Думки

ВВЕДЕННЯ У ХРАМ БОГОРОДИЦІ

Введення у Храм здійснилось Пресвятої,

Щоби знати згодом смисли світлі чуда:

Бог постав для Всесвіту та збулись устої

Свідчення пророків, на втішання людям…

ВИДИМЕ

Віками і Вічна Тайна постає

Світла світу свідчення буття:

Храм весь існування впізнає

Спромогу од плоті покриття

Вселенної натяків тривання

Змістів значень просторових,

Даних сприйняття надбання

Смислів здійснення чудових…

БУТТЄВІ_ТАЙНИКИ

Дійсне_ймовірне_дивне

Певне_змісту_світу

Яви_приховане_можливе

Питання_ще_одвіту… 

ВИМІРИ ЗНАЧЕНЬ

Духовна втома то теж наслідок причин

Зітхання прикрого начал дієвої сваволі,

Ріки бурхливої, що наче крапель плин,

Постійно з тайнами та викликами долі…

Каміння не завжди є міццю мурування,

Вершини далей гір підніжками рівнин

Помітні обрієм, якщо десь осягання

Існує у порі нічній, а ще явою днин.

Стовпи міцні мостів руйнує вплив негоди:

Боротися із висновками звичних протиріч…

Аби ж душа могла збагнути вимір згоди

Гармонії світів для всіх буття сторічь…

Господь своєю волею добро покаже тихо.

А всім земним нести гріхів пітьми тягар:

То виринув із мороку, а потім знову лихо…

Подай нам, Боже, світла Твій Благодаті дар…

ДОПОКИ

Слова течуть великою рікою,

Немає спину їхнім смислам всюди.

Вони бентежать, інші для покою

Бог сотворив на добру втіху людям…

А досвід незворушної твердині,

Якою стали святі обранці щирі,

Існує споконвіку, аж до нині.

Його сприйняти необхідно в мирі.

Затишшя храму, спомини Розп’яття,

Шептання, сльози біля свіч молитви

Зі співом хору, вірою, завзяттям, —

То світу духу вісті, поля битви…

Допоки ще життя триває, знову,

Потреба скрізь присутня покаяння,

Аби пізнати світлу блага мову,

Плекаючи лиш істинне зростання.

ЗВЕРШЕННЯ МИТТЄВОСТЕЙ 

Зрадливе значення посталої мети

Засвідчує постійно скасування

Доріг буття, що ними треба йти,

Миттєвостей закутим розпізнанням.

Є зречення триваюче мінливості світів

У доброму дослідженні традиції устоїв,

Прекрасна мить, — її, мов скарб, узрів

Складного звершення дієвості простої.

Плетіння візерунків смислів дива,

Поневіряння сприйняття всіх змістів:

Пряма із точками поєднана теж криво,

А свічка у пітьмі, — то наче світло вісті…

Нести гріхів тягар, — нікчемності сліди,

Міраж свідомості та вплив лихих вітрів

Для перекотиполя, де пустеля без води…

Аби доглянув Бог і плід оази дум дозрів…

ЗНАЙТИ

Знайти у шумі злата листопаду

Мелодику гірських долин вітрів,

Зібрати древа плід весняний саду,

Що зміг до осені доглянути, зумів…

Знов суєта… втекти кудись, де тиша:

Дзвенить вона, неначе то кришталь…

Її годинник стрілками вже вишив

Того символіку, чого нема, на жаль…

Прикута шибка променями сонця

Розкрила лиш фрагментами світи.

Душа очима сяє крізь віконце:

Помітне те, куди не зміг дійти…

Розбурхана життя стихія всюди,

Непевністю марнот гуляє буревій.

Там почуттями теж мандрують люди,

Завжди заручені із наслідками дій…  

ЗНАЧЕННЯ МИТТЄВОСТЕЙ

Безсилля правд, поглинуте метою

Зі значень хибних митей панування,

Де виклики благим існуючі устоям

Та не можливе пасток розпізнання…

Маяк світив, погаслий впливом буревію,

Незграбні рухи у майстерні ювелірів,

І шибки візерунок неначе смислом діє,

Хоча зими мороз гармонію не зміряв…

Сніжинки на руці розтала враз краса,

І двері теж постали, де інший зовсім світ.

А сонце віддзеркалює квіток земних роса,

Слова не позначають глибин життя одвіт…

Скасовані тенета для смислів павутини

Метеликом від враження із напрямку вітрів.

