Українська література

Дата .28.04.2023

Клас 11 

Тема. Контрольний твір за драмою-феєрією " Лісова пісня"

Опрацювати теоретичний матеріал

ЩО ТАКЕ ТВІР-РОЗДУМ

Твір-роздум — це особливий вид тексту, укладений за чіткою структурою, в якому формулюється проблема, повідомляються та осмислюються причинно-наслідкові зв’язки, що, своєю чергою, укладають основу для висновку.

СТРУКТУРА ТВОРУ-РОЗДУМУ

Твір-роздум, відповідно, структурно складається з трьох частин:

 Розглянути зразки творів

  Твір на тему Єднання людини і природи (за драмою-феєрією "Лісова пісня")

"Великі народні поети, — писав Максим Рильський, — промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури".

Такою була Леся Українка, чиє поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Талант письменниці багатогранний. Вона ввійшла в літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий літературний критик, невтомний збирач і дбайливий цінитель фольклорних скарбів.

У своїй творчості Леся Українка висвітлювала ідеали волі і правди, обрії кращого життя, здобувши імена: дочка Прометея, співачка досвітніх огнів.

Поетеса навіки полюбила народні легенди, пісні, які записувала її мати. Леся збирала твори народної поезії, пам'ятала слова і мелодії багатьох українських пісень. З глибоких і яскравих вражень про рідний край, із джерел поліських повір'їв, легенд, звичаїв, пісень і народилася драма Лесі Українки "Лісова пісня".

Твір вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Він відкриває нам чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі.

У драмі виступають два світи: світ природи та її міфологічних істот і світ реальний, де живуть звичайні люди. Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї боротьби за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за красу і вірність, боротьби проти буденщини і тупості, сірості і банальності.

Зародження і розквіт кохання сільського хлопця Лукаша і лісової дівчини Мавки, їхня розлука, що призвела до трагічного кінця, — головне в сюжеті драми.

Дивіться також

Ідея гармонії людини і природи втілена в образі Мавки, яка любить і береже природу, тонко відчуває музику. У ній чудово злилося духовне багатство і зовнішня краса, ніжність і доброта. Вона пробудилась у лісі, одягнена в ясно-зелене вбрання, з розпущеними чорними косами. Вона виглядає дуже чарівною після свого пробудження. Мавкою всі захоплюються. Вона любить красу і виступає проти всього, що її руйнує. Лісова дівчина хоче великого кохання. Душа і мрії Мазки були світлими, як самоцвіти. Як і інші лісові істоти, дівчина волелюбна. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша — найкращий цвіт її душі. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Музичний дар співучої душі Лукаша виявляється і набуває особливої сили в лісі, біля озера, коли він зустрічається з Мавкою. На мій погляд, бідність, сіра буденщина вбивають у людині мрію, талант, любов. Доля це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям. Знехтувана Лукашем, Мавка іде до його хати і перетворюється на вербу із сухим листом та плакучим гіллям. Але дівчина продовжує жити у звуках сопілки, шелесті листя. Мавка вічно житиме в мелодії кохання.


  Леся Українка "Лісова пісня", твір на тему "Краса людських взаємин у любові".


Бути світлим променем для інших,

Самому випромінювати світло –

Ось найбільше щастя для людини

Ф. Дзержинський

                «Лісова пісня» була написана у 1911 році. За жанром свій твір поетеса визначила як драму-феєрію. Драма-феєрія має ширше значення ніж драма-казка. Тут поєднані пісні, казки, легенди, бувальщини, життя людей та ін.


Читаючи драму, ми потрапляємо в чарівний світ фантастичних істот, взаємини між якими дуже нагадують людські стосунки. Леся Українка часто чула про різних лісових мешканців: водяників та русалок. У своїй драмі вона зобразила їх життя, їх духовний світ. У образі Мавки Леся Українка втілила свої найкращі мрії про вродливу, щиру, обдаровану, волелюбну людину. І не важко здогадатися, що Мавка була часткою душі самої поетеси.


Вона була наділена духовним багатством, зовнішньою красою: її великі очі «грають» різними кольорами, «руки білі, і сама тоненька». Лукаш здивовано говорить про неї:

«А чом же в тебе очі не земні?Та ні, тепер зелені, а були,Як небо, сині… О! Тепер вже сиві,Як тая хмара… ні, здається, чорні,Чи, може, карі… Ти таки дивна!»Мавка надзвичайно любить волю, адже вона і є воля. І дуже дивується, коли Лісовик застерігає її: «Минай людські стежки… Раз тільки ступиш – і пропала воля!». Вона сміється: «Ну як таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде!». Чиста душа Мавки тягнеться до прекрасного. Мавка любить квіти, глибоко розуміє музику, пильно охороняє вже живе од біди. При зустрічі її з Лукашем, вона зупиняє його руку, яка здійнялася зламати берізку: «Не руш!... Не убивай!... Не точи! Се кров її».


Вона легко і розумно розмовляє з Лукашем. Відповідаючи на його питання, вона замислюється: «…Мені здається, що жила я завжди». Лукаш чудується її мовою, але Мавка відповідає: «Твоя сопілка має кращу мову». Лісова дівчина прагне любові на все життя. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди, ставши прислужницею для його матері. Поважаючи старших, вона покірно виконує всю брудну і важку роботу, яку доручає їй Лукашева мати. Попри це, Лукаш з часом все ж черствіє до Мавки, не дивлячись на всі її старання. Мавка зі всією своєю любов’ю і прагненням до волі й гармонії не може протистояти дивним людським турботам, які спотворюють людську красу. Щойно людина починає поринати у побут, вона перетворюється на черству, бездушну, змарнілу, вічно заклопотану машину.


Лукава мати Лукаша намагається одружити сина на хитрій і жорстокій вдовиці Килині, думаючи, що та заможна. Так людська буденність бере гору над піднесеними почуттями. Мавка втрачає віру в життя, починає сумувати і марніти. На деякий час Лісовику вдається відродити свою дочку до життя, але остаточні слова Лукаша про одруження позбавляють її сил і її забирає Марище.

Мавка глибоко розуміє і бачить душу кожної людини, але багато чого у людських взаєминах їй незрозуміло. Також лісова царівна глибоко відчуває прекрасне:

«Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки,Голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами х вітів моїх.Я їм тоді проспіваю все, що колись ти для мене співав,

Ще як напровесні тут вигравав, мрії збираючи в гаю…!»


Мавка – це ідеал людини, якій властиві волелюбність, гуманність, щирість і глибина почуттів, тонке відчуття природи і мистецтва, готовність на самопожертву. Мавка – втілення багатства і краси природи, вона виступає як символ вічності і любові. Лише перебуваючи в гармонії з природою, людина може отримати справжнє щастя. Її устами Леся Українка ствердила незламну віру у безсмертя:«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!Я в серці маю те, що не вмирає!»

Вправи для очей: https://www.youtube.com/watch?v=pAgN9rjOJ1Q

Написання твору

Домашнє завдання: біографія Олександра Олеся

Тема. Романтично-міфологічний образ Мавки. Роздвоєність душі Лукаша.

Переглянути  презентацію: https://vseosvita.ua/library/romanticno-mifologicnij-obraz-mavki-rozdvoenist-dusi-lukasa-445918.html