Холецистит: причини виникнення і принципи лікування
Однією з найпоширеніших хвороб органів травлення є холецистит – запалення жовчного міхура.
Див також: - А ваш жовчний в порядку?
В жовчному міхурі, що розміщений в правому підребер'ї, акумулюється жовч, вироблена печінкою.По спеціальних протоках жовч надходить з печінки в жовчний міхур, а з нього виводиться у дванадцятипалу кишку через жовчовивідні шляхи і бере участь в процесі травлення їжі.
Причини захворювання:
- анатомічні особливості будови жовчного міхура і проток;
- розлади вегетативної та ендокринної систем;
- малорухливий спосіб життя;
- порушення дієти (переїдання, ожиріння, регулярне вживання гострої, жирної їжі, алкоголізм);
- зниження його тонусу гіподинамія, опущенням тих чи інших органів черевної порожнини, вагітність (фактори, що сприяють механічно обумовленому застою жовчі);
- травми печінки і жовчного міхура;
- жовчокам'яна хвороба.
Найчастіше запалення виникає внаслідок одразу декількох причин.
В жовчному міхурі можуть випадати кристали, навколо яких надалі утворюються камені. Велика частина каменів складається з білірубіну, холестерину і солей кальцію. Жовчні камені заважають нормальній роботі жовчного міхура, тому він вже не може виконувати свою основну функцію - концентрацію жовчі.
Під впливом тиску жовчі камінь може підходити до устя (шийки) протоки міхура і закупорювати його, це супроводжується порушенням його моторної функції. У результаті порушується відтік жовчі з міхура, його стінки пере розтягуються, тому людина відчуває сильний біль. Жовчний міхур при цьому запалюється, іноді запалення поширюється на прилеглі органи - підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку, шлунок.
Основні симптоми
Розрізняють гостру і хронічну форми захворювання.
Гострий холецистит починається стрімко і бурхливо, хронічний – поступово.
Гостра форма може переходити в хронічну і навпаки.
Поки камені невеликі, і не перекривають жовчовивідну протоку, людина може навіть не здогадуватися про свою хворобу.
Першими симптомами можуть бути:
- важкість у правому підребер'ї,
- гіркота у роті,
- нудота і блювота,
- відрижка.
Почасти ці симптоми виникають після прийому жирної їжі та алкоголю.
Іноді характерний біль з'являється після стресу, тривалого перебування в сидячому положенні, переохолодження, вживання холодних напоїв, газованої води, кави.
На цьому етапі хвороби режим харчування і дієта покращують стан хворого, однак, ці перші симптоми неблагополуччя в організмі - привід для звернення до лікаря.
Іноді напад може пройти самостійно, і хворі чекають наступного загострення, що в кінцевому підсумку призводить до розвитку ускладнень і оперативного втручання в екстреному порядку.
Загострення холециститу
переважно починається з печінкової коліки.
Напад характеризується раптовим гострим та інтенсивним болем у верхній половині живота, переважно у правому підребер'ї.
Біль може віддавати в праве плече, поперек, лопатку, і виникає часто після прийому жирної, гострої або високобілкової їжі, алкоголю.
Спровокувати біль може біг, швидка ходьба, їзда в транспорті та інші фізичні навантаження. Може з'явитися нудота, багаторазова блювота, слабкість, запаморочення. Біль може бути різної інтенсивності і тривати від декількох хвилин до декількох діб.Перебіг холециститу в більшості випадків тривалий, характеризується чергуванням періодів загострення і ремісії (затихання).
Діагностика хронічного холециститу
При діагностиці хронічного холециститу виявляють фактори, що сприяють його виникненню – застій жовчі і порушення моторики міхура, вроджені та набуті дефекти органів, що ведуть до утруднення циркуляції жовчі, малорухомий спосіб життя, характерні харчові звички (вживання гострої, жареної, жирної їжі, алкоголю). Холецистит може стати ускладненням паразитарних захворювань кишечника і печінки.
При лабораторному дослідженні крові в період загострення виявляється підвищення ШОЕ, лейкоцитоз. Біохімічний аналіз крові показує підвищення активності печінкових ферментів.