А помислам та діям немає всюди спину:

Збагнувши щось одне, вже інше не зумів…

ЗРАДЛИВІСТЬ ВИДИМОСТІ

Видима звабливості помітною метою

Бажання мить, бентежне поривання

Зі скасування сталості гармонії устоїв

Згасає присмерком тривання сподівання.

Свідомісні мотиви всіх явлених кумирів

Мигтіннями позначення постійно марев змінних

Приховують визнання мір плинності нещире,

Присутність вражень-смислів удавано надцінну.

Інакші згодом творені для декорацій мрії

У пошуку важливого суєт часів мінливих,

Які снуванням чару повсюди завше сміють

Засвідчить фальші суть, немовби вість правдиву.

А потім настає важке душі похмілля,

Бо сіре тло впливає, хоч барв окраси діють:

Залежності дурманом отруїть звички зілля,

Що за бальзам цілющий десь видавати вміють…

ОДВІЧНЕ

Сум, і радість, все переплелося.

Не відаю нічого знов напевно;

Що вже було і як не відбулося, —

Лиш Бог це знає, вірю достеменно.

Провина у житті своїм безкраїм,

Хоч наче так обмежене усе, —

Її приймаю, завжди пам’ятаю,

Бо кожний тут своє кудись несе…

Саме життя із диханням на вітрі

Та митях злетів і нікчемності падінь,

В сльозах, що їх невідання лиш витре,

Приймаю з каяттям сумних прозрінь.

Куди не заверни отут повсюди,

Себе зустрінеш миттю, назавжди.

І знову що б не мовили нам люди, —

Надійся, вір, люби, живи і жди.

Час прийде й одвічне скасування

Всього суттєвого і марного в бутті.

І зустріч вічно буде не остання,

Як вже воскреснуть грішні та святі.

ПРАГНЕННЯ ВОЛІННЯ

Аби збагнути знов гармонію світів,

Що постають буттєвістю людини,

Де тайна віри, яку відкрить не смів

Із відчуттям гріховної провини.

Писати книгу вічних дива днів,

Теж мовити благим діянням всюди

Про Божі істини в душі святій борні,

Що аж до скону завше скрізь прибуде…

Звершити намір сприйняття знамень

Для здогаду привітного й питання

Та розуміти мову Неба одкровень

З молитвою смиренності пізнання.

Складну дорогу летом думи осягнуть,

Зректись кайданів пристрасної вдачі,

Казати те, про що десь ангели речуть

І слід життя свого добром позначить… 

ОПОВІДЬ

Знову чарами зими сріблястих віття крон, 

Стежинами храму, який в шатах од снігів,

Мовами вічності знань священних схрон

Оповідає тихо таїну митей молитви слів…

СВЯТИТЕЛЮ МИКОЛАЮ

Правило є віри та зразок смирення,

Духу перемога над гріха пітьмою,

Блага світле чудо, Боже Одкровення,

Ствердження святині вірності устоїв

Миколай Святитель, зірка гарна Неба,

Ангельський служитель стежкою дитяти

Най приходить в душі, бо усім нам треба

Праведно пожити, вічний скарб надбати.

СВЯТІЙ ВАРВАРІ

Ясна, гарна діво, святістю взірцева,

Покликом душевним віддана Христу,

Подвигу молитви ти зразок буттєвий,

Зневажала ідолів, світу суєту.

О, свята Варваро, Мученице славна,

Три вікна вказали віри правд знамення,

Одкровення Боже, що відоме здавна,

Для чеснот утверджене благодатне вчення…

СНУВАННЯ ЛАБІРИНТАМИ

Є неподолані осяйністю темноти.

Та мова йде не про вогню палання,

Що небезпечне, де душевний дотик

Із марень дум примушує визнання…

Зваблива гра чуттів ілюзій смислу,

Допоки свідчать карти чаклування,

Увага видимістю скута, також вислів

Уплутує тенетами безсилля потуранню.

Снування лабіринтами у пошуках скарбів,

Обіцяних появою химер змов сприйняття:

Збагнути пасток істини, які лиш зрозумів,

Утративши спромогу від згуби вороття…

З’явися, милий Боже, скасуй титанів міць,

Прибудь в моїй пітьмі зірок дороговказом,

Зніми личину зла, відкрий святиню лиць,

Життям добра світи, до мороку відрази.

