ДРУГЕ СЕРЦЕ ЧОЛОВІКІВ

ДРУГЕ СЕРЦЕ ЧОЛОВІКІВ

Цю невеличку (розміром з середній каштан) передміхурову залозу (простату) називають другим серцем чоловіка. Формується вона в період статевого дозрівання й розміщується поблизу найдорожчих і найуразливіших чоловічих органів - органів сечостатевої системи. Мабуть, тому так і цінується чоловіками.

Простата - невелике м'язово-залозисте утворення розташоване безпосередньо під сечовим міхуром, там, де з нього виходить уретра (сечівник). З віком, внаслідок зміни гормонального фону в чоловіків, відбувається переродження м'язевоеластичних волокон в сполучно-тканинні вузли. Поступово розростаючись, вузли віджимають уретру (сечівник) і з'являються симптоми захворювання - порушення сечовипускання, розвивається Доброякісна Гіперплазія Передміхурової залози (аденома простати).

Важливо відзначити, що не існує прямої залежності між розмірами аденоми й проявом симптомів хвороби (поява симптоматики залежить від характеру росту вузлів й від ступеня стиснення сечовипускного каналу аденомою). Одночасно із цим процесом відбувається спазмування м'язів простати й уретри, що ще більше звужує просвіт уретри й заважає нормальному сечовипусканню. Початкові ознаки аденоми можна виявити вже в 30-40 літньому віці.

Всередньму у віці 40 років близько 10% чоловіків мають симптоми аденоми, 50 років-25% (кожен четвертий) , 60 років - уже 50%,а в 80 річному віці -95-97%.

Основні ранні симптоми аденоми простати:

· часте сечовипускання вдень і вночі ;

· невідкладні позиви до сечовипускання;

· утруднений початок сечовипускання;

· необхідність вираженої напруги передньої черевної стінки для початку сечовипускання;

· слабкий струмінь сечі;

· переривчастість потоку сечі;

· капання наприкінці акту сечовипускання;

· відчуття неповного спорожнювання сечового міхура;

· зниження ерекції, статевого потягу.

Якість життя

На даний момент аденома простати у більшості випадків вже не є захворюванням, що загрожує життю хворого, оскільки діагностика добре розвинена й досить легка. Тепер це захворювання, що впливає на якість життя пацієнта, іноді впливає драматично, захворювання змушує пацієнтів змінювати свій спосіб життя, пристосовуватися:

· обмежувати питво (особливо по вечорах)

· уникати відвідування місць, де важкодоступний туалет

· обмежувати соціальну активність

· обмежувати сексуальну активність

· уникати тривалих поїздок на автомобілі тощо

· страждає сон хворих, вони часто просинаються протягом ночі для сечовипускання.

Хворі з аденомою часто відчувають сором і зніяковілість, якщо прояви захворювання стають очевидними для навколишніх. Крім того, захворювання позначається й на близьких, наприклад, жінка часто не висипається через нічні пробудження чоловіка.

Захворювання характеризується стадійністю.

Стадія 1. характеризується повним спорожненням сечового міхура в результаті гіпертрофії м'яза сечового міхура. У цій стадії хворі відмічають що сечовипускання стає менш вільним, менш інтенсивним і більш частим. Нічний сон, раніше безперервний, тепер вимагає додаткового пробудження до двох і більше разів. Вдень на початкових етапах сечовипускання може бути нормальним по частоті, однак хворі відзначають, що акт сечовипускання наступає не відразу, а після деякого періоду очікування, особливо після пробудження від нічного сну. Сеча виділяється млявим струменем, вона падає майже вертикально. Для полегшення спорожнення сечового міхура хворі намагаються епізодично натужувати живіт, скорочувати його м'язи й діафрагму на самому початку або наприкінці акту сечовипускання. Головною ознакою першої стадії захворювання є ефективне спорожнювання сечового міхура завдяки компенсаторній гіпертрофії його м'язів. У першій стадії стан хворого може залишатися стабільним без прогресування протягом багатьох років за рахунок резервних можливостей сечового міхура, верхніх сечових шляхів і нирок.

Виснаження резервів компенсації означає перехід у наступну, другу стадію захворювання.

Стадія 2. Сечовий міхур при сечовипусканні спорожняється не повністю, з'являється залишкова сеча в кількості 100-200 мл (в нормі залишкової сечі немає). Розвиваються дистрофічні зміни в м'язі сечового міхура, він більше не може активно виганяти сечу в ході скорочення. Для спорожнення сечового міхура хворі змушені натужуватись, напружувати м'яза живота й діафрагми протягом усього акту сечовипускання. Сечовипускання здійснюється хвилеподібно, переривчасто, з періодами відпочинку. Внаслідок підвищення тиску в сечовому міхурі, механічного стиснення сечоводів відбувається зниження функції нирок. Захворювання переходить в третю, завершальну, стадію.