Найбільш інформативні в діагностиці холециститу ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини та холецистографія.
При УЗД жовчного міхура визначають розмір, товщину стінки, можливі деформації і наявність каменів у жовчному міхурі. Також відзначаються спайки, запалення жовчних шляхів, розширені жовчні протоки печінки, порушення моторики міхура.
Для хронічного безкам'яного (некалькульозного) холециститу характерно зниження кількості жовчних кислот в отриманій з міхура жовчі. Також при загостреннях в жовчі наростає кількість білка, білірубіну (більше ніж у 2 рази), вільних амінокислот. Найчастіше в жовчі виявляють кристали холестерину.
Основні принципи лікування
Лікування безкам'яного (некалькульозного) хронічного холециститу практично завжди здійснюється гастроентерологом консервативно.
Існуюча методика медикаментозного руйнування каменів за допомогою певних препаратів займає тривалий час (до двох років), але не веде до повного виліковування і не гарантує, що камені не сформуються згодом знову.
У період ремісії (затихання) рекомендовано:
- дотримання дієти (виключення жирного, смаженого, гострого),
- обмеження фізичних навантажень.
У період загострення:
- госпіталізація в хірургічне відділення,
- постільний режим,
- голод,
- дезінтоксикаційна терапія
- знеболюючі препарати, спазмолітики,
- при неефективності - оперативне лікування.
Лікування в період загострення спрямоване на зняття гострих симптомів, санацію вогнища бактеріальної інфекції, дезінтоксикації організму, відновлення травної функції (ферментні препарати).
Самовилікування при гострому холециститі спостерігається рідко. В основному необхідна екстрена госпіталізація в хірургічне відділення.
Після стихання симптомів загострення і переходу захворювання в стадію ремісії рекомендується дотримання дієти, показано санаторне лікування на бальнеологічних курортах.
Враховуючи неефективність консервативної терапії при жовчнокам'яній хворобі зараз основним методом лікування є хірургічний - видалення жовчного міхура разом з каменями.
При хронічному холециститі з утворенням камінців (калькульозному холециститі) показано хірургічне видалення жовчного міхура – місця утворення конкрементів.
Хірургічні методики видалення жовчного міхура
1. Лапароскопічна холецистектомія - видалення жовчного міхура з міні-доступу.
2. Стандартна лапаротомна холецистектомія (великий розріз).
Для ослаблених і літніх пацієнтів: черезшкірна холецистостомія для формування альтернативного шляху відтоку жовчі.
Операцію можна провести двома способами:
1. Лапароскопічна холецистектомія
Цей метод є золотим стандартом у світі в лікуванні холециститу. На 100 випадків – 95 виконуються лапароскопічно.
Виконується за допомогою відеообладнання і спеціальних тонких інструментів, які вводять в черевну порожнину через маленькі отвори (до одного сантиметра).
Після операції слідів на шкірі практично не залишається.
Цей метод має ряд переваг в порівнянні з класичною холецистектомією:
- менша травматичність, короткий (до 3-4 днів) період госпіталізації,
- швидке повернення до здорового, звичного ритму життя (в середньому 14-16 днів).
2. Лапаротомна холецистектомія
У ході операції роблять досить великий розріз. Після операції залишається рубець довжиною 20-25 см. В даний час використовується все рідше, в основному в лікувальних установах де не мають відео ендоскопічного обладнання, особливості анатомічної будови та патологічного процесу, або лікарями, які не володіють іншими методиками.
Хірургічне лікування в більшості випадків забезпечує позбавлення від хвороби.
При несвоєчасному зверненні або відмову від запропонованого хірургічного лікування часто розвиваються серйозні ускладнення, які в подальшому призводять до великих хірургічних втручань і тривалої реабілітації пацієнта в післяопераційному періоді.
У відділенні відновної, реконструктивної та малоінвазивної хірургії та терапевтичному відділенні ТМКЛ №3 давно і успішно проводять лікування холециститу сучасними і класичними методами.
Вчасне звернення до наших фахівців
позбавить від недуг та збереже ваше здоров'я!
