На вервиці Сліз Богородиці

НА ВЕРВИЦІ СЛІЗ БОГОРОДИЦІ

Людей Досконаліша тілом і душею розум Неба подаруй зійти над землею. Обитель всецілої світів благодаті сотвори рабів Своїх збагнути чин знаті, щоб осяжним, невидимим Тебе прославляти, про гріхи учинені у сльозах зітхати. Діва і Владичиця Преблагословенна, Тайна Ангелам Святим, Богом сокровенна, вислухай слова мої од уст, що злиденні, прикрі вчинки і думки прости всі щоденні. Недостойному не допусти навіки загинуть, на крилах святих сприйняття дай увись полинуть. 

Душу мою сокрушили пристрасті лукаві, не дозволяй Сина Свого благодаттю служить їхній справі. Соромно, не смію зріти світло, мов лиця не маю, преподобність Богові гірко утрачаю. Храм тілесний осквернив справами бридкими, ланцюгами із гріхів прикутий тяжкими. 

Крім Тебе немає захисту і втіхи; сотвори, Діво Маріє, відродження віхи. Відновлення та спокути витоки від Спаса життєдайних вод, і Надра Благ, Вічності Окраса, припини поневіряння долі всі нікчемні, настав на стежину добру, де кроки приємні вчинків, дум і сприйняття, сумлінням зла завше викриття. Діл огидних не згадай Милістю Твоєю, відкрий двері покаяння з помислів борнею. О Благоутробна, ради Своїх Сліз прийми прохання смиренне і вбоге, що Тобі приніс, волю укріпи хороших умінь, молю Тебе, Пресвята на віки. Амінь. 

Поезія створена згідно мотивів молитов 

преподобного Єфрема Сіріна до 

Богородиці Владичиці Пресвятої.