Стадія 3. характеризується повною декомпенсацією функції сечового міхура, верхніх сечових шляхів і нирковою недостатністю пізніх стадій.

У цій стадії сечовий міхур втрачає здатність до скорочення, стінка його розтягнута, він переповнений сечею .Хворий відчуває безперервне бажання спорожнити сечовий міхур, воно не стихає й носить характер постійного сильного болю внизу живота. Сеча виділяється не струменем, а тільки краплями або малими порціями й дуже часто. При цьому продукти обміну не виводяться з організму розвивається ниркова ,серцева, печінкова недостатність, енцефалопатія.

Ускладнення. В 1-й і 2-й стадії захворювання навіть при відсутності вираженого порушення сечопуску може раптово відбутися гостра повна затримка сечовипускання. Причинами розвитку цього ускладнення можуть бути порушення дієти, наприклад прийом алкоголю або продуктів з більшою кількістю пряностей, переохолодження, закрепи і несвоєчасне спорожнення сечового міхура.

Гостра затримка сечовипускання вимагає катетеризації сечового міхура. Після катетеризації сечового міхура сечовипускання може відновитися. Але нерідко консервативне лікування успіху не має. Такі хворі вимагають невідкладної хірургічної допомоги.

Іншим ускладненням аденоми передміхурової залози є гематурія (кров в сечі). Нерідко інтенсивність кровотечі й утворення згустків крові вимагають виконання невідкладного оперативного втручання у зв'язку з виникненням так називаної тампонади сечового міхура згустками. Джерелом кровотечі можуть бути варикозне розширені вени в зоні шийки сечового міхура або аденоми.

Камені сечового міхура є розповсюдженим ускладненням аденоми передміхурової залози. Вони формуються в сечовому міхурі в умовах застою сечі .Для клінічної картини каменів сечового міхура характерне доповнення клінічної картини аденоми передміхурової залози частішанням сечовипускання, переривчастим струменем сечі, болями вкінці акту сечовипускання.

Важким ускладнення є розвиток хронічної ниркової недостатності

Найбільш частими ускладненнями аденоми передміхурової залози є інфекційні: гостре запалення нирок, сечовипускного каналу ,сім'яних міхурців, яєчок.

Лікування

1. На першій стадії аденоми передміхурової залози, як правило, рекомендують консервативне лікування. Воно може включати лікарські препарати (альфаблокатори, інгібітори 5-альфаредуктази, рослинні препарати з комбінованою дією), особливості режиму - активний спосіб життя, виключення копченостей і спецій, алкоголю в будь-яких видах, запобігання переохолоджень.

Слід пам'ятати альфаблокатори не впливають на розмір аденоми й не сповільнюють її ріст, вони всього лиш, зменшують симптоми хвороби. Якщо частота сечовипускання й утруднення сечовипускання при консервативному лікуванні зростають, то незважаючи на відсутність залишкової сечі, може бути необхідна операція .

2. На другій стадії хворому показане оперативне лікування, навіть якщо симптоми порушення сечовипускання не виражені. Головні критерії прогресування захворювання - прогресування симптоматики, погіршення якості життя, поява залишкової сечі й зниження функції нирок.

3. На третій стадії при декомпенсації функції нирок і сечових шляхів необхідно насамперед виведення хворого з азотемічної інтоксикації шляхом дренування сечових шляхів, поліпшення функціонального стану нирок, печінки, органів серцево-судинної системи, а вже потім вирішувати питання про тактику подальшого лікування.

Існує два основних хірургічних методи лікування аденоми, які і виконуються урологами в даній клініці:

Перший: відкрита черезміхурова аденомектомія, при якій доступ до аденоми здійснюється через черевну стінку, шари м'язів, і саме головне - розкривається стінка сечового міхура, що не має ніякого відношення до аденоми. Сама операція "вилущування" аденоми супроводжується рясною небезпечною кровотечею.

Другий: трансуретральна резекція простати (ТУР) визнаний "золотим стандартом" у лікуванні ДГПЗ. Наприклад у США, Швеції й інших високорозвинених країн ТУР застосовується в 97-98 % випадків оперативного лікування при аденомі простати.

Принцип методу полягає в трансуретральному, тобто без розрізу сечового міхура, - через сечовипускний канал, видаленні аденоматозних вузлів спеціальним резектоскопом за допомогою електроструму.

Операція проводиться при ефективному знеболюванні, частіше перидуральній анестезії, тобто хворий перебуває у свідомості й не відчуває болю. ТУР значно менш травматичний, ніж відкрита операція, хворий через добу встає, через 4-6 днів після операції може бути виписаний додому.

Див. також Аденома простати