Із кришталю

ІЗ КРИШТАЛЮ

легенда

В давні часи, як землю із небом з'єднував місячний ріжок і трави запашні стелилися під ногами прохолодним, росянистим килимком, жив на світі кришталевий хлопчик. 

Він любив мандрувати дивовижними світами на землі людських поневірянь, вірити у неспростовну неосяжну красу та бачити світ вдень у променях сонця, а вночі в блиску зір. Так і ходив кришталевий хлопчик у пошуках своєї душі. Він дуже хотів знайти душу. Адже, як відомо, у кришталі немає нічого живого…

Одного разу в гамірному містечку, на бруківці він побачив подібну до нього дівчинку — із кришталю. І дуже вона припала йому до його холодного, прозорого серця. Відтоді, тримаючи одне одного за руку, вони йшли своєю спільною життєвою дорогою. Їхні руки були холодними, а ніжки тендітними й ніжними. Тож слід було торкатися до землі дуже обережно, щоби не впасти раптом і не розбитися на маленькі, дріб'язкові скельця... 

Перехожі, що зустрічалися на їхньому шляху, дуже дивувалися такій чудній парі, а іще виявляли захоплення та  навіть трохи заздрили, дивлячись на їхні крихкі тільця життєвої прозорої удаваності. 

Кришталеві хлопчик і дівчинка не відчували спраги й голоду. Для них були байдужими людські почуття полум'яної, запальної пристрасності та амбітності, прагнень і переживань. Сонячні промені сповнювали їх світлом, а нічна пітьма поглинала та розчиняла їхні силуети, роблячи непомітними на тлі земної скороминущості. 

Їхні слова дзвеніли легкістю лунаючих ніжних смислів і натяків, напівтонів та холодною непроникністю у просторі кришталевої та бентежної цілісності. 

Лише один крок зайвий і недоречний, і можна так багато втратити… навіть самих себе — одне для одного… 

Але однаково потрібно іти у пошуках своєї душі. Аби знайшли її, то змогли би стати подібними до багатьох інших людей, у своїх почуттях і прагненнях, пориваннях, злетах і падіннях…

Душі хлопчика і дівчинки із кришталю приховані в особливих таємничих, незбагненних і невідомих світах.

Як виглядає душа кришталевого хлопчика та його супутниці? Звідки така приреченість на одвічну мандрівку спростувань важливих для когось людських сенсів? 

Чому ота тендітність закута у прозору, холодну форму, вилиту якимось невідомим нікому майстром? 

Карбуються кроки життєвості удаваної. А насправді — лише блиск тендітної приреченості. І сум, і радість — усе пронизує кришталь, нічого у них не залишаючи. Яке неймовірне чаклування сотворити змогло цей дивний тандем? 

Яка чимсь нелюдська ніжність… який вражаюче майстерний розрахунок пропорцій витвору майстра… І пошук... пошук... пошук… Де і як виглядають душа кришталевого хлопчика і душа прозорої тендітності дівчинки, — вони тримають одне одного за ручки, йдучи дорогою поряд із багатьма іншими живими у здійсненні явлень людьми...  

P. S.

Як знайти те, яке десь комусь невідоме?

Душа прихована в яви особливих світах:

Проминає помітне, дещо неначе знайоме,

Неповторне миттєвостей дане в роках...