СПРИЙНЯТТЯ ДІЙСНОСТІ

Усе повсюди збагнути неможливо,

Постане думці завше певна таїна,

Уваги варте, наче менш важливе,

Мілке знання, яке сприйняв сповна…

Обґрунтування видимих світів,

Де обрії далекі скрізь, безкраї,

Яких сягнути зміг, чи не зумів,

Їх міряв теж, але однак не знаю…

Миттєвості присвітять знов душі…

Пітьма злиденності свідомої стихії,

Відомі сенсу грані, умови для межі,

Мета мовчання є, сприяння мислі, дії…

Сліпе невідання навпомацки живе,

Засвідчує про дійсності хвилини.

Кораблик днів, ночей ріки пливе,

І пристань вічна жде також людину…

БІЛІ ТРОЯНДИ

до А. Є.

У зимову є троянди білі пору, —

Дар привітний далі, обраній меті:

Йти із мислі світлом, де високі гори,

Вічна слава Божа та Його святі…

ЧИ ТРЕБА?

Невже треба щось казати?

Чи існує вартість мовчання,

Адже не знаєш, як назвати

Сенс відповіді, наче питання…

Не блищить золото для пітьми,

Ліхтар осяє світу фрагменти:

Можеш, то як-небудь візьми

Існування невідоме дощенту…

Життя, змотане у клубки,

Майстерно стане узором.

Він гарним натяком говіркий,

Розмовляє душі квітів хором…

А був створений при свічах,

Де ходили довкола примари.

Тіні наводили нічний страх,

Доки дня з’явилися чари…

НЕМОВ

Дійсне змінює тривання

Можливе висновків буття,

Посталого немов надбання

Миттєвих вражень викриття…

ЗНАЄ

Імовірні дійсні присутні

Виміру життєвих впливів

Наче відомих та відсутніх

Висновків сягань можливі…

ПРО МАЛЮНОК «БУТТЄВОСТІ ПОРА»

Видиме приховане тут смислів розмаїття,

Снують вони у символах свої думок світи,

Де тайною умовність постала, мов суцвіття,

Позначена барвисто для форми простоти.

Без поспіху із висновком свідомості сваволі

Помітити є здатність глибинних значень суть,

Які сприйняти змога, знайти душа дозволить,

Бо теж доречна здогадам нагода скрізь прибуть… 

ПРО СУМ

Пробачте почуття, думки, усі діяння,

Негідно тут живу іще Адамовим дитям.

Невдачі є сумні духовності пізнання,

Пітьма біля свічок, сіяючих, де храм... 

А треба знов іти, шукати мислі сяйво,

Боротися із мороком нікчемності марнот,

Збагнути, що важливе і те, яке так зайве,

Бо скарб існує вічний добра, буття чеснот. 

ЗНОВУ

Вершаться зміни осяжні віконної рами

Тлом змістів можливих, минущих світів,

Помітні доль сонати одвічності нами,

Їх знов оминути світлом думи посмів,

Доки ще спрагу втамувати зміг смислу,

Знайти вихід з безлічі темних кімнат

Свідомості календарів, які в числах

Страстей ланцюгів, їх чуттєвості грат…

ПОМІТНІСТЬ

Двері помітні, де ймовірності певні

Теж досі являють свічада душ слів,

Тут небокрай, де годинники древні

Ночей миттєвості свідчать ще, днів.

Поринати у даль, вона задзеркалля

Торує свідомості вічні натяки світу,

Там думи стежки до гір, є провалля,

Пошук одвічно від питань їх одвіту.

О Боже, з’явися, щоб осяяння блага

Чудових миттєвостей відання дива

Постало, аби мір священних увага

Панувала для нас духовно красива…

СТЕЖИНИ СВІТУ

Минулий дощ для трав буяння, квіту 

Миттєвістю краплин, як сонячна доба,

Лишив калюжки, в них небес для світу

Земних всіх вимірів помітна теж юрба.

Листя дубове, клени золотаві тремтять,

Бо подих іноді присутній тут вітру знов,

Заснули сови ще, птахи інші не сплять,

Що гнізда в’ють з гілок міцних основ.

На сторонах отих стежок терня зростає,

Оповиває палацу стіни дикий виноград,

Люстром озерним себе хтось, та впізнає,

Човник пливе, од нього весел тактів лад.

Хмари над обрієм несуть і вість незнану

Про далечінь, яка ховається теж всюди.

Хатини коровай завше засвідчує пошану,

Доки благо душі від Бога явлено, де люди...

