64

Переглянути відео. https://www.youtube.com/watch?v=qrpEoGsgNgE

https://pidruchnyk.com.ua/3020-istoriia-ukrainy-shchupak-8-klas-2025.html21.10

13.10

Культурне життя на українських землях у XVІ – першій половині XVІІ ст. Складання хронологічної таблиці.

Домашнє завдання. стор. 56-64

 Переглянути відео. https://www.youtube.com/watch?v=lK88WKcYTaI

06.10

Тема уроку. Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст. Берестейська церковна унія 1596 року та її наслідки. Церковне життя в Україні першої половини XVII ст. Словникова робота. 

Домашнє завдання. стор . 39-55

Відео. https://www.youtube.com/watch?v=1rwcOn8lxVs

29.09

Тема уроку. Українські землі в складі Молдовського князівства. Соціально - економічне становище українських земель у XVI ст.

Молдавське князівство утворилася в першій половині 14 ст. в долині річки Молдови як васальне князівство Угорщини. В 1359 р. здобуло незалежність. У другій половині 14–15 ст. до складу Молдавського князівства увійшли Молдова (історична область на північному сході сучасної Румунії), Буковина і Бессарабія. Столицею Молдавського князівства у 14 ст. були міста Сірет і Байя, в 15 ст. – Сучава, а з 16 ст. – Ясси. Найвища влада належала господареві (князеві), при якому велику роль відігравала боярська рада (диван). Першим господарем був Богдан І. (1359–1365 рр.). Господар Штефан ІІІ Великий (1457–1504 рр.) домігся значної централізації держави і боровся проти іноземних загарбників. В 1538 р. Молдавське князівство потрапило під владу Османської імперії.

Трансильванія (Семиграддя) – історична область на півночі сучасної Румунії. З 11 ст. належала угорським королям. На чолі 7 трансильванських областей стояв воєвода з широкими повноваженнями. Після розгрому турками Угорського королівства в 1541 р. Трансильванія стала князівством – васалом Османської імперії, сплачувала данину султану і не мала право вести самостійну зовнішню політику. Після битви під Мохачем 1526 р. до складу Трансильванії увійшли землі Закарпатської України.

 Буковина у складі Молдавського князівства

• Буковинські землі входили до складу Київської Русі від другої половини 11 ст.

• Із занепадом Галицько-Волинської держави частина Буковини потрапила під владу молдавських князів.

• Наприкінці 14 – в першій половині 15 ст. територію Буковини було переділено на кілька волостей (повітів).

• Волості очолювали старости, які спочатку належали до українського, певно, місцевого боярства.

• Упродовж 1387–1497 рр. Молдавія визнавала зверхність Польщі.

• Від 70-х років 15 ст. через татарсько-турецькі напади становище буковинських земель під владою молдавських князів почало погіршуватися.

• Тодішній правитель Молдавського князівства Штефан ІІІ ( 1457–1504 рр.) сподівався на допомогу з боку Польщі.

• Одначе польський король не надав війська для захисту володінь Штефана ІІІ, тому молдавський господар був змушений 1486 р. укласти з Туреччиною мирну угоду.

  • Згідно з нею Молдавське князівство було зобов’язане сплачувати турецькому султанові щорічну данину в розмірі 5 тис. золотих.

• Ці кошти збирали зі селян, що викликало їхні протести. Щоб якось врятувати ситуацію, молдавські можновладці вирішили спрямувати їхній гнів проти Польщі.

• Польський уряд було звинувачено в тому, що він не виконав своїх зобов’язань перед князівством і не захистив його від зазіхань Туреччини, відтак кошти для сплати данини було дозволено здобувати в сусідніх польських володіннях.

• Влітку 1490 р. загін з 9 тис. озброєних селян, очолений досвідченим воїном на прізвисько Муха підійшов до буковинсько-галицького кордону.

  • У серпні це військо швидко захопило галицькі міста Снятин, Коломию і Галич, пограбувавши чимало маєтків.

  • Частину здобичі було відправлено на Буковину.

  • Загони Мухи підтримали галицьке селянство й частина боярства.

  • На цій підставі дослідники зробили висновок, що той селянський виступ почав набирати характеру соціальної, національно-визвольної боротьби українського населення проти польського гніту.

  • У вересні 1490 р. селянське військо переправилося через Дністер і рушило на Рогатин.

  • Проте битва, що сталася тут, не була вдалою для повстанців. Селяни зазнали великих втрат.

  • Муха та інші ватажки, а також 600 повстанців потрапили в полон і невдовзі майже всі були страчені.

  • Проте жорстока розправа не зупинила селян.

  • Навесні 1491 р. вони поновили напади на польські володіння. Тепер їхнім ватажком був Андрій Барула.

  • Загони Барули зайняли все Покуття, але їхній похід був придушений. Окремі напади буковинських селян на польські маєтки траплялися й 1492 р.

• Внаслідок тих подій у другій половині 1497 р. проти Молдавії було організовано великий польський похід.

• Проте успіху він не досяг. У відповідь навесні 1498 р. Штефан ІІІ одночасно з турками й татарами спустошив Галичину й Поділля й окупував Покуття.

• Король Польщі не хотів миритися із втратою Покуття. Тож боротьба за землі тривала.

• У 1509 р. польське військо вибило молдаван із Покуття, спустошило Буковину і спалило Чернівці.

Одночасно на Молдавське князівство посилювався тиск із боку Туреччини, що, зрештою, призвело до його підкорення  у 1538 р. Відтак і Буковина потрапила під владу Османської імперії та її ставлеників. 

Домашнє завдання. стор. 19, 31-38

22.09/ 24.09

Тема уроку. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої.

Домашнє завдання. стор. 20-26

https://www.youtube.com/watch?v=exx0Y8Cry8c

15.09/17.09

Тема уроку. Українські землі як об’єкт претензій держав Європи й Азії в першій половині XVI ст. Соціально - економічний розвиток українських земель.

Домашнє завдання. стор. 8-20

08.09./10.09

Тема уроку. Ранній Новий час в історії України.

Домашнє завдання. стор.4-8

Підручник Віталій Власов, Оксана Данилевська, Дмитро Ващук. Історія України: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. Київ : «Генеза» 2024 р.

01.09/ 03/09

Тема уроку. Повторення навчального матеріалу, вивченого в 7-му класі з метою закріплення здобутих знань.

Домашнє завдання. стор. 149-155