Відання

ВІДАННЯ

(інтуїції щодо екзистенційної 

феноменології антропологічної гносеології)

«О, всеблаженнє отче наш Амфілохіє, 

земний Ангелє і небесний человєче…»

(із молитви до преподобного Амфілохія, 

цілителя і чудотворця Почаєвського)

Засвідчення змоги тривання

Помітності сховків пізнання

Являє зміст знов сподівання

Миттєвості, яка не остання…

ЗОБРАЖЕННЯ

Існування спроможності явлення засвідчення даностей спричиняє змогу імовірностей здійснень і їхньої помітності в особистісному поставанні відносностей осяжностей просторовості, які виникають означеннями перемін їхнього сприйняття.

Смислові особливості проявів значень приховані в миттєвостях даностей, що виявляють особливості відношень. Їхня таїна завше відбувається для відсутності та появи, обумовлення їхнього спричиненістю, що її осягають в триваючих узгодженнях та протирічностях узагальнень і виокремлення понятійностей. Саме тому існує змога із певних припущень збагнути явище імовірного, беручи до уваги здатності та способи, деякі доступні спроможності самосвідчення особистісності, що визначають сприйняття осяжностей, так чи інакше здійснених та унеможливлених в даностях іншостей та інакшостей, зважаючи на їхнє звершення триваючого просторового поставання в певних умовах. 

«Дзекала буттєвості» особистісного здійснення свідчать водночас відсутність і помітність даності, її уможливлення в обумовленнях осяжними інакшими значимостями для певної особистісної присутності здатності яви. Очевидність імовірності визначення даності такої унеможливлює дещо інше, не постале у «люстрі осяжності» просторового тривання та його спроможності сприйняття, беручи до уваги, зокрема, певні обмеження та поширення узагальнень понятійних особливостей, не засвідчених досвідом присутності, так і підтверджені особистим сприйняттям деяких миттєвих проявів здійснення свідчень тими чи іншими способами іншостей про їхні виміри тривання у просторовості свідомісної осяжності відношень явностей…

НАДАННЯ

Постале для самоусвідомлення в умовах, де «запирається дверь відання» (поняття із творів Преподобного отця Єфрема Сіріна) потребує здійснення остаточної невизначеності здогадності, що здатна означити імовірність не із позицій засвідчення даності, а як деяку помітну певними способами і спроможностями умовну особливість осяжності з-поміж інших явлень тривання, що визначають понятійні особистісні мотиви надання миттєвостям обумовленості розмаїтих існувань здатності їхнього деякого осмислення. 

Наявність даності в таких випадках існує в багатьох прихованих відношеннях, які вибірково будучи сприйняті осяжністю, створюють враження поставання імовірності, що здійснює взаємне обумовлення інших імовірностей сягання даностей і осмислення їхньої яви. 

ЗНИКАЮЧЕ

Тривання у просторах присутностей унеможливлює сприйняття постійної підтримки значення всіх миттєвостей. Тому імовірності осягання з’являють спроможності вихопити розпізнані в певних обумовленнях даності неспромоги визначатися іншими здійсненостями, що не засвідчені їхніми відповідними тими чи іншими способами умов поставання.  

Відсутності присутностей в яві,

Що свідчать здогадом пізнання,

Значення знову десь вістять нові,

Де перше теж стає, наче останнє…