ПОНЕВІРЯННЯ ПІЗНАННЯ

Неміч пізнати змушений свою,

Помітне розмаїтості тривання.

Падаю часто та теж іноді стою,

Безсилий, із міццю сподівання.

Мандрую мисленнєво до світів

Безмежжям усюди поставання:

Там запізнився, десь іще успів,

Допоки миттєвість не остання.

Присутністю тут інше невідоме,

Питання сховані за стінами умов,

Одне збагнув, а щось є незнайоме,

Смисл то ясніє, свічею гасне знов…

Господь життя причина і зоріння,

А час найшов у Неба вічні тайни,

Існує простір духовний розуміння

Вимірів сенсів, дивом незвичайний.

ДОРЕЧНОСТІ

(акростих)

Древа помітні осмислення діяння

Орбіт, бо виміри присутні осягання

Роз'яснень сталих і мінливостей рівняння

Енергії та напрямків означених зростання

Чудом, де завше змістів певності визнання

Наявності всього впорядкування намагання

Орнаментів життєвості у творчості пізнання

Світла Божих висот із прагнень сподівання

Триваючих тлумачень суттєвих міркування

Істотності віднайдення од сенсів існування...

ЧУДО КУБА

(акростих)

Часу зі значень проміжки знайти,

Усесвіту фрагментами до цілого дійти,

Доречністю тривання розумного зрости,

Осяяння чеснотою, звісткою крил вести,

Колами подібностей зректись мір суєти,

Уроки змін дієвості можливі осягнути,

Бо знову є причини, які варто збагнути,

Аби особи розмаїтим думам од сенсів бути...

ІМОВІРНЕ

(акростих)

Інтерференція тривання є яви,

Мотивів мислення, тож ними і живи,

Осягнення човном буттєвості пливи,

Веди мелодію посівів сенсів ниви,

Ініціалів слів, де знову змістів співи,

Ріки од благ традицій найдені основи

Нектару прагнень світлих дум і мови,

Етюдів здогадів одвічних змін покрови...

МАРІЯ ЄГИПТЯНКА

(акростих)

пам'яті Матері Марії  Єгипетської 

Преподобної присвячено

Митей засвідчення постало, всі вони

Азів довершення, початків множини

Років у прихистку пустелі, мов стіни

І способів розкаяння гріховності вини,

Явлення Сил Небесних із дивовижі чуд,

Єднання волі святої, там є власний труд,

Гірської прохолоди висот присутній люд,

Иначе сприйняття плину подій усіх усюд,

Питань осмислення змістовності покрови,

Тайни духовні натяку присутні тіней мови,

Ясніють зорями Творця буття благі основи,

Нічна пора завше осяяна причин світобудови,

Квітом позначене весни духовне воскресіння,

Абетки відкриттів життя осяжність розуміння…

ВИМІРИ ВРАЖЕНЬ

Затишшя у світах після громів сваволі,

Облуда вражень вісті знову є миттєва.

І плазування на земній поверхні, долі,

Сполохи блискавок, усюди ніч життєва…

Чи може це посталий вимір так буттєвий,

Що затуляє видимість жаданого просвітку,

Підміною позначив, де смисл яви суттєвий,

Свободу зміни, яка знайшла для себе клітку…

А ланцюги із апологій непевності тривання

Показують на простір спроможності учинку,

Зв’язавши думку, що прагне бути не остання,

Мандрує пошуком до стін, знаходячи зупинку.

Плотські примарні рівняння мислення, понять,

Вичерпність глеків їх, бо часу спраглість вічна 

Тут натякає на тайни люду, од Спаса благодать,

Там дива небокраї теж, невідань даль зустрічна…

ТАЇНА ТІНІ

(акростих)

Темінь помітна знову осяжного із днини

Ансамблю сприйняття рослини і зернини,

Їхнього впливу на світів триваюче людини,

Небес висот гірських, землі життя рівнини,

Аргументації наявності митей подій світлини,

Традицій від символіки смислів родів калини,

Інтерпретацій всіх буття календарів долини,

Нюансів розуміння причин, значень хмарини,

Ідей збагненності, де здогад певний зміни...

