Гіпертонічний криз

Алгоритм дій медперсоналу

при виникненні гіпертонічного кризу

(Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України

«Про затвердження медико-технологічних документів

зі стандартизації екстреної медичної допомоги»

від 15.01.2014 № 34)

1. Чергова медична сестра має:

1.1. Дати розпорядження молодшій медичній сестрі — негайно викликати чергового лікаря, лікаря-анестезіолога.

1.2. Забезпечити пацієнту фізичний і психічний спокій.

1.3. Покласти пацієнта горизонтально, забезпечивши напівсидяче положення.

1.4. Виміряти артеріальний тиск (систолічний та діастолічний).

1.5. Провітрити палату.

1.6. Покласти грілки на ноги та руки (кисті пацієнта можна опустити у ванночку з теплою водою).

1.7. Поставити пацієнту гірчичники на литкові м’язи.

1.8. Зробити пацієнту холодний компрес (на чоло).

1.9. Катетеризувати периферичну вену.

1.10. За розпорядженням лікаря:

• • за ускладненого типу гіпертонічного кризу знизити артеріальний тиск на 1/2 від вихідного;

  • за гіпертонічної енцефалопатії або вогнищевої неврологічної симптоматики застосовувати внутрішньовенно: Фуросемід 2,0-4,0 мг; Магнію сульфат 25% — 10,0 г; Еуфілін 2,4% від 2,0 до 10,0 мл;

  • за неускладненого типу гіпертонічного кризу: тахікардія (20-40 мг Анаприліну або 20 мг Метопрололу під язик); нормо-, брадикардія (Ніфедипін, Фармадіпін, починаючи з 3-6 крапель, Корінфар або Фенігідін 1 таблетка під язик); можливе поєднання Ніфедипіну та бета-адреноблокаторів; додатково таблетовані гіпотензивні препарати пролонгованої дії — препарати пацієнта (Каптопрес); за залишкових явищ (головний біль та дещо підвищений артеріальний тиск) — Ренальгон 5,0 внутрішньовенно або внутрішньом’язово, Анальгін 2,0 + Дібазол 3,0-5,0 (як протектор центральної нервової системи; тільки внутрішньом’язово!);

  • спостерігати за артеріальним тиском (систолічним та діастолічним).

1.11. За неефективності проведеного лікування — переводити пацієнта до палати інтенсивного нагляду.

2. Молодша медична сестра має:

2.1. За розпорядженням чергової сестри медичної викликати чергового лікаря, лікаря-анестезіолога.

2.2. Викликати лаборанта.

3. Черговий лікар має:

3.1. Оглянути пацієнта.

3.2. Оцінити стан пацієнта.

3.3. Дати розпорядження сестрі медичній щодо введення гіпотензивних препаратів.

3.4. За необхідності — госпіталізувати (перевести) пацієнта до палати інтенсивного нагляду.

4. Відповідальний черговий лікар має повідомити завідувача відділення та заступника головного лікаря.