Прекрасні смисли шептання Таїні,

Розкрита книга радістю, журбою,

Допоки правди міць іще в борні,

Аби, мій Боже, бути із Тобою.

Сліз діаманти й океан душі,

Важливі миті, постійне поставання,

І диво літер всі світи вершить,

Отож у горах подих не останній.

Сяганням висоти зі сприйняття,

Бо там немає сітей птахолова,

Тривають благодатні дні життя,

Пітьма щезає, серця пастка влову…

Псалтирі сенси, духу справжня суть,

Джерел кришталь, мов чистоти завіт,

Рече премудро все, що не збагнуть,

Хоч натяком вершиться змістів квіт.

Мелодія гармонії творіння,

Залежність вишини з її глибин

Існують, наче вічність озаріння

Темнот буття, де явлень долі плин.