ПАЛІТРА УМОВНОСТІ

(акростих)

Позначені ймовірності ґрунтовності тлумачень

Аркади змістів роздумів постали всюди значень

Легенд життєвих вимірів помічених знайомих

Інерції подій плину їх знаних невідомих

Традицій усвідомлення можливостей сягання

Роздуму обмеження, бо скрізь межа зростання,

Акценти сприйняття, збагненне існування

Універсальних звершень, де знову мить остання

Метафізичних явищ вершин понять бажання

Основ одвічних висновків, які мов скасування

Вітальності засвідчення мінливостей своїх

Нівелювання часом світу важливих віх

Орнаментів святковості в буденних змістах прози

Суттєвості прийнятністю, там радість є і сльози,

Теорія та практика, всіх діб метаморфози

Істини натяк Божої, де таїнств плід, благ лози...

ВІДНОСНЕ

(акростих)

Висновки збагненності можливого завжди

Істотності помітностей смислів та їх нужди

Доречністю змістовностей мови багатств і дум

Новин життя приносять для розуму знов сум,

Осягнення постало десь непевним, неналежним,

Ситуативностей диктант засвідчення залежним

Наявності є здогадів, понять всіх змін покрови,

Елементарних митей тайни зв'язків чудових...

ПРОЯВ

(акростих)

Посталі висновки змістовно

Рече в питаннях невгамовно

Осмислення од змін помітних,

Ясніють думи тайн завітних

Вражень миттєвостей привітних...

ЗАЛЕЖНЕ

(акростих)

Зерном думок помічене минуле

Архіву вчинків, які десь вже забули,

Лірики значень і міркування смислів

Евристики: там просторо, знов стисло

Життєва проза тайно змісти мовить,

Напевне враження свідоме наче ловить

Естампом спогаду, де календарні числа...

ЯВА БУТТЯ

(акростих)

Ясніє зміст можливістю рівняння

Відомих прикладів у потемках життя

Аркою смислів помітний світ завдання

Бажань вітрів од вражень розкриття

Умінь, бо видиме покрову вопрошання

Таємних змін, де здогад поставання

Тем, що збагненні від впливів осягання

Явищ зі значень дій усіх тривання…

ПРО ВИМІРИ

Доречність впливу вимірів тривання

Умовами засвідчень знов тлумачать:

Свідомості залежне скрізь надбання,

Яке для себе ще інші теж означать…

ЯВНЕ

Приховане людських світів, їх існувань

І тайна волі деяка натяку, всіх значень є,

Збагнуть все неможливо мірами од знань,

Хоч і відомо теж ніби, мов явлення стає… 

ПРО ОСОБЛИВЕ ОСОБИСТІСНЕ ОДКРОВЕННЯ

(щодо трансцендентальних інтуїцій людини)

Πανταρχής: Промисел Господа блага щодо всіх

Πανταχϖς: Помічено у тайнах всесвітів тривання,

Παντοδαπός: Подібних і розмаїття особливих віх,

Παντοπόρος: Пізнання значень, де явне, скасування,

Παντόφυρτος: Питання сховки, висновків, примар,

Παντοσε: Прагнення думи, можливих заперечень,

Πάντοτε: Постійних часу річок плину, які мов дар…

словничок-версія тлумачення:

Πανταρχής — всім допомагаючий

Πανταχϖς — всіляко, всіляким способом

Παντοδαπός — розмаїтий

Παντοπόρος — знаючий всі шляхи і виходи, уміючий допомогти собі

(примітка: дане буває, певною мірою присутнє вміння допомогти собі, 

у відношенні особистого життя існує знання деяке всіх своїх шляхів і виходів)

Παντόφυρτος — із всього змішаний, звідусюди набраний 

(примітка: відносно царини розмаїття впливів дещо збагненних і невідомих, неосяжних)

Παντοσε — всюди

Πάντοτε — завжди, постійно

* * *

цей твір є одним із вкрай недосконалих філософських вимірів натяку на

проблематику феноменології антропологічного гнозису

СВІТИ ЗНАЧЕНЬ

Боже, прийди, спаси і сохрани

Від впливів тьми на сенс буття,

Світи думок до блага наверни,

Тенет лихих дай дію викриття.

Даруй теж тіні праведні Небес,

Проміння їхнє та життєві сили.

Ти, наш Іісусе Господи, воскрес,

Душі чеснот сади аби зростили.

Прикрась усюди горниці святині,

Духовний вимір дихання молінь,

Тобі завше вгодити щоб і нині,

Тайну Вічності чуда знати зрінь...

— Христос Воскрес!

— Воістину Воскрес!

Це є слова, що від Небес,

Духовний морок світу щез.