Гніздо в імлі

ГНІЗДО В ІМЛІ

«Радуйся, всіх стихій земних і небесних освященіє»

(Звертання до Пресвятої Богородиці Діви Марії,

«Акафіст Покрову Пресвятия Богородиці»)

Засвідчення антропологічної перспективи рефлексивного сприйняття онтологічної реальності набуває інтуїтивно-багатомірних змістовностей за тих чи інших умов…

Непорушене вітрами впливу

Буттєвого становища сягання

Сприйняття затишшя можливе

Показує здатності пізнання.

Хоч нема певних за гранями дум,

Що промовляють змінами станів,

Блискавок існує потужний струм

Невідомих світів, які начебто дані.

Сліди краєвидів гірських вершин

Заміщені обрієм од інших висот,

Житло зникає відносних рівнин

У палатах явних смислів красот.

Миттєвість постійно триває віками,

Доки хтось відає здогадно плинне,

Надбає скарби від часу з дарами

Тла протиріч, кудись ними рине.

Позначена певність мислі спростовна

Засвідчує здатність лабіринтів, де стіни

Віщують крок сенсів так невгамовно,

Доки його щось дещо, трішки зупинить.

Буяння віття древ та нескошені трави

Сховали каміння віх древніх фортець,

Стежини ті кріпості наче то переправи,

Лишили спогад епох, як вражень вінець.

Видніється вежа, каміння в мохах,

Помітне гніздо, до нього вже йшли,

Є там птахи, скрізь небес їхній дах,

Під сонцем стрічають землю імли…

Торування відомими способами сприйняття дійсності нових, творчих перспектив збагненності, осягнення буттєвої царини вкорінене у звичаєвість здатності особистості сприйняття здобутків минувшини та їхньої креативної імплементації для потреб сьогодення. 

Традиція засвідчення життєвих вартостей у їхній неспростовності з позицій надбань самоусвідомлення надзвичайно важлива, завдяки їй відбувається критеріальне становлення світосприйняття в його багатомірних поставаннях, версійних обумовленнях, актуалізації рефлексивної потужності з метою ствердження вітальних прагнень долучення до витоків Благості Творця. 

Трансцендентальні виміри спроможності заперечення акцентуативних форматів гнозису падшої, пошкодженої людської природи на підставах парадоксальних принципів аксіоматики знову дають змогу звернутися до напрацювань християнських релігійних містиків, зокрема, які пропонують особливий спосіб натяків осяжності самосвідомісних відношень стосовно буттєвості. 

Особистісність сприймає межі власного простору своєрідного «гнізда в імлі». Вона лише здогадно висновує знову і знову ті чи інші інтуїтивні припущення щодо імовірності значень та явищ Всесвіту, який звершується для неї у багатогранних натяках засвідчень яви, часо-просторовій плинності, гіпотетичній ствердності далини, неначе туманності десь в тих чи інших умовах відсутнього чи даного, збагненного на підставі уривків деяких вражень або досвіду, виниклого обумовлення дійсного внаслідок спроможності пізнання і неможливості подолання його багатомірних порогів осягання. 

Самосвідомість знаходиться в атмосфері певної здатності сприйняття виміру існування свого на підставі присутності й актуалізації екзистенційного потенціалу, що так чи інакше розкриває ту чи іншу специфіку інтуїцій стосовно її утаємничених натяків прихованості сенсів особливостей творчої гармонії з позицій трансцендентальних впливів поставання синергії…

Гніздо птахів землі імли присутнє, 

Прихисток впливу знов усіх світів,

Дарує певний спокій незабутній,

Аби з’явить життєвих смислів спів… 

Анатолій Хільченко